Рівень вищої освіти –БАКАЛАВР (МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР) Галузь знань – 20 «Агрополітика і продовольство» Спеціальність – 205 «Лісове господарство»
альної дисципліни
1.1. Мета вивчення дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань: вироблення вміння розв’язувати задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.
1.2. Основними завданнями викладання дисципліни «Вища математика» є:
- оволодіння студентами основами математичного апарату;
- розвиток мислення;
- вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.
В підготовці майбутніх фахівців лісового господарства дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних з екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання екстремальних задач.
Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;
вміти: розв’язувати типові задачі аналітичної геометрії та математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;
як майбутній фахівець, знаходити із численних методів та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання поставлених задач;
ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні розвитку біопроцесів.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин 4 кредити ЄКТС.
- Викладач: Євгеній Юрійович Бондар
- Викладач: Катерина Дмитрівна Бушуєва
- Викладач: Анастасія Олександрівна Євменова
- Викладач: Аліна Сергіївна Єріна
- Викладач: Сергій Євгенійович Кісляков
- Викладач: Максим Андрійович Кожурина
- Викладач: Григорій Анатолійович Коротич
- Викладач: Катерина Ігорівна Корх
- Викладач: Тетяна Юріївна Молчан
- Викладач: Дмитро Васильович Новомлинець
- Викладач: Владислав Ігорович Півньов
- Викладач: Олег Володимирович Профатілов
- Викладач: Олександра Володимирівна Скрильнікова
- Викладач: Олександр Володимирович Тарасенко
- Викладач: Костянтин Олександрович Черевань
- Викладач: Данііл Олександрович Шевченко
- Викладач: Ігор Дмитрович Шліхта
Рівень вищої освіти –БАКАЛАВР Галузь знань – 20 «Агрополітика і продовольство» Спеціальність – 205 «САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
1. Мета і завдання навчальної дисципліни
1.1. Мета вивчення дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань: вироблення вміння розв’язувати задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.
1.2. Основними завданнями викладання дисципліни «Вища математика» є:
- оволодіння студентами основами математичного апарату;
- розвиток мислення;
- вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.
В підготовці майбутніх фахівців садово-паркового господарства дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних з екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання екстремальних задач.
Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;
вміти: розв’язувати типові задачі аналітичної геометрії та математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;
як майбутній фахівець, знаходити із численних методів та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання поставлених задач;
ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні розвитку біопроцесів.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин 4 кредити ЄКТС1. Мета і завдання навчальної дисципліни
1.1. Мета вивчення дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань: вироблення вміння розв’язувати задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.
1.2. Основними завданнями викладання дисципліни «Вища математика» є:
- оволодіння студентами основами математичного апарату;
- розвиток мислення;
- вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.
В підготовці майбутніх фахівців лісового господарства дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних з екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання екстремальних задач.
Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;
вміти: розв’язувати типові задачі аналітичної геометрії та математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;
як майбутній фахівець, знаходити із численних методів та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання поставлених задач;
ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні розвитку біопроцесів.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин 4 кредити ЄКТС.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення загальних математичних мтодів та закономірностей, використання фундаментальних математичних основ для вивчення других математизованих дисциплін та побудова математичних моделей різноманітних математичних задач, що будуть виникати у фахівців даної спеціальності.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Мета вивчення дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань: вироблення вміння розв’язувати задачі у професійній діяльності та навичок математичного дослідження пр икладних задач; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів для визначення джерел інформації.
Завданнями викладання дисципліни «Вища математика» є:
- оволодіння студентами основами математичного апарату;
- розвиток мислення;
- вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.
В підготовці майбутніх технологів з захисту рослин «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи вищої математики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач прикладного характеру. Оволодіння диференціальним численням функції, методами моделювання дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання екстремальних задач.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати: основні визначення, теореми і формули математичного аналізу;
вміти: розв’язувати типові задачі математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;
· як майбутній фахівець, знаходити із численних методів та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання
· поставлених задач;
· ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні розвитку біопроцесів.
Мета вивчення дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань: вироблення вміння розв’язувати задачі у професійній діяльності та навичок математичного дослідження прикладних задач; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів для визначення джерел інформації.
Завданнями викладання дисципліни «Вища математика» є:
- оволодіння студентами основами математичного апарату;
- розвиток мислення;
- вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.
В підготовці майбутніх технологів з захисту рослин «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи вищої математики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач прикладного характеру. Оволодіння диференціальним численням функції, методами моделювання дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання екстремальних задач.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати: основні визначення, теореми і формули математичного аналізу;
вміти: розв’язувати типові задачі математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;
· як майбутній фахівець, знаходити із численних методів та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання
· поставлених задач;
· ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні розвитку біопроцесів.
Мета курсу: засвоєння студентами базових математичних знань; вироблення вміння розв’язувати задачі у професійній діяльності та навичок математичного дослідження прикладних задач, використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів для визначення джерел інформації; розвинення у студентів мислення; формування системи теоретичних знань і практичних навичок з основ імовірнісно-статистичного апарату, основних методів кількісного вимірювання випадковості дії факторів, що впливають на будь-які процеси, засад математичної статистики, яка використовується під час планування, організації та управління виробництвом, оцінювання якості продукції, моделюванні і аналізі результатів сільськогосподарського виробництва та агробізнесу; на означених засадах формування підстав для підготовки сучасного висококваліфікованого фахівця.
Викладання вищої математики має наступні завдання:
- оволодіння студентами основами математичного апарату;
- опрацювання та застосування статистичних даних для наукових та практичних висновків;
- розвиток мислення;
- вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування;
- на основі розуміння методології математичного моделювання економічних процесів самостійно розв’язувати професійно-орієнтовані задачі та ситуації, давати економічну інтерпретацію одержаним результатам.
“Теорія імовірностей” належить до циклу фундаментальних дисциплін і забезпечує вивчення загальнонаукових та спеціальних дисциплін, адже сучасний фахівець галузі управління повинен вільно аналізувати економічні процеси та вміти приймати оптимальні рішення, використовуючи для цього математичний апарат, моделі та методи.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
1. Аксіоматику теорії ймовірностей. Класичне, геометричне і статистичне визначення ймовірностей. Властивості ймовірностей.
2. Теореми додавання і множення ймовірностей. Складні та залежні події. Умовну ймовірність. Формулу повної ймовірності. Формулу Байєса.
3. Незалежні події. Попарну незалежність подій, незалежність в сукупності.
4. Повторні незалежні випробування. Формулу Бернуллі. Асимптотичні формули в схемі Бернуллі.
5. Означення випадкової величини. Функцію розподілу (інтегральну функцію) та функцію щільності (диференціальну функцію) випадкової величини.
6. Дискретні і неперервні випадкові величини та їхні числові характеристики.
7. Закони розподілів випадкових величин.
На підставі знань з навчальної дисципліни майбутній фахівець повинен уміти:
1. Розв’язувати задачі, використовуючи класичне і статистичне визначення імовірності.
2. Розв’язувати задачі, використовуючи теореми додавання і множення ймовірностей, умовні ймовірності, формулу повної ймовірності, формулу Байєса.
3. Перевіряти події на незалежність, незалежність в сукупності, знаходити ймовірності незалежних подій.
4. Користуючись формулою Бернуллі й асимптотичними формулами в схемі Бернуллі знаходити ймовірності подій в схемі незалежних випробувань.
5. Знаходити числові характеристики випадкових величин, розподіл функції випадкової величини.
6. Досліджувати закони розподілів випадкових величин.