Курс "Спеціалізований туризм" спрямований наформування у студентів системи теоретичних знань щодо суті спеціалізованого туризму, його видів, їх ресурсного, інфраструктурного забезпечення та вмінь формування спеціалізованих турів відповідно до мети подорожі туристів.

Завдання – дослідження стану та перспектив розвитку спеціалізованого туризму в світі та Україні;

– вивчення досвіду вітчизняної та зарубіжної практики планування та організації спеціалізованих видів туризму;

– формування навичок дослідження та аналізу ринку спеціалізованих видів туризму;

– формування уявлень щодо створення турів з урахуванням мотивації туристів, ресурсного та інфраструктурного забезпечення спеціалізованих видів туризму.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– теоретичні та нормативно-методологічні положення щодо організації туристичної діяльності;

–     нові підходи до визначення та класифікації спеціалізованого туризму;

–     основні форми і сегменти спеціалізованих видів туризму та їх класифікації;

–     сучасні тенденції та регіональні пріоритети розвитку спеціалізованого туризму в цілому та окремих його форм і видів;

–     технологічні, економічні, організаційні, управлінські та маркетингові особливості спеціалізованих видів туризму;

вміти:

–    застосовувати фахові знання на практиці;

– шукати, обробляти та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел; 

–    розрізняти різноманітні мотивації туристів спеціалізованих турів;

– аналізувати види туристичних ресурсів для різних видів спеціалізованого туризму;

–  використовувати інформаційні та комунікаційні технології на практиці;

– визначати атрактивність туристичних об’єктів спеціалізованого туризму;

– розробляти, просувати та реалізовувати туристичний продукт.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність - Здатність розв’язувати спеціалізовані завдання та практичні проблеми у галузі туристичної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується комплексністю і невизначеністю умов та вимог.

Загальні компетентності:

1. Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та культури.

3. Здатність толерантно сприймати культуру та звичаї інших країн і народів.

4. Здатність працювати в полікультурному середовищі для забезпечення успішної крос-культурної комунікаційної взаємодії у міжнародному туристичному обміні (бізнесі).

5. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

6. Здатність до критичного мислення, аналізу і синтезу.

7. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, у тому числі в глобальних комп’ютерних мережах.

7. Здатність до професійного спілкування, забезпечувати гармонійні та конструктивні взаємовідносини при виконанні професійних завдань для досягнення цілей професійної діяльності.

8.  Вміння виявляти, ставити і вирішувати проблеми.

9. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

10. Здатність до роботи в іншомовному середовищі, застосовуючи знання літературної мови та ділового (професійного) дискурсу українською та іноземними мовами.

11. Здатність до колективних дій, до організації взаємодії в колективі.

12. Здатність діяти з позицій соціальної відповідальності, займати активну громадянську позицію.

13. Здатність займати активну життєву позицію та розвивати лідерські якості.

14. Здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості.

15.  Здатність до критики та самокритики.

 Спеціальні (фахові) компетентності:

1.   Знання і розуміння предметної області, усвідомлення специфіки професійної діяльності.

2.   Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

3.   Знання особливостей інформації з галузі туризму, її види, джерела.

4.   Уміння застосовувати набуті фахові знання на практиці у своїй майбутній професійній діяльності.

5.   Розуміння сучасних тенденцій і регіональних пріоритетів розвитку спеціалізованого туризму в цілому та окремих його форм і видів зокрема.

6.   Здатність розробляти, просувати, реалізовувати та організовувати споживання турпродукту спеціалізованих видів туризму.

7.   Здатність визначати мотиви туристичної подорожі та споживчі характеристики конкурентоздатних.

8.   Спроможність здійснювати моніторинг туристичної діяльності та туристської активності, інтерпретувати, аналізувати та систематизувати туристичну інформацію, уміння презентувати туристичний інформаційний матеріал.

9.   Здатність розробляти різноманітні програми туристичного обслуговування, різні види турів з урахуванням потреб цільових груп споживачів туристичних послуг.


Мета і завдання навчальної дисципліни

 

Мета курсу – засвоєння студентами знань про сутність соціально-політичних, економічних, культурологічних процесів, що відбувалися в минулому і відбуваються сьогодні в Україні, їх взаємозв’язки та наслідки.

Завдання:

а) вивчення історії України та української культури на основі пізнання закономірностей розвитку всесвітньо-історичного процесу на території України, аналізуючи всю сукупність етнічно-національної, суспільно-політичної, соціально-економічної та культурно-релігійної трансформації українського суспільства на шляху його багатовікового поступу;

б) набуття здатності прогнозування суспільних процесів і явищ;

в) формування свідомості громадянина і патріота України.

У результаті опанування навчальної дисципліни  у студента повинні бути сформовані такі компетентності:

  на репродуктивному рівні – здатність розуміти та використовувати основні історичні та культурологічні поняття у повсякденному житті; змістовно і послідовно аналізувати основні етапи української історії, знати українські історико-культурні пам’ятки;

на евристичному рівні – уміння аналізувати закономірності розвитку історії і культури України та особливості їх прояву/відображення у світовому контексті; здатність самостійно робити висновки й узагальнення історичних та історико-культурних проблем; вміти застосовувати отримані знання для визначення особистісної орієнтації в сучасному світі.

 

Результати навчання

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

- знати предмет і об’єкт історії України, основні методичні та методологічні засади історичного пізнання; основні факти і події з історії українського народу; короткі біографічні відомості з життя визначних історичних та культурних діячів України; найвагоміші праці з історії України як вітчизняних дослідників, так і зарубіжних науковців;

- визначати головні концептуальні проблеми історії та культури України, основні терміни, дати та дійових осіб українського державотворення, культурних діячів; передумови та засади культури, її виникнення, тенденції розвитку та основні закономірності функціонування; об’єктивно і неупереджено розглядати багатовікову історію української культури, основні етапи її розвитку;

 - розкривати специфіку української історії і культури та її місце і роль у сучасному світовому культурному просторі; наслідки реформування українського суспільства у різні періоди;

- сприяти становленню свідомої громадянської патріотичної позиції студентів, збагаченню їх духовного світу, зростанню інтересу до самостійного творчого осмислення культурної спадщини, свідомій участі студентів в державно-політичному та культурному житті сучасної України;

- встановлювати загальне та особливе в історичному поступі українського народу на тлі всесвітньо-історичного процесу; особливості та тенденції розвитку вітчизняної культури протягом історії та у сьогоденні; 

- вміти: орієнтуватися в сучасному суспільно-політичному житті:

а) проводити аналогії між минулими та сьогоднішніми подіями вітчизняної історії;

б) пропонувати адекватні шляхи вирішення актуальних проблем українського соціуму;

в) поєднувати базові знання з історії України та української культури з розв’язанням проблемних ситуацій в інших науках;

г) вбачати в історичному минулому той досвід, що дає можливість патріоту і громадянину долучатися до успішного розв’язання складних проблем розвитку держави;

ґ) дискутувати та коректно відстоювати власну позицію щодо тієї чи іншої проблеми.