Рівень вищої освіти –БАКАЛАВР  (МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР) Галузь знань – 20 «Агрополітика і продовольство» Спеціальність – 205 «Лісове господарство» 

альної дисципліни

1.1. Мета  вивчення  дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань:  вироблення вміння розв’язувати  задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.

1.2. Основними завданнями  викладання  дисципліни «Вища математика» є:

-         оволодіння студентами основами математичного апарату;

-         розвиток мислення;

-         вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.

В підготовці майбутніх фахівців   лісового господарства дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами  математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних з екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання  дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання  екстремальних задач.

Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи  доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити в  більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;

  вміти: розв’язувати типові задачі аналітичної геометрії та математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

як майбутній фахівець, знаходити із численних методів  та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання                 поставлених задач;

ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні  розвитку біопроцесів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин 4 кредити ЄКТС.

 


Рівень вищої освіти –БАКАЛАВР Галузь знань – 20 «Агрополітика і продовольство» Спеціальність – 205 «САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО» 

1. Мета і завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета  вивчення  дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань:  вироблення вміння розв’язувати  задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.

1.2. Основними завданнями  викладання  дисципліни «Вища математика» є:

-         оволодіння студентами основами математичного апарату;

-         розвиток мислення;

-         вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.

В підготовці майбутніх фахівців  садово-паркового  господарства дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами  математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних з екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання  дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання  екстремальних задач.

Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи  доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити в  більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;

  вміти: розв’язувати типові задачі аналітичної геометрії та математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

як майбутній фахівець, знаходити із численних методів  та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання                 поставлених задач;

ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні  розвитку біопроцесів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин 4 кредити ЄКТС

1. Мета і завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета  вивчення  дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань:  вироблення вміння розв’язувати  задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.

1.2. Основними завданнями  викладання  дисципліни «Вища математика» є:

-         оволодіння студентами основами математичного апарату;

-         розвиток мислення;

-         вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.

В підготовці майбутніх фахівців   лісового господарства дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами  математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних з екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання  дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання  екстремальних задач.

Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи  доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити в  більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;

  вміти: розв’язувати типові задачі аналітичної геометрії та математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

як майбутній фахівець, знаходити із численних методів  та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання                 поставлених задач;

ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні  розвитку біопроцесів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин 4 кредити ЄКТС.


Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення загальних математичних мтодів та закономірностейвикористання фундаментальних математичних основ для вивчення других математизованих дисциплін та побудова математичних моделей різноманітних математичних задач,  що будуть виникати у фахівців даної  спеціальності.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Мета  вивчення  дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань:  вироблення вміння розв’язувати  задачі у професійній діяльності та навичок математичного дослідження пр икладних задач; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів для визначення джерел інформації.

Завданнями  викладання  дисципліни «Вища математика» є:

-         оволодіння студентами основами математичного апарату;

-         розвиток мислення;

-         вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.

В підготовці майбутніх   технологів з захисту рослин  «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи вищої  математики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач прикладного характеру. Оволодіння диференціальним численням функції, методами моделювання  дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання  екстремальних задач.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: основні визначення, теореми і формули математичного аналізу;

  вміти: розв’язувати типові задачі математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

·        як майбутній фахівець, знаходити із численних методів  та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання   

·         поставлених задач;

·        ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні  розвитку біопроцесів.


Мета  вивчення  дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань:  вироблення вміння розв’язувати  задачі у професійній діяльності та навичок математичного дослідження прикладних задач; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів для визначення джерел інформації.

Завданнями  викладання  дисципліни «Вища математика» є:

-         оволодіння студентами основами математичного апарату;

-         розвиток мислення;

-         вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.

В підготовці майбутніх   технологів з захисту рослин  «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи вищої  математики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач прикладного характеру. Оволодіння диференціальним численням функції, методами моделювання  дає можливість складати моделі біопроцесів та знаходити розв’язання  екстремальних задач.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: основні визначення, теореми і формули математичного аналізу;

  вміти: розв’язувати типові задачі математичного аналізу, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

·             як майбутній фахівець, знаходити із численних методів  та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання 

·              поставлених задач;

·             ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні  розвитку біопроцесів.


Мета курсу: засвоєння студентами базових математичних знань; вироблення вміння розв’язувати задачі у професійній діяльності та навичок математичного дослідження прикладних задач, використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів для визначення джерел інформації; розвинення у студентів мислення; формування системи теоретичних знань і практичних навичок з основ імовірнісно-статистичного апарату, основних методів кількісного вимірювання випадковості дії факторів, що впливають на будь-які процеси, засад математичної статистики, яка використовується під час планування, організації та управління виробництвом, оцінювання якості продукції, моделюванні і аналізі результатів сільськогосподарського виробництва та агробізнесу; на означених засадах формування підстав для підготовки сучасного висококваліфікованого фахівця.

Викладання вищої математики має наступні завдання:

-             оволодіння студентами основами математичного апарату;

-      опрацювання та застосування статистичних даних для наукових та практичних висновків;

-             розвиток мислення;

-             вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування;

-             на основі розуміння методології математичного моделювання економічних процесів самостійно розв’язувати професійно-орієнтовані задачі та ситуації, давати економічну інтерпретацію одержаним результатам.

“Теорія імовірностей” належить до циклу фундаментальних дисциплін і забезпечує вивчення загальнонаукових та спеціальних дисциплін, адже сучасний фахівець галузі управління повинен вільно аналізувати економічні процеси та вміти приймати оптимальні рішення, використовуючи для цього математичний апарат, моделі та методи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

1. Аксіоматику теорії ймовірностей. Класичне, геометричне і статистичне визначення ймовірностей. Властивості ймовірностей.

2. Теореми додавання і множення ймовірностей. Складні та залежні події. Умовну ймовірність. Формулу повної ймовірності. Формулу Байєса.

3. Незалежні події. Попарну незалежність подій, незалежність в сукупності.

4. Повторні незалежні випробування. Формулу Бернуллі. Асимптотичні формули в схемі Бернуллі.

5. Означення випадкової величини. Функцію розподілу (інтегральну функцію) та функцію щільності (диференціальну функцію) випадкової величини.

6. Дискретні і неперервні випадкові величини та їхні числові характеристики.

7.     Закони розподілів випадкових величин.

На підставі знань з навчальної дисципліни майбутній фахівець повинен уміти:

1. Розв’язувати задачі, використовуючи класичне і статистичне визначення імовірності.

2. Розв’язувати задачі, використовуючи теореми додавання і множення ймовірностей, умовні ймовірності, формулу повної ймовірності, формулу Байєса.

3. Перевіряти події на незалежність, незалежність в сукупності, знаходити ймовірності незалежних подій.

4. Користуючись формулою Бернуллі й асимптотичними формулами в схемі Бернуллі знаходити ймовірності подій в схемі незалежних випробувань.

5. Знаходити числові характеристики випадкових величин, розподіл функції випадкової величини.

6. Досліджувати закони розподілів випадкових величин.