Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є сприяння формуванню в здобувачів цілісного геокультурного бачення світу як світоглядно-методологічної основи постановки та розв'язання теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з освітньо-науковою діяльністю.
Основним завданням вивчення дисципліни є сприяння осмисленню здобувачами парадигмальних принципів осягнення світу історичними геокультурними суб’єктами в історії світової та вітчизняної філософії, вмінню трансформувати ці знання в розроблення методологічної проблематики сучасної науки, визначенню актуальних перспектив її розвитку.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:
знати:
- визначення геокультури, її форм та основного питання;
- сутність геокультурного суб'єкта, його історичні типи та відмінність від суб'єкта діяльності;
- спільне й відмінне в геокультурній проблематиці європейської та вітчизняної філософії;
- характер геокультурної зумовленості філософії і науки в їх історичному розвитку;
- сутність проблеми пізнання світу як проблеми самопізнання геокультурного суб'єкта;
- специфіку методології, методів та методики наукового пізнання;
- структуру наукового пізнання, його засадничі принципи;
- провідні тенденції в розвитку сучасної філософії науки та особливості її геокультурного осмислення;
уміти:
- користуватися понятійним апаратом геокультури як методологічним інструментарієм аналізу філософської і наукової проблематики;
- розкривати й обґрунтовувати геокультурні засади філософії і науки;
- визначати геокультурну спрямованість наукових досліджень;
- оперувати сучасною методологією наукового пізнання в конкретних галузях науки;
- використовувати знання з історії розвитку філософії та науки для розв'язання актуальних наукових проблем сучасності;
- синтезувати наукову і філософську проблеми в цілісну геокультурну проблематику.
У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей:
інтегральна компетентність – здатність розв’язувати комплексні проблеми у сфері менеджменту та дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики;
загальні компетентності:
- оволодіння загальнонауковими компетентностями, спрямованими на формування системного наукового світогляду;
- здатність до критичного мислення генерування нових складних ідей, аналізу та синтезу цілісних знань;
- здатність до науково-педагогічної діяльності у галузі управління та адміністрування;
- здатність діяти на основі етичних міркувань та академічної доброчесності;
спеціальні компетентності:
- здатність до пошуку, оброблення, аналізу та узагальнення інформації для проведення самостійних наукових досліджень у сфері менеджменту;
- здатність обґрунтовано обирати та використовувати методи та інструменти наукових досліджень у сфері менеджменту;
- здобуття глибинних знань з менеджменту, зокрема розуміння теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань, критичного аналізу основних концепцій, оволодіння науковою термінологією.
Програмні результати навчання:
- формувати системний науковий світогляд, володіти сучасними теоріями і концепціями у сфері менеджменту.
- демонструвати навички самостійного виконання наукового дослідження, гнучкого мислення, відкритості до нових знань, оцінювати результати автономної роботи і нести відповідальність за особистий професійний розвиток та навчання інших.
- здійснювати критичний аналіз, узагальнювати результати наукових досліджень, формулювати та обґрунтовувати висновки і пропозиції щодо розвитку концептуальних і методологічних знань у галузі менеджменту.
- діяти на основі етичних міркувань та академічної доброчесності в процесі проведення наукових досліджень, оприлюднення результатів та їх впровадження.
Предметом вивчення навчальної дисципліни єнаука, що розглядається крізь призму принципу геокультурної цілісності світу, згідно з яким людина і природа постають в органічній цілісності як геокультурний суб’єкт, який розвивається на основі пізнаних законів об’єктивно-можливого буття, окресленого ціннісними параметрами культури. Засадничими підвалинами такого буття є Істина, Добро і Краса в їх взаємозумовленості. Це потребує розроблення й освоєння відповідної методології науки зі складними мінливими системами, що неминуче веде до зростаючої ролі філософії науки, яка інтегрує природознавство й духовну діяльність людини в осягненні нею глобальних процесів ХХІ ст.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія науки»є підвищення світоглядно-методологічного рівня професійної підготовки слухачів, пов’язаної з умінням вирішувати практичні й теоретичні проблеми наукового характеру на основі єдності знання і мудрості.
Основнимзавданнямвивчення дисципліни «Філософія науки» є теоретичне і практичне оволодіння світоглядно-методологічними засадами наукового пізнання.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні
знати:
- визначення понять науки й мудрості, специфіку форм їх функціонування;
- визначення поняття геокультури та її основного питання;
- виникнення та основні етапи розвитку науки;
- основні підходи до класифікації наукового знання;
- особливості історичних типів наукової раціональності;
- основні рівні та форми організації наукового знання;
- специфіку методології, методів і методики наукового пізнання;
- виникнення та розвиток науково орієнтованої філософії в ХІХ ст.;
- основні напрямки і тенденції розвитку філософії науки в ХХ ст.;
- тенденції розвитку та особливості філософсько-методологічного осмислення постнекласичної науки.
Міждисциплінарні зв’язки
Перелік дисциплін, на які безпосередньо спирається вивчення даної дисципліни:філософія, культурологія, історія науки.
Перелік дисциплін, вивчення яких безпосередньо спирається на дану дисциплін: соціологія, біологія, фізика, агрономія, політологія, управління інноваціями.
У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей:
Інтегральна компетентність
Розуміння світу як геокультурної цілісності людини і природи, як органічної єдності об’єктивно-можливого способу існування природи людиною суб’єктивно-належногоспособу існування людини природою.
Загальні компетентності
1. Соціальна – передбачає враховувати інтереси і потреби різних груп, дотримуватися соціальних норм і правил, співпрацювати з різними партнерами.
2. Загальнокультурна– стосується сфери розвитку культури особистості та суспільства у різних аспектах.
3. Комунікаційна – охоплює компетентності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій.
4. Громадянська – акумулює здатності у сфері суспільно-політичного життя, захисту власних прав і свобод, виконання громадянських обов’язків.
Спеціальні компетентності:
- володіти сучасними методологіями наукових досліджень;
- формулювати й розв’язувати актуальні наукові проблеми;
- володіти дослідницьким інструментарієм у конкретних галузях науки;
- визначати місце і значення об’єкта дослідження в системі знань.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є наука, що розглядається крізь призму принципу геокультурної цілісності світу, згідно з яким людина і природа постають в органічній цілісності як геокультурний суб’єкт, який розвивається на основі пізнаних законів об’єктивно-можливого буття, окресленого ціннісними параметрами культури. Засадничими підвалинами такого буття виступають Істина, Добро і Краса в їх взаємозумовленості. Це зумовлює потребу в розробленні й освоєнні відповідної методології науки зі складними мінливими системами, що неминуче веде до зростаючої ролі філософії науки, яка інтегрує природознавство й духовну діяльність людини в осягненні нею глобальних процесів ХХІ ст.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія науки та інноваційного розвитку» є підвищення світоглядно-методологічного рівня професійної підготовки слухачів, пов’язаної з умінням вирішувати практичні й теоретичні проблеми наукового характеру на основі єдності знання і мудрості.
Основним завданням вивчення дисципліни «Філософія науки та інноваційного розвитку» є оволодіння світоглядно-методологічними засадами наукового пізнання.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні
знати:
- визначення понять науки й мудрості, специфіку форм їх функціонування;
- визначення поняття геокультури та її основного питання;
- виникнення та основні етапи розвитку науки;
- основні підходи до класифікації наукового знання;
- особливості історичних типів наукової раціональності;
- основні рівні та форми організації наукового знання;
- специфіку методології, методів і методики наукового пізнання;
- виникнення та розвиток науково орієнтованої філософії в ХІХ ст.;
- основні напрямки і тенденції розвитку філософії науки в ХХ ст.;
- тенденції розвитку та особливості філософсько-методологічного осмислення постнекласичної науки.
Міждисциплінарні зв’язки
Перелік дисциплін, на які безпосередньо спирається вивчення даної дисципліни: філософія, культурологія, історія науки.
Перелік дисциплін, вивчення яких безпосередньо спирається на дану дисциплін: соціологія, біологія, фізика, агрономія, політологія, управління інноваціями.
У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей:
Інтегральна компетентність
Розуміння світу як геокультурної цілісності людини і природи, як органічної єдності об’єктивно-можливого способу існування природи людиною суб’єктивно-належногоспособу існування людини природою.
Загальні компетентності
1. Соціальна – передбачає враховувати інтереси і потреби різних груп, дотримуватися соціальних норм і правил, співпрацювати з різними партнерами.
2. Загальнокультурна – стосується сфери розвитку культури особистості та суспільства у різних аспектах.
3. Комунікаційна – охоплює компетентності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій.
4. Громадянська – акумулює здатності у сфері суспільно-політичного життя, захисту власних прав і свобод, виконання громадянських обов’язків.
Спеціальні компетентності:
-володіти сучасними методологіями наукових досліджень;
-формулювати й розв’язувати актуальні наукові проблеми;
- володіти дослідницьким інструментарієм у конкретних галузях науки;
- визначати місце і значення об’єкта дослідження в системі знань.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є універсальні міждисциплінарні категорії і принципи, що лежать в основі геокультурної парадигми бачення світу, згідно з якою людина і природа постають в органічній цілісності як геокультурний суб’єкт, що саморозвивається відповідно до пізнаних законів об’єктивно можливого буття, окресленого ціннісними параметрами культури. Засадничими підвалинами такого буття є Істина, Добро і Краса в їх взаємозумовленості. Це викликає потребу в розробленні й освоєнні відповідної методології соціології, яка інтегрувала б різноманітні методи пізнання в єдину цілісну систему осягнення складних нелінійних глобальних процесів ХХІ ст.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Геокультурні засади соціології» є підвищення світоглядно-методологічного рівня професійної підготовки здобувачів вищої освіт, пов’язаної з умінням вирішувати практичні й теоретичні проблеми наукового характеру на основі єдності знання і мудрості.
Основним завданням вивчення дисципліни «Геокультурні засади соціології» є оволодіння світоглядно-методологічними засадами наукового пізнання.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні
знати:
- визначення понять предмета, об’єкта та суб’єкта, науки і мудрості, істини і правди;
- соціальну сутність діяльності, її структуру, основні сфери та види;
- основні ознаки та поняття культури, її форми та типи;
- сутність геокультури та її основного питання, співвідношення культури, геокультури і цивілізації;
- сутність суб’єкта мети діяльності та геокультурного суб’єкта;
- історичні типи геокультурного суб’єкта;
- геокультурну сутність освіти і науки;
- геокультурну сутність проблеми як форми наукового знання, її історичні форми та види;
- специфіку методології, методів і методики наукового пізнання.
Міждисциплінарні зв’язки
Перелік дисциплін, на які безпосередньо спирається вивчення даної дисципліни: філософія, культурологія, історія науки, соціологія.
Перелік дисциплін, вивчення яких безпосередньо спирається на дану дисциплін: соціологія, політологія, управління інноваціями.
У результаті вивчення навчальної дисципліни очікується отримання здобувачем таких компетентностей:
Інтегральна компетентність
Розуміння світу як геокультурної цілісності людини і природи, як органічної єдності об’єктивно-можливого способу існування природи людиною суб’єктивно-належного способу існування людини природою.
Загальні компетентності
Соціальна – передбачає враховувати інтереси і потреби різних груп, дотримуватися соціальних норм і правил, співпрацювати з різними партнерами.
Загальнокультурна – стосується сфери розвитку культури особистості та суспільства у різних аспектах.
Комунікаційна – охоплює компетентності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій.
Громадянська – акумулює здатності у сфері суспільно-політичного життя, захисту власних прав і свобод, виконання громадянських обов’язків.
Спеціальні компетентності:
- формулювати свою думку й доносити її іншому;
- аналізувати літературу з проблем методології та методів соціологічних досліджень;
- оцінювати ступінь ризикованості тієї чи іншої дії;
- планувати і реалізувати соціологічне дослідження відповідно до світоглядно-методологічних засад геокультури;
- застосовувати методологічний арсенал філософії і науки до формулювання та розв’язування актуальних соціальних проблем;