Мета навчальної дисципліни – забезпечення майбутніх фахівців у галузі садово-паркового господарства необхідними навичками в області діагностики причин пошкодження та ураження декоративних рослин, оцінювання поширення та розвитку шкідливих організмів, загрози з боку біотичних, абіотичних та антропогенних чинників, заходів і технологічних прийомів захисту декоративних рослин, що сприятиме підтриманню у найкращому стані об’єктів садово-паркового господарства.

Компетентності

Інтегральна компетентність.

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми професійної діяльності в садово-парковому господарстві в сучасних економічних умовах та у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень і здійснення інновацій в умовах невизначеного зовнішнього середовища з урахуванням зональних умов.

Загальні компетентності

1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

Спеціальні компетенції

4. Здатність управління об'єктами садово-паркового господарства з їх функціонального використання, охорони та захисту.

Програмні результати навчання: вміти

1. Володіти та застосовувати гуманітарні, природничо-наукові та професійні знання для вирішення професійних завдань;

2. Проектувати системи заходів захисту садово-паркових об’єктів з урахуванням фітоценологічних особливостей декоративних рослин.

– визначати основні типи пошкодження та ураження декоративних рослин, діагностувати їхні причини, прогнозувати шкоду, впроваджувати сучасні інноваційні технології захисту декоративних рослин з урахуванням їхніх фітоценологічних особливостей.

 


Програма вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та організація науки» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки «Магістр» напряму 206 Садово-паркове господарство. Предметом вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є способи отримання і практичного застосування знань.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та організація науки» є формування знань і навичок щодо основ науково-дослідницької діяльності, методології, теорії, методів і технологій планування, виконання, аналізу та оформлення результатів дослідження і написання дипломної роботи.

Основними завданнями дисципліни «Основи наукових досліджень та організація науки» є вивчення:

 основних понять і етапів наукових досліджень;

– основних методів наукових досліджень;

– основ планування та виконання науково-дослідної роботи; 

– підходів і методів аналізу результатів наукових досліджень;

– особливостей структури та викладу наукових творів, прийомів узагальнення та оформлення результатів наукових досліджень.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

– сучасну класифікацію наук;

– поділ наукових досліджень на фундаментальні та прикладні;

– поняття проблеми, теми, об’єкта і предмету наукових досліджень;

– особливості організації наукових досліджень у наукових установах та навчальних закладах України та зарубіжжя;

– етапи наукових досліджень;

– порядок та способи отримання необхідної наукової інформації;

– методи опрацювання наукової літератури та її огляду;

– порядок планування наукового дослідження;

– методи й технології виконання наукових досліджень;

– методи аналізу результатів дослідження;

– методику узагальнення отриманих результатів досліджень;

– вимоги щодо оформлення звітів про науково-дослідну роботу;

– вимоги щодо структури та оформлення наукових статей для публікації у фахових виданнях;

– вимоги до структури та оформлення дипломної роботи;

 

вміти: 

– вибрати й обґрунтувати тему наукового дослідження;

– здійснювати пошук необхідної інформації, у т.ч. з використанням інтернет-ресурсів;

– опрацьовувати й узагальнювати інформацію з наукових джерел щодо стану питання та методичних підходів до вирішення проблеми;

– планувати, організовувати й виконувати наукові дослідження з використанням стандартних і оригінальних методичних підходів;

– аналізувати результати проведених досліджень сучасними методами та формулювати висновки;

– оформляти результати науково-дослідної роботи відповідно до вимог у вигляді звіту, публікацій, дипломної роботи.


Інтегрований захист лісу» (Integrated pest management – IPM) – це комплексне застосування методів довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозування, економічних порогів шкідливості, дії корисних організмів, енергоощадних і природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин і екологічну рівновагу довкілля.

Програма вивчення навчальної дисципліни «Інтегрований захист лісу» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки «Магістр» напряму 205 Лісове господарство. Предметом вивчення дисципліни «Інтегрований захист лісу» є комплексне застосування методів довгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі нагляду, обліку, прогнозування збитків, прийняття рішень стосовно доцільності застосування заходів захисту лісу, а також технологічні прийоми його впровадження.

Дисципліну вивчають на останьому етапі підготовки фахівця, оскільки вона базується на знаннях, одержаних під час вивчення «Лісознавства», «Лісової ентомології» та «Лісової фітопатології».

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни "Інтегрований захист лісу " є формування знань і навичок щодо поширення, розвитку та шкідливості організмів, абіотичних та антропогенних чинників, прогнозу­вання наслідків, визначення доцільності здійснення захисних заходів, прийняття рішень стосовно доцільності застосування заходів захисту лісу, а також технологічні прийоми його впровадження.

Основними завданнями дисципліни " Інтегрований захист лісу" є вивчення:

Основними завданнями дисципліни "Інтегровані методи захисту лісу" є вивчення:

– біоекологічних особливостей шкідливих організмів;

– наслідків негативної дії абіотичних і антропогенних чинників на ліс;

– основ прогнозування поширення, розвитку та шкідливості фітофагів і збудників хвороб лісу залежно від лісорослинних умов і структури насаджень;

– технології планування та здійснення заходів підвищення стійкості та захисту лісу.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

– біоекологічні особливості найбільш поширених фітофагів і збудників хвороб лісу;

– особливості поширення, розвитку та шкідливості абіотичних, біотичних і антропогенних чинників залежно від лісорослинних умов і структури насаджень;

– способи діагностики причин пошкодження чи ураження лісових насаджень, прогнозування наслідків та визначення доцільності здійснення захисних заходів;

– прийоми та технології застосування заходів захисту лісу.

вміти: 

– діагностувати причини пошкодження чи ураження лісу шкідливими організмами, абіотичними та антропогенними чинни­ками;

– приймати рішення стосовно необхідності застосування заходів захисту лісу;

– вчасно й вірно застосовувати заходи захисту лісу.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни «Інтегрований захист лісу» складається з таких змістових модулів:

1. Чинники ураження й пошкодження лісу (фітофаги, інфекційні хвороби, неінфекційні хвороби).

2. Облік, нагляд і прогнозування поширення та розвитку шкідників і хвороб лісу

3. Заходи підвищення стійкості та захисту лісу.

Змістовий модуль 1. Чинники ураження й пошкодження лісу (фітофаги, інфекційні хвороби, неінфекційні хвороби).

Тема 1. Завдання та зміст інтегрованої системи захисту лісу. Шкідливі організми, чинники пошкодження. Адвентивні шкідливі організми. Складові лісозахисту: нагляд, облік, прогнозування, безпосередньо захист.

Тема 2. Комахи-фітофаги. Динаміка чисельності, сезонний розвиток, спалахи та осередки масового розмноження. Хвоєлистогризи. Стовбурові шкідники. Шкідники незімкнених культур. Шкідники шишок, плодів і насіння.

Тема 3. Неінфекційні хвороби лісу. Інфекційні хвороби. Судинні, некрозні, ракові, гнилеві хвороби. Хвороби окремих органів рослин.

Змістовий модуль 2. Нагляд, облік і прогнозування поширення, розвитку та шкідливості шкідників і хвороб лісу.

Тема 4. Нагляд і обстеження в осередках хвороб і шкідників лісу. Симптоми та ознаки пошкоджень та ураження дерев. Методи обліку шкідливих організмів. Оцінювання впливу шкідливих організмів на стан насаджень.

Тема 5. Прогнозування поширення, розвитку та шкідливості шкідників і хвороб лісу. Багаторічний (стратегічний), річний (тактичний) і сезонний (оперативний) прогнози.

Змістовий модуль 3. Заходи підвищення стійкості та захисту лісу.

Тема 6. Заходи підвищення стійкості лісу. Санітарно-оздоровчі заходи.  Феромони та атрактанти. Хімічні засоби.

Тема 7.  Системи лісозахисних заходів окремих об’єктів

ФАКУЛЬТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Кафедра лісівництва імені Б.Ф. Остапенка

 ПАСПОРТ

навчальної дисципліни «Лісозахист» (бак.)

на 2020–2021 навчальний рік

 Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

Спеціальність: 205 Лісове господарство 

Освітньо-професійна програма «Лісозахист» (бак.)

Кількість годин за навчальним планом – 90  год.

Лекцій – 14 год., практичних занять – 28 год.

Форма підсумкового контролю – залік

Семестр, в якому викладається дисципліна – 8

Дисципліна – вибіркова

Анотація дисципліни:

Мета навчальної дисципліни – формування знань і навичок щодо виявлення ділянок пошкодження та ураження лісу, визначення причин цих явищ, здійснення нагляду, обліку та обстеження насаджень, оформлення звітності з лісозахисту і основних технологічних прийомів захисту лісу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Лісозахист» здобувачі отримують компетенції:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання в галузі лісового та мисливського господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів лісівничої науки і характеризується комплексністю та відповідністю природним зональним умовам.

Загальні компетентності:

– знання та розуміння предметної області та розуміння професії;

– застосування знання у практичних ситуаціях;

– вчитися та оволодівати сучасними знаннями;

– прагнення до збереження навколишнього середовища;

– використання сучасних інформаційних технологій.

Спеціальні (фахові) компетентності:

– здатність аналізувати стан дерев, лісостанів, особливості їхніх росту і розвитку на основі вивчення дослідних даних, літературних джерел та нормативно довідкових матеріалів;

– знати основні види ентомошкідників і збудників фітохвороб та оцінювати санітарний стан насаджень відповідно до санітарних правил;

– проектувати та виконувати заходи щодо охорони та захисту лісу.

Програмні результати навчання:

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Лісозахист» здобувачі повинні оволодіти знаннями про:

– основні чинники ураження й пошкодження лісових насаджень та інших об’єктів лісогосподарського комплексу;

– основні види шкідливих комах і збудників хвороб лісу, особливості їхніх нагляду, обліку та прогнозування;

– основними заходи підвищення стійкості та захисту лісових насаджень та інших об’єктів лісогосподарського комплексу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Лісозахист» здобувачі повинні вміти:

– діагностувати ентомошкідників і хвороби насіння і сіянців, визначати ступінь зараженості ґрунту теплиць, розсадників та лісокультурних ділянок шкідниками і хворобами із занесенням даних у відповідні зведення;

– оцінювати санітарний стан насаджень відповідно до санітарних правил.

– проектувати та виконувати заходи щодо захисту лісу, оцінювати їхню ефективність.