Основна мета дисципліни «Насінництво сільськогосподарських культур» – формування у майбутнього спеціаліста системи знань та умінь з наукових основ насінництва сортів, гібридів та самозапильних ліній польових культур, проведення сортового контролю згідно з нормами державного стандарту для одержання насіння з високими сортовими, посівними та врожайними властивостями.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

-      теоретичні основи насінництва;

-      організацію та технологію насінництва;

-      системи і схеми виробництва еліти самозапильних, перехреснозапильних культур та культур, що розмножуються вегетативно,

-      особливості виробництва еліти різних культур і сортів;

-      технологію виробництва насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах;

-      технологію виробництва репродукційного насіння на насінницьких ділянках рядових господарств;

-      схеми використання гетерозису та поліплоїдії в насінництві різних типів гібридів;

-      особливості організації насінництва в різних країнах;

-      державні стандарти якості насіннєвого матеріалу.

Уміти:

-      визначати сорти і гібриди сільськогосподарських культур;

-      визначати сортові та посівні якості насіння згідно з нормами державних

-      стандартів;

-      проводити видові та сортові прополювання;

-      складати плани сортозміни та сортооновлення;

-      запобігати механічному та біологічному засміченню сортів і гібридів;

-      вести первинне і репродукційне насінництво;

-      робити розрахунки потреб насіннєвого матеріалу в різних ланках насінництва; проводити інспектування насінницьких посівів;

-      використовувати комплекс механізмів для післязбиральної обробки насіння;

-      оформляти документи на сортові посіви і супроводжувальні документи на сортове і гібридне насіння.

 

Для вивчення дисципліни потрібні знання з генетики, загальної та спеціальної селекції, інших біологічних дисциплін.

На вивчення дисципліни «Насінництво сільськогосподарських культур» навчальним планом відведено 56 години, в тому числі 28 годин – лекції, 28 годин – практичні заняття.

Контроль знань та умінь студентів проводиться у формі виконання індивідуальних завдань, практичних робіт, складання екзамену.