Фізика - фундаментальна природнича наука про навколишній матеріальний світ. Фізика вивчає найпростіші форми руху матерії, які є невідємною частиною більш складних форм руху матерії. Закони фізики використовуються в різних природничих науках.

Геофізика – наука, що вивчає будову Землі, перш за все земної кори, за допомогою дослідження природних і штучних фізичних полів. Геофізика займає положення на стику природничих і точних наук (математики, фізики, хімії, географії, геології, астрономії).

Вона використовує досягнення фундаментальних наук і таких науково-прикладних дисциплін, як геодезія, геодинаміка, інформатика, електроніка і автоматика, космонавтика, ставлячи перед ними немало проблем теоретичного і прикладного плану.

Дисципліна «Геофізика» базується на знаннях та вміннях, отриманих при вивченні таких курсів: вища математика, фізика, географія, метеорологія, геологія.

3. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Земля – планета Сонячної системи

Змістовий модуль 1. Геофізичні поля Землі

 

Вступ.

Мета та задачі дисципліни “Геофізика”. Зв’язок геофізики з іншими науками. Історія геофізичних досліджень. Методи досліджень.

Тема 1. Земля – планета Сонячної системи

Гіпотези утворення і будови Землі. Параметри Землі та їх геофізичні наслідки. Історія розвитку Землі. Геологічна та стратиграфічна шкали. Вік Землі та методи його визначення. Обертання Землі навколо Сонця та її обертання навколо своєї вісі. Вікові рухи. Відцентрова сила та сила Коріоліса. Зміна дня і ночі. Зміна пори року. Місцевий та поясний час. Геофізичні наслідки рухів Землі.

Тема 2. Гравітаційне поле Землі

Сила тяжіння на Землі. Зміна тяжіння за широтою. Нормальні значення та аномалії тяжіння. Гравітаційні процеси. Ізостазія як рівновага у геосистемах.

Тема 3. Магнітне та електричне поля Землі

Елементи земного магнетизму. Полярні сяйва. Магнітні карти.

Електричні поле Землі, його характеристики. Іоносфера. Явища в атмосфері.

Тема 4.Температурне поле Землі

Тепловий потік земних надр. Термометрія – вимірювання теплових потоків для вивчення літосфери та попередження небезпечних явищ (вулканізм, землетруси). Зв’язок місць активного виходу внутрішнього тепла з розташування сейсмічних та вулканічних зон.

Географічні теплові машини: загальне поняття, приклади глобальних систем. Геотермічні шари. Поняття про тепловий баланс Землі. Геотермічний градієнт і ступінь.

Модуль 2.

Змістовий модуль 2. Внутрішня будова Землі та земної кори

Тема 5. Внутрішня будова земної кори

Сейсмічний метод вивчення будови Землі. Основні типи хвиль. Агрегатний стан внутрішніх оболонок Землі. Загальні відомості про літосферу. Земна кора, її типи. Історія розвитку, сучасні дослідження земної кори.

Тема 6. Тектонічні процеси. Вулканізм

Загальна характеристика ендогенних та екзогенних процесів. Характеристика основних тектонічних структур. Тектонічні рухи земної кори. Тектонічна будова території України.

Землетруси. Географія землетрусів. Прогнозування землетрусів. Класифікації землетрусів по звільненій енергії (шкала Ріхтера) та глибині розташування вогнища.

Класифікація вулканічної діяльності. Вплив вулканічної діяльності на процеси в атмосфері. Прогнозування вулканічної діяльності.

Тема 7. Вивітрювання

Вивітрювання, його типи. Кора вивітрювання. Роль вивітрювання в формуванні рельєфу та ґрунтів. Геологічна та геоморфологічна діяльність вітру. Поняття про дефляцію та абрацію. Еолові форми рельєфу. Геологічна і геоморфологічна роль постійних та тимчасових водотоків, морів, льодовиків і підземних вод.

Тема 8. Загальна характеристика рельєфу земної кори

Розподіл суші та води на земній кулі. Основні особливості рельєфу. Закономірності розподілу ґрунтового покриву. Процеси гороутворення. Рельєф океанічного дна. Гіпсографічна крива. Закономірності розподілу ґрунтового покриву. Геолого-морфологічний профіль річкової долини. Рельєф території України. Геологічні карти та розрізи. Стратиграфічні колонки і геологічні розрізи.

Рекомендована література

Основна:

1. Балан Г.К. Основи геофізики: навч. посібник / Г.К. Балан,

Л.В. Селезньова, О.Г. Іваненко – Одеса: Екологія, 2006. – 254 с.

2. Авотін С.С., Геофізика / С.С. Авотін, Т.Г. Ткаченко. – Харків: ХНАУ, 2020. – 82 с.

3. Боков В.А. Землезнавство / В.А. Боков, І.Г. Черваньов. – К.: Либідь, 2000. –298 с.

4. Жарков В.Н. Внутреннее строение Земли и планет / В.Н. Жарков. – М.: Наука, 1983. – 301 с.

5. Кресс Л.Є. Гідрофізика. Конспект лекцій / Л.Є. Кресс – Дніпро: ПБП «Економіка». 2006. –162 с.

6. Малыгин З.А. Основы геологи и гидрогеологии./ З.А Малыгин,

Н.А Толстой. – Л.: ГМИ, 1976. – 451 с.

7. Филлипов Е.П. Популярно о геофизике /. Е.П. Филлипов. – М.: Высшая школа, 1986. – 154 с.

8. Филліпов Е.П. Фізика Земли/. Е.П. Филлипов. – К.: Вища школа, 1988. – 144 с.

 

Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен.



Програму вивчення навчальної дисципліни «ФІЗИКА» складено на основі ГСВОУ МОНУ Програми дисципліни «ФІЗИКА» для студентів-іноземців підготовчих факультетів вищих навчальних закладів України, затверджено заступником міністра освіти і науки України М.Ф. Степко 7.07.2004 р. Програма передбачає початковий етап навчання фізики для іноземних студентів і здійснюється на підготовчому факультеті.

Матеріал для програми підібрано з урахуванням цілей навчання, зумовлених комунікативними, освітніми та пізнавальними потребами студентів підготовчих факультетів і відділень.

Освітня мета навчання фізики студентів на підготовчому факультеті є підготування їх до основних видів діяльності, що забезпечують ефективну соціально-пізнавальну адаптацію до умов навчання у вищій школі та уміння вирішувати комунікативні завдання у професійній сфері спілкування.

Метою викладання  навчальної дисципліни «Фізика» на підготовчому факультеті є підготовка іноземних здобувачів до навчання у вищій школі та уміння вирішувати комунікативні завдання у професійній сфері спілкування. Ця мета досягається формуванням у здобувачів потрібних мовних і мовленнєвих умінь читання, аудіювання, усного та писемного мовлення, розв’язання задач та виконання лабораторних робіт.

Завданням вивчення дисципліни «Фізика» є:

- навчити здобувачів читати текст з фізики, розуміти зміст тексту, уміти його переказувати чи відповідати на запитання до тексту.

- працювати з фізичними приладами;

- проводити математичну і статистичну обробку результатів вимірювань;

працювати з графіками і таблицями;

-застосовувати здобуті знання під час аналізу фізичних явищ і розв'язання задач.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати:

1) основні фізичні величини, одиниці їх вимірювань, основи теорії похибок та правила обробки результатів вимірювань;

2) основні фізичні закони і межі їх застосування;

3) визначення, зовнішні ознаки, кількісні характеристики фізичних явищ і їх використання в практиці;

4) основні положення і математичні рівняння теорії; призначення, принципи дії та правила користування фізичними приладами;

           вміти:

1) читати текст з фізики, розуміти зміст тексту, уміти його переказувати чи відповідати на запитання до тексту.

2) правильно оформляти висловлення;

 знаходити в тексті відповіді на питання сформульовані в завданнях;

3) працювати з фізичними приладами;

4) проводити математичну і статистичну обробку результатів вимірювань;

працювати з графіками і таблицями;

5)застосовувати здобуті знання під час аналізу фізичних явищ і розв'язання задач.

Галузь знань                                                            104 «Фізика та астрономія»

Семестр                                                                              1, 2

Кількість кредитів ЕСST                                                  6

Кількість змістових модулів                                            4

Загальна кількість годин                                                   180


Дисципліна «Теоретична механіка» призначена для здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності (кваліфікації) 208 «Агроінженерія».
Метою дисципліни є вивчення фізичних основ побудови, функціонування та взаємодії різноманітних машин, механізмів та їх окремих частин. Розглядаються питання статики твердого тіла, розрахунки об’єктів на міцність, жорсткість та стійкість.
Теоретична механіка базується на фундаментальних дисциплінах – вищій математиці та фізиці і є базою для вивчення дисциплін: «Деталі машин», «Трактора і автомобілі», «Сільскогосподарські машини», «Теплотехніка». Дисципліна вивчається на другому семестрі, передбачено 10 лекційних та 10 практичних занять.
Основними завданнями є  вивчення дисципліни «Теоретична механіка» є: вивчення методів розрахунку на міцність, жорсткість та стійкість елементів машин та механізмів, що відповідають сучасному стану знань в механіці деформованого твердого тіла, вміння аналізувати числові результати теоретичних та експериментальних досліджень.

Галузь знань                                                  20 «Аграрні науки та продовольство»
Напрям підготовки                                      208 "Агроінженерія"
Освітньо-професійна програма                     208 "Агроінженерія"
Рівень вищої освіти                                     перший (бакалаврський)
Обов’язкова чи вибіркова                           обов’язкова
Семестр                                                          другий
Кількість кредитів ЕСST                              3
Кількість змістових модулів                        2
Загальна кількість годин                              90
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
– основні поняття теоретичної механіки, аксіоми і теореми статики;
– умови рівноваги площинної системи сил;
– умови рівноваги плоскої системи пар сил;
– умови рівноваги площинної та просторової систем сил;
– умови рівноваги балкових систем;
– закони динаміки; умови тертя ковзання та кочення;
– способи задавання руху матеріальної точки або фізичного тіла та системи тіл;
– закони руху матеріальної точки, фізичного тіла і формули для визначення
   характеристик руху;
вміти:
– проводити розрахунки сил і реакцій в’язей, визначати геометричні
   характеристики плоских перерізів;
– розраховувати елементи конструкцій балкових систем;
– визначати характеристики руху матеріальної точки і фізичного тіла;
– проводити перевірочні розрахунки при простих видах навантаження деталей
   і конструкцій, та розрахунок максимального навантаження готових виробів  і конструкцій;
Спеціальні (фахові) компетентності:
1 Здатність використовувати знання з теоретичної механіки для розрахунку типових елементів конструкцій на   міцність, жорсткість і стійкість;
2. Здатність розраховувати центр тяжіння елементів конструкцій;
3. Здатність проводити перевірочні розрахунки при простих видах наван-таження деталей і конструкцій, та розрахунки максимального навантаження готових виробів і конструкцій.