Курс релігієзнавства є навчальною дисципліною гуманитарного циклу. Її вивчення сприяє формуванню сучасного цивілізованого ставлення до різних форм релігійного життя в Україні та світі в контексті правового регулювання свободи совісті та віросповідання. Викладання та засвоєння знань релігієзнавства є важливим внеском у гуманітаризацію освіти. Ця дисципліна сприяє опановуванню студентами досягнень світової та вітчизняної культури, допомагає особі самовизначитись у світоглядних питаннях, формує духовні інтереси, ціннісну орієнтацію.

       Предметом релігієзнавства є ґенеза та розвиток конкретно-історичних форм релігії.

       Метою вивчення дисципліни є засвоєння знань з історії та сутності релігій, характеру їх впливу на суспільні відносини.

       У результаті вивчення релігієзнавства студенти повинні:

       – знати структурні елементи релігії, типологію релігій та релігійних організацій, історичні форми вільнодумства, соціальні функції релігії та церкви в суспільному житті;

       вміти світоглядно визначатися відносно різноманітних релігійних конфесій; аргументувати свою позицію в питаннях релігії, проявляти толерантність щодо різних релігійних культур.

 

Компетентності

Інтегральна компетентність: Пізнання сутності та процесу розвитку релігії має бути орієнтоване на формування таких якостей людини, як різнобічна освіченість, висока свідомість, моральність, вміння знаходити порозуміння з представниками різноманітних культур. Значення курсу полягає передусім у тому, що він формує науковий світогляд студентів, загальноосвітній, фаховий і культурний рівень майбутнього спеціаліста.

         Загальні компетентності:

–      1. здатність навчатися, здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел;

–      2. уміння застосовувати отримані знання в практичних ситуаціях, приймати обґрунтовані рішення;

–      3. вміння використовувати у повсякденному житті основні терміни та поняття історії релігії та культури, застосовувати набуті знання для визначення лінії особисті.

–      Спеціальні (фахові) компетентності

–      1. вирішувати професійні завдання спираючись на гуманістичні, загальнолюдські цінності, особисті знання, ідеї, переконання;

–      2. аргументовано відстоювати свої погляди, брати участь у дискусії з метою пошуку світоглядної істини;

–      3. вміння використовувати у повсякденному житті основні терміни та поняття історії релігії та культури, застосовувати набуті знання для визначення власного розвитку особистості.  


«Історія України та  української культури» – дисципліна, спрямована на збагачення і розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчої активності майбутніх фахівців. Вона дає уявлення про етапи розвитку української культури, забезпечує розуміння системного зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх форм духовних цінностей, формує світогляд. Пізнання сутності та процесу розвитку культури має бути орієнтоване на формування таких якостей людини, як різнобічна освіченість, висока свідомість, моральність, вміння знаходити порозуміння з представниками різноманітних культур. Значення курсу полягає передусім у тому, що він формує науковий світогляд студентів, загальноосвітній, фаховий і культурний рівень майбутнього спеціаліста.

Основними формами вивчення дисципліни є лекції, практичні заняття та самостійна робота. Матеріал навчальної дисципліни спрямований на формування вмінь використовувати у повсякденному житті основні терміни та поняття історії української культури, застосовувати набуті знання для визначення лінії особисті.

            Мета і завдання навчальної дисципліни –  ознайомити студентів із закономірностями виникнення та джерелами формування української культури, особливостями її  розвитку на різних етапах історії України, з’ясувати сутнісні ознаки духовної культури  нашого народу, її гуманістичну спрямованість, відкритість перед культурами інших народів, глибокий демократизм, творчий характер. Навчити студентів  вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.

            Предмет навчальної дисципліни.  Предметом вивчення навчальної дисципліни є наука про виникнення й розвиток людського суспільства та закономірності культурного процесу на всіх українських землях з найдавніших часів до сьогодення; національну культуру як специфічний та унікальний феномен людства.     Закономірності виникнення та розвиток української культури на різних етапах вітчизняної історії.

            Міждисциплінарні зв’язки:

1. українська мова (за професійним спрямуванням); історія ХНАУ; історія цивілізацій

2. філософія; основи екології; основи охорони праці та безпеки життєдіяльності; психологія; правознавство; основи конституційного права; політологія; соціологія; економічна теорія;.

У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей: 

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність:

Пізнання сутності та процесу розвитку історії і культури має бути орієнтоване на формування таких якостей людини, як різнобічна освіченість, висока свідомість, моральність, вміння знаходити порозуміння з представниками різноманітних культур. Значення курсу полягає передусім у тому, що він формує науковий світогляд студентів, загальноосвітній, фаховий і культурний рівень майбутнього спеціаліста. Загальні компетентності

Загальні компетентності:

–      1. здатність навчатися, здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел;

–      2. уміння застосовувати отримані знання в практичних ситуаціях, приймати обґрунтовані рішення;

–      3. мати громадянську позицію, високу історико-політичну культуру;

–      4. аналізувати історичні процеси, події, факти, давати їм власну оцінку;

Спеціальні (фахові) компетентності

1. вирішувати професійні завдання спираючись на гуманістичні, загальнолюдські цінності, особисті знання, ідеї, переконання;

2. аргументовано відстоювати свої погляди, брати участь у дискусії з метою пошуку історичної істини;

3. вміння використовувати у повсякденному житті основні терміни та поняття історії та культури, застосовувати набуті знання для визначення лінії особисті.


Мета навчальної дисципліни – забезпечити логіко- методологічний рівень досліджень при підготовці спеціалістів, ознайомлення студентів з правилами і законами логічного мислення, враховуючи особливість підготовки спеціалістів на основі спеціальних прикладів опанування студентами логіки професіонального дослідника при підготовці спеціалістів згідно вимогам міністерства освіти України і державним нормативним актам, опанування студентами методів професіонального дослідження, формування розуміння сутності логіки.

2. Компетентності: здатність засвоїти логіко-методологічний рівень досліджень при підготовці спеціалістів, ознайомлення з правилами і законами логічного мислення, враховуючи особливість підготовки спеціалістів на основі спеціальних прикладів опанування студентами логіки професіонального дослідника при підготовці спеціалістів, опанування студентами методів професіонального дослідження, формування розуміння сутності логіки, оволодіння навичками логічного мислення

3. Програмні результати навчання:

знати: мету, завдання та зміст логіки; основні логічні закони; теоретичне та практичне значення логіки; поняття та структуру логічного доведення.

вміти: використовувати логічні прийоми аналізу мови для побудови висновків; аналізувати міркування опонентів; формувати позитивні правильні судження; давати характеристику умовиводам; вести ділову бесід, мати навички ведення аргументованої полеміки,  ділової бесіди, критичної оцінки ситуації.

Міждисциплінарні зв’язки з навчальними дисциплінами: «Історія та культура України», «Соціологія», «Політичний менеджмент», «Філософія», «Релігієзнавство», «Правознавство», «Культурологія», «Соціальна екологія», «Політична економія».

Програма навчальної дисциплінискладається з таких змістових модулів:

1. Історія розвитку логіки.

2. Закони і форми логічного мислення.

3. Аргументація, дискусії, риторіка.

 

 


Філософія належить до циклу основних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентів, усвідомлення ними свого місця і ролі в суспільстві. Філософія, як і інші філософські дисципліни, сприяє визначенню ціннісних орієнтирів особистої і соціальної активності громадянина, розуміння проблем людського буття і насамперед питання, що є людина, як їй жити, на що орієнтуватись в сучасних умовах, як долати різні перешкоди до майбутнього.

Мета навчальної дисципліни –залучення студентів до кращих досягнень світової та української філософської культури і формування на цій основі творчого самостійного мислення, професійної та громадської позиції. Вивчення філософії передбачає звернення до філософської класики, яка відображає основні віхи в розвитку людської думки в її найбільш суттєвих моментах: загально-філософському, суспільно-етичному, естетичному та духовно-релігійному.

2. Компетентності: здатність засвоїти сутність філософії та її проблематики в історії людської свідомості, здатність навчатися, здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел; уміння застосовувати отримані знання в практичних ситуаціях, приймати обґрунтовані рішення; здатність формування розуміння сутності проблем сучасного життя та основних понять соціальної філософії.

3. Програмні результати навчання:

знати: зміст предмету філософії та її роль у суспільстві, основні концепції сутності та існування людини, основи духовного життя людини і суспільства, геокультурні цінності сучасної епохи.

вміти: оперувати філософськими поняттями та категоріями; розвивати самосвідомость через оволодіння загальнолюдськими цінностями, здібностей до аналізу сучасних глобальних проблемам розвитку; ефективно використовувати довідкову літературу та мережу сучасного Інтернету.

Міждисциплінарні зв’язки з навчальними дисциплінами: «Історія та культура України», «Соціологія», «Політичний менеджмент», «Логіка», «Релігієзнавство», «Правознавство», «Культурологія», «Соціальна екологія», «Політологія», «Політична економія».

Програма навчальної дисциплінискладається з таких змістових модулів:

1. Історія та етапи розвитку філософії.

2. Розвиток філософської думки в Україні

3. Основні проблеми та напрями сучасної філософії.