Метою даної навчальної дисципліни є опанування знаннями про сучасні методи утилізації і знешкодження відходів. Для досягнення поставленої мети здобувачі повинні ознайомитись з основними поняттями про відходи та їхньою класифікацією, правовою регламентацією діяльності пов’язану з відходами, сучасними методами їх переробки та підходами, щодо керування потоком відходів, які з’являються в різних галузях народного господарства та житті людини. 

Завдання викладання дисципліни «Управління та поводження з відходами»:

Формування знань щодо різноманіття наявних видів відходів та джерел їх утворення, методичних підходів до екологічно безпечного і раціонального поводження з відходами, попередження негативного впливу відходів на довкілля та визначення оптимальних шляхів їх повторного використання;

Порядок проведення класифікації та паспортизації відходів, їх інвентаризації та обліку;

Володіння нормативно-правовою базою у сфері поводження з відходами, та законодавчо закріплення регламентування у цій сфері.

 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

знати:

основні термінологічні визначення у сфері поводження з відходами;

вітчизняні напрацювання та передовий закордонний досвід, щодо сучасних методів переробки і знешкодження відходів, які з’являються на різних етапах виробництва чи повсякденному житті людини;

 підходи до класифікації відходів та характеризувати їх за різними показниками;

історичні етапи розвитку людської свідомості, щодо поводження з відходами;

нормативно правову документацію, що регулює державну та міжнародну діяльність у сфері поводження з відходами;

основні характеристика і вплив відходів, що зявились в різних сферах людської діяльності на навколишнє середовище;

підходи до безвідходного та чистого виробництва;

напрямки міжнародного співробітництва у галузі поводженя з відходами.

 

вміти:

класифікувати різні види відходів залежно від їх небезпечності, агрегатного стану, за видами людської діяльності, тощо. Користуватись державним класифікатором відходів;

визначати оптимальні економічно обґрунтовані і екологічно безпечні напрямки поводження з відходами;

розраховувати норми накопичення відходів в залежності від місць їх утворення;

визначити коефіцієнт безвідходності виробництва;

визначати оптимальні організаційні та технічні методи очищення стічних вод і повітря;

застосовувати нормативно-правову базу, що стосується поводження з відходами.

оволодіти навичками системного підходу до оцінки відходів в якості вторинної сировини.

Перелік компетентностей:  

Інтегральна компетентність

Здатність розв'язувати складні задачі і проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог.

Загальні компетенції

ЗК.02. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК.06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Фахові компетенції

ФК.07. Здатність до організації робіт, пов'язаних з оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог.

ФК.10. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину

 Програмні результати

ПР.08. Уміти доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу.

ПР. 10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.

ПР.12. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні середовища.

ПР.13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля.

ПР.16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов.

ПР.18. Уміти використовувати сучасні методи обробки і інтерпретації інформації при проведенні інноваційної діяльності.

Мета вивчення дисципліни – є надання здобувачам необхідного обсягу знань з основ сучасних методологій і технологій збору, обробітку та аналізу інформації для оптимізації процедури прийняття оптимальних рішень щодо покращення екологічної ситуації

Основним завданням вивчення дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС у виробництві для одержання інформації необхідної для прийняття рішень щодо стану агроландшафтів, з метою ландшафтно-екологічного зонування території, створення карт стану ґрунтів, прогнозування продуктивності сільськогосподарських культур. Вирішення завдань екологічного характеру.

У результаті вивчення дисципліни здобувачі повинні:

знати: основи сучасних технологій аналізу та обробітку інформації; базові поняття щодо геоінформаційних технологій та геостатистичного аналізу; дистанційного зондування; алгоритм використання новітніх технологій при проведенні ґрунтового обстеження території.

вміти: вільно працювати  з геоінформаційними системами; вміти виконувати геостатистичний аналіз даних; аналізувати та оцінювати стан території з метою перетворення її на сталий агроландшафт;  користуватись науковою і довідниковою літературою.

 

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв'язувати складні задачі і проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог.

Загальні компетентності:

ЗК. 04. Здатність розробляти та управляти проектами.

ЗК. 06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Фахові компетентності:

ФК. 04. Здатність застосовувати нові підходи до аналізу та прогнозування складних явищ, критичного осмислення проблем у професійній діяльності.

ФК.07. Здатність до організації робіт, пов’язаних з оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог.

Програмні результати:

ПР. 06. Знати новітні методи та інструментальні засоби екологічних досліджень, у тому числі методи та засоби математичного і геоінформаційного моделювання.

 ПР. 11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля.

ПР. 14. Застосовувати нові підходи для вироблення стратегії прийняття рішень у складних непередбачуваних умовах.

ПР. 18. Уміти використовувати сучасні методи обробки і інтерпретації інформації при проведенні інноваційної діяльності.

ПР. 20. Володіти основами еколого-інженерного проектування та еколого-експертної оцінки впливу на довкілля.


АНОТАЦІЯ КУРСУ

Освітній компонент «Сучасні методи картографування екологічної інформації в ГІС» призначений надати здобувачам комплексні знання про існуючі методи і технології дослідження стану і організації агроландшафтів, зокрема використання ГІС-технологій та аерокосмічних методів при дослідженні ґрунтового покриву, основи геостатистичного аналізу дискретних даних для оцінки просторової неоднорідності компонентів агроландшафту та інших екологічних задачах. Особлива увага звертається на гармонічне поєднання традиційних методів досліджень разом з новітніми методами, що дозволяє: створювати високоточні ґрунтові картографічні матеріали; кількісно оцінювати агровиробничий потенціал певної території, моделювати можливі деградаційні процеси в екології та розробляти шляхи запобігання їм. Геоінформаційні системи дозволяють здійснювати обробку екологічних даних з урахуванням їх просторової прив’язки. Застосування дистанційних методів дає можливість спостереження за змінами природних умов великих регіонів, екологічних лих і катастроф. Деякі наслідки антропогенного впливу, що мають глобальний характер, наприклад, скорочення площі тропічних лісів, опустелювання багатьох регіонів потребують особливої уваги.

 МЕТА КУРСУ 

Мета навчальної дисципліни – надання здобувачам необхідного обсягу знань з основ сучасних методологій і технологій збору, обробітку та аналізу інформації для оптимізації процедури прийняття оптимальних рішень щодо покращення екологічної ситуації, формування розширених знань щодо функціональних можливостей геоінформаційних систем та набуття практичних навичок застосування геоінформаційних систем під час вирішення практичних завдань та проведення наукових досліджень.

Основним завданням вивчення ОК є геоінформаційне моделювання у сфері моніторингу стану довкілля та вивчення методів вирішення екологічних задач за допомогою геоінформаційних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати: основи сучасних технологій аналізу та обробітку інформації; базові поняття щодо геоінформаційних технологій та геостатистичного аналізу; дистанційного зондування; алгоритм використання новітніх технологій при проведенні обстеження території.

вміти: вільно працювати з геоінформаційними системами; вміти виконувати геостатистичний аналіз даних; аналізувати та оцінювати стан території з метою перетворення її на сталий агроландшафт; користуватись науковою і довідниковою літературою.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі набувають такі компетентності:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв’язувати складні комплексні проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення самостійного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності:

ЗК.03. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.

ЗК.04. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Фахові компетентності:

ФК.03. Здатність представляти результати власної наукової і науково-технічної діяльності, у тому числі за допомогою наукових публікацій.

ФК.04. Здатність доносити до слухачів сучасні знання та наукові результати власних досліджень, у тому числі в рамках науково-педагогічної діяльності в галузі природничих наук.

Програмні результати:

ПР.03. Спланувати та реалізувати на практиці оригінальне самостійне наукове дослідження, яке характеризується новизною, теоретичною і практичною цінністю та сприяє розв’язанню значущих проблем екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.06. Застосовувати методи математичного і геоінформаційного аналізу та моделювання сучасного стану та прогнозування змін екосистем та їх складових.

ПР.07. Самостійно використовувати сучасне обладнання для проведення наукових досліджень у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ПР.10. Застосовувати сучасні технології (у т. ч. інформаційні) у науковій та науково-педагогічній і еколого-просвітницькій діяльності.