1.1 Метоювикладання навчальної дисципліни "Нормування антропогенного навантаження на природне середовище" є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для роботи надержавних та відомчих виробничих підрозділах, що здійснюють нормування викидів в атмосферу, скидів у водотоки та водойми забруднюючих речовин, обсягів утворення та розміщення відходів, а також працюють у контролюючих організаціях.

1.2 Основними завданнями вивчення дисципліни «Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище» є здобуття знань щодо: методичних підходів до екологічного нормування, біологічних підходів до екологічного нормування, санітарно-гігієнічних основ нормування структурної схеми комплексу екологічних норм, форм і методів оцінкиступеню забруднення навколишнього природного середовища, ОБРВ, ОДР, ОДК, ГДВ, ГДС.Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Вимоги та умови надання дозволу-на викиди забруднюючих речовин. Регулювання викидів за несприятливих метеорологічних умов. Проведення паспортизації промислових об'єктів та підприємств. Порядок нормування в сфері поводженняз джерелами іонізуючого випромінювання (дів).Правові вимоги і встановлення нормативів в галузі охорони навколишнього середовища,законодавчо затверджених процедур регулювання діяльності від господарювання в сфері охорони довкілля.

1.3 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

·        законодавчо-нормативні акти України, які регламентують засади екологічної сертифікації та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища;

·        систему нормативів в галузі охорони навколишнього природного середовища;

·        основні терміни і поняття, що використовуються в межах означеного курсу;

·        загальні засади розробки нормативів ГДС;

·        методики розрахунків викидів забруднюючих речовин та гранично допустимих скидів (ГДС);

·        порядок проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

·        порядок розробки документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

·        порядок організації санітарно-захисної зони підприємств;

·        порядок отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин;

·        перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню;

·        мету та порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;

·        нормування гранично допустимих рівнів шумів, вібрації, магнітних полів та ін..;

·        основні вимоги нормування в сфері охорони поверхневих водних об’єктів, нормативи санітарних та захисних зон;

·        порядок встановлення та затвердження лімітів й видачі дозволів на утворення і розміщення відходів; допоміжні екологічні нормативи (стандарти);

вміти:

·       оперувати основним термінологічним апаратом нормування антропогенного навантаження на атмосферне повітря;

·       розраховувати основні характеристики забруднення атмосферного повітря, використовував алгоритм нормативної методики ОНД-86;

·       аналізувати отриману при розрахунках інформацію для оцінки впливу на атмосферне повітря викидів забруднюючих речовин;

·       проводити порівняльний аналіз фактичних викидів встановленим законодавством нормативам;

·       встановлювати радіус впливу джерел викидів забруднюючих речовин;

·       встановлювати нормативну та розрахункову санітарно-захисну зони підприємства;

·       визначати розрахунковим шляхом фонові концентрації хімічних речовин у водному об'єкті;

·       робить екологічну оцінку якості поверхневих вод;

·       розраховувати і затверджувати гранично допустимі скиди забруднюючих речовин у водотоки.


Метою викладання навчальної дисципліни "Моделювання та прогнозування стану довкілля" є формування у студентів теоретичних знань і практичних навичок у галузі математичного моделювання фізичних і біологічних процесів під впливом природних і антропогенних чинників у довкілля і прогнозування змін його стану на різних рівнях. Програма навчальної дисципліни побудована за модульним принципом. Кожен з модулів є  логічно завершеною складовою системи знань та умінь, що визначені в якості необхідних для формування фахівця освітньо-кваліфікаційного «бакалавр".

Основними завданнями вивчення дисципліни "Моделювання та прогнозування стану довкілля " є навчання студентів:

-         методам математичного моделювання фізичних процесів у довкіллі на локальному, регіональному та глобальному рівнях;

-   методам математичного моделювання біотичних процесів на рівні організм, угрупування, екосистема, популяція та біосфера;

-   врахуванню в математичних моделях природних та антропогенних

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми Галузевої стандарту вищої освіти студенти в результаті вивчення дисципліни "Моделювання та прогнозування стану довкілля" повинні:

знати:

основні терміни і поняття, що використовуються в межах означеного курсу; типи моделей, що використовуються в галузі охорони довкілля, етапи моделювання та їх послідовність;

елементарні функції та їх застосування в математичних моделях;

принципи застосування диференціальних рівнянь при моделювання екологічних процесів;

основні положення математичної статистики та умови використання регресійних моделей; процедуру аналізу і моделювання часових рядів;

- методи прогнозування на основі регресійної моделі та моделі часового ряду;

- основні моделі гідроекологічних процесів і водних екосистем, процесів   переносу   забруднювальних   речовин   в   атмосферному   повітрі, ґрунтовому середовищі;

- види прогнозів забруднення атмосфери, водного середовища, ґрунтового та рослинного покриву, основи створення природоохоронної геоінформаційної системи;

- моделі екологічних систем, динаміки чисельності популяцій, біоценозів, трофічного ланцюга;

- сучасні моделі і прогнози глобальних біосферних процесів; біогеохімічних циклів, кругообігу елементів в біосфері; стратегії сталого розвитку;

вміти:

- визначати тип моделі, виконувати необхідні розрахунки параметрів моделі;

- обирати початкові і граничні умови при верифікації математичних моделей;

- за результатами моделювання визначати фактори антропогенного впливу (забруднень) на стан навколишнього природного середовища та окремих екосистем;

- розробляти і використовувати моделі популяційної екології;

- використовувати методи математичного та імітаційного моделювання для прогнозування забруднень повітря, поверхневих вод, ґрунтів і рослинного покриву;

- оцінювати адекватність і ефективність прогностичних схем;

-        інтерпретувати   дані   глобального   моніторингу   з   точки зору сучасних моделей біогеохімічних циклів.