На основі знань набутих внаслідок вивчення дисципліни студент повинен

знати:

– теоретичні основи, зміст і ознаки систем землеробства всіх типів та видів;

– складові систем землеробства і їх значення в цілісному комплексі заходів;

– ґрунтові та кліматичні особливості ведення землеробства в різних географічних зонах України;

вміти:

– розробляти складові систем землеробства з урахуванням зональних особливостей і спеціалізації господарства;

– оцінювати ефективність окремих складових системи землеробства;

– визначати зональні особливості систем землеробства з подальшим плануванням заходів щодо регулювання лімітуючих факторів;

– планувати виробництво з урахуванням адаптивності його в зональних умовах, передового досвіду та ринкового попиту на продукцію.


Дисципліна «Технології раціонального землекористування» передбачає формування в студентів знань про принципи організації раціонального використання земельних ресурсів, диференційоване використання ріллі, законодавче забезпечення землекористування, проектування, освоєння та впровадження раціональних, у тому числі ґрунтозахисних, сівозмін, сівозмін на зрошуваних і осушуваних землях, вимоги до обробітку ґрунту за ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства, мінімізацію обробітку ґрунту як складові частини систем землеробства. Студенти повинні знати: особливості раціональної структури сільськогосподарських угідь, структури посівних площ і розміщення сільськогосподарських культур у сівозмінах, принципи проектування оптимальних схем сівозмін за сучасних економічних і природно-кліматичних умов конкретного господарства; наукові основи, прийоми, способи та системи раціонального обробітку ґрунту; суть ерозійних процесів у ґрунті та основи захисту ґрунтів від ерозії; уміти: розраховувати структуру ріллі, проектувати оптимальні сівозміни для сучасних господарств; розробляти системи обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури в сівозміні.


Дисципліна «Технології раціонального землекористування» передбачає формування в студентів знань про принципи організації раціонального використання земельних ресурсів, диференційоване використання ріллі, законодавче забезпечення землекористування, проектування, освоєння та впровадження раціональних, у тому числі ґрунтозахисних, сівозмін, сівозмін на зрошуваних і осушуваних землях, вимоги до обробітку ґрунту за ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства, мінімізацію обробітку ґрунту як складові частини систем землеробства. Студенти повинні знати: особливості раціональної структури сільськогосподарських угідь, структури посівних площ і розміщення сільськогосподарських культур у сівозмінах, принципи проектування оптимальних схем сівозмін за сучасних економічних і ґрунтово-кліматичних умов конкретного господарства; наукові основи, прийоми, способи та системи раціонального обробітку ґрунту; суть ерозійних процесів у ґрунті та основи захисту ґрунтів від ерозії; уміти: розраховувати структуру ріллі, проектувати оптимальні сівозміни для сучасних господарств; розробляти системи обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури в сівозміні.