Програма вивчення навчальної дисципліни «Управління живленням у закритому ґрунті за крапельного зрошення» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістр спеціальності 201 Агрономія ОПП Агрохімія і ґрунтознавство.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості живлення культур під час вирощування їх при крапельному зрошенні в умовах закритого ґрунту, а також підбор субстратів, розробка систем удобрення, складання та корегування поживних розчинів стосовно кожної окремо взятої культури.

Міждисциплінарні зв’язки: удобрення культур закритого ґрунту, агрохімія; система застосування добрив; програмування врожаю; овочівництво; рослинництво; якість грунту, стандартизація і сертифікація, грунтознавство, агрохімія.

Метою викладання навчальної дисципліни «Управління живленням у закритому ґрунті і крапельному зрошенні» є надання студентам необхідного обсягу знань з основ агрохімічного забезпечення оптимальних умов вирощування культур за крапельного зрошення в умовах закритого ґрунту.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Управління живленням у закритому ґрунті за крапельного зрошення» є формування у студентів теоретичних і практичних знань з наукових основ удобрення культур, які вирощують у закритому ґрунті при краплинному зрошенні, спрямованих на забезпечення оптимальних умов живлення для одержання запланованих високих і стабільних урожаїв культур, а також комплексного агрохімічного обслуговування протягом всього періоду експлуатації споруд закритого ґрунту.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:  сучасні методи вирощування культур в умовах закритого ґрунту, особливості крапельного зрошення;  особливості живлення рослин в умовах закритого ґрунту;  склад тепличних ґрунтів (субстратів) і поживних розчинів, їх класифікацію, вимоги до них, а також зміни властивостей під час тривалого використання;  особливості проведення відбору зразків субстратів, рослин, поживних розчинів, поливної води та їх агрохімічного аналізу;  особливості використання добрив при крапельному зрошенні;  комплексний метод корегування оптимального рівня живлення рослин;  системи застосування добрив в культиваційних спорудах під кожну окрему взяту культуру;  вимоги до добрив, що використовуються в умовах закритого ґрунту;

вміти організовувати і проводити в умовах захищеного ґрунту відбір зразків ґрунтів, субстратів і рослин та їх агрохімічний аналіз;  на підставі результатів агрохімічного аналізу надавати рекомендації щодо використання макро- і мікродобрив;  пропонувати склад ґрунтосуміші, оптимальні режими мікроклімату з урахуванням особливостей живлення рослин;  корегувати вміст елементів живлення в субстраті та поживному розчині;  організовувати роботу агрохімічної лабораторії;  організовувати і проводити агрохімічні дослідження в умовах закритого ґрунту.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Тема 1. Основні тенденції розвитку овочівництва закритого ґрунту та систем крапельного зрошення в Україні і зарубіжних країнах.

Розміщення культиваційних споруд в зонах з найбільш сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами. Розширення будівництва теплиць. Високі теплиці голландського типу. Використання нових технологій і матеріалів. Крапельне зрошення як технологічний засіб управління умовами зволоження в культиваційних спорудах.

Тема 2. Особливості живлення рослин в умовах закритого ґрунту.

Агрохімічні аналізи ґрунту, поживних розчинів. Вирощування культур на штучних ґрунтах. Особливості споживання елементів живлення рослинами захищеного ґрунту. Можливість оптимізувати параметри мікроклімату. Генеративний і вегетативний типи розвитку рослин.

Тема 3. Завдання агрохімічного обслуговування в умовах закритого ґрунту.

Ґрунтова та рослина діагностика. Відбір зразків субстратів, рослин, поживних розчинів, поливної води. Обладнання агрохімічної лабораторії. Методи аналізу. Особливості проведення агрохімічних досліджень в умовах захищеного ґрунту.

Тема 4. Ґрунти та субстрати культиваційних споруд.

Класифікація з урахуванням виду вирощування. Склад та властивості ґрунтів. Субстрати для  малооб'ємної гідропоніки. Вимоги до субстратів. Матеріали, які використовуються як субстрати, або компоненти субстратів. Зміна властивостей субстратів при тривалому використанні. Поліпшення властивостей субстратів при використанні соломи та інших матеріалів.

Тема 5. Поживні розчини при вирощуванні культур в умовах гідропоніки.

Стабільні та диференційовані розчини. Корегування поживних розчинів: корегування рН, вмісту поживних речовин. Вимоги до добрив, що використовуються в умовах закритого ґрунту.

Тема 6. Застосування добрив в захищеному ґрунті в умовах крапельного зрошення.

Використання систем для крапельного зрошення у ґрунтових теплицях. Особливості використання добрив при крапельному зрошенні. Фертигація. Зміна характеристик поживного розчину в залежності від температурного режиму, режимів зволоження, освітлення та ін.

Тема 7. Комплексний метод корегування оптимального рівня живлення рослин.

Оптимальний вміст елементів живлення у субстратах. Електропровідність. Розрахунки доз добрив для основного внесення та підживлення. Застосування мікроелементів в умовах захищеного ґрунту. Застосування добрив і регуляторів росту рослин. Програмне забезпечення по розрахунку і корегуванню поживних розчинів.

Тема 8. Система застосування добрив в умовах закритого ґрунту.

Особливості удобрення томата, огірка, перцю солодкого, капусти ранньостиглої та ін. культур захищеного ґрунту.

Тема 9. Екологічні вимоги застосування добрив в умовах закритого ґрунту.

Екологічні вимоги до продукції, що одержана в умовах закритого ґрунту. Нормативна база і методи контролю якості продукції.

Рекомендована література

Базова

1. Брызгалов В. А. Овощеводство защищенного грунта / В. А. Брызгалов. – Л. : Колос, 1983 – 186 с.

2.  Глунцов  Н. М. Агрохимическая лаборатория овощевода / Н. М. Глунцов. – М. : Агропромиздат, 1986. – 127 с.

3.  Методика агрохімічного обстеження тепличних ґрунтів та особливості застосування добрив / [pа ред. Д. М. Бенцеровського, С. І. Мельника, О. Г. Тараріко, В. А. Жилкіна. – К. : ДІА, 2005. 208 с.

4.  Іваненко П. П. Закритий ґрунт : навчальний посібник / П. П. Іваненко, О. В. Присіпка. – К. : Урожай, 2001. – 360 с.

5.  Лихацький В.І. Овочівництво (практикум) / Лихацький В.І., Улянич О.І., Гордій М.В., Ковтунюк З.І., Слободяник Г.Я., Щетина С.В., Тернавський А.Г., Накльока О.П., Кецкало В.В., Чередниченко В.М. – Вінниця: ФОП Бондарець С.С., 2012. – 451 с.

6.  Гіль Л.С. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого грунту / Л.С. Гіль, А.І. Пашковський, Л.Т. Сулима. – Вінниця: Нова книга, 2008. – Ч. 1. – 368 с.

7.  Лихацький В.І. Овочівництво: Біологічні особливості і технологія вирощування овочевих культур / В.І. Лихацький, Ю.Є. Бургарт, В.Д. Васянович. – К. Урожай, 1996. – Ч. 2. – 359 с.

8.  Современное овощеводство закрытого и открытого грунта: Учеб. пособие / А.И. Пашковский, Е.Н. Белогубова, А.М. Васильев, Л.С. Гиль. – К.: ОАО Киевская правда, 2006. – 528 с

9.  Овочівництво: Навчальний посібник / В.І. Шемавньов, О.М. Лазарева, Н.В. Грекова, О.М. Олексюк. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2001. – 391 с. 9. Саблук П.Т. Технології та нормативи витрат на вирощування овочевих культур / П.Т. Саблук, Д.І. Мазоренко, Г.Є. Мазнєва. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010. – 340 с.

Допоміжна

10. Гордій М. В. Вирощування овочів у міжгосподарчому тепличному комбінаті / Гордій М. В. – К. : Урожай, 1990. – 67 с.

11.  Державин И. П. Агрохимические основы системы применения удобрений овощных и плодовых культур / И. П. Державин, А. Н. Кулюкин. – М. : Агропромиздат, 1988 – 217 с.

12.  Удобрение овощных культур : Справочное руководство / Г. Г. Вендыло. –  М. : Агропромиздат, 1986. – 193 с.

13.  Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення / [за ред. Д. Мельничука, Дж. Хофман, М. Городнього]. – К. : Арістей, 2004. – С. 315-376.

 Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності предметної області аграрних наук або у процесі навчання із застосуванням сучасних теорій та методів дослідження природних та антропогенних об’єктів та процесів із використанням комплексу міждисциплінарних даних з узагальненим об’єктом діяльності: ґрунти, сільськогосподарські культури і технологічні процеси їх обробки.

Загальні компетентності: здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях; знання та розуміння області аграрних наук; здатність спілкуватися іноземною мовою за спеціальністю; здатність використання інформаційних технологій; здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя; здатність працювати як самостійно, так і в команді; навички забезпечення безпеки життєдіяльності; прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства; визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної доброчесності, а також професійних кодексів поведінки.

Спеціальні фахові компетентності: здатність до використання інформації щодо можливостей по управлінню поживним режимом ґрунтів. (далі, поживний режим ґрунтів – ПРГ); спроможність до ретроспективного аналізу сучасного стану ПРГ по основним зонам України; розроблення науково обґрунтованих і реальних систем застосування добрив з урахуванням особливостей ПРГ; характеристика процесу удобрення сільськогосподарських культур як основного засобу антропогенного регулювання ПРГ; обґрунтування доцільності використання перспективних форм добрив як головного знаряддя оптимізації ПРГ.

 


Програма вивчення навчальної дисципліни «Агрохімсервіс» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістр спеціальності 201 Агрономія ОПП Агрохімія і ґрунтознавство.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є надання виробничих послуг у сфері хімізації сільськогосподарського виробництва, вивчення стану ґрунтів, агрохімічного моніторингу, паспортизацію земель, застосування та розробку рекомендацій з використання засобів хімізації, складання системи застосування добрив, визначення балансу поживних речовин, збереження та відтворення родючості земель.
Міждисциплінарні зв’язки: агрохімія; система застосування добрив; управління якістю сільськогосподарської продукції; якість ґрунтів, стандартизація і сертифікація, оцінка якості земель.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:
1. Агрохімічне забезпечення та обслуговування господарств у ринкових умовах;
2. Методичні аспекти агрохімічного забезпечення та обслуговування;
3. Економіка і організація агрохімічного сервісу.
Метою викладання навчальної дисципліни "Агрохімсервіс" є науково обґрунтоване використання хімічних засобів у сільськогосподарському виробництві з метою підвищення продуктивності і зниження собівартості продукції без шкоди навколишньому середовищу. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни "Агрохімсервіс" є оволодіння теоретичними основами агрохімічного забезпечення та обслуговування сільськогосподарських підприємств, формування у студентів навичок із дослідження та застосування засобів хімізації, оволодіння сучасними технологіями вирощування сільськогосподарських культур і збереження родючості ґрунтів.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: основи агрохімічного забезпечення та обслуговування сільськогосподарських підприємств; сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур і збереження родючості ґрунтів; методику складання програм надання послуг для агрохімічного забезпечення та обслуговування; методику обґрунтування нових елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур; аналіз, планування і прогнозування агрохімічного забезпечення та обслуговування сільськогосподарських підприємств; методику моніторингу і паспортизації земель, складання договорів; методику контролю агрохімічного тану ґрунтів, виконання арбітражних аналізів добрив, сільськогосподарської продукції та якості послуг; методику визначення агрохімічної, економічної та екологічної ефективності агрохімічного забезпечення і обслуговування;
 уміти: організовувати і проводити паспортизацію земель, їх моніторинг, ефективно застосовувати нові агрохімікати та елементи технології вирощування сільськогосподарських культур; проводити арбітражний аналіз ґрунтів, добрив, сільськогосподарської продукції; організовувати роботу агрохімічних лабораторій, обласних державних проектно-технологічних центрів охорони родючості ґрунтів і якості сільськогосподарської продукції, інтегрованого захисту рослин, ринку насіннєвої продукції і машин із внесення добрив; використовувати результати менеджменту і маркетингу для розширення послуг, агрохімічного забезпечення та обслуговування, визначати і завойовувати ринок та партнерів; укладати договори на постачання, збереження і застосування агрохімікатів; застосовувати експрес-діагностики ґрунтів на вміст поживних елементів; застосовувати експрес-діагностики мінерального живлення сільськогосподарських культур; проводити дослідження методів і засобів агрохімічного забезпечення та обслуговування; контролювати сфери моніторингу ґрунтів, умови зберігання, транспортування і внесення добрив і засобів захисту рослин; проводити оцінку ефективності і якості застосування агрохімікатів і послуг, роботи підприємств сфери агрохімічного сервісу з урахуванням екологічного стану навколишнього середовища.
Змістовний модуль 1. Агрохімічне забезпечення та обслуговування господарств у ринкових умовах
Тема 1. Структура, завдання і функції агрохімічного сервісу. Значення агрохімічного забезпечення та обслуговування у розвитку агрохімічної служби, виробництва товарів для населення і сировини для промисловості.
Тема 2. Агрохімічне забезпечення та обслуговування господарств у ринкових умовах. Агрохімічні основи управління якістю сільськогосподарської продукції. Особливості економічних відносин між товаровиробником і сферою агрохімічного сервісу.
– Агрохімічне обстеження господарств.
– Експрес діагностика ґрунтів на вміст поживних елементів.
– Експрес–діагностика мінерального живлення с.-г. культур.
– Агрохімічна паспортизація земель.
– Еколого-агрохімічне обстеження в системі експертної оцінки земель.
Змістовний модуль 2. Методичні аспекти агрохімічного забезпечення та обслуговування Тема 3. Методичні аспекти показників якості с.-г продукції.
– Якість сільськогосподарської продукції.
– Методи і методики визначення показників якості сільськогосподарської продукції.
– ДСТУ показників якості сільськогосподарської продукції.
– Агрохімічна характеристика добрив.
– Проведення арбітражних аналізів добрив на відповідність їх до ДСТУ.
– Визначення еколого-агрохімічних показників.
Тема 4. Менеджмент і маркетинг у агрохімічному сервісі. Завдання менеджменту. О’бєкти, функції менеджменту у сфері агрохімічного обслуговування. Роль і місце менеджменту у сфері агрохімічного забезпечення та обслуговування. Функції маркетингу. Аналіз діяльності підприємств, господарств за рахунок використання засобів хімізації з метою отримання продукції високої якості та збереження і підтримання родючості ґрунтів.
Тема 5. Планування і прогнозування в агрохімічній службі. Загальний план агрохімічного обслуговування господарств. Планування обсягу перевезень і внесення засобів хімізації. Обґрунтування технологічного попиту на агрохімікати і засоби механізації у процесі застосування добрив. Методика і процедура складання договорів (угод).
Тема 6. Агрохімічний моніторинг ґрунтів і його використання для підвищення ефективності хімізації землеробства.
– Ринок мінеральних добрив.
– Ринок сільськогосподарської техніки для внесення добрив.
- Ринок агрохімічного обладнання.
– Ринок насіннєвої продукції.
– Сучасні технології застосування добрив.
Змістовний модуль 3. Економіка і організація агрохімічного сервісу
Тема 7. Аналіз діяльності підприємств агрохімічного сервісу. Економіка та організація виготовлення, заготівлі, транспортування, зберігання та використання органічних і мінеральних добрив. Економічна ефективність надання виробничих послуг.
Тема 8. Агрохімічна, економічна та екологічна ефективність агрохімічного сервісу. Аналіз діяльності підприємств агрохімічного сервісу і показники економічної ефективності. Критерії і показники економічної ефективності.
Рекомендована література
Базова
1. Довідник з агрохімічного і агроекологічного стану ґрунтів України / за ред. Б.С. Носка. – К.: Урожай, 1994. – 336 с.
2. Економіка і організація аграрного сервісу / за ред П.О. Мосіюка. – К.: ІАГ УААН, 1999. – 345 с.
3. Лісовал А.П. Методи агрохімічних досліджень / А.П. Лісовал – К.: НАУ, 2001. – 247 с.
4. Лісовал А.П. Система застосування добрив / А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко – К.: Вища шк., 2002. – 317с.
5. Созінов О.О. Методика суцільного грунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь / О. О. Созінов, Б. С. Прістер – К.: Урожай, 1994. – 162 с.
6. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель / за ред. В.П. Патики і О. Г. Тараріки. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 276 с.
7. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів / за ред. Б.С. Носка. – К.:Урожай, 1994. – 332 с.
8. Управління якістю продукції рослинництва / за ред. М.М. Городнього. – К.: НАУ, 2001. – 243 с.
Додаткова
1. Агрохимия / Б.Я. Ягодин, Ю.П. Жуков, В.И. Кобзаренко / под ред. Б.Я. Ягодина. – М.: Колос, 2002. – 645 с.
2. Агрохимия: Учебник /И.Р. Вильдфлуш, С.П. Кукреш, В.А. Ионас и др. – Минск: Ураджай, 2001. – 298 с.
3. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель /За ред. В.П. Патики і О.Г. Тараріки. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 256 с.
4. Агроэкологическая оценка земель Украины и размещение сельскохозяйственных культур / Под.ред. В.В. Медведева. – К.: Аграрная наука, 1997. – 320 с.
5. Довідник по визначенню якості польових робіт /В.Ф. Сайко, А.М. Малієнко, М.В. Коломієць та ін.; За ред. В.Ф. Сайка. – К.: Урожай, 1987. – 384 с.
6. Довідник працівника агрохімслужби / За ред. Б.С. Носка. – К.: Урожай, 1991. – 167 с.
Перелік компетентностей:
Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності предметної області аграрних наук або у процесі навчання із застосуванням сучасних теорій та методів дослідження природних та антропогенних об’єктів та процесів із використанням комплексу міждисциплінарних даних з узагальненим об’єктом діяльності: ґрунти, сільськогосподарські культури і технологічні процеси їх обробки.
Загальні компетентності: 1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях. 2. Знання та розуміння області аграрних наук. 4. Здатність спілкуватися іноземною мовою за спеціальністю. 5. Здатність використання інформаційних технологій. 6. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя. 7. Здатність працювати як самостійно, так і в команді. 8. Навички забезпечення безпеки життєдіяльності. 9. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства. 10. Визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної доброчесності, а також професійних кодексів поведінки.
Спеціальні фахові компетентності: оволодіння теоретичними основами агрохімічного забезпечення та обслуговування сільськогосподарських підприємств; сучасними технологіями вирощування сільськогосподарських культур і збереження родючості ґрунтів; формування навичок із дослідження та застосування засобів хімізації; компетентність у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в режимі оnline у наукових дослідженнях виробництва та реалізації добрив, сільськогосподарської техніки; системність роботи в математичному середовищі MATHCAD.

Програма вивчення навчальної дисципліни «Якість ґрунту, стандартизація і сертифікація» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 201 Агрономія ОПП Агрохімія і ґрунтознавство.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Якість ґрунту, стандартизація і сертифікація» є національна система стандартизації в Україні, національні і міжнародні стандарти групи 13.080 «Якість ґрунту» та порядку їх впровадження і перегляду, вивчення основ метрології та теорії вимірювань, вивчення основ кваліметрії та управління якістю продукції і послуг.

Міждисциплінарні зв’язки: ґрунтознавство з основами геології, агрохімія, стандартизація та управління якістю продукції рослинництва, рослинництво, плодівництво, овочівництво, управління якістю сільськогосподарської продукції, екологія, агрохімічний моніторинг земель, оцінка якості земель.

Метою викладання навчальної дисципліни «Якість ґрунту, стандартизація і сертифікація» є наукові та методичні основи стандартизації, структура і зміст нормативно-методичної бази у галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів, порядок розроблення і впровадження нових нормативних документів, основи метрології та теорії вимірювань, принципи і методи управління їх якістю, правові, наукові та організаційно-методичні основи державної атестації вимірювальних лабораторій, сертифікації земель і сільськогосподарської продукції.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Якість ґрунту, стандартизація і сертифікація» є ознайомлення з національною системою стандартизації в Україні; знання національних і міжнародних стандартів групи 13.080 «Якість ґрунту» та порядку їх впровадження і перегляду; вивчення основ метрології та теорії вимірювань; вивчення основ кваліметрії та управління якістю продукції і послуг; ознайомлення із світовим досвідом стандартизації, сертифікації та метрології, зокрема у галузі якості ґрунту.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: знати основні принципи, об‘єкти та напрямки стандартизації і сертифікації в галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів; знати способи забезпечення єдності вимірювань і контролю якості аналітичних робіт; знати нормативні вимоги до якості ґрунтів і продукції рослинництва; знати нормативно-правову базу і порядок проходження сертифікації в Україні;

уміти: вміти відшукати і скористатись будь-яким ДСТУ, що регламентує їхню фахову діяльність; мати чіткі уявлення про порядок розроблення нормативних документів та їхній правовий статус.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин 3кредити ЄКТС.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Якість грунту. Стандартизація в ґрунтознавстві і агрохімії

Тема 1. Якість грунту. Поняття про грунт. Методологічний аспект вивчення грунту.

Тема 2. Система стандартів з якості грунту

Тема 3. Сутність і методи стандартизації. Державна система стандартизації України

Тема 4. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням

Тема 5. Міжнародна та регіональна стандартизація

Змістовний модуль 2. Основи метрології та теорії вимірювань

Тема 6. Основи метрології. Законодавче і нормативне забезпечення метрологічної діяльності в Україні

Тема 7. Основи теорії вимірювань

Тема 8. Забезпечення єдності вимірювань

Змістовний модуль 3. Сертифікація та управління якістю

Тема 9. Оцінка якості продукції та послуг. Основи кваліметрії

Тема 10. Управління якістю. Сімейство стандартів ISO серії 9000 і 14000

Тема 11. Загальні принципи і правила сертифікації. Нормативно-правова основа сертифікації в Україні

Тема 12. Сертифікація в аграрному секторі України. Стандарти в галузі сертифікації земель. Екологічна стандартизація

Тема 13. Світовий досвід сертифікації

Тема 14. Основні задачі та напрями розвитку стандартизації в ґрунтознавстві та агрохімії. Акредитація вимірювальних лабораторій.

Рекомендована література

Основна

1.Методологія управління якістю продукції: навч. посібник / Л.М. Пузік, І.М. Гордієнко, Т.А. Романова / Харк. Нац.. аграр. Ун-т ім.. В.В. Докучаєва. – Х.: ФОП Бровін О.В., 2017. – 228 с.

2.Акредитація в Україні: Довідник /за заг. ред. Казанцева С.А. – К., 2003. – 159 с.

3.Бичківський Р.В., Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація / Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р. Гамула. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту „Львівська політехніка”, 2004. – 560 с.

4.Клименко М.О. Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології / М.О. Клименко, П.М. Скрипчук. – К.: «Академія», 2006. – 366 с.

5.Методи аналізів ґрунтів і рослин – Х.: ННЦ ІГА ім. О.С. Соколовського, 1991. – 211 с.

6.Осієвська В.В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю: Навч. посібн. / В.В. Осієвська. – К: Киів. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 119 с.

7.Перелік основних нормативних документів в галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів. – Х.: ННЦ «ІГА» ‑ ВЦ «Ніка», 2007. – 35с.

8. Жемела Г.П. Стандартизація і управління якістю рослинництва / Г.П. Жемела – Полтава, 2006 – 214 с.

9. Про акредитацію органів з оцінки відповідності: Закон України № 2407-ІІІ від 17.05.2001 р.

10. Оцінка якості грунтів: навч. посібник / С.Г. Чорний. – Миколаїв: МНАУ, 2018. – 227 с.

Додаткова

1.ДСТУ 2296-93. Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування. Чинний від 01.01.94 р. – К.: Держстандарт, 1994.

2.ДСТУ 2462-94. Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 01.01.95 р. – К.: Держстандарт, 1995.

3.ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт, 1994.

4.Городній М.М. Прикладна біохімія та управління якістю продукції рослинництва: Підручник / М.М. Городній, С.Д. Мельничук, О.М. Гончар та ін. / За ред. М.М.Городнього. – К.: Арістей, 2006. – 484 с.

5.Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація: підручник. –3-тє вид., переробл. і доп. / М.І. Шаповал – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. –174с.

6.Перелік основних нормативних документів в галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів. – Х.: ННЦ «ІГА» ‑ ВЦ «Ніка», 2007. – 35с.

7.Каталог нормативних документів. ‑ К.: Держстандарт України. ‑ 2002.

8.Закон України «Про стандартизацію» від 20.06.2001р. №2408/111

Форма підсумкового контролю успішності навчання за вибором навчального закладу (екзамен).

Знання та вміння студентів оцінюються за допомогою: поточного та підсумкового тестування; здійснення моніторингу роботи студентів під час обговорення конкретних ситуацій, що запропоновані на практичних заняттях та обґрунтування варіантів рішень.

 

Програма вивчення навчальної дисципліни «Агрохімія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавр спеціальності 051 «Економіка», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», 281 «Публічне управління та адміністрування».

Предметом навчальної дисципліни «Агрохімія» є вивчення круговороту речовин у землеробстві і виявлення таких заходів впливу на хімічні й біологічні процеси, що відбуваються в ґрунті та рослині, які сприяють підвищенню врожайності с.-г. культур.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Агрохімія» полягає у формуванні здобувачів ОР «Бакалавр» спеціальності 051 «Економіка», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», 281 «Публічне управління та адміністрування» знань та умінь з відтворення родючості ґрунтів, використання добрив та сучасних методів аналізу у системі грунт-рослина-добриво.

Студент повинен: знати сучасний стан і перспективи хімізації землеробства, хімічний склад рослин, властивості ґрунтів, методів хімічної меліорації ґрунтів, агрохімічну характеристику добрив і систему їх застосування, вплив добрив на біосферу; агрохімічну, економічну та енергетичну ефективність добрив; уміти: визначати рівень забезпеченості с.-г. культур поживними речовинами грунту; необхідність проведення хімічної меліорації; встановити норми та визначати форми і способи внесення добрив для одержання запрограмованої врожайності; запобігати забрудненню біосфери в процесі використання добрив; визначати економічну та енергетичну ефективність добрив.

Лекційний курс складається з наступних тем:

Тема 1. Значення хімізації землеробства для прискорення науково-технічного прогресу та інтенсифікації сільського господарства за умов реформування сільського господарства. Стан і перспективи виробництва та застосування добрив. Предмет та методи агрохімії.

Тема 2. Історичний огляд розвитку агрохімії.

Тема 3. Хімічна меліорація ґрунтів та меліорант. Значення вапнування кислих ґрунтів. Відношення різних с.-г. культур та мікроорганізмів до реакції грунту і вапнування Взаємодія вапна з ґрунтом. Методи визначення потреби ґрунтів у вапнуванні та норм вапна. Особливості вапнування у різних сівозмінах, строки і способи внесення вапняних добрив. Види вапняних добрив.

Тема 3. Хімічна меліорація солонців-основна умова підвищення родючості ґрунтів з лужною реакцією. Гіпсування як захід поліпшення солонців. Норми, строки та способи внесення гіпсу. Гіпс як сірчане добриво.

Тема 4. Мінеральні добрива, їх властивості та використання. Поняття про добрива, їх класифікація та визначення.

Азотні добрива. Значення азоту в живленні рослин. Вміст і форми азоту в ґрунтах і їх перетворення. Основні форми азотних добрив і умови їх ефективного застосування.

Фосфорні добрива. Роль фосфору в житті рослин. Вміст і форми фосфору в ґрунтах і їх перетворення. Основні форми фосфорних добрив, їх властивості та умови ефективного застосування.

Калійні добрива. Роль калію в житті рослин. Вміст і форми калію в ґрунтах. Основні форми калійних добрив, їх властивості, особливості взаємодії з ґрунтом, значення домішок. Умови ефективного застосування калійних добрив.

Сірчані і магнієві добрива. Роль сірки і магнію в житті рослин. Особливості живлення рослин сіркою і магнієм. Вміст і форми сірки і магнію в ґрунтах і їх перетворення. Основні форми сірчаних і магнієвих добрив. Умови їх ефективного застосування.

Мікроелементи і мікродобрива. Значення бору, міді, марганцю, молібдену, цинку, і кобальту. Основні форми мікродобрив і шляхи їх ефективного застосування.

Комплексні добрива. Економічне і агротехнічне значення комплексних добрив. Способи виготовлення, склад, властивості основних форм комплексних добрив і умови ефективного застосування.

Тема 5. Органічні добрива, їх властивості та використання. Роль органічних добрив в сучасному землеробстві. Значення органічних добрив в підвищенні врожайності с.-г. культур і родючості грунту.

Підстилковий гній, його склад, удобрювательна цінність, технологія зберігання в гноєсховищах і полі. Ступені розкладання гною при зберіганні. Вихід гною, зменшення втрат при зберіганні і внесенні. Місце внесення в сівозмінах, дози, строки і способи внесення.

Беспідстилковий гній, його хімічний склад, властивості, зберігання і умови ефективного застосування.

Гноївка, пташин послід, властивості, зберігання, і умови ефективного застосування.

Використання соломи на добрива. Торф і органічні добрива на його основі.

Агрохімічна характеристика і ботанічний склад торфів, їх заготівка і застосування. Компости та вермикомпости.

Сапропелі, річковий та ставковий мул, їх хімічний склад і ефективне застосування.

Використання місцевих, промислових та с.-г. господарських відходів на добриво.

Зелені добрива, їх значення, форми використання, шляхи підвищення ефективності.

Бактеріальні добрива і умови їх застосування, зберігання,

Тема 6. Технологія підготовки та внесення добрив і хімічних меліорантів. Технологія зберігання твердих і рідких органічних і мінеральних добрив. Типи складів і гноєсховищ. Технологія внесення добрив. Техніка безпеки під час транспортування та внесення добрив.

Тема 7. Система застосування добрив як окрема галузь агрохімії, її визначення, складові частини та значення і завдання.

Наукові основи, принципи та умови розроблення системи удобрення культур в сівозмінах.

Система застосування добрив під основні с.-г. культури в польовий сівозміні. Баланс основних елементів живлення та гумусу в сівозмінах та господарстві.

Тема 8. Методи досліджень в агрохімії.

Польові, вегетаційні, лабораторні та лізіметричні дослідження і методика і техніка їх проведення.

Тема 9. Охорона навколишнього середовища при використанні добрив. Екологічні основи застосування органічних та мінеральних добрив.

Література:

1. Агрохімія:Підручник /М.М.Городній, А.Г.Сердюк, В.А.Копілевич та ін., за ред. М.М.Городнього.-К,: Вища школа, 1995.-526с.

2. Агрохімія:Підручник /І.И.Карасюк, О.М.Геркіял, Г.М.Господаренко та ін.; за ред. І.М.Карасюка, -К.:Вища школа, 1995.-471с.

3.  Агрохімія. Якісний аналіз добрив. Методичні вказівки /М.М.Кулєшов,   М.М.Сирий, М.К. Клочко та ін. -Харків, ХДАУ, 1999.

4.  Аналіз рослин. Методичні вказівки /М.М.Кулєшов, В.С.Залізовський, Н.М.Гаджиєва та ін.-Харків, ХДАУ, 1999.

5.  ГороднійМ.М. та ін. Агрохімічний аналіз / В.А.Копілевіч, А.Г.Сердюк, В.П.Каленський- :Вища школа, 1999,-319с.

6.  Довідник працівника агро хімслужби/за ред. Б.С.Носка- К.:Урожай, 1986-312с.

7.  Лісовал А.П. та ін. Система застосування добрив :Підручник/ А.П.Лісовал, В.М.Макаренко, С.М.Кравченко.-К.: Вища шк., 2002.-317с.

8.  Проектування системи застосування добрив. Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів агрономічних спеціальностей /М.М.Кулєшов, Г.Ф.Ольховський та ін., за ред. М.М.Кулєшова, Харків ХДАУ, 2000.

9.  Аналіз рослин. Методичні вказівки /М.М.Кулєшов, М.М.Сирий, М.К.Клочко та ін.; Харків, ХДАУ, 1999.

10. Агрохімія. Якісний аналіз добрив. Методичні вказівки. /М.М.Кулєшов, М.М.Сирий, М.К.Клочко та ін.; Харків, ХДАУ, 1999.

11. Агрохимический анализ почвы. Задания и методические указания. / М.Н.Кулешов, Н.М. Сырый, B.C., В.С.Зализовский и др. -Харьков, ХСХИ, 1986.

12. Проектування системи застосування добрив. Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів агрономічних спеціальностей /М.М. Кулєшов, М.М. Сирий Г.Ф.Ольховський та ін.; за ред. М.М. Кулєшова.-Харків, ХДАУ, 2000.