Дисципліна відповідає освітньо-професійному рівню підготовки магістрів. Вона викладається протягом першого семестру першого року навчання. Програмою передбачені лекційні та практичні заняття а також самостійна робота студентів. Форма контролю – залік. Дисципліна «Сучасні методи оцінки ґрунтів» відноситься до дисциплін за вибором для студентів з спеціальності «Агрономія» ОПП «Агрохімія і ґрунтознавство» ОКР „Магістр” і забезпечує формування знань про екологічні та продуктивні функції ґрунтів, познайомити і навчити розумінню буферної здатності ґрунтів термодинаміці ґрунтових процесів, показати неоднорідність ґрунтового покриву, та навчити основним принципам моніторингу, навчити новітнім підходам до вивчення, оцінки якості, ощадливого і збалансованого використання ґрунтів.

Метою викладання навчальної дисципліни «Сучасні методи оцінки ґрунтів» є навчити студентів новітній методології досліджень яка є в сучасному ґрунтознавстві, оцінці їх агроекологічного стану, оптимізації ґрунтових процесів і навичкам успішного застосування набутих знань в практиці керованого (точного) землеробства.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасні методи оцінки ґрунтів» є ознайомлення із новітніми напрямами розвитку ґрунтознавства; ґрунтовою біоіндикацією; пізнання екологічних і продуційних функції ґрунту; навчання моніторингу та його концепції (мережі, програми, методи, організація спостережень і обробка інформації), досвід проведення; вивчення новітніх підходів з оцінки якості, ощадливого і збалансованого використання ґрунтів; ознайомлення з теорією неоднорідності ґрунтового покриву; державні заходи із збереження і підвищення родючості ґрунтів (закони, стандарти, нормативи, програми).

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: 

- теорію про індикацію ґрунтових процесів і режимів за допомогою живих істот;

- теорією неоднорідності ґрунтового покриву;

- підходи з оцінки якості, ощадливого і збалансованого використання ґрунтів;

- основні державні заходи із збереження і підвищення родючості ґрунтів.

вміти: 

- визначати мікроби, що є біологічними індикаторами;

- оцінювати агроекологічний стан ґрунту;

- створювати умови по проведенню заходів моніторингу ґрунтів.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі управління якістю ґрунтів.

Загальні компетентності:

1. Здатність до аналізу та синтезу.

2. Здатність здійснювати пошук, аналізувати і критично оцінювати інформацію з різних джерел.

3. Здатність до використання іноземних мов у професійній діяльності.

4. Креативність, здатність до системного мислення, аналітичного аналізу.

5. Наполегливість у досягненні мети.

Спеціальні (фахові) компетентності:

1. Аудиторські та контролюючі компетенції.

2. Здатність організовувати роботи з визначення факторів, які впливають на якість ґрунтів, з організації вимірювання і оцінки показників якості ґрунтів.

3. Здатність розробляти/вносити корективи у нормативні документи, що стосуються якості ґрунтів.

4. Здатність працювати з нормативними документами (національними, міжнародними, європейськими) та використовувати їх у своїй діяльності.

5. Здатність використовувати статистичні методи і заходи управління якістю за міжнародними стандартами, використовуючи при цьому спеціалізоване програмне забезпечення, особливо за GNU ліцензією.

6. Здатність планувати, визначати й прогнозувати рівень якості ґрунтів та розробляти рекомендації щодо підвищення такої якості.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є новітні методи, теорії та гіпотези, що використовуються у ґрунтознавстві, агрохімії та землеробстві.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна базується на дисциплінах ґрунтознавство, бонітування, якісна оцінка ґрунтів, картографія ґрунтів.

Мета вивчення навчальної дисципліни – забезпечення формування знань, які дозволять об’єднати уявлення про вплив живого та неживого; органіки та не органіки на утворення ґрунту. При вивченні цієї дисципліни студенти набувають знань про важливість впливу мікроорганізмів на різноманітні власне ґрунтові процеси.

Завданням дисципліни є формування у здобувачів теоретичних і практичних знань про систематику мікроорганізмів; їх поширення у ґрунтах різних природно-кліматичних зон та їх вплив на процеси, які відбуваються у цих ґрунтах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати:

найбільш поширених представників ґрунтової мікробіоти;

розуміти сутність процесів, які відбуваються у ґрунті під впливом мікробів;

основні показники властивостей ґрунтів.

вміти:

розрізняти основні групи мікроорганізмів у ґрунті за особливостями їх скупчень;

уміти проводити відбір зразків та окремі види аналізу мікрофлори.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності:

1. Знання та розуміння предметної області;

2. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

3. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

4. Здатність діяти соціально відповідально;

5. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети;

6. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

7. Прагнення до збереження навколишнього середовища;

8. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні;

9. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

10. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

11. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

Спеціальні (фахові) компетентності:

1. Освоїти принципи систематики мікроорганізмів;

2. Здатність виявляти особливості мікрофлори ґрунту;

3. Здатність виявляти типи взаємовідносин мікроорганізмів між собою та іншими організмами;

4. Освоїти найважливіші біохімічні процеси, які проходять за участю мікроорганізмів у ґрунті;

5. Здатність застосовувати методи контролю мікробіологічного та санітарно-гігієнічного стану ґрунту;

6. Здатність використання мікроорганізмів у галузях сільського господарства;

7. Здатність користуватись приладами та обладнанням мікробіологічної лабораторії;

8. Здатність готувати тимчасові та постійні препарати для мікроскопії та мікроскопувати їх при різному збільшенні;

9. Здатність виділяти чисту культуру мікроорганізмів;

10. Вміння відбирати зразки ґрунту та здійснювати їх мікробіологічне дослідження;

11. Здатність користуватись довідниками та посібниками з мікробіології.

Міждисциплінарні зв’язки: Для оволодіння дисципліною «Мікробіологія ґрунтів» необхідні знання з таких дисциплін як: ґрунтознавство, ботаніка, хімія. Набуті знання з даної дисципліни використовуються здобувачами при вивченні дисциплін: географія ґрунтів, агрохімія, рослинництво, землеробство.


Передбачається вивчення чисельності, складу та розподіл мікроорганізмів у ґрунтовому профілі та у межах окремих горизонтів; ролі мікроорганізмів у перетворенні органічних та мінеральних речовин ґрунту; методів та принципів біологічної діагностики та класифікації ґрунтів; та впливу мікробів на ґрунтову родючість та живлення рослин.

Мета вивчення навчальної дисципліни – забезпечує формування знань, які дозволять об’єднати уявлення про вплив живого та неживого; органіки та не органіки на утворення ґрунту. При вивченні цієї дисципліни здобувачі набувають знань про важливість впливу мікроорганізмів на різноманітні власне ґрунтові процеси.

Завданням дисципліни є формування у здобувачів теоретичних і практичних знань про систематику мікроорганізмів; їх поширення у ґрунтах різних природно-кліматичних зон та їх вплив на процеси, які відбуваються у цих ґрунтах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати:

-         найбільш поширених представників ґрунтової мікробіоти;

-            розуміти сутність процесів, які відбуваються у ґрунті під впливом мікробів;

-         основні показники властивостей ґрунтів.

вміти:

-          розрізняти основні групи мікроорганізмів у ґрунті за особливостями їх скупчень;

-         уміти проводити відбір зразків та окремі види аналізу мікрофлори.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності:

1. Знання та розуміння предметної області;

2. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

3. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

4. Здатність діяти соціально відповідально;

5. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети;

6. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

7. Прагнення до збереження навколишнього середовища;

8. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні;

9. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

10. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

11. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

Спеціальні (фахові) компетентності:

1. Освоїти принципи систематики мікроорганізмів;

2. Здатність виявляти особливості мікрофлори ґрунту;

3. Здатність виявляти типи взаємовідносин мікроорганізмів між собою та іншими організмами;

4. Освоїти найважливіші біохімічні процеси, які проходять за участю мікроорганізмів у ґрунті;

5. Здатність застосовувати методи контролю мікробіологічного та санітарно-гігієнічного стану ґрунту;

6. Здатність використання мікроорганізмів у галузях сільського господарства;

7. Здатність користуватись приладами та обладнанням мікробіологічної лабораторії;

8. Здатність готувати тимчасові та постійні препарати для мікроскопії та мікроскопувати їх при різному збільшенні;

9. Здатність виділяти чисту культуру мікроорганізмів;

10. Вміння відбирати зразки ґрунту та здійснювати їх мікробіологічне дослідження;

11. Здатність користуватись довідниками та посібниками з мікробіології.

Міждисциплінарні зв’язки: Для оволодіння дисципліною «Мікробіологія ґрунтів» необхідні знання з таких дисциплін як: ґрунтознавство, ботаніка, хімія. Набуті знання з даної дисципліни використовуються здобувачами при вивченні дисциплін: географія ґрунтів, агрохімія, рослинництво, землеробство.


Передбачається вивчення методологічних основ одержання інформації про якість ґрунтів земельних ділянок, їх інтерпретації та застосування для вирішення практичних задач, пов’язаних з раціональним, еколого-безпечним використанням ґрунтових ресурсів.

Мета навчальної дисципліни «Методологія якісної оцінки ґрунтів» є формування у здобувачів професійних знань і умінь з методології оцінювання якості ґрунтів.

Завдання дисципліни «Методологія якісної оцінки ґрунтів» чітке усвідомлення основних термінів щодо оцінювання якості ґрунтів та їх тлумачення у законодавчих та нормативних документах, вивчення основ теорії буферності ґрунтів, оцінювання їх стійкості до різноманітних антропогенних впливів, набуття вміння правильного вибору схем пробовідбирання відповідно до мети обстеження, професійний вибір методів аналітичних досліджень та інтерпретація їх результатів, виявлення впливу неоднорідності ґрунтів та похибки вимірювань на параметри показників ґрунту, закріплення практичних навичок із оформлення результатів офіційної експертизи якості ґрунтів, набуття навичок із комплексного оцінювання відповідності характеристик та властивостей ґрунтів напрямам їх господарського використання та виконання екологічних функцій на землях різного цільового призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати: загальне і часткове ґрунтознавство, основи бонітування і охорони ґрунтів, методи агрохімічної паспортизації земель, основні принципи оцінювання агровиробничих та екологічних функцій ґрунтів, способи уточнення, перевірки та збереження інформації про якісних стан ґрунтів земельної ділянки, нормативні вимоги до агрономічно важливих властивостей ґрунтів та їх екологічного стану;

вміти: користуватися методами та засобами польового дослідження ґрунтів, здійснювати ґрунтознавчу експертизу у різних аспектах господарчої діяльності, всебічно володіти методами та засобами аналітичних досліджень ґрунтів, організовувати та адекватно оцінювати результати аналізів, визначати вплив природних та антропогенних факторів на точність та об’єктивність оцінювання якості ґрунтів, володіти технологією виконання ґрунтово-оціночних робіт на польовому, аналітичному та камеральному етапах їх проведення, організовувати цільові проектно-пошукові, науково-дослідні та експертно-оціночні роботи.

Перелік компетентностей

Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі оцінки якості ґрунтів або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Загальні компетентності:

1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

3. Здатність планувати та управляти часом.

4. Знання та розуміння області оцінки якості ґрунтів та розуміння професійної діяльності у галузі ґрунтознавства.

5. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

6. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

7. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

8. Здатність проведення досліджень на рівні дослідника.

9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

11. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

12. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

13. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

14. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

15. Здатність працювати в команді.

16. Здатність працювати автономно.

17. Навики здійснення безпечної діяльності.

18. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Спеціальні (фахові) компетентності

1. Здатність розуміти сутність сучасних проблем агроґрунтознавства й екології, сучасних технологій відновлення родючості ґрунтів.

2. Здатність розуміти сутність науково-технологічної політики в галузі агроекологічної безпеки сільськогосподарської продукції.

3. Володіння фізичними, хімічними, біологічними методами оцінки ґрунтової родючості агроландшафтів.

4. Здатність використовувати методи вивчення адаптивних реакцій рослин на зміни, що відбуваються з довкіллям.

5. Здатність самостійно вести науковий пошук у галузях агроґрунтознавства, агрохімії, агроекології та використовувати наукові досягнення в аграрному виробництві.

6. Здатність застосовувати різноманітні методологічні підходи до моделювання та проектування агроекосистем, оптимізації параметрів ґрунтів, відновлення родючості ґрунтів та оптимізації систем удобрення для різноманітних сільськогосподарських культур.

7. Здатність до володіння інноваційними процесами в АПК і використання їх при проектуванні і реалізації екологічно безпечних технологій виробництва продукції рослинництва та відновлення родючості ґрунтів.

8. Готовність використовувати ГІС системи агроекологічного спрямування при розробці технологій оптимізації родючості ґрунтів.

9. Здатність методологічно обумовлювати оптимальні способи використання ґрунтового покриву, машин, механізмів, засобів хімізації та біологічних компонентів агровиробництва для отримання найбільшої економічної та екологічної ефективності.

10. Здатність застосовувати сучасні досягнення науки та техніки у науково-дослідних роботах.

11. Здатність формувати задачі дослідження, вибирати методи експериментальної роботи, інтерпретувати, візіалізувати та представляти результати наукових досліджень.

12. Здатність самостійно виконувати лабораторні дослідження для вирішення науково-дослідних та виробничих завдань з використанням сучасних методів досліджень ґрунтів, рослин, добрив та отриманої продукції.

13. Здатність створювати практичні рекомендації по використанню результатів наукових досліджень.

14. Здатність представляти результати у формі звітів, рефератів, публікацій, презентацій, виступів і публічних обговорень.

Передбачається вивчення методологічних основ одержання інформації про якість ґрунтів земельних ділянок, їх інтерпретації та застосування для вирішення практичних задач, пов’язаних з раціональним, еколого-безпечним використанням ґрунтових ресурсів.

Мета навчальної дисципліни «Методологія якісної оцінки ґрунтів» є формування у здобувачів професійних знань і умінь з методології оцінювання якості ґрунтів.

Завдання дисципліни «Методологія якісної оцінки ґрунтів» чітке усвідомлення основних термінів щодо оцінювання якості ґрунтів та їх тлумачення у законодавчих та нормативних документах, вивчення основ теорії буферності ґрунтів, оцінювання їх стійкості до різноманітних антропогенних впливів, набуття вміння правильного вибору схем пробовідбирання відповідно до мета обстеження, професійний вибір методів аналітичних досліджень та інтерпретація їх результатів, виявлення впливу неоднорідності ґрунтів та похибки вимірювань на параметри показників ґрунту, закріплення практичних навичок із оформлення результатів офіційної експертизи якості ґрунтів, набуття навичок із комплексного оцінювання відповідності характеристик та властивостей ґрунтів напрямам їх господарського використання та виконання екологічних функцій на землях різного цільового призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати: загальне і часткове ґрунтознавство, основи бонітування і охорони ґрунтів, методи агрохімічної паспортизації земель, основні принципи оцінювання агровиробничих та екологічних функцій ґрунтів, способи уточнення, перевірки та збереження інформації про якісних стан ґрунтів земельної ділянки, нормативні вимоги до агрономічно важливих властивостей ґрунтів та їх екологічного стану;

вміти: користуватися методами та засобами польового дослідження ґрунтів, здійснювати ґрунтознавчу експертизу у різних аспектах господарчої діяльності, всебічно володіти методами та засобами аналітичних досліджень ґрунтів, організовувати та адекватно оцінювати результати аналізів, визначати вплив природних та антропогенних факторів на точність та об’єктивність оцінювання якості ґрунтів, володіти технологією виконання ґрунтово-оціночних робіт на польовому, аналітичному та камеральному етапах їх проведення, організовувати цільові проектно-пошукові, науково-дослідні та експертно-оціночні роботи.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі управління якістю ґрунтів.

Загальні компетентності:

1.     Здатність до аналізу та синтезу.

2.     Здатність здійснювати пошук, аналізувати і критично оцінювати інформацію з різних джерел.

3.     Здатність до використання іноземних мов у професійній діяльності.

4.     Креативність, здатність до системного мислення, аналітичного аналізу.

5.     Наполегливість у досягненні мети.

Спеціальні (фахові) компетентності:

1.     Аудиторські та контролюючі компетенції.

2.     Здатність організовувати роботи з визначення факторів, які впливають на якість ґрунтів, з організації вимірювання і оцінки показників якості ґрунтів.

3.     Здатність розробляти/вносити корективи у нормативні документи, що стосуються якості ґрунтів.

4.     Здатність працювати з нормативними документами (національними, міжнародними, європейськими) та використовувати їх у своїй діяльності.

5.     Здатність використовувати статистичні методи і заходи управління якістю за міжнародними стандартами, використовуючи при цьому спеціалізоване програмне забезпечення, особливо за GNU ліцензією.

6.     Здатність планувати, визначати й прогнозувати рівень якості ґрунтів та розробляти рекомендації щодо підвищення такої якості.

Міждисциплінарні зв’язки:

Дисципліна орієнтує здобувачів магістерського рівня на пізнання сучасних процесів ґрунтогенезу та його екологічних функцій в природних та агрогенних екосистемах та їх адекватну оцінку з огляду на неодмінні методологічні ускладнення, що спонукають до радикального переосмислення світоглядних орієнтацій та парадигмальне оновлення методологічних стандартів у ноосферному напрямі при розв’язанні гострих глобальних проблем, спричинених планетарним дефіцитом родючих ґрунтів, загрозою голоду, екологічною небезпечністю продовольчої продукції. Тому не випадково методи й закони хімії, фізики, геології, біогеохімії, географії, стратиграфії, екології, біосферології наситили науковий арсенал ґрунтознавців, зорієнтований на дослідження ґрунтового покриву Землі, як унікального біосферного феномену і родючої геодерми планети.

Методологія оцінки якості ґрунтів стала фундаментальними підвалинами для ноосфероцентричного опанування охорони ґрунтів і відтворення їх родючості, картографування ґрунтів і дешифрування ґрунтового покриву, охорони ґрунтів і відтворення їх родючості, управління ґрунтовими режимами, бонітування ґрунтів і рекультивації земель.