«Адаптивні системи землеробства»

Передбачено формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок з розробки складових частин систем землеробства з урахуванням наукових досягнень, зональних особливостей, сучасного стану економіки і передового досвіду.


Дисципліна „Світове сільське господарство, зовнішньоекономічна діяльність” є вибірковою дисципліною  для студентів агрономічного факультету спеціальності „Агрономія” для вивчення стану та місця галузі в світовому господарстві, змін у навколишньому середовищі під дією антропогенних факторів та внаслідок техногенного навантаження і розробки заходів з виконання продовольчої програми та відновлення екологічної рівноваги.


Дисципліна „Основи сучасної системи землеробства” передбачає формування у молодих науковців теоретичних знань і практичних навичок оцінювання, розробки та удосконалення систем землеробства з урахуванням передового світового та вітчизняного досвіду, а також прогнозування тенденцій зміни родючості ґрунтів і рівня продуктивності сівозмін внаслідок впровадження сучасних методів та технологічних прийомів, які характеризують зміст складових частин системи землеробства.


Передбачено формування у студентів теоретичних знань з регулювання факторів життя рослин та родючості ґрунту, розробки прийомів та заходів у технологіях з урахуванням змін у навколишньому середовищі, заходів боротьби з бур’янами, а також проектування, освоєння і впровадження сівозмін, систем ресурсозберігаючого обробітку ґрунту та протиерозійних заходів.


МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 Мета дисципліни.

Дисципліна „Методологічні основи енергетичного аналізу у землеробстві” є вибірковою дисципліною професійного спрямування для аспірантів спеціальності 201 «Агрономія», мета оволодіння методами та технікою енергетичного аналізування окремих прийомів та всього технологічного процесу при вирощуванні сільськогосподарських культур з урахуванням посиленого контролювання енергетичних ресурсів, рівня родючості ґрунтів та стану навколишнього середовища.

Об’єктом начальної дисципліни є вивчення методології та практики оцінювання виробничих витрат, виробленої продукції та ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому.

Предмет дисципліни: енергетичні еквіваленти, зміст та структура витрат, надходження та резерви експоненціальної енергії, показники ефективності виробництва, технології та технологічні прийоми вирощування сільськогосподарських культур.

 Завдання вивчення дисципліни.

Завданням дисципліни є формування у молодих науковців теоретичних знань і практичних навичок оцінювання та контролювання енергетичних потоків, пов’язаних із виробництвом в галузі землеробства, окремих елементів технології, що є предметами наукових досліджень, а також удосконалення процесів збереження та відтворення родючості ґрунтів, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

 Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивчення дисципліни.

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач:

1. Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі аграрних наук та продовольства, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних наукових знань та / або професійної практики.

2. Здатність застосовувати сучасні інформаційні технології, бази даних та інші електронні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та навчальній діяльності.

3. Здатність проводити критичний аналіз різних джерел надходження енергії в землеробстві та її використання в сільськогосподарському виробництві.

4. Здатність проектувати адаптивні до природних умов заходи регулювання родючості з використанням альтернативних джерел енергії, заощадливого використання природних копалин та навколишнього середовища.

Програмні результати навчання

Здобувач ступеня доктора філософії повинен:

1. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, обробки та аналізу енергетичного балансу в землеробстві.

2. Реалізовувати практичні аспекти енергетичного аналізу в науково-дослідній роботі при обробці результатів досліджень.

3. Мати знання з концептуальних, теоретичних і методологічних основ енергетичного аналізу в землеробстві.

4. Оцінювати рівень використання природних ресурсів та техногенної енергії в землеробстві з метою регулювання ефективності виробництва.

5. Застосовувати сучасні способи і методи планування та організації сільськогосподарського виробництва на основі екологічно спрямованих, адаптивних технологій вирощування культур.


МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета дисципліни.

Дисципліна „Сучасні системи землеробства” є вибірковою дисципліною професійного спрямування для аспірантів напряму 201 «Агрономія», мета якої дати цілісне розуміння системи землеробства, особливостей її впровадження і вдосконалення в сучасних умовах ведення сільськогосподарського виробництва, максимальної адаптованості її змісту до природних, соціально-економічних та екологічних умов.

Об’єктом начальної дисципліни є вивчення ефективності різних типів систем землеробства і оцінювання альтернативних систем та окремих складових частин.

Предмет дисципліни: складові частини системи землеробства, спеціалізація господарств, матеріально-технічне забезпечення, кваліфікація фахівців, рівень науково-виробничого потенціалу.

Завдання вивчення дисципліни.

Завданням дисципліни є формування у молодих науковців теоретичних знань та практичних навичок з наукового оцінювання сучасних систем землеробства, спрямованих на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, цілісності навколишнього середовища, екологічності виробництва і забезпечення продовольчої проблеми в світі.

Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивчення дисципліни.

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач:

1. Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі аграрних наук та продовольства, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних наукових знань та / або професійної практики.

2. Здатність до встановлення природних передумов застосування конкретних методів і модифікацій досліджень, вибору раціональної методики польових і лабораторних досліджень та оцінки необхідної точності вимірювань і якості кінцевих результатів.

3. Здатність володіти інформацією щодо сучасного стану і тенденцій розвитку світового і вітчизняного землеробства.

4. Здатність до ретроспективного аналізу наукового доробку у напрямі дослідження складових частин системи землеробства.

Програмні результати навчання

Здобувач ступеня доктора філософії повинен:

1. Мати передові концептуальні та методологічні знання з агрономії та на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень у землеробстві, отримання нових знань та здійснення інновацій.

2. Формулювати і перевіряти гіпотези, використовувати для обґрунтування висновків результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного моделювання, наявні літературні дані.

3. Володіти знаннями щодо сучасного стану і тенденцій розвитку світового і вітчизняного землеробства.

4. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проекти, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та технологічні проблеми землеробства з дотриманням норм академічної етики і врахуванням соціальних, економічних, екологічних та правових аспектів.

5. Вільно презентувати та обговорювати результати досліджень, наукові та прикладні проблеми землеробства державною мовою, кваліфіковано відображати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних міжнародних наукових виданнях.