Мета полягає у вивченні закономірностей організації використання землі, як територіального базису, природного ресурсу і головного засобу виробництва, прискорення темпів росту продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу і раціонального використання землі, трудових і фінансових ресурсів, професійній і екологічній підготовці фахівця із землевпорядкування.

Предмет дисципліни - це закономірності організації угідь та проектування сівозмін, впорядкування території угідь і засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею, і обумовлені ними методи, способи та прийоми складання, обґрунтування і здійснення проектів землеустрою.

Об'єктом землевпорядного проектування є розробка проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь у взаємозв'язку з системами господарювання, землеволодіння і землекористування.

Завдання

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати: методику технічного, еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь сільськогосподарських підприємств, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь,

володіти: методами наукових досліджень, різними способами організації території та формування правового режиму землекористування, створення спри­ятливого середовища і поліпшення природних ландшафтів, розробки системи заходів із збереження, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, поперед­ження деградації земель від негативних явищ.

вміти: складати проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.

Мета полягає у вивченні закономірностей організації використання землі, як територіального базису, природного ресурсу і головного засобу виробництва, прискорення темпів росту продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу і раціонального використання землі, трудових і фінансових ресурсів, професійній і екологічній підготовці фахівця із землевпорядкування.

Предмет дисципліни - це закономірності організації угідь та проектування сівозмін, впорядкування території угідь і засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею, і обумовлені ними методи, способи та прийоми складання, обґрунтування і здійснення проектів землеустрою.

Об'єктом землевпорядного проектування є розробка проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь у взаємозв'язку з системами господарювання, землеволодіння і землекористування.

Завдання

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати: методику технічного, еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь сільськогосподарських підприємств, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь,

володіти: методами наукових досліджень, різними способами організації території та формування правового режиму землекористування, створення спри­ятливого середовища і поліпшення природних ландшафтів, розробки системи заходів із збереження, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, поперед­ження деградації земель від негативних явищ.

вміти: складати проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.


Мета полягає у вивченні закономірностей організації використання землі, як територіального базису, природного ресурсу і головного засобу виробництва, прискорення темпів росту продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу і раціонального використання землі, трудових і фінансових ресурсів, професійній і екологічній підготовці фахівця із землевпорядкування.

Предмет дисципліни - це закономірності організації угідь та проектування сівозмін, впорядкування території угідь і засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею, і обумовлені ними методи, способи та прийоми складання, обґрунтування і здійснення проектів землеустрою.

Об'єктом землевпорядного проектування є розробка проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь у взаємозв'язку з системами господарювання, землеволодіння і землекористування.

Завдання

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати: методику технічного, еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь сільськогосподарських підприємств, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь,

володіти: методами наукових досліджень, різними способами організації території та формування правового режиму землекористування, створення спри­ятливого середовища і поліпшення природних ландшафтів, розробки системи заходів із збереження, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, поперед­ження деградації земель від негативних явищ.

вміти: складати проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.

Мета полягає у вивченні закономірностей організації використання землі, як територіального базису, природного ресурсу і головного засобу виробництва, прискорення темпів росту продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу і раціонального використання землі, трудових і фінансових ресурсів, професійній і екологічній підготовці фахівця із землевпорядкування.

Предмет дисципліни - це закономірності організації угідь та проектування сівозмін, впорядкування території угідь і засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею, і обумовлені ними методи, способи та прийоми складання, обґрунтування і здійснення проектів землеустрою.

Об'єктом землевпорядного проектування є розробка проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь у взаємозв'язку з системами господарювання, землеволодіння і землекористування.

Завдання

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати: методику технічного, еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь сільськогосподарських підприємств, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь,

володіти: методами наукових досліджень, різними способами організації території та формування правового режиму землекористування, створення спри­ятливого середовища і поліпшення природних ландшафтів, розробки системи заходів із збереження, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, поперед­ження деградації земель від негативних явищ.

вміти: складати проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.