Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни “Аналітична хімія” складена відповідно до програми навчальної дисципліни «Аналітична хімія» підготовки фахівців ОР бакалавр, спеціальності 162 «Біотехнологія і біоінженерія». Дисципліна викладається у ІІ семестрі. Передбачені види аудиторних занять – лекції та практичні заняття. Форми контролю – залік. Передбачається вивчення основних положень дослідження складу природних речовин, що є науковою основою засвоєння профілюючих дисциплін. Курс навчає прийомам роботи в лабораторії з дослідження властивостей, встановленню якісного та кількісного складу речовин; навчає використовувати знання загальних закономірностей для оцінки складу грунту, якості сільськогосподарської продукції.

     Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Аналітична хімія» є засвоєння принципів основних положень дослідження складу природних речовин. Навчити прийомам роботи в лабораторії з дослідження властивостей, встановленню якісного та кількісного складу речовин; навчити використовувати знання загальних закономірностей для оцінки складу ґрунту, якості сільськогосподарської продукції та біологічних об’єктів.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Аналітична хімія» є вивчення основ хімічних та фізико-хімічних методів кількісного визначення. Засвоїти порядок проведення дослідження ґрунту, сільськогосподарської продукції та біологічних об’єктів. Навчитися проводити статистичну обробку результатів дослідження.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

-   класифікацію методів кількісного визначення;

-   хімічні методи аналіза (гравіметричний та титріметричний);

-   фізико-хімічні методи аналіза (потенціометричний, спектрофотометричний);

-   статистичну обробку результатів вимірювання;

-   основи якісного аналізу;

-   стематичний аналіз аніонів;

-   систематичний аналіз катіонів;

особливості проведення якісного та кількісного аналізу ґрунту, сільськогосподарської продукції та біологічних об’єктів.

вміти:

-   користуватися навчальною, науковою та методичною літературою з аналітичної хімії, ДСТУ;

-   користуватися лабораторним обладнанням, посудом, реактивами;

-   самостійно розбиратися в хімічних процесах, отримувати додаткову до лекційного матеріалу інформацію;

-   самостійно проводити хімічний експеримент, проводити статистичну обробку результатів дослідження;

Загальні компетентності.

1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

3. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Спеціальні (фахові) компетентності.

1.   Здатність використовувати ґрунтовні знання з хімії та біології в обсязі, необхідному для досягнення інших результатів освітньої програми.

2.   Здатність проводити аналіз сировини, матеріалів, напівпродуктів, цільових. продуктів біотехнологічного виробництва.

3.   Здатність обирати і використовувати відповідне обладнання, інструменти та методи для реалізації та контролю виробництв біотехнологічних продуктів різного призначення.


Програма вивчення навчальної дисципліни «Експериментальні основи хімічного аналізу в сільському господарстві» складена відповідно до програми навчальної дисципліни «Експериментальні основи хімічного аналізу в сільському господарстві» підготовки фахівців ОР бакалавр, спеціальності 202 «Захист і карантин рослин». Дисципліна викладається у ІІ семестрі. Передбачені види аудиторних занять – лекції та лабораторно-практичні заняття. Форми контролю – залік. Передбачається вивчення основних положень дослідження складу природних речовин, що є науковою основою засвоєння профілюючих дисциплін. Курс навчає прийомам роботи в лабораторії з дослідження властивостей, встановленню якісного та кількісного складу речовин; навчає використовувати знання загальних закономірностей для оцінки складу грунту, якості сільськогосподарської продукції.

     Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Експериментальні основи хімічного аналізу в сільському господарстві» є засвоєння принципів основних положень дослідження складу природних речовин. Навчити прийомам роботи в лабораторії з дослідження властивостей, встановленню якісного та кількісного складу речовин; навчити використовувати знання загальних закономірностей для оцінки складу грунту, якості сільськогосподарської продукції.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Експериментальні основи хімічних методів» є вивчення основ хімічних та фізико-хімічних методів кількісного визначення. Засвоїти порядок проведення дослідження грунту та сільськогосподарської продукції. Навчитися проводити статистичну обробку результатів дослідження.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

-   класифікацію методів кількісного визначення;

-   хімічні методи аналіза (гравіметричний та титріметричний);

-   фізико-хімічні методи аналіза (потенціометричний, спектрофотометричний);

-   статистичну обробку результатів вимірювання;

-   основи якісного аналізу;

-   стематичний аналіз аніонів;

-   систематичний аналіз катіонів;

-   особливості проведення якісного та кількісного аналізу грунту та сільськогосподарської продукції.

вміти:

-   користуватися навчальною, науковою та методичною літературою з аналітичної хімії, ДСТУ;

-   користуватися лабораторним обладнанням, посудом, реактивами;

-   самостійно розбиратися в хімічних процесах, отримувати додаткову до лекційного матеріалу інформацію;

-   самостійно проводити хімічний експеримент, проводити статистичну обробку результатів дослідження;

-   висловлювати свою професійну думку, передавати відповідну інформацію колегам і аудиторії.

Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної, в тому числі дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та професійної підготовки в захисті і карантині рослин.

Загальні компетентності.

1.    Здатність здійснювати індивідуально-освітню наукову програму.

2.   Здатність до інноваційної наукової творчості.

3.   Здатність одержати конкурентоспроможні науково-практичні результати.

4.   Проведення спільних наукових досліджень, експериментальних та інноваційних розробок у наукових установах і впровадження результатів наукових результатів у господарствах усіх форм власності.

5.   Проведення високоякісного наукового пошуку, обробка, аналіз та інтеграція набутих наукових знань.

6.   Здатність до самоорганізації та розвитку наукового потенціалу.

Спеціальні (фахові) компетентності.

1.   Здатність проводити високоефективну логістику у захисті і карантині рослин.

2.   Знання і дотримання норм академічної чесності.


   

Метою викладання навчальної дисципліни “Неорганічна та аналітична хімія” є дати студентам основні знання з загальної, неорганічної та аналітичної хімії, що необхідні для засвоєння спеціальних дисциплін, розуміння процесів росту й розвитку рослин, фізіології мінерального живлення, процесів біогенної міграції елементів. Вивчення основних класів біологічно важливих органічних та неорганічних сполук, характеристик хімічних процесів.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Неорганічна та аналітична хімія” є вивчення основних механізмів та законів хімічних перетворені у природі,  можливість прогнозування перебігу процесів, взаємозв’язок між будовою та функціями біологічно важливих сполук. Вивчити сполуки біологічно важливих елементів в живій та неживій природі, навчитись моделювати процеси, що відбуваються в системі «грунт – рослина − людина». Сформувати у студентів систему знань з раціонального ведення сільського господарства, розуміння функцій не лише корисних елементів живлення, а й негативної ролі елементів-токсикантів. Теоретичні положення курсу використовуються при вивченні спеціальних дисциплін.

Міждисциплінарні зв’язки: є основою для вивчення «Органічної хімії», «Фізичної та колоїдної хімії», «Грунтознавства».

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

-   сучасні теоретичні положення про будову атома, хімічний зв’язок;

-   основні закони хімічної кінетики і термодинаміки;

-    властивості електролітів і неелектролітів;

-    властивості елементів та їх найважливіших сполук;

-   природу хімічного зв’язку в координаційних сполуках та координаційні можливості біометалів;

-   методи якісного та кількісного аналізу;

-   характеристики окисно-відновного процесу;

-   будову та властивості координаційних сполук.

вміти:

-   користуватися навчальною, науковою та методичною літературою з загальної, неорганічної та аналітичної хімії;

-   користуватися лабораторним обладнанням, посудом, реактивами;

-   самостійно розбиратися в хімічних процесах, отримувати додаткову до лекційного матеріалу інформацію;

-   самостійно проводити хімічний експеримент, проводити статистичну обробку результатів дослідження;

-   висловлювати свою професійну думку, передавати відповідну інформацію колегам і аудиторії.

Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорії та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та відповідністю зональних умов.

Загальні компетентності.

1.Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

2.Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

3. Навички здійснення безпечної діяльності.

4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

5. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

 Спеціальні (фахові) компетентності.

1. Уміння застосовувати знання та розуміння фізіологічних процесів сільськогосподарських рослин для розв’язання виробничих технологічних задач.

2. Навички оцінювання, інтерпретації й синтезу теоретичної інформації та практичних, виробничих і дослідних даних в галузях сільськогосподарського виробництва.

3. Уміння науково-обґрунтовано використовувати добрива та засоби захисту рослин, з урахуванням їхніх хімічних і фізичних властивостей та впливу на навколишнє середовище.

4. Здатність розв’язувати широке коло проблем та задач в процесі вирощування сільськогосподарських культур, шляхом розуміння їх біологічних особливостей та використання як теоретичних, так і практичних методів.




    Метою викладання навчальної дисципліни “Хімія” є дати студентам основні знання з загальної, неорганічної, органічної та фізичної хімії, що необхідні для засвоєння спеціальних дисциплін, розуміння процесів росту й розвитку рослин, фізіології мінерального живлення, процесів біогенної міграції елементів. Вивчення основних класів біологічно важливих органічних та неорганічних сполук, характеристик хімічних процесів.

    авданнями вивчення дисципліни “Хімія” є вивчення основних механізмів та законів хімічних перетворені у природі,  можливість прогнозування перебігу процесів, взаємозв’язок між будовою та функціями біологічно важливих сполук. Вивчити сполуки біологічно важливих елементів в живій та неживій природі, навчитись моделювати процеси, що відбуваються в системі «грунт – рослина − людина». Сформувати у студентів систему знань з раціонального ведення лісового та садово-паркового господарства, розуміння функцій не лише корисних елементів живлення, а й негативної ролі елементів-токсикантів.Теоретичні положення курсу використовуються при вивченні спеціальних дисциплін.

Студенти повинні:

знати:

-   сучасні теоретичні положення про будову атома, хімічний зв’язок;

-   основні закони хімічної кінетики і термодинаміки;

-    властивості електролітів і неелектролітів;

-    властивості елементів та їх найважливіших сполук;

-   номенклатуру, будову та властивості органічних речовин;

-   природу хімічного зв’язку в координаційних сполуках та координаційні можливості біометалів;

-   методи якісного та кількісного аналізу;

-   характеристики окисно-відновного процесу;

-   будову та властивості координаційних сполук;

-   причини токсичної дії важких металів та механізм адаптації рослин до них.

 вміти:

-   користуватися навчальною, науковою та методичною літературою з загальної, неорганічної, фізичної та органічної хімії;

-   користуватися лабораторним обладнанням, посудом, реактивами;

-   самостійно розбиратися в хімічних процесах, отримувати додаткову до лекційного матеріалу інформацію;

-   самостійно проводити хімічний експеримент, проводити статистичну обробку результатів дослідження;

-   висловлювати свою професійну думку, передавати відповідну інформацію колегам і аудиторії.

    Міждисциплінарні зв’язки: є основою для вивчення «Фізики», «Фізіології рослин», «Грунтознавства», «Деревинознавства».

       Перелік компетентностей:

      Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Загальні компетентності.

1.   Здатність до абстрактного мислення, аналізу
та синтезу;

2.   Здатність застосовувати знання на практиці;

3.   Здатність проведення досліджень на відповідному рівні;

4.   Здатність навчатись та навчати;

5.   Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

6.   Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

Спеціальні (фахові) компетентності.

1. Здатність здійснювати наукові дослідження лісових екосистем та представляти результати власних досліджень у вигляді наукових праць та публічних доповідей на наукових заходах;