Мета вивчення дисципліни “Біотестування довкілля” здобувачами всіх спеціальностей магістерської підготовки - отримання теоретичних знань про існуючі підходи до оцінки якості середовища на підставі оцінки стану живих організмів та їх спільнот та оволодіння навичками по їх практичному застосуванню.
Завдання дисципліни - формування в здобувачів цілісного уявлення про методи визначення біологічно значущих антропогенних навантажень на підставі реакцій на них живих організмів та їх спільнот.
В результаті вивчення дисципліни здобувачі повинні:
Знати:
-                      загальні теоретичні основи, на яких побудовані системи біоіндикації та методологія біоіндикаційних досліджень;
-                      основні завдання і принципи біотестового аналізу, критерії вибору тесту і тест-об'єкта, основні реакції відгуку, що враховуються при біотестуванні;
-                      основні принципи використання явищ біоакумулювання речовин для оцінки якості середовища;
-                      концептуальні засади застосування біомаркерів для виявлення біохімічних і        фізіологічних ефектів забруднювачів;
-                                 підходи біоіндикації на основі структурних параметрів біологічних співтовариств;
-                      спеціальні підходи і індекси, які застосовуються при оцінці якості водного, наземно-повітряного та ґрунтового середовищ існування:
-                      фактори, що визначають величину екологічного ризику, покроковий опис процедури його оцінки, а також виявлення місця і ролі біоіндикації в оцінці екологічного ризику.
Вміти:
-                      проводити планування біоіндикаційних досліджень залежно від поставлених завдань;
-                      визначати рівні організації на яких можливо здійснити біоіндикацію якості природного середовища (молекулярний, тканинний, організмовий);
-                      оцінювати якість води, ґрунту та повітря за відгуком тест- об’єктів та можливу небезпеку для довкілля різних джерел забруднення;
-                      здійснювати статистичну обробку отриманих даних;
-                      аналізувати токсичну дію ідентифікованих та неідентифікованих речовин, що             присутні в об’єктах довкілля.
Перелік компетентностей:
Інтегральна компетентність
ІК.01. Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог.
Загальні компетентності
ЗК01. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
Фахові компетентності
ФК.02. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем.
ФК.07. Здатність до організації робіт, пов’язаних з оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог.
ФК.10. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину.
Програмні результати
ПР 1. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.
ПР.10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.
ПР.12. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні середовища.
ПР.13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля.
ПР.15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог.
ПР.17. Критично осмислювати теорії, принципи, методи і поняття з різних предметних галузей для вирішення практичних задач і проблем екології.

Мета та завдання навчальної дисципліни

«Управління проєктами в галузі» є обов’язковим компонентом для здобувачів другого (магістерського) рівня спеціальності 101 «Екологія».

Мета ОК – формування знань з основ теорії управління проектами в екологічній діяльності; основних напрямів екологічної політики держави; стратегії природоохоронної діяльності, яка передбачає розробку і впровадження екологічного законодавства, втілення в життя економічного механізму природокористування; міжнародного досвіду управління в природоохоронній діяльності; міжнародній екологічній діяльності України.

Завдання – формування цілісного уявлення про системи екологічного управління та відповідні механізми його здійснення: принципів поєднання положень загальних теорій; методологій управління і системного підходу з екологічними закономірностями; положеннями міжнародних стандартів і регламентів з екологічного управління, а також вітчизняного природоохоронного законодавства та міжнародної співпраці.

Предметом вивчення ОК є наукові та правові основи, принципи та механізми управління проектами в природоохоронній діяльності, яке має за мету реалізацію екологічної політики держави на всіх рівнях (глобальному, національному та регіональному) для досягнення сталого розвитку, гармонізації співіснування суспільства і природи.

Вивчення даного курсу дасть змогу отримати знання відносно: методологічної основи управління інноваційними проектами, структури та процесу управління, державного управління екологічною діяльністю в Україні та міжнародного досвіду в управлінні навколишнім природним середовищем.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог.

Загальні компетентності:

ЗК.03. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК.04. Здатність розробляти та управляти проектами.

ЗК.07. Здатність мотивувати людей та рухатись до спільної мети.

Фахові компетентності:

ФК.03. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та/або інноваційної діяльності.

ФК.05. Здатність доводити знання та власні висновки до фахівців та нефахівців.

ФК.08. Здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ФК.09. Здатність самостійно розробляти екологічні проекти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.

Програмні результати:

ПР.04. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів в умовах суперечливих вимог.

ПР.05. Демонструвати здатність до організації колективної діяльності та реалізації комплексних природоохоронних проектів з урахуванням наявних ресурсів та часових обмежень.

ПР.09. Знати принципи управління персоналом та ресурсами, основні підходи до прийняття рішень в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

ПР.11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля.

ПР.13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля.

ПР.14. Застосовувати нові підходи для вироблення стратегії прийняття рішень у складних непередбачуваних умовах.

ПР.15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог.

ПР.19. Уміти самостійно планувати виконання інноваційного завдання та формувати висновки за його результатами.

ПР.20. Володіти основами еколого-інженерного проектування та еколого-експертної оцінки впливу на довкілля.

АНОТАЦІЯ КУРСУ

Екологічне управління інноваційними проектами на сьогодні є однією з найбільш актуальних та прогресивних управлінських технологій, що продовжує швидко розвиватись. Напрями застосування концепції проектного екологічного менеджменту надзвичайно різноманітні і вони охоплюють практично всі сфери нашого життя. Одним із раціональних шляхів вирішення питання є розробка наукових інноваційних проектів.

Такі проекти спрямовані на розробку теоретичних і практичних питань, пов'язаних із створенням, розповсюдженням та застосуванням нових екологічно-безпечних технологій і продукції. Враховуючи складне економічне становище України саме інноваційний розвиток економіки з екологічним спрямуванням є основним стратегічним завданням. Одним із найактуальніших питань сьогодення є сприяння інноваційній діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання.

 МЕТА КУРСУ 

Мета ОК – формування знань з основ теорії управління проектами в екологічній діяльності; основних напрямів екологічної політики держави; стратегії природоохоронної діяльності, яка передбачає розробку і впровадження екологічного законодавства, втілення в життя економічного механізму природокористування; міжнародного досвіду управління в природоохоронній діяльності; міжнародній екологічній діяльності України.

Завдання – формування цілісного уявлення про системи екологічного управління та відповідні механізми його здійснення: принципів поєднання положень загальних теорій; методологій управління і системного підходу з екологічними закономірностями; положеннями міжнародних стандартів і регламентів з екологічного управління, а також вітчизняного природоохоронного законодавства та міжнародної співпраці.

Предметом вивчення ОК є наукові та правові основи, принципи та механізми управління проектами в природоохоронній діяльності, яке має за мету реалізацію екологічної політики держави на всіх рівнях (глобальному, національному та регіональному) для досягнення сталого розвитку, гармонізації співіснування суспільства і природи.

Вивчення даного курсу дасть змогу отримати знання відносно: методологічної основи управління інноваційними проектами, структури та процесу управління, державного управління екологічною діяльністю в Україні та міжнародного досвіду в управлінні навколишнім природним середовищем.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв’язувати складні комплексні проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення самостійного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності:

ЗК.04. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК.06. Здатність працювати в міжнародному контексті.

ЗК.07. Здатність працювати автономно.

ЗК.08. Здатність розробляти та управляти проектами.

Фахові компетентності:

ФК.01. Здатність до засвоєння концепцій, теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань у сфері екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

ФК.05. Здатність до інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування в галузі екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

Програмні результати:

ПР.01. Демонструвати глибоке знання передових концептуальних та методологічних основ природничих наук, що дає можливість переосмислювати та поглиблювати науку про навколишнє середовище.

ПР.04. Формулювати, досліджувати та вирішувати проблеми екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування із застосуванням наукового методу пізнання.

ПР.05. Самостійно розробляти інноваційні комплексні наукові проекти в галузі екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

ПР.06. Застосовувати методи математичного і геоінформаційного аналізу та моделювання сучасного стану та прогнозування змін екосистем та їх складових.

ПР.11. Виявляти лідерські якості, відповідальність та повну автономність під час реалізації комплексних наукових проектів.

ПР.12. Реалізовувати право інтелектуальної власності на результати наукової і науково-технічної діяльності в рамках наукової етики.