Експлуатація садово-паркових об’єктів для працівників сфери озеленення перш за все полягає у створенні сприятливих умов для росту і розвитку рослин, а також у задоволенні потреб населення у відпочинку і культурному обслуговуванні. Після закінчення строку формування насаджень експлуатація об’єкта згідно з його призначенням продовжується, але при цьому необхідно здійснювати постійний догляд за насадженнями, підтримку їх росту, розвитку і декоративного стану, догляд за газонами та квітниками, їх відмінне утримання. Основою правильної експлуатації садово-паркових об’єктів є раціональна організація догляду за всіма насадженнями.


Дисципліна відповідає першому (бакалаврському) рівню, викладається в шостому семестрі, проводяться лекційні та практичні заняття, навчальна практика, форми контролю – поточний контроль, екзамен.

Сучасний фахівець садово-паркового господарства повинен глибоко володіти знаннями стосовно зовнішніх ознак прояву хвороб; збудників, що їх викликають; інфекційних циклів, імунітету рослин, методів і засобів захисту рослин, причин виникнення епіфітотій.

Завданням вивчення дисципліни є навчити здобувачів визначати збудників декоративних рослин за симптомами хвороб, комплексно поєднувати знання при виборі методів і засобів захисту.

У результаті вивчення дисципліни «Фітопатологія» здобувачі повинні володіти теоретичними знаннями та практичними навичками для подальшого ефективного навчання за спеціальністю 206 «Садово-паркове господарство».

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення дисципліни є професійна підготовка бакалаврів садово-паркового господарства у галузі захисту зелених насаджень від збудників інфекційних хвороб та несприятливих факторів навколишнього середовища.

Завдання: ознайомлення здобувачів з основними типами хвороб деревних, чагарникових і квіткових рослин, їх впливом на погіршення стану та зниження декоративності, продуктивності зелених насаджень та їх захисних санітарно-гігієнічних властивостей, а також ознайомлення із сучасними засобами та методами захисту об'єктів садово-паркового господарства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі повинен знати: загальні відомості про типи хвороб та їх збудників; будову, способи розмноження грибів, бактерій, вірусів; поширення та живлення збудників хвороб, стадії розвитку інфекційного процесу; фактори стійкості деревних рослин до збудників хвороб; методи захисту рослин; основні біологічні та хімічні препарати й антисептики; складських і будинкових деструкторів та субдеструкторів; методи фітопатологічних обстежень насаджень; методи діагностики та фітопатологічних досліджень; особливості прогнозування хвороб.

вміти: провести фітопатологічне обстеження зелених насаджень; здійснити фітопатологічне обстеження деревини на складах і в будівлях; провести фітопатологічне дослідження і за допомогою визначників встановити збудників хвороб; вміти розпізнати головних збудників хвороб за окремими стадіями їх розвитку та за зовнішніми ознаками їх прояву на деревних рослинах; запроектувати відповідну систему захисних заходів; організувати правильне зберігання насіння, отрутохімікатів, апаратури, визначити концентрацію та об’єм робочого розчину для обробітку відповідної площі; забезпечити технічне керівництво роботами по проведенню протруювання насіння, дезінфекції ґрунту, обпилювання або обприскування насаджень; провести короткотривалий та довготривалий багаторічний прогнози; вміти використовувати математичний апарат для оцінки факторів, які впливають на розвиток чисельності збудників хвороб; планувати і проектувати економічно та екологічно ефективні захисні заходи.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 81 година / 4 кредити ECTS.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є хвороби рослин, причини що їх обумовлюють, біологічні та екологічні особливості розвитку патогенних мікроорганізмів, імунітет рослин до хвороб.



Дисципліна відповідає першому (бакалаврському) рівню, викладається в шостому семестрі, проводяться лекційні та практичні заняття, форми контролю – поточний контроль, залік.

Розвиток сучасного рослинництва, популярність озеленення неможливі без залучення нових видів, форм і сортів декоративних рослин з інших географічних регіонів. У цьому полягає велике практичне значення інтродукції та адаптації рослин. Під час вивчення дисципліни здобувачі знайомляться з теоретичними та практичними аспектами інтродукції рослин, набувають навичок роботи з методиками оцінки успішності та перспективності тих чи інших рослин до нових умов, основними стадіями та етапами інтродукції рослин, історією розвитку та результатами інтродукції деревних рослин у нашій державі, географічним районуванням України. Під час вивчення дисципліни здобувачі набувають практичних навичок щодо оцінки успішності акліматизації деревних рослин, оцінки перспективності інтродукції деревних рослин методом інтегральної числової оцінки, визначення інтродукційної ємності району інтродукції.

Під час вивчення навчальної дисципліни здобувачам запропоновано до розгляду багато методів оцінки успішності інтродукції, в яких враховуються морозостійкість, посухостійкість, генеративна здатність, характер розвитку, кліматичні умови району інтродукції тощо.

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Інтродукція та адаптація декоративних рослин» є опанування здобувачами сукупністю знань і практичних умінь стосовно асортименту, підбору декоративних рослин та їх успішної інтродукції та адаптації до місцевих умов на сучасних наукових засадах.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

підготовка кваліфікованих фахівців (бакалаврів) з організації та ведення садово-паркового господарства, надання їм теоретичних знань і вмінь для вирішення завдань за принципами екологічно-орієнтованого садово-паркового господарства та ландшафтного дизайну;

– формування у студентів міцних теоретичних знань і відповідних практичних навичок стосовно догляду за інтродукованими рослинами, принципами оцінки успішності інтродукції рослин з високими декоративними якостями.

При вивченні курсу інтродукції здобувачі факультету лісового господарства використовують знання, здобуті ними під час освоєння декоративної дендрології, ґрунтознавства, екології рослин, метеорології. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

– екологічні особливості інтродукованих декоративних рослин та особливості росту і розвитку в нових умовах;

– декоративні ознаки та господарське значення інтродукованих видів деревних рослин;

– районування України з метою інтродукції;

– аналоги фізико-географічних зон України з метою інтродукції;

– зони інтродукційних можливостей;

– етапи адаптації рослин;

– результати інтродукції деревних рослин в Україну.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 30 годин / 3 кредити ECTS.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є загальні закономірності росту та розвитку рослин, поєднання біологічних, лісівничих, технологічних та екологічних знань для створення стійких високо декоративних садово-паркових композицій.