Метою викладання дисципліни «Охорона ґрунтів» є формування у студентів теоретичних і практичних знань сучасних методів діагностики деградаційних процесів та умінь щодо розробки заходів щодо збереження і відновлення деградованих ґрунтів.
Завданням дисципліни є здобуття відповідного обсягу теоретичних, методологічних знань та практичних навичок з охорони стану ґрунтового покриву від деградаційних процесів, раціонального використання ґрунтів, їх збереження та відновлення.
Компетентності, якими повинен володіти здобувач:
1. Здатність збору, реєстрації і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і лабораторних умовах.
2. Здатність показувати знання і розуміння основних ґрунтових характеристик як природного тіла, і процесів що відбуваються у ґрунтовій товщі під час антропогенного впливу
3. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності для прийняття оптимальних рішень щодо завдань, метою яких є охорона ґрунтів.
4. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення гарантованої продовольчої безпеки держави.
Згідно з вимогами стандарту освіти здобувач повинен знати: сучасний стан земельних ресурсів України, методологічні основи моніторингу земельних ресурсів, причини та наслідки розвитку основних процесів деградації ґрунтів, особливості раціонального використання еродованих, кислих, засолених, осушених, зрошуваних, техногенно і радіонуклідно забруднених ґрунтів, заходи щодо запобігання деградаційним процесам.
Внаслідок вивчення курсу здобувачі повинні вміти: здійснювати аналіз стану ґрунтового покриву; визначити стійкість земельних ресурсів, оцінювати ступінь та небезпеку прояву деградаційних процесів для конкретних територій, а також водно-ерозійні процеси за допомогою комп'ютерного моделювання; аналізувати організацію землекористування для конкретної території, виявляти слабкі місця і пропонувати шляхи оптимізації структури земель.
Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна базується на фундаментальних дисциплінах – хімії, фізиці, біології; має безпосередній тісний зв'язок з дисциплінами «Ґрунтознавство», «Землеробство» «Управління ґрунтовими режимами», «Екологія».
Дисципліна «Охорона ґрунтів і відновлення їх родючості» є обов’язковою дисципліною циклу професійної та практичної підготовки фахівців спеціальності 201 «Агрономія» за освітньо-професійною програмою «Агрохімія і ґрунтознавство» і забезпечує формування знань і розумінь основних деградаційних процесів, що відбуваються у ґрунтах, та розробки заходів щодо їх запобігання їх впливу на рівень родючості ґрунтів.
Метою викладання дисципліни «Охорона ґрунтів і відновлення їх родючості» є формування у студентів теоретичних і практичних знань сучасних методів діагностики деградаційних процесів та умінь щодо розробки заходів щодо збереження і відновлення родючості деградованих ґрунтів.
Завданням дисципліни є здобуття відповідного обсягу теоретичних, методологічних знань та практичних навичок з охорони стану ґрунтового покриву від деградаційних процесів, раціонального використання ґрунтів, збереження та відновлення їх родючості.
Компетентності, якими повинен володіти здобувач:
Інтегральна компетентність ‒ здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності предметної області аграрних наук або у процесі навчання із застосуванням сучасних теорій та методів дослідження природних та антропогенних об’єктів та процесів із використанням комплексу міждисциплінарних даних з узагальненим об’єктом діяльності: ґрунти, сільськогосподарські культури і технологічні процеси їх обробки.
Загальні компетентності:
1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
2. Знання та розуміння області аграрних наук.
4. Здатність спілкуватися іноземною мовою за спеціальністю.
5. Здатність використання інформаційних технологій.
6. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя.
7. Здатність працювати як самостійно, так і в команді.
9. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.
10. Визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної доброчесності, а також професійних кодексів поведінки.
Фахові компетентності спеціальності:
1. Здатність збору, реєстрації і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і лабораторних умовах.
2. Здатність показувати знання і розуміння основних ґрунтових характеристик як природного тіла, і процесів що відбуваються у ґрунтовій товщі під час антропогенного впливу
3. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності для прийняття оптимальних рішень щодо завдань, метою яких є охорона ґрунтів.
4. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення гарантованої продовольчої безпеки держави.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: сучасний стан земельних ресурсів України; принципи оптимізації структури сільськогосподарських угідь; методологічні основи моніторингу земельних ресурсів; причини та наслідки розвитку основних процесів деградації ґрунтів; особливості раціонального використання еродованих, кислих, засолених, осушених, зрошуваних, техногенно і радіонуклидно забруднених ґрунтів; заходи щодо запобігання деградаційним процесам; основні види та методи моніторингу ґрунтів; етапи та основні напрями рекультивації порушених ґрунтів.
уміти: здійснювати аналіз стану ґрунтового покриву; визначати стійкість земельних ресурсів; оцінювати ступінь та небезпеку прояву деградаційних процесів для конкретних територій; аналізувати організацію землекористування для конкретної території, виявляти слабкі місця і пропонувати шляхи оптимізації структури земель.
Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна базується на фундаментальних дисциплінах – хімії, фізиці, біології; має безпосередній тісний зв'язок з дисциплінами «Ґрунтознавство з основами геології», «Агрохімія», «Землеробство» «Управління ґрунтовими режимами», «Рекультивація», «Екологія».