Предметом вивчення навчальної дисципліни є геоінформаційні технології та можливості їх використання при вирішенні екологічних проблем.

Міждисциплінарні зв’язки. Нормативна навчальна дисципліна «Геоінформаційні системи в екології» обіймає широке коло питань, які включають аспекти багатьох інших наук. Для успішного засвоєння навчальної дисципліни здобувач повинен опанувати такі дисципліни: вища математика, геодезія, ґрунтознавство, картографія ґрунтів, дистанційне зондування ґрунтового покриву.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Змістовий модуль 1. Основи ГІС.

Змістовий модуль 2. Використання ГІС у екології.

Мета вивчення дисципліни – є надання здобувачам необхідного обсягу знань з основ сучасних методологій і технологій збору, обробітку та аналізу інформації для оптимізації процедури прийняття оптимальних рішень щодо покращення екологічної ситуації.

Основним завданням вивчення дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС у виробництві для одержання інформації необхідної для прийняття рішень щодо екологічного стану, з метою ландшафтно-екологічного зонування території, створення карт стану ґрунтів, прогнозування продуктивності сільськогосподарських культур тощо.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

знати: основи сучасних технологій аналізу та обробітку інформації; базові поняття щодо геоінформаційних технологій та геостатистичного аналізу; дистанційного зондування; алгоритм використання новітніх технологій при проведенні ґрунтового обстеження території.

вміти: вільно працювати  з геоінформаційними системами; вміти виконувати геостатистичний аналіз даних; аналізувати та оцінювати стан території з метою перетворення її на сталий агроландшафт;  користуватись науковою і довідниковою літературою.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв'язувати складні задачі і проблеми у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог.

Загальні компетентності:

1.  Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

2.  Здатність розробляти та управляти проектами.

3.  Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Фахові компетентності:

4.  Здатність застосовувати нові підходи до аналізу та прогнозування складних явищ, критичного осмислення проблем у професійній діяльності.

Програмні результати:

1.  Знати новітні методи та інструментальні засоби екологічних досліджень, у тому числі методи та засоби математичного і геоінформаційного моделювання.

2.  Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля..

3.  Застосовувати нові підходи для вироблення стратегії прийняття рішень у складних непередбачуваних умовах.

4.  Уміти використовувати сучасні методи обробки і інтерпретації інформації при проведенні інноваційної діяльності.

5.  Володіти основами еколого-інженерного проектування та еколого- експертної оцінки впливу на довкілля.