Метою викладання дисципліни є забезпечення інтелектуального і соціального розвитку особистості шляхом навчання основам правових та економічних аспектів інтелектуальної власності, формування знань з патентознавства, авторського права, вміння використовувати знання для складання заяв на патенти промислової власності та для охорони авторських прав на твори науково-технічного призначення з урахуванням вимог державних та міжнародних законів, нормативних актів в сфері інтелектуальної власності

Завданнями навчальної дисципліни є формування у здобувачів неюридичних спеціальностей фахових знань щодо загальних положень права інтелектуальної власності, її інститутів, понять та видів об’єктів і суб’єктів права інтелектуальної власності, підстав виникнення, умов і порядку використання її результатів, порядку та способів захисту порушених прав.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

вміти:

– визначити об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності;

– підготувати первинні документи для оформлення прав на об’єкти інтелектуальної власності;

– провести патентні дослідження;

– вибрати підходи до комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності;

– вибрати підходи й методи для оцінки вартості прав інтелектуальної власності;

– оцінювати характер порушення прав інтелектуальної власності, якщо такі є.

знати:

−      визначення об’єктів інтелектуальної власності, характеристику об’єктів і суб’єктів права інтелектуальної власності;

−      історію права інтелектуальної власності;

−      способи і процедури правової охорони прав інтелектуальної власності;

−      основні аспекти державно-правового регулювання у сфері інтелектуальної власності;

−      основи економіки інтелектуальної власності;

−      основні способи захисту прав інтелектуальної власності;

−      систему міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності.

Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні задачі у сфері ліцензування та патентування наукової продукції, визначати комплекс заходів нормативно-правового характеру у сфері інтелектуальної власності, забезпечувати виконання процедур надання ліцензій і патентів.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК 1 - здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

ЗК 2 - знання та розуміння в області ліцензування та патентування наукової продукції;

ЗК 3 - здатність спілкуватися рідною мовою як усно так і письмово;

ЗК 4 - здатність спілкуватися іншою мовою за спеціальністю геодезія та землеустрій;

ЗК 5 - здатність використання інформаційних технологій;

ЗК 6 - здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя;

ЗК 7 - здатність працювати як самостійно, так і в команді;

ЗК 8 - навички забезпечення безпеки життєдіяльності;

ЗК 9 - прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства;

ЗК 10 - визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної чесності, а також професійних кодексів поведінки.

Фахові компетентності (ФК): здатність до реалізації професійних обов’язків за видами професійних робіт:

ФК 1 здатність показувати базові знання у сфері ліцензування та патентування наукової продукції

ФК 2 здатність визначати види об’єктів і суб’єктів права інтелектуальної власності,  забезпечувати юридичне оформлення відповідних прав;

 ФК 3 – здатність визначати, якими інститутами і нормами права інтелектуальної власності охороняється конкретний результат творчої діяльності;

ФК 4 розуміння та дотримання методів і правил підготовки матеріалів, заяв на винахід та корисну модель;

ФК 5 здатність виконувати алгоритм складання опису винаходу;

ФК 6 знати вимоги до формули винаходута їїструктуру;

ФК 7 розуміння особливих випадків  суттєвих, функціональних  або   альтернативних ознак винаходу;

ФК 8 здатність виконувати особливості підготовки міжнародної заяви на патент або європатент;

 


Мета викладання  дисципліни «Галузеві кадастри» полягає у ознайомленні здобувачів зі значенням природних ресурсів у житті людини, структурою природно-ресурсного потенціалу України, вивчення складових частин кадастрів природних ресурсів держави та методів їх обліку і оцінки з метою отримання достовірних і необхідних даних про їх правовий, природний та господарський стан для організації раціонального використання та охорони, ознайомленя з основними законодавчими та нормативними документами, що регламентують галузевих кадастрів.

Завданням дисципліни є вивчення природно-ресурсного потенціалу України; складових частин галузевих кадастрів, та завдань, які вони виконують; ознайомлення з просторовими закономірностями   розміщення природних ресурсів та їхніми кількісними та якісними характеристиками; вивчення нормативно-правової бази ведення галузевих кадастрів;  сучасного стану галузевих кадастрів та їх ролі у організації раціонального використання природних ресурсів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

знати: законодавчу базу та нормативні документи, теоретичні і практичні питання, які пов’язані з загальними засадами ведення галузевих кадастрів в Україні.

вміти: визначати основні категорії природних ресурсів, застосовувати теоретичні положення у вирішенні конкретних питань кадастрів природних ресурсів, самостійно вирішувати практичні ситуації, пов'язані із застосуванням земельно-правових норм у сфері кадастрів природних ресурсів, правильно застосовувати положення нормативно-правових актів, визначаючи при цьому види правовідносин; методи обліку і оцінки  об’єктів кадастрів природних ресурсів.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК 1 - здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

ЗК 2 - знання та розуміння в області оціночної діяльності;

ЗК 3 - здатність спілкуватися рідною мовою як усно так і письмово;

ЗК 4 - здатність спілкуватися іншою мовою за спеціальністю геодезія та землеустрій;

ЗК 5 - здатність використання інформаційних технологій;

ЗК 6 - здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя;

ЗК 7 - здатність працювати як самостійно, так і в команді;

ЗК 8 - навички забезпечення безпеки життєдіяльності;

ЗК 9 - прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства;

ЗК 10 - визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної чесності, а також професійних кодексів поведінки.

Фахові компетентності (ФК): здатність до реалізації професійних обов’язків за видами професійних робіт:

ФК 1 - класифікацію природних ресурсів та їх роль у народному господарстві;

ФК 2 - обсяги використання різного роду природних ресурсів;

ФК 3 - нормативно-правові документи у галузі охорони і раціонального використання природних ресурсів;

ФК 4 - основні мінерально-сировинні, водні, лісові, земельні ресурси України, їх специфіку, охорону і використання.

ФК 5 - проводити відповідні фізико-хімічні аналізи і розробляти комплекс заходів з охорони ґрунтів із урахуванням грунтово-екологічних умов певної території;

ФК 6 - оцінювати масштаби існуючих та прогнозувати розвиток можливих де градаційних процесів внаслідок водної ерозії та дефляції грунтів, їх техногенного руйнування та забруднення;

ФК 7 - оцінювати екологічний стан повітряного басейну, поверхневих водних джерел,лісових ресурсів за специфічними показниками;

ФК 8 - проводити облік біорізноманіття певних регіонів України та оцінювати їх стан за відповідними індексами.


Мета вивчення дисципліни:  забезпечення здобувачів знаннями в галузі землеустрою, уміннями та навичками, необхідними для виконання завдань для досягнення оптимального ступеня впорядкування раціонального використання земельних ресурсів, охорони земель та навколишнього природного середовища, володіння інформацією про стан земельних ресурсів та довкілля, прийняття правильних прогнозних, планувальних, проектних та управлінських рішень.

 Завданням вивчення дисципліни є набуття знань із:

-реалізації політики держави з науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

- створення інформаційного забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій зі встановлення особливого режиму і умов використання земель;

- встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

- здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

- організації територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ для створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати: завдання, мету, зміст, призначення, предмет і методи землеустрою; поняття землеволодіння та землекористування, форми землекористування та організації території; поняття і функції землі, раціональне використання і охорону земель, землю як об’єкт права, сільськогосподарських, містобудівних та інших відносин, властивості земельних та інших природних ресурсів, що враховуються в землеустрої; взаємозв’язок землеустрою та інших сфер земельно-господарської діяльності; види і форми землеустрою; систему землеустрою в Україні.

уміти: здійснювати аналіз і оцінювати соціально-економічні та екологічні заходи землеустрою, спрямовані на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території; встановлювати тенденції розвитку земельних відносин і землеустрою на території України; використовувати набуті знання із «Землеустрою» під час вивчення інших навчальних дисциплін.

Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні задачі з землеустрою із застосуванням сучасних технологій, теоретичних положень та методів зйомки фізичної поверхні Землі, проведення вимірів на земній поверхні для відображення її на планах та картах, для розв’язання різних наукових і практичних завдань.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК 1 - здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

ЗК 2 - знання та розуміння в області геодезії та землеустрою;

ЗК 3 - здатність спілкуватися рідною мовою як усно так і письмово;

ЗК 4 - здатність спілкуватися іншою мовою за спеціальністю геодезія та землеустрій;

ЗК 5 - здатність використання інформаційних технологій;

ЗК 6 - здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя;

ЗК 7 - здатність працювати як самостійно, так і в команді;

ЗК 8 - навички забезпечення безпеки життєдіяльності;

ЗК 9 - прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства;

ЗК 10 - визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної чесності, а також професійних кодексів поведінки.

Фахові компетентності (ФК): здатність до реалізації професійних обов’язків за видами професійних робіт:

ФК 1 - здатність показувати знання і розуміння основних теорій, методів, принципів, технологій і методик в галузі геодезії і землеустрою;

ФК 2 - здатність показувати базові знання із суміжних дисциплін - фізики, екології, математики, інформаційних технологій, права, економіки тощо), вміння використовувати їх теорії, принципи та технічні підходи;

ФК 3 - здатність використовувати знання з загальних інженерних наук у навчанні та професійній діяльності, вміння використовувати їх теорії, принципи та технічні підходи;

ФК 4 - здатність виконувати професійні обов’язки в галузі геодезії і землеустрою;

ФК 5 - здатність вибирати методи, засоби та обладнання з метою здійснення професійної діяльності в галузі геодезії і землеустрою;

ФК 6 - здатність проводити польові, дистанційні і камеральні дослідження в галузі геодезії та землеустрою;

ФК 7 - здатність вміти використовувати сучасне геодезичне, навігаційне, геоінформаційне та фотограмметричне програмне забезпечення та обладнання;

ФК 8 - здатність самостійно збирати, обробляти, моделювати та аналізувати геопросторові дані у польових та камеральних умовах;

ФК 9 - здатність агрегувати польові, камеральні та дистанційні дані на теоретичній основі з метою синтезування нових знань у сфері геодезії та землеустрою;

ФК 10 - здатність розробляти проекти і програми, організовувати та планувати польові роботи, готувати технічні звіти та оформлювати результати польових, камеральних та дистанційних досліджень в геодезії та землеустрої;

ФК 11 - здатність вирішувати прикладні наукові та технічні завдання в галузі геодезії та землеустрою у відповідності до спеціальності.


Метою викладання  дисципліни «Стандартизація у сфері оцінки майна та майнових прав» є оволодіння здобувачами глибокими знаннями щодо проведення експертної грошової оцінки земель та земельних ділянок, оцінка нерухомого майна та майнових прав, що належать фізичним і юридичним особам України на території України та за її межами, нормативно-методичного забезпечення, планування та управління в сфері оціночної діяльності, включаючи проведення науково-дослідних робіт з даної тематики.

Основними завданнями  дисципліни  є вивчення нормативно-правової бази  оціночної діяльності; основних понять і принципів стандартизації; юридичну сутність нерухомого майна та прав власності; способів оцінки, що розкривають зміст підходів, методів і техніки оцінювання залежно від специфіки об’єкта і його становища на ринку; рентного характеру земельних відносин; інформаційної бази оцінки майна.

 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

знати: - нормативно-правову базу оціночної діяльності, а саме стандарти (національні і міжнародні), методики та порядки оцінки;

–      правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна,  майнових  прав;

–      законодавство з питань стандартизації у сфері оцінки майна та майнових прав в Україні;

–      міжнародні та європейські стандарти оцінки майна та майнових прав;

–      принципи, підходи та методи оцінки;

–      принципи, підходи та методи оцінки;

–      етичні норми оціночної діяльності, оціночні процедури;

–      організацію виконання оціночних робіт. 

вміти: самостійно вирішувати практичні ситуації, пов'язані із застосуванням земельно-правових норм у сфері оцінки майна та майнових прав, ідентифікувати права власності, майнові права, обмеження та обтяження,  збирати необхідну для оцінки інформацію, здійснювати роботу з моніторингу ринку нерухомості та інвестицій, виконувати розрахунки із оціночних процедур.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК 1 - здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

ЗК 2 - знання та розуміння в області оціночної діяльності;

ЗК 3 - здатність спілкуватися рідною мовою як усно так і письмово;

ЗК 4 - здатність спілкуватися іншою мовою за спеціальністю геодезія та землеустрій;

ЗК 5 - здатність використання інформаційних технологій;

ЗК 6 - здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя;

ЗК 7 - здатність працювати як самостійно, так і в команді;

ЗК 8 - навички забезпечення безпеки життєдіяльності;

ЗК 9 - прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства;

ЗК 10 - визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної чесності, а також професійних кодексів поведінки.

Фахові компетентності (ФК): здатність до реалізації професійних обов’язків за видами професійних робіт:

ФК 1 − знання національних та міжнародних стандартів оцінки;

ФК 2− здатність застосовувати норми національних та міжнародних стандартів оцінки;

ФК 3 – базові знання економіки та управління нерухомістю, класифікацію та функції ринків нерухомості, видів нерухомості та видів операцій з нерухомістю, видів вартост і об’єктів нерухомості, стандартів, методики, підходів та методів оцінки нерухомості;

ФК 4 − розуміння та дотримання стандартів професійної діяльності, у тому числі стандартів етики, володіння сучасними техніками комунікацій, подання та експертизи результатів оцінки і аналізу;

ФК 5 – здатність збирати інформацію про об’єкт оцінки, складати точний опис об'єкта оцінки, визначати й бґрунтовувати методи проведення оцінки відповідно до стандартів оцінки, встановлювати основні ціноутворюючі фактори, що впливають на вартість об'єкта оцінки, вивчати ринкову вартість аналогічних об'єктів;

 ФК 6 − здатність обґрунтовувати вибір стандартів та методів оцінки об’єкта в залежності від виду нерухомості та цілей оцінки, визначати вартість об’єкта та обмеження і межі застосування отриманого результату.