Мета – оволодіння сучасними науковими знаннями стосовно поширення й розвитку шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг, прогнозування просторово-часової динаміки шкідників і наслідків для насаджень, визначення доцільності здійснення заходів захисту лісу.

Завдання:

 – вивчення особливостей поширення й розвитку шкідників у лісових насадженнях і лісових смугах;

– ознайомлення з критеріями оцінювання шкідливості комах у лісових насадженнях;

– ознайомлення з особливостями просторово-часової динаміки популяцій шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг;

– вивчення підходів до оперативного, тактичного та стратегічного прогнозування шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг;

– ознайомлення з методами обґрунтування доцільності здійснення захисних заходів у лісових насадженнях і полезахисних смугах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» здобувачі повинні оволодіти знаннями про:

– біоекологічні особливості найбільш поширених фітофагів лісових насаджень і полезахисних смуг;

– особливості поширення, розвитку та шкідливості комах залежно від лісорослинних умов і структури насаджень;

– підходи до прогнозування динаміки популяцій шкідників і наслідків їхньої діяльності для насаджень.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни ««Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» здобувачі отримують компетенції:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної, в тому числі дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та професійної підготовки в захисті і карантині рослин.

 

Загальні компетентності

1. Розробка та виконання державних наукоємних цільових програм із захисту і карантину рослин

2. Моніторинг щодо збереження навколишнього середовища.

 

Спеціальні (фахові) компетентності

1. Здатність застосовувати методики щодо визначення та ідентифікації шкідливих організмів, проводити науково-обґрунтовану фітосанітарну діагностику хвороб рослин, комах, кліщів, нематод, гризунів та бур'янів за механізмами контролю і управління шкідливих організмів в агробіоценозах.

2. Здатність виявляти закономірності розвитку і поширення комплексу шкідливих організмів і розробляти науково-обґрунтовані захисні заходи від поширених і карантинних шкідливих організмів.

3. Вміння розробляти математичні моделі сезонної і багаторічної динаміки чисельності регульованих шкідливих організмів та високо-ефективно застосовувати наукові методи ліквідації шкідливих організмів у часі та просторі України, ЄС та окремих країн світу.

4. Вміння розробляти технологічні схеми ефективного контролю комплексу шкідливих організмів на основі закономірних знань і вмінь у сфері ентомології, фітопатології та гербології.

5. Здатність проводити систематизацію даних спалахів чисельності регульованих шкідливих організмів за матеріалами наукових установ, а також електронних геоінформаційних служб країн ЄС та світу

6. Здатність проводити багаторічні дослідження циркуляції шкідливих організмів із розробкою методології управління шкідливими організмами на видовому і популяційному рівнях на сільськогосподарських об’єктах цільового та нецільового призначення.

7. Вміння розробляти моделі прогнозу, комплексних економічних порогів шкідливості фітофагів, захисної дії корисних організмів, енергоощадних та природоохоронних технологій для ефективного вирощування перспективних сортів та гібридів сільськогосподарських культур і ведення органічного землеробства.

8. Вміння розробляти науково-обґрунтовані комплексні заходи із захисту і карантину рослин для підприємств, установ, організацій усіх форм власності, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, їх реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням в сучасних формах землекористування.

 

Програмні результати навчання

1. Здобувач ступеня доктора філософії за спеціальністю 202 «Захист і карантин рослин» повинен:

2. Володіти знаннями з філософії, методології і методики наукових ентомологічних, фітопатологічних, гербологічних та фітосанітарних досліджень, педагогіки та психології.

3. Володіти фундаментальними і прикладними знаннями у високотехнологічному захисті та карантині рослин.

4. Володіти науковими досягненнями ЄС і світу в захисті і карантині рослин в обсязі, необхідному для проведення новітніх якісних наукових досліджень.

5. Використовувати сучасні наукові методи спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування шкідливих об’єктів агробіоценозів України, ЄС і світу.

6. Володіти професійними науковими знаннями та якісно формулювати наукові проблеми з ентомології, фітопатології та гербології; розширювати і поглиблювати стан наукових досліджень в обраній сфері.

7. Організовувати спеціальні фітосанітарні заходи із захисту та карантину рослин, використовуючи знання з ентомології, фітопатології, гербології, фітофармакології, фітосанітарного моніторингу.

 

Міждисциплінарні зв’язки:

«Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» є базовою дисципліною для системної підготовки фахівців у галузі аграрних наук та продовольства.

Під час її вивчення опираються на знання, одержані під час вивчення дисциплін "Екологізований захист рослин у сучасних агротехнологіях", "Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин" та "Інформаційні технології в наукових дослідженнях".

Одночасно з вивченням дисципліни «Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» здобувачі вивчають дисципліну "Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин".


Метою вивчення дисципліни «Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин» є формування у аспірантів і здобувачів науково-обґрунтованих суджень про можливі зміни системи шкідливий організм – агрофітоценоз на основі сучасних наукових знань стосовно поширення шкідливих організмів з урахуванням впливу глобальних і локальних чинників тривалої й короткочасної дії на кормові рослини, шкідливі організми, їхніх антагоністів і конкурентів, оптимізованих методів збирання й аналізу даних щодо їхніх поширення та шкідливості.

Основними завданнями: дисципліни «Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин» є

– опанування методичними прийомами складання переліку інформативних показників для здійснення прогнозування поширення шкідливих організмів в агроценозах і загрози сільськогосподарським культурам та здійснення відповідних обліків чи вимірювань;

– оволодіння сутністю системного аналізу та прийомами його використання під час прогнозування поширення шкідливих організмів в агроценозах та загрози сільськогосподарським культурам.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин» здобувачі повинні оволодіти знаннями про:

– закономірності сезонного розвитку природних явищ, зв’язку з ними процесів поширення сільськогосподарських рослин, шкідливих організмів, їхніх антагоністів і конкурентів;

– методичні прийоми прогнозування динаміки популяцій шкідливих організмів і загрози пошкодження рослин;

– мати уяву про типи прогностичних моделей і основи системного аналізу в захисті рослин.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин» здобувачі отримують компетенції:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної, в тому числі дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та професійної підготовки в захисті і карантині рослин/

 

Загальні компетентності

1. Здатність здійснювати індивідуально-освітню наукову програму.

2. Здатність до інноваційної наукової творчості.

3. Здатність застосовувати інформаційні технології для проведення високоякісного наукового пошуку, обробки, аналізу та інтеграції набутих наукових знань у часі та просторі України, ЄС та окремих країнах світу.

4. Проведення спільних наукових досліджень, експериментальних та інноваційних розробок в наукових установах і впровадження результатів наукових результатів в господарствах усіх форм власності.

5. Проведення високоякісного наукового пошуку, обробка, аналіз та інтеграція набутих наукових знань.

6. Моніторинг щодо збереження навколишнього середовища.

 

Спеціальні (фахові) компетентності

1. Здатність застосовувати методики щодо визначення та ідентифікації шкідливих організмів, проводити науково-обґрунтовану фітосанітарну діагностику хвороб рослин, комах, кліщів, нематод, гризунів та бур'янів за механізмами контролю і управління шкідливих організмів в агробіоценозах.

2. Здатність виявляти закономірності розвитку і поширення комплексу шкідливих організмів і розробляти науково-обґрунтовані захисні заходи від поширених і карантинних шкідливих організмів.

3. Вміння розробляти математичні моделі сезонної і багаторічної динаміки чисельності регульованих шкідливих організмів та високоефективно застосовувати наукові методи ліквідації шкідливих організмів у часі та просторі України, ЄС та окремих країн світу.

4. Вміння розробляти технологічні схеми ефективного контролю комплексу шкідливих організмів на основі закономірних знань і вмінь у сфері ентомології, фітопатології та гербології.

5. Здатність проводити багаторічні дослідження циркуляції шкідливих організмів із розробкою методології управління шкідливими організмами на видовому і популяційному рівнях на сільськогосподарських об’єктах цільового та нецільового призначення.

6. Вміння розробляти моделі прогнозу, комплексних економічних порогів шкідливості фітофагів, захисної дії корисних організмів, енергоощадних та природоохоронних технологій для ефективного вирощування перспективних сортів та гібридів сільськогосподарських культур і ведення органічного землеробства.

7. Вміння розробляти науково-обґрунтовані комплексні заходи із захисту і карантину рослин для підприємств, установ, організацій усіх форм власності, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, їх реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням в сучасних формах землекористування.

 

Програмні результати навчання

Здобувач ступеня доктора філософії за спеціальністю 202 «Захист і карантин рослин» повинен:

1. Володіти знаннями з філософії, методології і методики наукових ентомологічних, фітопатологічних, гербологічних та фітосанітарних досліджень, педагогіки та психології.

2. Володіти фундаментальними і прикладними знаннями у високотехнологічному захисті та карантині рослин.

3. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань наукових досліджень в галузі захисту та карантину рослин.

4. Застосовувати наукові статистично-математичні методи та інформаційні технології в експериментальних та аналітичних дослідженнях.

5. Володіти науковими досягненнями ЄС і світу в захисті і карантині рослин в обсязі, необхідному для проведення новітніх якісних наукових досліджень.

6. Використовувати сучасні наукові методи спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування шкідливих об’єктів агробіоценозів України, ЄС і світу.

7. Організовувати спеціальні фітосанітарні заходи із захисту та карантину рослин, використовуючи знання з ентомології, фітопатології, гербології, фітофармакології, фітосанітарного моніторингу.

 

Міждисциплінарні зв’язки:

"Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин" є базовою дисципліною для системної підготовки фахівців у галузі аграрних наук та продовольства.

Під час її вивчення опираються на знання, одержані під час вивчення дисциплін "Екологізований захист рослин у сучасних агротехнологіях", «Біологічні інвазії в агроекосистемах» та "Інформаційні технології в наукових дослідженнях".

Одночасно з вивченням дисципліни «Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті рослин» здобувачі вивчають дисципліну "Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг".

 


Метою є формування у здобувачів знань, щодо наукового обґрунтування фітосанітарного ризику при завезенні адвентивних шкідливих організмів в сучасну епоху розвитку торговельних відносин та забезпечення ефективних карантинних заходів щодо охорони рослинних ресурсів України.

Завдання навчальної дисципліни:

–вивчення питань щодо наукового обґрунтування фітосанітарного ризику при завезенні адвентивних шкідливих організмів в сучасну епоху розвитку торговельних відносин та забезпечення ефективних карантинних заходів щодо охорони рослинних ресурсів України

– установлення процесу аналізу ризиків як основи для вивчення ризиків, що можуть переносити при імпорті рослини, рослинний матеріал та регульовані (неживі) предмети.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має

– знати основні напрямки та мету національної фітосанітарної політики України, завдання та функції міжнародних стандартів з фітосанітарного регулювання, значення членства України в Світовій Організації Торгівлі та гармонізації фітосанітарного законодавства нашої країни з міжнародними стандартами;

– основні міжнародні організації з карантину та захисту рослин, міжнародні угоди та конвенції; кількісний та якісний методи оцінки ризику небезпеки шкідливих організмів.

Вміти обґрунтувати необхідність проведення аналізу фітосанітарної безпеки відсутніх шкідливих організмів, знати принципи та схеми проведення аналізу фітосанітарного ризику, можливості адаптації шкідливих організмів та їх потенційну економічну шкоду.


Метою є формування у студентів професійних знань та умінь, щодо діагностики та моніторингу карантинних шкідливих організмів, методів огляду та відбору зразків об’єктів регулювання, транспортних засобів та методикою проведення фітосанітарної експертизи з урахуванням різноманітності імпортно-експортних торгових операцій.

Завдання навчальної дисципліни:

– навчити студентів виявляти та визначати карантинних шкідливих організмів;

– оволодіння студентами технікою виявлення карантинних та інших небезпечних видів шкідників, хвороб рослин і бур’янів;

– оволодіння студентами методами виготовлення мікропрепаратів, зберігання зразків, а також правилами карантинної профілактики;

– визначення карантинного стану вантажів, які ввозяться із-за кордону, що визначається результатами огляду та фітосанітарної експертизи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

 діагностику, біоекологічні особливості розвитку карантинних видів комах, кліщів, нематод, збудників грибних, бактеріальних, вірусних та мікоплазменних хвороб, малорічних та багаторічних карантинних видів бур’янів;

– значення карантинного огляду, як першого фітосанітарного заходу;

– володіти методами відбору зразків та технікою проведення фітосанітарної експертизи.

вміти:

 визначати виявлені шкідливі види комах, нематод, кліщів, збудників грибних, бактеріальних, вірусних та мікоплазменних хвороб, малорічні та багаторічні карантинні бур’яни;

– визначати за характером пошкоджень товарів карантинні види шкідників, хвороб рослин, нематод і бур’янів;

– вміти ідентифікувати видову приналежність ентомологічних, фітопатологічних, нематологічних та гербологіних організмів з допомогою визначників, колекційних матереріалів, гербарних зразків, керуючись методами лабораторної експертизи інструкційних матеріалів;

– оформляти необхідні документи, аналізувати, робити висновки експертизи.


Навчальна дисципліна "Управління чисельністю комах-фітофагів" є однією з основних начальних дисциплін теоретичної та професійної підготовки магістрів із захисту рослин, що базується на використанні агротехнічного, селекційно-генетичного методів, організаційно-господарських заходів, біологічного та хімічного методів управління чисельністю комах-фітофагів.

Управління чисельністю комах-фітофагів можливе лише за умови системного підходу. Головну увагу при цьому слід приділяти науково обґрунтованому застосуванню прогнозу динаміки популяцій та цілеспрямованому застосуванню всіх існуючих методів захисту рослин.

Отже, метою навчальної дисципліни є пізнання факторів, що визначають зміни щільності популяції комах-фітофагів та їхніх природних ворогів у конкретних агрокліматичних зонах і агробіоценозах, вирішення питання управління чисельністю та шкідливістю фітофагів на екологічній основі, з максимальним використанням регуляторних механізмів.

У результаті вивчення начальної дисципліни студент повинен засвоїти вплив стабілізуючого та дестабілізуючого факторів на управління чисельністю комах-фітофагів; вплив різних механізмів на зміну чисельності комах-фітофагів, які поділяють на модифікувальні (кліматичні та інші геофізичні фактори), регулюючі (природні вороги, внутрішньовидові відносини), а також трофічні фактори (кількість, якість і доступність їжі) та вміти самостійно застосовувати різні фактори (абіотичного, антропогенного, біотичного характеру тощо) для управління чисельністю комах-фітофагів.


Метою є формування у студентів знань стосовно міжнародних вимог при імпорті, експорті підкарантинної продукції та знань щодо організації, методів та термінів проведення контрольних обстежень сільськогосподарських угідь, земель не сільськогосподарського призначення з метою виявлення карантинних шкідливих організмів.

Завдання навчальної дисципліни:

– формування знань про міжнародні вимоги при імпорті, експорті підкарантинної продукції, ефективного регулювання фітосанітарних заходів відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

– вивчення різноманітних ситуацій, які можуть складатись на прикордонних пунктах при проведенні догляду будь-якої підкарантинної продукції, вимоги, щодо неї;

– засвоєння слухачами знань щодо проведення обстежень сільськогосподарських культур, освоєння методів обстежень, прийняття рішень про ліквідацію вогнищ карантинних об’єктів, введення або скасування особливого карантинного режиму.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має:

– знати Закон України «Про карантин рослин», «Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України» та інші законодавчі документи.

– володіти методиками здійснення державного контролю за діяльністю розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, діяльність яких пов'язана з обігом рослин, насіння і садивного матеріалу;

– здатність до розробки новітніх фітосанітарних заходів та їх застосування до об’єктів регулювання (продукції рослинного походження);

– здатність використовувати знання і уміння під час проведення інспектування рослин, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення, у розсадниках, садах, лісах, відкритому ґрунті, теплицях та в інших місцях, включаючи місця для зберігання, переробки і транспортні засоби для переміщення об'єктів регулювання;

– здатність використовувати професійні спеціалізовані знання та уміння під час запровадження відповідно до законодавства термінових заходів для локалізації та ліквідації карантинних організмів та запобігання їх поширенню;

– здатність виявлення і застосування термінових заходів для локалізації та/або ліквідації карантинних організмів з урахуванням фітосанітарного стану, екологічної ситуації і економічної доцільності;

– здатність володіти методиками проведення спеціальних досліджень спільно з вітчизняними організаціями з карантину і захисту рослин та інших країн щодо оцінки відповідності (невідповідності) об'єктів регулювання фітосанітарним правилам;

– здатність визначати рівень ризику, прийнятний для зарубіжних країн та зацікавлених партнерів;

– здатність використовувати спеціалізовані знання під час проведення інспектування та фітосанітарної експертизи об'єктів регулювання;

– здатність використовувати спеціалізовані знання під час здійснення координації моніторингу, виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів в Україні;

– здатність розробляти проекти нормативно-правових актів у сфері карантину рослин; вести обліки бази даних та інформувати громадськість та зацікавлених партнерів про виявлення, наявність, поширення, локалізацію та за необхідності ліквідацію регульованих шкідливих організмів;

– здатність до комунікації, поширення інформації у сфері карантину рослин серед населення щодо поширення та ідентифікації відповідних карантинних організмів;

– здатність визначати і застосовувати різні засоби та заходи захисту рослин від шкідливих організмів з урахуванням фітосанітарного стану, прогнозів різної завчасності;

– здатність використовувати спеціалізовані знання під час здійснення державного контролю за виконанням фітосанітарних заходів та використання біологічних об’єктів логічної ситуації і економічної доцільності;

– володіти методиками організації й проведення систематичних обстежень земель сільськогосподарського призначення і земель лісового фонду, пунктів карантину рослин та прилеглої до них території, місць обігу рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання;

– володіти методиками здійснення державного контролю за діяльністю розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, діяльність яких пов'язана з обігом рослин, насіння і садивного матеріалу;

– здатність використовувати знання і уміння під час проведення інспектування рослин, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення, у розсадниках, садах, лісах, відкритому ґрунті, теплицях та в інших місцях, включаючи місця для зберігання, переробки і транспортні засоби для переміщення об'єктів регулювання;

– здатність використовувати професійні спеціалізовані знання та уміння під час запровадження відповідно до законодавства термінових заходів для локалізації та ліквідації карантинних організмів та запобігання їх поширенню;

– здатність виявлення і застосування термінових заходів для локалізації та/або ліквідації карантинних організмів з урахуванням фітосанітарного стану, екологічної ситуації і економічної доцільності.


Метою є формування у студентів професійних знань та умінь, щодо діагностики та моніторингу карантиних організмів.

Завдання навчальної дисципліни: навчити студентів виявляти та визначати карантиних організмів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: діагностику, біоекологічні особливості розвитку карантинних видів комах, кліщів, нематод, збудників грибних, бактеріальних, вірусних та мікоплазменних хвороб, малорічних та багаторічних карантинних видів бур’янів;

вміти: визначати виявлені шкідливі види комах, нематод, кліщів, збудників грибних, бактеріальних, вірусних та мікоплазменних хвороб, малорічні та багаторічні карантинні бур’яни.

 


Метою є формування у студентів професійних знань та умінь, щодо діагностики та моніторингу карантинних шкідливих організмів.

Завдання навчальної дисципліни: навчити студентів виявляти та визначати карантиних шкідливих організмів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: діагностику, біоекологічні особливості розвитку карантинних видів комах, кліщів, нематод, збудників грибних, бактеріальних, вірусних та мікоплазменних хвороб, малорічних та багаторічних карантинних видів бур’янів;

вміти: визначати виявлені шкідливі види комах, нематод, кліщів, збудників грибних, бактеріальних, вірусних та мікоплазменних хвороб, малорічні та багаторічні карантинні бур’яни.