Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета. Оволодіння сучасними науковими знаннями про механізми стресових реакції і довготривалої адаптації рослин.

Завдання: Вивчення основних процесів і явищ, що складають феномен стресових реакцій і адаптації рослин, опанування методологією експериментів у галузі фізіології стійкості рослин.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- спектр проблем сучасної фітофізіології, у т.ч. фізіології стресу і адаптації рослин.

- механізми формування адаптивних реакцій рослин;

- особливості функціонування протекторних систем рослин.

Студент повинен уміти:

- планувати і проводити експерименти із з’ясування механізмів адаптації рослин до несприятливих чинників середовища.

- проводити дослідження стану стрес-протекторних систем за дії на рослини несприятливих чинників та індукторів стійкості.

- розробляти теоретичні основи для практичних заходів з підвищення стійкості і продуктивності рослин.


Мета дисципліни. Набуття теоретичних і практичних знань про фізіологічні і біохімічні процеси в рослинному організмі в онтогенезі для поліпшення технологій вирощування, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції з найменшими витратами ресурсів на одиницю сільськогосподарської продукції.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

—        суть основних фізіологічних та біохімічних процесів, що відбуваються у рослинному організмі, їх взаємозв'язок і способи регулювання в онтогенезі з метою підвищення урожайності та покращення якості продукції;

—        шляхи ефективного використання факторів росту i розвитку рослин (світла, тепла, води, повітря, мінеральних сполук);

— оптимальні значення основних біохімічних і фотометричних показників окремої рослини та посіву загалом на конкретних етапах органогенезу або фазах росту i розвитку;

вміти:

— оцінювати фізіологічний стан рослин i створювати умови для оптимального їх росту, розвитку та формування максимально можливого врожаю якісної продукції;

— визначати основні біохімічні i фотометричні показники, а також градієнт лімітуючих чинників росту i розвитку рослин;

— розробляти заходи i визначати засоби оптимізації умов використання рослинами факторів їх життя, регулювати стійкість рослин з використанням агробіотехнологічних підходів;

— контролювати продукційний процес, прогнозувати хід формування врожаю.