АНОТАЦІЯ КУРСУ

Дисципліна «Сучасні методи моніторингу і захисту довкілля» формує у майбутнього науковця з техногенно-екологічної безпеки комплексні теоретичні знання і практичні навички у сфері одержання інформації щодо поточного екологічного стану довкілля, планування, організації та управління системою моніторингу стану довкілля, сучасні методи вивчення стану довкілля та засоби охорони довкілля і збалансованого природокористування.

 МЕТА КУРСУ

Метою вивчення ОК є формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля (поверхневих і підземних вод, морів та океанів, атмосферного повітря, ґрунтів), оцінки рівнів шкідливого впливу на них антропогенних навантажень, прогнозування змін стану довкілля спрямованих на засвоєння основних сучасних концепцій здійснення моніторинг навколишнього природного середовища на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях; ведення кадастрів природних ресурсів, обліку об’єктів, що шкідливо впливають на стан довкілля, прогнозування стану довкілля на перспективу, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для проведення природоохоронних заходів та їх представлення в картографічному вигляді.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасні методи моніторингу та захисту довкілля» є оволодіння знаннями з принципів створення та функціонування систем моніторингу; принципів узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення в сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин системи моніторингу; принципів своєчасності і систематичності спостережень за станом довкілля в зоні дії техногенних об’єктів, отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що знаходиться і зберігається у системі моніторингу. Сформувати знання та вміння необхідні майбутньому фахівцеві для роботи в регіональних і національних природоохоронних службах України, у регіонах, де екологічна ситуація залишається вкрай складною, навантаження на природне середовище зростає, а забруднення і виснаження природних ресурсів продовжує здоров’ю населення, екологічній безпеці та економічній стабільності держави.

Згідно з вимогами здобувачі повинні:

знати:

-   нормативно-правову базу України з питань моніторингу довкілля;

-   універсальну схему інформаційного моніторингу забруднення навколишнього середовища;

-   організацію і методики проведення екологічного моніторингу спостережень за рівнями забруднення атмосферного повітря, природних вод, ґрунтів, рослинного та тваринного світу;

-   принципи організації метеорологічного та гідрологічного моніторингу, основні методи, прилади та апаратуру щодо здійснення цих видів моніторингу;

-   принципи організації моніторингу геологічного середовища (геодинамічного, гідрогеологічного, геофізичного та інженерно-геологічного), основні методи, прилади та апаратуру щодо здійснення цих видів моніторингу.

-   організацію обґрунтованої мережі спостережень;

-   основні завдання та схеми моніторингу;

-   наукове та методичне забезпечення виробничого моніторингу;

-   систему організації спостережень за станом навколишнього середовища;

-   вдосконалення та обґрунтування нормативної бази моніторингу;

-   методи, прилади та системи контролю джерел забруднення навколишнього середовища;

-   програми та терміни спостереження за забрудненням навколишнього середовища;

-   методи обробки даних спостережень за станом біосфери та методи прогнозування змін навколишнього середовища.

вміти:

-   на підставі спостережень за геодинамічними процесами, станом ґрунтового покриву, атмосферного повітря, гідросфери, біоти, ландшафтами в цілому та візуалізації отриманих результатів оцінити їх екологічний стан та запропонувати рекомендації щодо оптимізації довкілля в цілому, так і природного компонента зокрема;

-   контролювати виконання програм моніторингу окремих складових навколишнього природного середовища; приймати заходи до повної реалізації та виконання встановлених вимог програм моніторингу;

-   на підставі відповідних стандартизованих методик (відбір проб, визначення концентрацій забруднюючих речовин в них тощо) здійснювати спостереження на стаціонарних, маршрутних та під факельних постах спостережень. У камеральних умовах документувати результати, проводити аналіз проб, обробляти їх та складати таблиці забруднення атмосфери для їх автоматизованої обробки;

-   на основі збору, систематизації, обробки, аналізу і інтерпретації гідродинамічних, гідрохімічних, гідробіологічних та інших характеристик оцінювати якість водних об'єктів для рекомендацій щодо оптимального використання;

-   на основі даних щодо забруднення атмосферного повітря проводити аналіз стану атмосферного повітря, робити висновки щодо тенденцій його змін;

-   за відповідними методиками, використовуючи лабораторне обладнання, спостерігати за станом біоти на різних рівнях організації для обробки, інвентаризації та складання описів біологічного різноманіття;

-   на основі настанов досліджувати, гідродинамічні, гідрохімічні, гідробіологічні та інші характеристики в умовах окремого водного об’єкта, користуючись лабораторним обладнанням, обробляти результати спостережень та робити відповідні записи.

 Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність

ІК.01. Здатність розв’язувати складні комплексні проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення самостійного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності

ЗК.03. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.

ЗК.08. Здатність розробляти та управляти проектами.

Спеціальні (фахові) компетентності

ФК.01. Здатність до засвоєння концепцій, теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань у сфері екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

ФК.03. Здатність представляти результати власної наукової і науково-технічної діяльності, у тому числі за допомогою наукових публікацій.

ФК.05. Здатність до інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування в галузі екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

Програмні результати навчання

ПР.01. Демонструвати глибоке знання передових концептуальних та методологічних основ природничих наук, що дає можливість переосмислювати та поглиблювати науку про навколишнє середовище.

ПР.03. Спланувати та реалізувати на практиці оригінальне самостійне наукове дослідження, яке характеризується новизною, теоретичною і практичною цінністю та сприяє розв’язанню значущих проблем екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.04. Формулювати, досліджувати та вирішувати проблеми екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування із застосуванням наукового методу пізнання.

ПР.05. Самостійно розробляти інноваційні комплексні наукові проекти в галузі екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

ПР.06. Застосовувати методи математичного і геоінформаційного аналізу та моделювання сучасного стану та прогнозування змін екосистем та їх складових.

ПР.07. Самостійно використовувати сучасне обладнання для проведення наукових досліджень у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.09. Доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, результати власних наукових досліджень, обґрунтування і висновки як у усній так і письмовій формі для різної аудиторії, як на національному так і на міжнародному рівні.

ПР.10. Застосовувати сучасні технології (у т. ч. інформаційні) у науковій та науково-педагогічній і еколого-просвітницькій діяльності.


АНОТАЦІЯ КУРСУ

Глобальні проблеми спричинені діяльністю людини техногенної цивілізації. Діяльністю, що розгорталася на засадах класичного раціоналізму. Відповідно до них, світ сприймався людиною як об’єкт реалізації її цілей і потреб. Тобто, людина і природа не розглядалися як цілісна система.

Глобальні проблеми відображають суттєві негаразди, що охоплюють економічну, енергетичну, демографічну, соціальну, екологічну та інші сфери людського існування. Причому, глобальні проблеми зачіпають людське життя не лише в певних регіонах світу, а мають планетарний характер.

 МЕТА КУРСУ

Метою вивчення ОК є ознайомлення здобувачів з глобальними екологічними проблемами сьогодення: демографічною кризою, змінами клімату, збідненням біорізноманіття, забрудненням Світового океану, атмосфери та ґрунту, опустелюванням суші, деградацією орних земель, кризою запасів питної води на планеті тощо, які впливають на стан навколишнього середовища України; участь нашої держави у глобальному екологічному русі.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Дослідження глобальних екологічних проблем» є: сформувати глибокі знання щодо розвитку глобальної екологічної кризи біосфери внаслідок перебігу природних процесів та антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, основних напрямків наукового та практичного вирішення екологічних проблем.

Предметом курсу є комплексний аналіз чинників, які негативно впливають на здоров’я та життя людини, механізмів їх дії, а також аналіз методів вирішення пов’язаних із цим проблем.

Згідно з вимогами освітньо-наукової програми здобувачі повинні знати:

- причини виникнення демографічної кризи на планеті;

- основні причини глобальних змін клімату та їх динаміку;

- основні фактори забруднення навколишнього природного середовища;

- етапи біологічної еволюції та біорізноманіття, їх характеристики;

- темпи, наслідки та прогнози шостого вимирання біоти;

- основні екологічні заходи із збереження біорізноманіття;

- причини та наслідки енергетичної кризи цивілізації;

- джерела альтернативної енергетики;

- концепцію сталого розвитку та її екологічні засади.

вміти:

- аналізувати глобальні, регіональні та локальні екологічні проблеми;

- виокремлювати «критичні точки» у змінах стану довкілля;

- розставляти пріоритети при аналізі екологічного стану, ранжувати екологічні проблеми за ступенем їх небезпеки та впливу на людину;

- визначати екологічну ємність та екологічний слід;

- прогнозувати напрями кліматичних змін;

- розраховувати забруднення водних, атмосферних та ґрунтових ресурсів;

- розраховувати втрати біоресурсів;

- розробляти природоохоронні заходи для збереження біорізноманіття;

- оцінювати наслідки знеліснення, опустелювання та інших деградаційних явищ;

- оцінювати наслідки антропогенного забруднення біосфери;

- оцінювати наслідки збіднення біорізноманіття.

 Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність

ІК.01. Здатність розв’язувати складні комплексні проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення самостійного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності

ЗК.01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК.03. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.

ЗК.06. Здатність працювати в міжнародному контексті.

Спеціальні (фахові) компетентності

ФК.01. Здатність до засвоєння концепцій, теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань у сфері екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

ФК.03. Здатність представляти результати власної наукової і науково-технічної діяльності, у тому числі за допомогою наукових публікацій.

Програмні результати навчання

ПР.01. Демонструвати глибоке знання передових концептуальних та методологічних основ природничих наук, що дає можливість переосмислювати та поглиблювати науку про навколишнє середовище.

ПР.02. Демонструвати володіння загальнонауковими концепціями сучасного природознавства.

ПР.03. Спланувати та реалізувати на практиці оригінальне самостійне наукове дослідження, яке характеризується новизною, теоретичною і практичною цінністю та сприяє розв’язанню значущих проблем екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.04. Формулювати, досліджувати та вирішувати проблеми екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування із застосуванням наукового методу пізнання.

ПР.06. Застосовувати методи математичного і геоінформаційного аналізу та моделювання сучасного стану та прогнозування змін екосистем та їх складових.

ПР.07. Самостійно використовувати сучасне обладнання для проведення наукових досліджень у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.09. Доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, результати власних наукових досліджень, обґрунтування і висновки як у усній так і письмовій формі для різної аудиторії, як на національному так і на міжнародному рівні.


АНОТАЦІЯ КУРСУ

Освітній компонент «Методологія наукових досліджень в екології» спрямований на оволодіння здобувачами як загальною методологією екологічних досліджень (планування спостережень та експериментів, кількості повторень, пошуку оптимальних методів статистичної обробки отримуваних результатів), так і конкретними методиками досліджень. Практичні заняття спрямовані на освоєння конкретних сучасних заходів збереження та захисту навколишнього природного середовища.

 МЕТА КУРСУ 

Мета ОК «Методологія наукових досліджень в екології» – формування у здобувачів теоретичних і практичних основ сучасного розуміння задач з постановки, організації, планування і виконання наукових досліджень, а також керування науково-дослідною роботою і науковою творчістю. Теоретичне та експериментальне вирішення наукових задач в екології полягає в тому, щоб навчитися планувати експериментальні дослідження, складати математичні моделі екологічних процесів, обробляти та готувати до публікації отримані результати. Оволодіння питаннями основ наукових досліджень, створення і розвиток практичного вміння і навичок розв’язання реальних  проблем на підставі наукових розробок, знаючи методи досліджень, орієнтуючись в законодавчих і нормативних документах і володіючи вмінням викладати свою думку чітко, науково обґрунтовано, у форматах, що відповідають науковому документуванню.

Завдання вивчення ОК «Методологія наукових досліджень в екології» є  теоретична підготовка здобувачів з питань:

-   вивчення сучасних універсальних та специфічних методів досліджень в екології;

-   ознайомлення з основами наукової організації дослідного процесу;

-   вивчення основ теоретичного моделювання, планування експерименту, теорії похибок;

-   ознайомлення з правовим статусом суб'єктів наукової діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати:

-   основні поняття про науку та наукові знання, сучасну класифікацію

-   наук;

-   поділ наукових досліджень на фундаментальні та прикладні;

-   поняття проблеми, теми та предмета наукових досліджень;

-   методику постановки експерименту;

-   організацію наукових досліджень в наукових установах та вузах України;

-   методологічні основи та етапи наукових досліджень;

-   порядок планування наукового дослідження;

-   методи опрацювання наукової літератури та її огляд;

-   методику узагальнення отриманих результатів досліджень;

вміти:

-   формулювати та обґрунтовувати завдання   наукового дослідження;

-   приймати рішення щодо планування, вибору методів та засобів проведення наукових досліджень;

-   використовувати документальні та бібліографічні джерела інформації у наукових дослідженнях;

-   систематизувати результати наукових досліджень;

-   виконувати обробку результатів виконаних досліджень та їх аналіз.

 Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентністьЗдатність розв’язувати складні комплексні проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення самостійного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності

ЗК.03. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.

ЗК.04. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК.05. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК.07. Здатність працювати автономно.

Фахові компетентності

ФК.01. Здатність до засвоєння концепцій, теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань у сфері екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

ФК.02. Здатність до формування системного наукового світогляду сучасного природознавства, професійної етики та загальнокультурного світогляду.

ФК.03. Здатність представляти результати власної наукової і науково-технічної діяльності, у тому числі за допомогою наукових публікацій.

ФК.05. Здатність до інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування в галузі екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

 Програмні результати:

ПР.01. Демонструвати глибоке знання передових концептуальних та методологічних основ природничих наук, що дає можливість переосмислювати та поглиблювати науку про навколишнє середовище.

ПР.03. Спланувати та реалізувати на практиці оригінальне самостійне наукове дослідження, яке характеризується новизною, теоретичною і практичною цінністю та сприяє розв’язанню значущих проблем екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.04. Формулювати, досліджувати та вирішувати проблеми екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування із застосуванням наукового методу пізнання.

ПР.06. Застосовувати методи математичного і геоінформаційного аналізу та моделювання сучасного стану та прогнозування змін екосистем та їх складових.

ПР.07. Самостійно використовувати сучасне обладнання для проведення наукових досліджень у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.09. Доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, результати власних наукових досліджень, обґрунтування і висновки як у усній так і письмовій формі для різної аудиторії, як на національному так і на міжнародному рівні.

ПР.12. Реалізовувати право інтелектуальної власності на результати наукової і науково-технічної діяльності в рамках наукової етики.


АНОТАЦІЯ КУРСУ

Новою парадигмою розвитку суспільства розглядається парадигма сталого розвитку, яку доцільно розуміти не лише в контексті зміни взаємодії людини і природи задля розширення можливостей економічного зростання, а як скоординовану глобальну стратегію виживання людства, орієнтовану на збереження і відновлення природних спільнот у масштабах, необхідних для повернення до меж господарської місткості біосфери.

Основою сталого розвитку є паритетність відносин у тріаді людина – господарство – природа, що забезпечує перехід до такого способу взаємодії природи і суспільства, який характеризується як епоха ноосфери.

 МЕТА КУРСУ

Метою вивчення ОК є міждисциплінарний і системний підхід до обґрунтування основних проблем взаємодії людини і навколишнього середовища з точки зору принципів і стратегій сталого розвитку. Курс має на меті формування базових знань з проблем взаємодії людини і навколишнього середовища, необхідних для прийняття рішень у подальшій професійній діяльності згідно з принципами сталого розвитку.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Стратегія сталого розвитку довкілля» є:

•  вивчення сутності та основних понять і принципів концепції сталого розвитку суспільства;

•  поняття біосфери як динамічної системи;

•  основні відомості про глобальні екологічні проблеми людства – ресурси і розвиток, антропогенні впливи на біосферу;

•  якісні і кількісні критерії стійкості природних екосистем, розвитку і моделювання сталого розвитку суспільства;

•  економічні, соціально-політичні, екологічні та етичні проблеми розвитку;

•  проблеми прийняття управлінських рішень.

Згідно з вимогами освітньо-наукової програми здобувачі повинні знати:

•  основні закономірності розвитку відкритих стаціонарних систем;

•  взаємозвʼязки між факторами розвитку суспільства;

•  індикатори сталого розвитку суспільства;

•  умови і управлінські механізми забезпечення прогресивного або еколого-соціально-економічно збалансованого розвитку.

вміти:

•  розраховувати локальні та регіональні індикатори сталого розвитку;

•  здійснювати наукові моніторингові дослідження природних і соціально-економічних систем;

•  науково обґрунтовувати рішення, повʼязані з розвитком соціально-економічних систем;

•  формувати плани дій для збалансованого розвитку регіонів;

•  впроваджувати рішення, необхідні для забезпечення сталого розвитку в умовах інформаційного суспільства.

 Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність

ІК.01. Здатність розв’язувати складні комплексні проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення самостійного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності:

ЗК.01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК.04. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК.06. Здатність працювати в міжнародному контексті.

Фахові компетентності:

ФК.01. Здатність до засвоєння концепцій, теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань у сфері екології, охорони довкілля та оптимізації природокористування.

 Програмні результати:

ПР.01. Демонструвати глибоке знання передових концептуальних та методологічних основ природничих наук, що дає можливість переосмислювати та поглиблювати науку про навколишнє середовище.

ПР.02. Демонструвати володіння загальнонауковими концепціями сучасного природознавства.

ПР.04. Формулювати, досліджувати та вирішувати проблеми екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування із застосуванням наукового методу пізнання.

ПР.09. Доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, результати власних наукових досліджень, обґрунтування і висновки як у усній так і письмовій формі для різної аудиторії, як на національному так і на міжнародному рівні.

ПР.10. Застосовувати сучасні технології (у т. ч. інформаційні) у науковій та науково-педагогічній і еколого-просвітницькій діяльності.