Метою даного курсу є ознайомлення студентів із принципами використання біологічних знань у виробництві практично цінних продуктів і набути розуміння про сучасні біотехнологічні процеси, які базуються на генетичній і клітинній інженерії.

Завдання курсу полягає у виробленні у студентів навичок проектування біотехнологічних процесів шляхом збирання, якісного опрацювання та аналізу біотехнологічної інформації, експериментального освоєння методів роботи з різними біотехнологічними об’єктами в умовах лабораторії та під час навчальних практик в науково-дослідних установах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати

‒ класифікацію, номенклатуру, фізичні і хімічні властивості та засоби одержання органічних речовин, що є у складі сировини, проміжних продуктів та основних продуктів виробництв галузі;

 ‒ хімічні, фізичні, біохімічні та біологічні основи технологічних процесів виробництв; 

‒ основні промислові способи апаратурного оформлення виробництв, технологічні режими, устаткування;

 ‒ проблеми екобезпеки, основні вимоги техніки безпеки на виробництвах; 

‒ основні види і характеристику сировини, що використовують у виробництвах галузі; 

‒ правила і норми технохімічного контролю та обліку виробництв; 

‒ методи та засоби науково-дослідницької роботи, інженерної творчості, спрямовані на розвиток галузі;

 ‒ основи науково-професійного та психологічного забезпечення управлінської діяльності керівника будь-якого виробництва галузі; 

‒ основні принципи проектування промислових підприємств галузі, склад проектного матеріалу, зміст проектних робіт, методи розрахунків, що входять до складу проекту;

‒ методологію системного підходу до дослідження та оптимізації хіміко-технологічних систем галузі, складові частини та зміст систем автоматизованого проектування підприємств

вміти

‒ планувати та організовувати технологічні процеси, вибирати оптимальні умови здійснення цих процесів та керувати ними згідно з власними рішеннями щодо використання засобів автоматики, користуватися сучасними методами контролю технологічних операцій та готової продукції;

 ‒ володіти основними принципами проектування біотехнологічних процесів з урахуванням вимог екобезпеки, охорони праці;

 ‒ формулювати завдання на розробку нових та удосконалення існуючих технологічних процесів, які відповідають сучасним потребам суспільства; 

‒ грамотно здійснювати наукове, теоретичне та експериментальне дослідження, базуючись на фундаментальних законах і положеннях та з використанням методів моделювання технологічних об’єктів; 

‒ використовувати у практичній діяльності мікропроцесорну та комп’ютерну техніку, програмне забезпечення; 

‒ організовувати та керувати виробництвом, забезпечуючи створення творчого та психологічно-сприятливого клімату у колективі;

‒ розробляти та влаштовувати заходи щодо охорони праці на виробництві та охорони навколишнього середовища.

       Метою викладання навчальної дисципліни «Сучасні методи моніторингу та захисту довкілля» є формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умів та практичних навичок у галузі одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля (поверхневих і підземних вод, вод морів та океанів, атмосферного повітря, ґрунтів), оцінки рівнів шкідливого впливу на них антропогенних навантажень, прогнозування змін стану довкілля спрямованих на засвоєння основних сучасних концепцій здійснення моніторинг навколишнього природного середовища на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях; ведення кадастрів природних ресурсів, обліку об’єктів, що шкідливо впливають на стан довкілля, прогнозування стану довкілля на перспективу, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для проведення природоохоронних заходів та їх представлення в картографічному вигляді.

      Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасні методи моніторингу та захисту довкілля» є оволодіння знаннями з принципів створення та функціонування систем моніторингу; принципів узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення в сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин системи моніторингу; принципів своєчасності і систематичності спостережень за станом довкілля в зоні дії техногенних об’єктів, отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що знаходиться і зберігається у системі моніторингу. Сформувати знання та вміння необхідні майбутньому фахівцеві для роботи в регіональних і національних природоохоронних службах України, у регіонах, де екологічна ситуація залишається вкрай складною, навантаження на природне середовище зростає, а забруднення і виснаження природних ресурсів продовжує здоров’ю населення, екологічній безпеці та економічній стабільності держави.

Згідно з вимогами аспіранти повинні:

знати:

нормативно-правову базу України з питань моніторингу довкілля;

універсальну схему інформаційного моніторингу забруднення навколишнього середовища;

організацію і методики проведення екологічного моніторингу - спостережень за рівнями забруднення атмосферного повітря, природних вод, ґрунтів, рослинного та тваринного світу;

принципи організації метеорологічного та гідрологічного моніторингу, основні методи, прилади та апаратуру щодо здійснення цих видів моніторингу;

принципи організації моніторингу геологічного середовища (геодинамічного, гідрогеологічного, геофізичного та інженерно-геологічного), основні методи, прилади та апаратуру щодо здійснення цих видів моніторингу.

організацію обґрунтованої мережі спостережень;

основні завдання та схеми моніторингу;

наукове та методичне забезпечення виробничого моніторингу;

систему організації спостережень за станом навколишнього     середовища;

вдосконалення та обґрунтування нормативної бази моніторингу;

методи, прилади та системи контролю джерел забруднення навколишнього середовища;

- програми та терміни спостереження за забрудненням навколишнього середовища;

методи обробки даних спостережень за станом біосфери та методи прогнозування змін навколишнього середовища.

вміти:

на підставі спостережень за геодинамічними процесами, станом ґрунтового покриву, атмосферного повітря, гідросфери, біоти, ландшафтами в цілому та візуалізації отриманих результатів оцінити їх екологічний стан та запропонувати рекомендації щодо оптимізації довкілля в цілому, так і природного компонента зокрема;

контролювати виконання програм моніторингу окремих складових навколишнього природного середовища; приймати заходи до повної реалізації та виконання встановлених вимог програм моніторингу;

на підставі відповідних стандартизованих методик (відбір проб, визначення концентрацій забруднюючих речовин в них тощо) здійснювати спостереження на стаціонарних, маршрутних та під факельних постах спостережень. У камеральних умовах документувати результати, проводити аналіз проб, обробляти їх та складати таблиці забруднення атмосфери для їх автоматизованої обробки;

на основі збору, систематизації, обробки, аналізу і інтерпретації гідродинамічних, гідрохімічних, гідробіологічних та інших характеристик оцінювати якість водних об'єктів для рекомендацій щодо оптимального використання;

на основі даних щодо забруднення атмосферного повітря проводити аналіз стану атмосферного повітря, робити висновки щодо тенденцій його змін;

за відповідними методиками, використовуючи лабораторне обладнання, спостерігати за станом біоти на різних рівнях організації для обробки, інвентаризації та складання описів біологічного різноманіття;

на основі настанов досліджувати, гідродинамічні, гідрохімічні, гідробіологічні та інші характеристики в умовах окремого водного об’єкта, користуючись лабораторним обладнанням, обробляти результати спостережень та робити відповідні записи.

Мета дисципліни - ознайомити студентів з сучасними методами наукових досліджень, з основними правилами проведення та аналізу результатів наукових досліджень, дати уявлення про науку та методи наукових досліджень, про загальні правила проведення наукових досліджень; сформувати у студентів комплексний синергетичний підхід до вивчення процесів і явищ в природних і антропогенних екосистемах, сформувати навички проведення наукових екологічних досліджень.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Методологія наукових досліджень в екології» є:

· Вивчення сучасних універсальних та специфічних методів досліджень в екології;

· Ознайомлення з основами наукової організації дослідного процесу;

· Ознайомлення з правовим статусом суб’єктів наукової діяльності;

· Вивчення основ теоретичного моделювання, планування експерименту, теорії похибок;

· Отримання знань про основні методології взяття проб промислових викидів, оцінки забруднення грунтів, водоймищ, атмосферного повітря.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

· Критерії вибору та формування теми досліджень;

· Основні принципи організації і проведення наукових досліджень;

· Методологію теоретичного та експериментального досліджень;

· Методи математичного оброблення результатів дослідження;

· Основні принципи аналізу, узагальнення та інтерпретації результатів наукових досліджень;

· Вимоги до написання, оформлення статей та захисту дисертації;

· Вимоги до підготовки публікацій, доповідей.

вміти:

· Вибрати та сформулювати тему дослідження;

· Розробити робочу гіпотезу;

· Обґрунтувати та скласти схему досліду;

· Проводити спостереження та лабораторні аналізи;

· Вести документацію досліду;

· Здійснювати математичну обробку результатів;

· Проаналізувати, узагальнити та інтерпретувати результати наукових досліджень;

· Підготувати, правильно оформити за результатами досліджень статтю, доповідь, тези.