АНОТАЦІЯ

дисципліни «Лісознавство»

Програмою дисципліни передбачене вивчення зовнішніх ознак і морфології лісу, взаємодії екологічних чинників і лісостанів, лісової типології та поновлення лісу, значення лісозмін. Дисципліна дає розуміння законів росту й розвитку лісових насаджень, є основою ведення лісового господарства. Знання з лісознавства є науковою базою для низки фахових дисциплін: лісівництва, лісових культур, плантаційного вирощування лісу, захисного лісорозведення, та ін.

 

Інтегральна компетентність: уміти розв’язувати складні спеціалізовані завдання і практичні проблеми у галузі лісового й мисливського господарства, а також у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів лісівничої науки і характеризується комплектністю та відповідністю природним умовам.

 

Загальні компетентності:

- реалізовувати свої права й обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності людського життя та необхідність його всебічного розвитку, верховенства права, дотримання прав і свобод людини;

- зберігати і примножувати мораль, культурні й наукові цінності, досягнення суспільства, на основі розуміння історії та закономірностей розвитку природничих дисциплін, їх місця у загальній системі знань про природу, застосування новітньої техніки і технологій, використання різних видів і форм рухомої активності для відпочинку та ведення здорового способу життя;

- уміти спілкуватися й писати державною мовою;

- абстрактно мислити та аналізувати дані;

- застосовувати знання у практичних ситуаціях;

- вчитися та оволодівати сучасними знаннями;

- піклуватися про збереження довкілля

- прагнути до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

- розумітися у галузі математичних, природничих, біологічних, лісівничих, гуманітарних та соціально-економічних наук;

- використовувати сучасні інформаційні технології;

- працювати самостійно і в команді.

- мати розуміння зв’язку навчальної дисципліни з майбутньою професією;

 

Фахові компетентності:

- застосовувати досягнення лісівничої науки та практики у галузі лісового господарства;

- проводити лісівничі дослідження;

- використовувати знання й практичний досвід для аналізу біологічних явищ і процесів, біометричної обробки дослідних даних та їх математичного моделювання;

- аналізувати стан насаджень, особливостей їх росту й розвитку на основі вивчення дослідних даних і нормативно-довідкових матеріалів;

- вирішувати поставлені завдання зі створення насаджень, їх вирощування та формування на основі вивчення літературних джерел, нормативних документів і передового виробничого досвіду;

- вибирати типове обладнання та інструменти для вирішення сформульованого завдання, а також оцінити економічну ефективність його втілення;

- володіти лісокультурними і лісомеліоративними методами щодо створення високопродуктивних та біологічно стійких лісових насаджень;

- аналізувати стан лісостанів, особливостей їх росту і розвитку;

- застосовувати у практиці лісового господарства принципів сталого розвитку лісових екосистем, а також розуміти екологічні, соціальні й економічні наслідки своєї професійної діяльності;

- планувати і реалізовувати ефективні заходи щодо підвищення продуктивності насаджень та їх біологічної стійкості на екологічних засадах;

- формувати екологічне мислення і свідомість, ставлення до природи як унікальної цінності, що забезпечує умови виживання людства, нести особисту відповідальність за стан довкілля на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях.

 

Вимоги до знань і умінь здобувача. Після вивчення курсу «Лісознавство» здобувач повинен знати:

-          основне поняття про ліс і його ознаки, морфологію, географію та екологію насаджень, біоекологічні риси головних порід-лісоутворювачів, та їхню вибагливість до екологічних чинників, таксони лісової типології та лісотипологічного районування,  особливості процесів поновлення, закономірності росту й розвитку лісостанів та зміни порід.

-          Здобувач повинен уміти:

-          використовувати одержані знання на практиці, а саме закладати пробні площі, проводити перелік та оцінку деревостану, розраховувати лісотаксаційні показники, оцінювати підріст, підлісок, живе надґрунтове покриття, копати й описувати ґрунтові розрізи, встановлювати по рослинах-індикаторах тип умов місцезростання, тип лісу і тип деревостану, оцінювати можливість природного чи штучного лісо поновлення та зміни порід в конкретних лісорослинних умовах.


1. Анотація

Курс «Рекреаційне лісівництво» вивчається  з метою формування у здобувачів спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» знань про функціональне призначення рекреаційно-оздоровчих лісів та їх роль в контексті сучасних екологічних проблем, вплив рекреаційних навантажень на лісові екосистеми, властивості лісопаркових ландшафтів і їх класифікацію, завдання, методи та організаційно-технічні показники ландшафтних рубок, способи формування лісопаркових ландшафтів у лісостанах різного породного складу. Вивчення дисципліни «Рекреаційне лісівництво» базується на знаннях з лісознавства, дендрології та інших навчальних дисциплін.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 

Мета: навчити здобувачів застосовувати диференційоване ведення господарства в лісах різних категорій із призначенням різних способів та видів рубок лісу з метою формування здорових, господарськоцінних, естетично привабливих та комфортних для відпочинку лісових насаджень за умови збереження їхньої стійкості до рекреаційного впливу. 

Завдання: організувати роботи з проведення рубок догляду, рубок переформування, санітарних, лісовідновних, реконструктивних та ландшафтних рубок; організувати роботи з формування узлісся, ландшафтів закритого, напіввідкритого та відкритого просторів; розробити заходи щодо підвищення стійкості лісопаркових ландшафтів до рекреаційного впливу. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен Знати: - основні поняття рекреаційного лісівництва, його історію, традиції, форми ведення рекреаційного лісового господарства у різних країнах світу, механізми стійкості рекреаційних лісів; - типи рубок, які використовуються у рекреаційних лісах та основні технологічні операції при їх проведенні, знати основні принципи розрахунку рекреаційного навантаження та оцінки рекреаційної трансформації лісових екосистем. 

Вміти: 

- визначати потребу в рекреаційних лісах,. виходячи із норм і правил, затверджених нормативними документами, на основі лісової типології планувати склад насаджень; 

- розробляти технологію рубок, регулювати відновлення лісу, планувати територію рекреаційних лісів. 

Результати навчання (компетентності) 

- опрацьовувати інформаційні джерела з питань рекреаційного лісівництва; - здатність ефективно здійснювати лісогосподарські заходи у рекреаційно-оздоровчих лісах з метою поліпшення їх естетичних, декоративних, санітарно-гігієнічних властивостей та підвищення стійкості до рекреаційних навантажень; 

- оцінювати роль і значення рекреаційно-оздоровчих лісів; - розробляти та запроваджувати проекти розвитку комплексної зеленої зони міста з метою покращення умов відпочинку населення; - визначати рекреаційну ємність лісових ділянок; 

- встановлювати стадію рекреаційної дигресії лісових ділянок; 

- давати рекреаційну оцінку лісопаркових ландшафтів; - пропонувати систему організаційно-технічних та лісівничо-біологічних заходів з метою покращення умов лісового відпочинку; 

- формувати цільові типи лісопаркових ландшафтів у насадженнях різного породного складу, проводити догляд за узліссями; 

- проектувати і здійснювати заходи щодо підвищення стійкості лісів до рекреаційних навантажень.

3. Програма навчальної дисципліни 

Змістовий модуль 1. Основні поняття рекреаційного лісівництва. 

Тема 1. Вступ. Предмет, структура, зміст, методи навчання та завдання навчальної дисципліни «Рекреаційне лісівництво». Місце та зв’язок з іншими навчальними дисциплінами. Історія розвитку науки і відповідної навчальної дисципліни. 

Тема 2 . Класифікація та типологія рекреаційних лісів. Поділ лісів України на категорії за їхнім функціональним призначенням. Поняття про особливо захисні лісові ділянки. Екологічна, економічна та соціальна складова ведення господарства у лісах. Перелік лісових ділянок, які належать до рекреаційно-оздоровчих лісів, їх частка у лісовому фонді України. Лісистість території України, її регіональні відмінності. Розподіл лісів України на лісорослинні зони, особливості ведення господарства в них. 

Тема 3. Принципи облаштування рекреаційних лісів. Поняття про ландшафт. Поняття про антропогенний, культурний, природний, садовий ландшафт. Поняття про лісовий та лісопарковий ландшафт. Поняття про лісопарк. Види лісопарків. Поняття про едифікатор лісового ландшафту. Естетичні та гігієнічні властивості темнохвойних та світлохвойних лісів, їх вплив на психоемоційний стан людини. Естетичні та гігієнічні властивості широколистяних та дрібно листяних лісів, їх сезонна мінливість. 

Тема 4. Визначення рекреації та її форми. Поняття про рекреацію. Форми рекреації. Функції рекреації. Поняття про зелену зону міста, її структуру (лісопаркова та лісогосподарська частина). Вплив лісів зелених зон на повітряний басейн міста. Поняття про рекреаційний вплив і рекреаційну деградацію лісостанів. Гранично-допустиме рекреаційне навантаження на ліс. Одиниці виміру рекреаційного навантаження на ліси. Негативний вплив рекреації на кількість, поширеність та видовий склад типових лісових тварин. Вплив рекреації на ґрунт. Порушення лісової підстилки та його негативні наслідки. Рекреаційне навантаження на лісові екосистеми. 

Змістовий модуль 2. Основи ведення господарства у рекреаційних лісах 

Тема 5. Принципи ведення рубок у рекреаційних лісах. Поняття про рубки лісу. Термінологія, пов’язана з рубками лісу. Класифікація рубок. Лісівницькі та лісоексплуатаційні вимоги до способів рубки. Загальні відомості про догляд за лісом. Природне зрідження деревостанів з віком і доцільність зміни його на штучне зрідження. Найголовніші лісівничі заходи з поліпшення якісного складу, формування і оздоровлення лісів: рубки догляду; санітарні та лісовідновні рубки; рубки пов’язані з реконструкцією та переформуванням, ландшафтні рубки. Інші лісівничі заходи: догляд за підростом, підліском, узліссям, формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів. 

Тема 6. Основні типи рубок у рекреаційних лісах. Рубки догляду за лісом. Економічні, екологічні і технологічні основи рубок догляду за лісом. Загальні завдання рубок догляду. Види рубок догляду залежно від віку насадження. Мета кожного з видів рубок догляду. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду. Методи рубок догляду. Способи рубок догляду. Екологічна спрямованість санітарних рубок на оздоровлення і посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Особливості призначення санітарних рубок у лісах різних категорій. Вибіркові та суцільні санітарні рубки. Терміни відведення і проведення санітарних рубок.

Тема 7. Облаштування рекреаційних лісів. Класифікація лісопаркових ландшафтів. Характеристика категорій і типів ландшафтів закритого, напіввідкритого та відкритого простору. Поняття про пейзаж, аспект. Пейзажі коротких, середніх і далеких перспектив. Фактична та оптимальна частка різних категорій ландшафтів у лісопарках різних лісо рослинних зон України. Класифікація ландшафтних рубок відповідно до «Правил поліпшення якісного складу лісів» (2007): ландшафтні рубки догляду, ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів, ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів, пейзажні рубки, ландшафтні рубки планування території. Схема екологічної стежки. 

Тема 8. Організація відпочинку у рекреаційних лісах. Формування ландшафтів закритого та напіввідкритого простору. Розробка рекреаційного маршруту. Принципи формування ландшафтних дільниць. Нормативи щодо довжини окремих типів ландшафтів. Елементи гармонійного впорядкування лісопаркового ландшафту (дорожньо-стежкова мережа, водойми, лісові меблі, оглядові точки, гаї, біогрупи дерев). Архітектурно-художні якості лісопаркових ландшафтів (широта огляду, проглядуваність, контрастність, барвистість, розчленованість пологу) та прийоми їхнього поліпшення. 

Тема 9. Рекреаційні ліси як об’єкти природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд України. Негативні зміни стану деревостану під дією рекреаційного впливу (порушення фізіологічних процесів, зниження життєздатності дерев, погіршення загального вигляду дерев та їх пошкодження, порушення видового складу і структури, припинення природного поновлення лісу тощо). Залежність стійкості деревостану до рекреаційного навантаження від його породного складу, віку, повноти і форми. Охорона лісів. 

Тема 10. Організація території у рекреаційних лісах. Ліси зелених зон, їх функціональне призначення та особливості ведення господарства. Поняття про рекреаційні лісові ресурси, ліс населеного пункту, зелену зону міста, ліси зеленої зони. Функціональне зонування рекреаційних територій відповідно до їх призначення, природних умов, фактичного і проектного використання (зона масового відпочинку, зона регульованої рекреації, резервна зона, зона природних резерватів). Менеджмент-план сприяння відновленню рекреаційних лісів. 

АНОТАЦІЯ

дисципліни «Лісознавство»

Програмою дисципліни передбачене вивчення зовнішніх ознак і морфології лісу, взаємодії екологічних чинників і лісостанів, лісової типології та поновлення лісу, значення лісозмін. Дисципліна дає розуміння законів росту й розвитку лісових насаджень, є основою ведення лісового господарства. Знання з лісознавства є науковою базою для низки фахових дисциплін: лісівництва, лісових культур, плантаційного вирощування лісу, захисного лісорозведення, та ін.

 

Інтегральна компетентність: уміти розв’язувати складні спеціалізовані завдання і практичні проблеми у галузі лісового й мисливського господарства, а також у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів лісівничої науки і характеризується комплектністю та відповідністю природним умовам.

 

Загальні компетентності:

- реалізовувати свої права й обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності людського життя та необхідність його всебічного розвитку, верховенства права, дотримання прав і свобод людини;

- зберігати і примножувати мораль, культурні й наукові цінності, досягнення суспільства, на основі розуміння історії та закономірностей розвитку природничих дисциплін, їх місця у загальній системі знань про природу, застосування новітньої техніки і технологій, використання різних видів і форм рухомої активності для відпочинку та ведення здорового способу життя;

- уміти спілкуватися й писати державною мовою;

- абстрактно мислити та аналізувати дані;

- застосовувати знання у практичних ситуаціях;

- вчитися та оволодівати сучасними знаннями;

- піклуватися про збереження довкілля

- прагнути до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

- розумітися у галузі математичних, природничих, біологічних, лісівничих, гуманітарних та соціально-економічних наук;

- використовувати сучасні інформаційні технології;

- працювати самостійно і в команді.

- мати розуміння зв’язку навчальної дисципліни з майбутньою професією;

 

Фахові компетентності:

- застосовувати досягнення лісівничої науки та практики у галузі лісового господарства;

- проводити лісівничі дослідження;

- використовувати знання й практичний досвід для аналізу біологічних явищ і процесів, біометричної обробки дослідних даних та їх математичного моделювання;

- аналізувати стан насаджень, особливостей їх росту й розвитку на основі вивчення дослідних даних і нормативно-довідкових матеріалів;

- вирішувати поставлені завдання зі створення насаджень, їх вирощування та формування на основі вивчення літературних джерел, нормативних документів і передового виробничого досвіду;

- вибирати типове обладнання та інструменти для вирішення сформульованого завдання, а також оцінити економічну ефективність його втілення;

- володіти лісокультурними і лісомеліоративними методами щодо створення високопродуктивних та біологічно стійких лісових насаджень;

- аналізувати стан лісостанів, особливостей їх росту і розвитку;

- застосовувати у практиці лісового господарства принципів сталого розвитку лісових екосистем, а також розуміти екологічні, соціальні й економічні наслідки своєї професійної діяльності;

- планувати і реалізовувати ефективні заходи щодо підвищення продуктивності насаджень та їх біологічної стійкості на екологічних засадах;

- формувати екологічне мислення і свідомість, ставлення до природи як унікальної цінності, що забезпечує умови виживання людства, нести особисту відповідальність за стан довкілля на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях.

 

Вимоги до знань і умінь здобувача. Після вивчення курсу «Лісознавство» здобувач повинен знати:

-          основне поняття про ліс і його ознаки, морфологію, географію та екологію насаджень, біоекологічні риси головних порід-лісоутворювачів, та їхню вибагливість до екологічних чинників, таксони лісової типології та лісотипологічного районування,  особливості процесів поновлення, закономірності росту й розвитку лісостанів та зміни порід.

-          Здобувач повинен уміти:

-          використовувати одержані знання на практиці, а саме закладати пробні площі, проводити перелік та оцінку деревостану, розраховувати лісотаксаційні показники, оцінювати підріст, підлісок, живе надґрунтове покриття, копати й описувати ґрунтові розрізи, встановлювати по рослинах-індикаторах тип умов місцезростання, тип лісу і тип деревостану, оцінювати можливість природного чи штучного лісо поновлення та зміни порід в конкретних лісорослинних умовах.