Мета  вивчення  дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань:  вироблення вміння розв’язувати  задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.

Основними завданнями  викладання дисципліни «Вища математика» є:

-         оволодіння студентами основами математичного апарату;

-         розвиток мислення;

-         вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.

В підготовці майбутніх фахівців землевпорядкування дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами  математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних геодезією, землекористуванням та екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання  дає можливість складати моделі різноманітних процесів та знаходити розв’язання  екстремальних задач.

Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи  доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;

  вміти: розв’язувати типові задачі лінійної алгебри, аналітичної геометрії, математичного аналізу та теорії ймовірностей, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

як майбутній фахівець, знаходити із численних методів  та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання поставлених задач;

ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні  розвитку процесів, пов’язаних з землею.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90годин /3 кредити ЄКТС.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни  складається з таких змістових модулів:

 

1.Лінійна алгебра та аналітична геометрія.

2. Диференціальне та інтегральне числення.

3. Теорія ймовірностей.


Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення загальних математичних мтодів та закономірностей,  використання фундаментальних математичних основ для вивчення других математизованих дисциплін та побудова математичних моделей різноманітних математичних задач,  що будуть виникати у фахівців даної  спеціальності.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

Мета  вивчення  дисципліни – засвоєння студентами базових математичних знань:  вироблення вміння розв’язувати  задачі прикладних задач у професійній діяльності та навичок математичного дослідження; розвинення у студентів мислення; формування навичок використання повного об’єму інформації та комунікативних засобів у професійній діяльності.

Основними завданнями  викладання дисципліни «Вища математика» є:

-         оволодіння студентами основами математичного апарату;

-         розвиток мислення;

-         вироблення навичок самостійного вивчення наукової літератури з математики та її застосування.

В підготовці майбутніх фахівців землевпорядкування дисципліна «Вища математика» відіграє важливу роль. Програмні розділи математики: аналітична геометрія, математичний аналіз, теорія ймовірностей з основами  математичної статистики дають необхідний математичний апарат для розв’язування теоретичних і практичних задач пов’язаних геодезією, землекористуванням та екологією навколишнього середовища. Оволодіння диференціальним численням функції однієї і багатьох змінних, методами моделювання  дає можливість складати моделі різноманітних процесів та знаходити розв’язання  екстремальних задач.

Для підготовки фахівців вищої кваліфікації, які мають хист для наукової роботи  доцільно було б вивчення математики проводити в більш розширеному терміні за часом або в два етапи, тобто продовжити на старших (магістерських) курсах.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 знати: основні визначення, теореми і формули навчальної дисципліни;

  вміти: розв’язувати типові задачі лінійної алгебри, аналітичної геометрії, математичного аналізу та теорії ймовірностей, користуватись математичним апаратом у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

як майбутній фахівець, знаходити із численних методів  та відповідних розділів математики потрібну інформацію для правильного розв’язання поставлених задач;

ефективно застосовувати сучасні математичні моделі в майбутній професійній діяльності та в прогнозуванні  розвитку процесів, пов’язаних з землею.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180годин /6 кредитів ЄКТС.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни  складається з таких змістових модулів:

 

1.Лінійна алгебра та аналітична геометрія.

2.Диференціальне та інтегральне числення.

3. Теорія ймовірностей.

Рекомендована література.

1. Кудрявцев Л.Д. Курс математического анализа: учебник в 3 т. / Л.Д. Кудрявцев. – М.: Высшая школа, 1998.

2. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика /     В.Е. Гмурман. – М.: Наука, 1972.

3. Вища математика/ В.Л. Сизоненко та ін. – Харків: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2009.

Форма підсумкового контролю успішності навчання    екзамен.