Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення життя й розвитку насіння, його вимог до факторів навколишнього середовища, прийомів вирощування високоякісного насіння, способів його підготовки до сівби і зберігання, а також методів оцінки насіннєвого матеріалу і норм посівних стандартів.

Метою практичних занять навчальної дисципліни “Насіннєзнавство” є вивчення морфологічних ознак і внутрішньої будови насіння, способи його зберігання, а також методи оцінки придатності насіння до сівби і норми стандартів на сортові і посівні якості насіннєвого матеріалу.

Основними завданнями практичних занять з курсу “Насіннєзнавство” є формування у студентів теоретичних і практичних знань з насіннєзнавства, які будуть використані ними при вивченні інших фахових дисциплін, а також у практичній діяльності з вирощування, використання та реалізації насіннєвого матеріалу при збереженні його сортових і посівних якостей.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

−                  значення насіннєвого матеріалу у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур;

−                  умови формування насіння, його морфологію та анатомію;

−                  хімічні та фізико-механічні властивості насіння;

−                  закономірності формування та достигання насіння сільськогосподарських культур у зв'язку з умовами життя;

−           причини зниження якості насіння та заходи поліпшення посівних та врожайних якостей;

−           причини неоднорідності насіння та способи зменшення її негативного впливу;

−           особливості природного та набутого спокою насіння та способи його подолання; фактори, що впливають на довговічність насіння;

−             екологічні та агротехнічні умови вирощування, а також систему технологічних операцій, що забезпечують одержання високоякісного насіння;

основні способи підвищення посівних якостей і врожайних властивостей насіння;

правила відбору середніх проб насіння, методики визначення його посівних якостей;

−  документи на сортові і посівні якості насіння та правила їх оформлення;

−  основні положення законодавчих документів України, які регламентують виробництво, реалізацію та використання насіння й садивного матеріалу.

вміти:

визначати фази стиглості насіння й оптимальні строки його збирання;

•  визначити види і різновиди польових культур за морфологічними ознаками насіння;

•     проводити відбір середніх проб з партії та аналіз насіння в лабораторії;

•      визначати посівні якості насіння основних сільськогосподарських культур відповідно діючих державних стандартів України;

•      визначати кондиційність насіння основних сільськогосподарських культур на підставі норм на сортові і посівні якості насіння;

•      оформляти документацію на сортові і посівні якості насіння відповідно до ДСТУ 2240-93 та ДСТУ 4138-2002.


Метою навчальної дисципліни «Рослинництво» є формування теоретичних і практичних знань з біології, морфології, систематики та технології вирощування сільськогосподарських культур, направлених на вирішення сучасних проблем у сільськогосподарській галузі

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Рослинництво» є формування у студентів теоретичних і практичних знань з біології польових культур, їх морфологічних особливостей та методів керування процесами розвитку рослин і формування врожайності з метою максимально можливого  рівня реалізації ресурсного потенціалу рослин.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: стан і перспективи розвитку рослинництва в Україні і світі, біологічні і морфологічні особливості культур, характеристику видів і сортів, сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур для різних ґрунтово-кліматичних районів України (обробіток ґрунту, удобрення, посівна агротехніка, догляд за посівами та збирання сільськогосподарських культур);

вміти: розрізняти сільськогосподарські рослини, визначати фенофази, етапи органогенезу, розробляти сучасні еколого-адаптовані технології вирощування провідних сільськогосподарських культур, направлені на максимально можливе розкриття ресурсного потенціалу культур і отримання високих показників енергетичної і економічної ефективності вирощування; здійснювати біологічний контроль за станом посівів та управляти процесами формування врожаю; розробляти і реалізовувати заходи щодо поліпшення якості та зменшення втрат рослинницької продукції.

 


Метою викладання навчальної дисципліни “Технологія виробництва продукції рослинництва” є формування системи базових знань щодо виробництва високоякісної рослинницької продукції у різних ґрунтово-кліматичних зонах України і науково обґрунтованого планування елементів адаптивних та інтенсивних технологій вирощування польових культур (розміщення у сівозміні, обробіток ґрунту, система удобрення, строки і способи сівби, сільськогосподарські машини та ін.) для забезпечення запрограмованого рівня  урожайності.

Завдання навчальної дисципліни «Технологія виробництва продукції рослинництва»:

- опанування основних принципів розробки сівозмін і визначення їх ефективності;

- засвоєння основних елементів та систем обробітку ґрунту з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов;

- набуття знань щодо принципів роботи сільськогосподарської техніки і знарядь та їх використання при вирощуванні продукції рослинництва;

- вивчення агроекономічних і морфобіологічних особливостей польових культур у системі наукового обґрунтування основних елементів технології їх вирощування з метою забезпечення   запрограмованого рівня урожайності;

- планування економічно обґрунтованих елементів адаптивних, ресурсозберігаючих  та інтенсивних технологій  вирощування продукції рослинництва.

В результаті вивчення дисципліни, фахівець повинен знати: –         стан та перспективи розвитку рослинництва в Україні;

–          значення, морфологічні і біологічні особливості польових культур, різноманітність їх використання та потенціал урожайності;

–          сучасні технології вирощування високих екологічно чистих урожаїв у різних ґрунтово-кліматичних зонах України;

–          шляхи і способи покращання якості сільськогосподарської продукції;

–          заходи щодо недопущення втрат урожаю під час збирання, транспортування та зберігання;

–          шляхи та методи скорочення затрат праці і засобів виробництва у процесі виробництва високоякісної продукції рослинництва.

Підготовлений фахівець повинен вміти:

–          планувати і організувати виконання виробничих процесів у рослинництві з використанням сільськогосподарської техніки, застосуванням добрив, регуляторів росту, хімічних засобів захисту рослин;

–          розробляти, удосконалювати та реалізовувати прогресивні технології у рослинництві в умовах різних форм власності і господарювання;

–          програмувати в господарстві максимально можливі рівні урожайності  сільськогосподарських культур;

–          здійснювати біологічний контроль за станом посівів та управляти процесами формування врожаю;

–          розробляти і реалізовувати заходи щодо поліпшення якості та зменшення втрат рослинницької продукції;

–          розраховувати і забезпечувати високу економічну ефективність впровадження технологій та їх екологічну безпеку.

Змістові модулі:

Змістовий модуль 1. Насіннєзнавство. Зернові культури і сучасні технології їх вирощування (Теми 14)

Змістовий модуль 2. Зернові бобові та олійні культури і технології їх вирощування (Теми 58)

Змістовий модуль 3. Прядивні, коренеплоди і кормові культури (Теми 911)

 





Мета дисципліни “Міжнародні правила з тестування насіння” – сформувати  майбутніх фахівців системи насінництва і насіннєзнавства, які  здатні організувати сертифікацію і контроль якості насіння сільськогосподарських культур   на рівні міжнародних вимог.

У зв’язку з інтеграцією України до Європейської Спільноти постійно зростає обсяг торгівельних операцій нашої країни  на світовому ринку насіння. Тому у програмі пріоритетними є питання, які дозволять спеціалісту вільно володіти  сучасними методиками визначення посівних якостей насіння, а також їх сертифікації  не лише за  діючими  вітчизняними стандартами, але й за Міжнародними правилами.

Досконале знання Міжнародних правил аналізу забезпечує об’єктивність оцінювання якості насіння, що відправляють за межі країни, або  надходить до України за імпортом,  і належний рівень оформлення сертифікаційних документів. При цьому фахівці з насінництва і насіннєзнавства мають володіти особливостями  сертифікації і методики визначення посівних якостей насіння за Міжнародними правилами у порівнянні в вітчизняними стандартами. Це набуває особливого значення у звязку зі вступом України до міжнародних організацій ІСТА та приєднанням до Міжнародних Схем OECР.

Завдання дисципліни є формування у майбутніх спеціалістів системи  насінництва і насіннєзнавства теоретичних знань і практичних навиків із  визначення посівних якостей насіння за Міжнародними правилами. Свідомо опанувати принципи  контролю якості насіння, яке є предметом міжнародної торгівлі, можна лише за чіткої уяви сутності зв’язків між суб’єктами насінництва і законодавчої бази, яка їх регулює в умовах ринкової економіки. Тому програма навчальної дисципліни “Міжнародні правила з тестування насіння” охоплює вивчення  Положень, які регулюють  контроль якості насіння на міжнародному рівні.

В результаті вивчення дисципліни “Міжнародні правила з тестування насіння” студент має знати:

• основні положення діяльності ISTA та законодавчих документів України, які діють у системи насінництва і державному контролі якості насіння у зв’язку зі вступом до ІSTA  та  приєднанням до Міжнародних Схем OECР;

• особливості відбирання середніх проб від партії насіння за Міжнародними правилами і їх роль в об’єктивному визначенні посівних якостей;

• основні положення аналітичної роботи з визначення посівних якостей насіння (схожість, чистота, вміст нормованих домішок, вологість та ін.) за Міжнародними правилами;

• правила  оформлення документації на партії насіння, що надходять на міжнародний   ринок;

•  міжнародні Сертифікати на насіння; основні положення сертифікації та арбітражного випробування якості насіння на міжнародному рівні за правилами ISTA;

 вміти:

• відібрати і оформити середні проби для визначення якості насіння за Міжнародними правилами;

• визначити посівні якості насіння відповідно Міжнародних правил аналізу насіння у порівнянні  з  діючими державними стандартами України;

• оформити  документацію на партії  насіння, що надходять до країни із-за кордону, або відправляють за межі України.