Предмет дисципліни: генетика є наука про спадковість та мінливість організмів. Розвиток живої матерії на землі проходе в безкінечній зміні поколінь, тому ознаки, властиві кожному виду, передаються його потомству. Але різноманітність осіб одного виду очевидна. Таким чином можна зробити висновок, що розмноження любих організмів зв’язано зі спадковістю та мінливістю.
Спадковість – це процес відтворення організмами в ряді послідовних поколінь однакового типу обміну речовин, ознак та властивостей.
Мінливість – процес виникнення різниць між особами по ряду ознак тіла або окремих органів та їх функцій.
Спадковість та мінливість завжди невід’ємні друг від друга, та проявляються в процесі розмноження організмів, як неперервно пов’язані міх собою процеси.
Метою дисципліни “Генетика рослин” є вивчення основних властивостей організмів - спадковість і мінливість на молекулярному, хромосомному, клітинному рівнях, на рівні організму і популяції у наступних напрямах: поведінка генів у процесі розмноження організмів, матеріальна структура гена, мінливість та функція гена в онтогенезі.
Завданнями вивчення дисципліни “Генетика рослин” є формування у студентів теоретичних і практичних знань з наступних тем: цитологічні і молекулярні механізми спадковості і мінливості; закономірності успадкування в процесі статевого розмноження; теоретичні основи загальної генетики рослин (інбридингу, гетерозису, віддаленої гібридизації, мутагенезу, поліплоїдії, генної інженерії); методи генетичного аналізу і можливості використання в селекційно-генетичних дослідженнях.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:
знати: цитологічні і молекулярні механізми спадковості і мінливості; закономірності успадкування в процесі статевого розмноження; методи генетичного аналізу і можливості використання в дослідженнях; теоретичні основи загальної генетики рослин; методи інбридингу, гетерозису, віддаленої гібридизації, мутагенезу, поліплоїдії.
вміти: користуватись науковою, навчальною та методичною літературою з генетики; аналізувати спадковість і мінливість живих організмів методами генетичного аналізу; визначати генотипи, фенотипи, типи мінливості; оцінювати дію мутагенів на спадковість живих організмів; використовувати генетичні знання під час вивчення інших агробіологічних дисциплін
Перелік компетентностей
Інтегральна: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорії та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності:
1.Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
2.Прагненнядо збереження навколишнього середовища.
Спеціальні(фахові компетентності):
1.Здатність та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
2.Здатність розв’язувати широке коло проблем та задач у процесі вирощування с.-г. культур шляхом розуміння їх біологічних особливостей та використання як теоретичних так і практичних методів.
Міждисциплінарні зв’язки: генетика являє собою одну з основних, найбільш складних дисциплін сучасного природознавства. Генетика знаходиться в тісному зв’язку з другими науками – цитологія, селекція, насінництво, хімія, фізика, біотехнологія, генетична інженерія. Генетика є теоретичною основою селекції, всі сучасні методи селекції оперуються на використання генетичних принципів. Положення генетики про дискретність природи спадковості, вчення про мутаційну та модифікаційну мінливість, встановлення закономірностей розщеплення ознак, поняття домінантності та рецесивності, гомозиготність та гетерозиготність та інші, складають основу селекційної роботи в сучасний час.