Метою викладання дисципліни «Охорона ґрунтів» є формування у студентів теоретичних і практичних знань сучасних методів діагностики деградаційних процесів та умінь щодо розробки заходів щодо збереження і відновлення деградованих ґрунтів. 

Завданням дисципліни є здобуття відповідного обсягу теоретичних, методологічних знань та практичних навичок з охорони стану ґрунтового покриву від деградаційних процесів, раціонального використання ґрунтів, їх збереження та відновлення.

Компетентності, якими повинен володіти здобувач:

1.     Здатність збору, реєстрації і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і лабораторних умовах.

2.     Здатність показувати знання і розуміння основних ґрунтових характеристик як природного тіла, і процесів що відбуваються у ґрунтовій товщі під час антропогенного впливу

3.     Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності для прийняття оптимальних рішень щодо завдань, метою яких є охорона ґрунтів.

4.     Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення гарантованої продовольчої безпеки держави.

Згідно з вимогами стандарту освіти здобувач повинен знати: сучасний стан земельних ресурсів України, методологічні основи моніторингу земельних ресурсів, причини та наслідки розвитку основних процесів деградації ґрунтів, особливості раціонального використання еродованих, кислих, засолених, осушених, зрошуваних, техногенно і радіонуклідно забруднених ґрунтів, заходи щодо запобігання деградаційним процесам.

Внаслідок вивчення курсу здобувачі повинні вміти: здійснювати аналіз стану ґрунтового покриву; визначити стійкість земельних ресурсів, оцінювати ступінь та небезпеку прояву деградаційних процесів для конкретних територій, а також водно-ерозійні процеси за допомогою комп'ютерного моделювання; аналізувати організацію землекористування для конкретної території, виявляти слабкі місця і пропонувати шляхи оптимізації структури земель.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна базується на фундаментальних дисциплінах – хімії, фізиці, біології; має безпосередній тісний зв'язок з дисциплінами «Ґрунтознавство», «Землеробство» «Управління ґрунтовими режимами», «Екологія».


Дисципліна «Охорона ґрунтів і відновлення їх родючості» є обов’язковою дисципліною  циклу професійної та практичної підготовки фахівців спеціальності 201 «Агрономія» за освітньо-професійною програмою «Агрохімія і ґрунтознавство» і забезпечує формування знань і розумінь основних деградаційних процесів, що відбуваються у ґрунтах, та розробки заходів щодо їх запобігання їх впливу на рівень родючості ґрунтів.

Метою викладання дисципліни «Охорона ґрунтів і відновлення їх  родючості» є формування у студентів теоретичних і практичних знань сучасних методів діагностики деградаційних процесів та умінь щодо розробки заходів щодо збереження і відновлення родючості деградованих ґрунтів.  

Завданням дисципліни є здобуття відповідного обсягу теоретичних, методологічних знань та практичних навичок з охорони стану ґрунтового покриву від деградаційних процесів, раціонального використання ґрунтів, збереження та відновлення їх родючості.

Компетентності, якими повинен володіти здобувач:

Інтегральна компетентність ‒ здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності предметної області аграрних наук або у процесі навчання із застосуванням сучасних теорій та методів дослідження природних та антропогенних об’єктів та процесів із використанням комплексу міждисциплінарних даних з узагальненим об’єктом діяльності: ґрунти, сільськогосподарські культури і технологічні процеси їх обробки.

Загальні компетентності:

1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

2. Знання та розуміння області аграрних наук.

4. Здатність спілкуватися іноземною мовою за спеціальністю.

5. Здатність використання інформаційних технологій.

6. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя.

7. Здатність працювати як самостійно, так і в команді.

9. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.

10. Визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної доброчесності, а також професійних кодексів поведінки.

Фахові компетентності спеціальності:

1.     Здатність збору, реєстрації і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і лабораторних умовах.

2.     Здатність показувати знання і розуміння основних ґрунтових характеристик як природного тіла, і процесів що відбуваються у ґрунтовій товщі під час антропогенного впливу

3.     Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності для прийняття оптимальних рішень щодо завдань, метою яких є охорона ґрунтів.

4.     Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення гарантованої продовольчої безпеки держави.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: сучасний стан земельних ресурсів України; принципи оптимізації структури сільськогосподарських угідь; методологічні основи моніторингу земельних ресурсів; причини та наслідки розвитку основних процесів деградації ґрунтів; особливості раціонального використання еродованих, кислих, засолених, осушених, зрошуваних, техногенно і радіонуклидно забруднених ґрунтів; заходи щодо запобігання деградаційним процесам; основні види та методи моніторингу ґрунтів; етапи та основні напрями рекультивації порушених ґрунтів.

уміти: здійснювати аналіз стану ґрунтового покриву; визначати стійкість земельних ресурсів; оцінювати ступінь та небезпеку прояву деградаційних процесів для конкретних територій; аналізувати організацію землекористування для конкретної території, виявляти слабкі місця і пропонувати шляхи оптимізації структури земель.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна базується на фундаментальних дисциплінах – хімії, фізиці, біології; має безпосередній тісний зв'язок з дисциплінами «Ґрунтознавство з основами геології», «Агрохімія», «Землеробство» «Управління ґрунтовими режимами», «Рекультивація», «Екологія».