Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є сприяння формуванню в здобувачів цілісного геокультурного бачення світу як світоглядно-методологічної  основи постановки та розв'язання теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з освітньо-науковою діяльністю.

Основним завданням вивчення дисципліни є сприяння осмисленню здобувачами парадигмальних принципів осягнення світу історичними геокультурними суб’єктами  в історії світової та вітчизняної філософії, вмінню трансформувати ці знання в розроблення методологічної проблематики сучасної науки, визначенню актуальних перспектив її розвитку.

 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

 знати:

- визначення геокультури, її форм та основного питання;

- сутність геокультурного суб'єкта, його історичні типи та відмінність від суб'єкта діяльності;

 - спільне й відмінне в геокультурній проблематиці європейської та вітчизняної філософії;

 - характер геокультурної зумовленості філософії і науки в їх історичному розвитку;

 - сутність проблеми пізнання світу як проблеми самопізнання геокультурного суб'єкта;

- специфіку методології, методів та методики наукового пізнання;

 - структуру наукового пізнання, його засадничі принципи;

 - провідні тенденції в розвитку сучасної філософії науки та особливості її геокультурного осмислення;

    уміти:

  - користуватися понятійним апаратом геокультури як методологічним інструментарієм аналізу філософської і наукової проблематики;

 - розкривати й обґрунтовувати геокультурні засади філософії і науки;

 - визначати геокультурну спрямованість наукових досліджень;

 - оперувати сучасною методологією наукового пізнання в конкретних галузях науки;

 - використовувати знання з історії розвитку філософії та науки для розв'язання актуальних наукових проблем сучасності;

 - синтезувати наукову і філософську проблеми в цілісну геокультурну проблематику.

          У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей:  

   інтегральна компетентність – здатність розв’язувати комплексні проблеми у сфері менеджменту та дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики;

      загальні компетентності:

- оволодіння загальнонауковими компетентностями, спрямованими на формування системного наукового світогляду;

- здатність до критичного мислення генерування нових складних ідей, аналізу та синтезу цілісних знань;

- здатність до науково-педагогічної діяльності у галузі управління та адміністрування;

- здатність діяти на основі етичних міркувань та академічної доброчесності;

       спеціальні компетентності:

- здатність до пошуку, оброблення, аналізу та узагальнення  інформації для проведення самостійних наукових досліджень у сфері менеджменту;

 - здатність обґрунтовано обирати та використовувати методи та інструменти наукових досліджень у сфері менеджменту;

- здобуття глибинних знань з менеджменту, зокрема розуміння теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань, критичного аналізу основних концепцій, оволодіння науковою термінологією.

Програмні результати навчання:

- формувати системний науковий світогляд, володіти сучасними теоріями і концепціями у сфері менеджменту.

- демонструвати навички самостійного виконання наукового дослідження, гнучкого мислення, відкритості до нових знань, оцінювати результати автономної роботи і нести відповідальність за особистий професійний розвиток та навчання інших.

 - здійснювати критичний аналіз, узагальнювати результати наукових досліджень, формулювати та обґрунтовувати висновки і пропозиції щодо розвитку концептуальних і методологічних знань у галузі менеджменту.

- діяти на основі етичних міркувань та академічної доброчесності в процесі проведення наукових досліджень, оприлюднення результатів та їх впровадження.

Предметом вивчення навчальної дисципліни єнаука, що розглядається крізь призму принципу геокультурної цілісності світу, згідно з яким людина і природа постають в органічній цілісності як геокультурний суб’єкт, який розвивається на основі пізнаних законів об’єктивно-можливого буття, окресленого ціннісними параметрами культури. Засадничими підвалинами такого буття є Істина, Добро і Краса в їх взаємозумовленості. Це потребує  розроблення й освоєння відповідної методології науки зі складними мінливими системами, що неминуче веде до зростаючої ролі філософії науки, яка інтегрує природознавство й духовну діяльність  людини в осягненні нею глобальних процесів ХХІ ст.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія науки»є підвищення світоглядно-методологічного рівня професійної підготовки слухачів, пов’язаної з умінням вирішувати практичні й теоретичні проблеми наукового характеру на основі єдності знання і мудрості.

           Основнимзавданнямвивчення дисципліни «Філософія науки» є теоретичне і практичне оволодіння світоглядно-методологічними засадами наукового пізнання.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні

знати:

-   визначення понять науки й мудрості, специфіку форм їх функціонування;

-   визначення поняття геокультури та її основного питання;

-   виникнення та основні етапи розвитку науки;

-   основні підходи до класифікації наукового знання;

-   особливості історичних типів наукової раціональності;

-   основні рівні та форми організації наукового знання;

-   специфіку методології, методів і методики наукового пізнання;

-   виникнення та розвиток науково орієнтованої філософії в ХІХ ст.;

-   основні напрямки і тенденції розвитку філософії науки в ХХ ст.;

-   тенденції розвитку та особливості філософсько-методологічного осмислення постнекласичної науки.

Міждисциплінарні зв’язки

Перелік дисциплін, на які безпосередньо спирається вивчення даної дисципліни:філософія, культурологія, історія науки.

Перелік дисциплін, вивчення яких безпосередньо спирається на дану дисциплін: соціологія, біологія, фізика, агрономія, політологія, управління інноваціями.

          У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей:

   Інтегральна компетентність

Розуміння світу як геокультурної цілісності людини і природи, як органічної єдності об’єктивно-можливого способу існування природи людиною суб’єктивно-належногоспособу існування людини природою.

Загальні компетентності

1.     Соціальна – передбачає враховувати інтереси і потреби різних груп, дотримуватися соціальних норм і правил, співпрацювати з різними партнерами.

2.     Загальнокультурна– стосується сфери розвитку  культури особистості та суспільства у різних аспектах.

3.     Комунікаційна – охоплює компетентності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій.

4.     Громадянська – акумулює здатності у сфері суспільно-політичного життя, захисту власних прав і свобод, виконання громадянських обов’язків.

       Спеціальні компетентності:

-   володіти сучасними методологіями наукових досліджень;

-   формулювати й розв’язувати актуальні наукові проблеми;

-   володіти дослідницьким інструментарієм у конкретних галузях науки;

-   визначати  місце і значення об’єкта дослідження в системі знань.


Предметом вивчення навчальної дисципліни є наука, що розглядається крізь призму принципу геокультурної цілісності світу, згідно з яким людина і природа постають в органічній цілісності як геокультурний суб’єкт, який розвивається на основі пізнаних законів об’єктивно-можливого буття, окресленого ціннісними параметрами культури. Засадничими підвалинами такого буття виступають Істина, Добро і Краса в їх взаємозумовленості. Це зумовлює потребу в розробленні й освоєнні відповідної методології науки зі складними мінливими системами, що неминуче веде до зростаючої ролі філософії науки, яка інтегрує природознавство й духовну діяльність  людини в осягненні нею глобальних процесів ХХІ ст.

Мета та завдання навчальної дисципліни

 Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія науки та інноваційного розвитку» є підвищення світоглядно-методологічного рівня професійної підготовки слухачів, пов’язаної з умінням вирішувати практичні й теоретичні проблеми наукового характеру на основі єдності знання і мудрості.

            Основним завданням вивчення дисципліни «Філософія науки та інноваційного розвитку» є оволодіння світоглядно-методологічними засадами наукового пізнання.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні

знати:

-   визначення понять науки й мудрості, специфіку форм їх функціонування;

-   визначення поняття геокультури та її основного питання;

-   виникнення та основні етапи розвитку науки;

-   основні підходи до класифікації наукового знання;

-   особливості історичних типів наукової раціональності;

-   основні рівні та форми організації наукового знання;

-   специфіку методології, методів і методики наукового пізнання;

-   виникнення та розвиток науково орієнтованої філософії в ХІХ ст.;

-   основні напрямки і тенденції розвитку філософії науки в ХХ ст.;

-   тенденції розвитку та особливості філософсько-методологічного осмислення постнекласичної науки.

Міждисциплінарні зв’язки

Перелік дисциплін, на які безпосередньо спирається вивчення даної дисципліни: філософія, культурологія, історія науки.

Перелік дисциплін, вивчення яких безпосередньо спирається на дану дисциплін: соціологія, біологія, фізика, агрономія, політологія, управління інноваціями.

 

          У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей: 

   Інтегральна компетентність

Розуміння світу як геокультурної цілісності людини і природи, як органічної єдності об’єктивно-можливого способу існування природи людиною суб’єктивно-належногоспособу існування людини природою.

      Загальні компетентності

1.     Соціальна – передбачає враховувати інтереси і потреби різних груп, дотримуватися соціальних норм і правил, співпрацювати з різними партнерами.

2.     Загальнокультурна – стосується сфери розвитку  культури особистості та суспільства у різних аспектах.

3.     Комунікаційна – охоплює компетентності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій.

4.     Громадянська – акумулює здатності у сфері суспільно-політичного життя, захисту власних прав і свобод, виконання громадянських обов’язків.

       Спеціальні компетентності:

  -володіти сучасними методологіями наукових досліджень;

  -формулювати й розв’язувати актуальні наукові проблеми;

-   володіти дослідницьким інструментарієм у конкретних галузях науки;

-   визначати  місце і значення об’єкта дослідження в системі знань.

 


Предметом вивчення навчальної дисципліни є універсальні міждисциплінарні категорії і принципи, що лежать в основі геокультурної парадигми бачення світу, згідно з якою людина і природа постають в органічній цілісності як геокультурний суб’єкт, що саморозвивається відповідно до пізнаних законів об’єктивно можливого буття, окресленого ціннісними параметрами культури. Засадничими підвалинами такого буття є Істина, Добро і Краса в їх взаємозумовленості. Це викликає потребу в розробленні й освоєнні відповідної методології соціології, яка інтегрувала б різноманітні методи пізнання в єдину цілісну систему осягнення складних нелінійних глобальних процесів ХХІ ст.

Мета та завдання навчальної дисципліни

 Метою викладання навчальної дисципліни «Геокультурні засади соціології» є підвищення світоглядно-методологічного рівня професійної підготовки здобувачів вищої освіт, пов’язаної з умінням вирішувати практичні й теоретичні проблеми наукового характеру на основі єдності знання і мудрості.

            Основним завданням вивчення дисципліни «Геокультурні засади соціології» є оволодіння світоглядно-методологічними засадами наукового пізнання.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні

знати:

- визначення понять предмета, об’єкта та суб’єкта, науки і мудрості, істини і правди;

- соціальну сутність діяльності, її структуру, основні сфери та види;

- основні ознаки та поняття культури, її форми та типи;

- сутність геокультури та її основного питання, співвідношення культури, геокультури і цивілізації;

- сутність суб’єкта мети діяльності та геокультурного суб’єкта;

- історичні типи геокультурного суб’єкта;

- геокультурну сутність освіти і науки;

- геокультурну сутність проблеми як форми наукового знання, її історичні форми та види;

специфіку методології, методів і методики наукового пізнання.

Міждисциплінарні зв’язки

Перелік дисциплін, на які безпосередньо спирається вивчення даної дисципліни: філософія, культурологія, історія науки, соціологія.

Перелік дисциплін, вивчення яких безпосередньо спирається на дану дисциплін: соціологія,  політологія, управління інноваціями.

 

          У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей: 

   Інтегральна компетентність

Розуміння світу як геокультурної цілісності людини і природи, як органічної єдності об’єктивно-можливого способу існування природи людиною суб’єктивно-належного способу існування людини природою.

      Загальні компетентності

Соціальна – передбачає враховувати інтереси і потреби різних груп, дотримуватися соціальних норм і правил, співпрацювати з різними партнерами.

Загальнокультурна – стосується сфери розвитку  культури особистості та суспільства у різних аспектах.

Комунікаційна – охоплює компетентності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій.

Громадянська – акумулює здатності у сфері суспільно-політичного життя, захисту власних прав і свобод, виконання громадянських обов’язків.

       Спеціальні компетентності:

- формулювати свою думку й доносити її іншому;

- аналізувати літературу з проблем методології та методів соціологічних досліджень;

- оцінювати ступінь ризикованості тієї чи іншої дії;

- планувати і реалізувати соціологічне дослідження  відповідно до світоглядно-методологічних засад геокультури;

- застосовувати методологічний арсенал філософії і науки до формулювання та розв’язування актуальних соціальних проблем;