Робота 8. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТЕОПРЕДИКТОРІВ ДЛЯ

РОЗРОБКИ ПРОГНОЗІВ РОЗВИТКУ

ХВОРОБ РОСЛИН

 

8.1. Прогнозування розвитку хвороб рослин за ГТК

 

У прикладній біології для врахування одночасної дії головних елементів клімату – температури та опадів, здавна застосовують інтегральний показник – гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Г.Т. Селянинова. Його використовують для оцінки періоду з температурою вище 10 °С і визначають за формулою:

 

,                                                (8.1)

де  åО – сума опадів;

åТ – сума середньодобових температур.

Під час оцінювання агрокліматичних ресурсів території вважають, що ГТК у межах 1,0–1,5 характеризує оптимальне зволоження, більший від 1,5 – надмірне, менший від 1,0 – нестійке, менший від 0,5 – слабке (посуха).

 

Завдання 1. Визначити ГТК та оцінити ступінь сприятливості погодних умов для деяких хвороб сільськогосподарських рослин.

 

Методика виконання завдання

 

У табл. 8.1 наведені значення ГТК, які відповідають оптимальним гідротермічним умовам для розвитку певних хвороб сільськогосподарських рослин. Відповідно до варіанта завдання (табл. 8.2) визначають ГТК певного періоду вегетації рослин і, користуючись даними табл. 8.1, визначають ступінь сприятливості погодних умов для заданої хвороби та складають короткостроковий прогноз її розвитку. Одержані результати подають за формою табл. 8.3.

 

 

 

Таблиця 8.1

Показники сприятливих гідротермічних умов

для окремих хвороб сільськогосподарських культур

 

Назва хвороби та її збудника

Критичний період

ГТК

Примітка

1

Лінійна іржа

озимої пшениці

Puccinia graminis Pers.

Червень–І декада липня

 (молочна зрілість - збирання врожаю)

>1,6

 

2

Жовта іржа злаків

Puccinia strііformis Wesst.

Квітень - травень

>1,7

 

3

Карликова сажка озимої пшениці

Tilletia controversa Kuehn.

 Вересень

(Сходи)

0,7-1,0

Зараження зерна

4

Гельмінтоспоріоз пшениці

Bipolaris sorokiniana Shoem.

Липень

 >0,7-1,2

При

19-20 °С

5

Церкоспоріоз сої

Cercospora sojina Hara.

Червень-липень

1,4-2,0

 

6

Фітофтороз картоплі

Phytophthora infestans Mont.

Друга декада липня (Цвітіння)

 >2

 

 

Таблиця 8.2

Вихідні дані для завдання 1

 

№ варіанта

Назва хвороби

Роки спостережень

1

Лінійна іржа озимої пшениці

1994, 2003

2

Жовта іржа злаків

1995, 2002

3

Карликова сажка озимої пшениці

1996, 2003

4

Гельмінтоспоріоз пшениці

1997, 2002

5

Церкоспороз сої

1994, 1997

6

Фітофтороз картоплі

1995, 2003

 

 

 

 

Таблиця 8.3

 Результати виконання завдання 1

 

Назва хвороби

ГТК (по роках)

Оптимальне значення

ГТК

Прогноз розвитку хвороби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.2. Прогноз розвитку альтернаріозу помідорів за ТВП

 

Практика свідчить, що ГТК можна успішно використовувати для прогнозування розвитку хвороб, збудники яких інтенсивно розвиваються в разі випадання великої кількості опадів при невисоких температурах повітря, оскільки значення ГТК збільшується з ростом суми опадів і зниженням температури повітря.

У той же час для багатьох тепло- та вологолюбивих шкідливих організмів сприятливими для їх розвитку є підвищені температури і достатня вологозабезпеченість. У цьому випадку величина ГТК буде зменшуватися, таким чином ступінь зв’язку ГТК з розвитком шкідливого організму  буде  оберненим. Тому для оцінки сприятливості погодних умов для тепло- і вологолюбивих збудників хвороб (септоріоз помідорів, альтернаріоз картоплі і помідорів та ін.) запропоновано температурно-вологісний показник (ТВП), величину якого визначають за формулою:

 

                                        (8.2)

де  åО –  сума опадів (мм) за період спостережень;

Т – середньодобова температура повітря періоду;

Д – тривалість періоду (днів).

ТВП – це відносний інтегральний показник, який відображає кількість тепла та вологи за кожний день періоду спостережень.  Із зростанням температури його значення збільшується.

 

 

 

 

Завдання 2. Визначити ступінь сприятливості погодних умов за ТВП для альтернаріозу помідорів і скласти прогноз розвитку хвороби.

 

Методика виконання завдання

 

Відповідно до варіанта завдання (табл. 8.4) визначають величину ТВП і, користуючись даними табл. 8.5, прогнозують розвиток альтер­наріозу помідорів. Результати виконаної роботи  заносять до  табл. 8.6.

Таблиця 8.4

Періоди спостережень за розвитком

альтернаріозу помідорів

  

Варіант

Період спостережень

 

1

ІІІ декада травня – І декада червня (1994, 1995 рр.)

2

Червень (1994, 1995 р.)

3

ІІІ декада травня – І декада червня ( 1996, 1997 рр.)

4

Червень (1996, 1997 рр.)

5

ІІІ декада травня – І декада червня (2002, 2003 рр.)

6

Червень (2002, 2003 рр.)

 

Таблиця 8.5

Залежність інтенсивності розвитку альтернаріозу

помідорів від ТВП

 

Величина ТВП

 

Інтенсивність розвитку хвороби

0  –  20

Депресія

20,1  –  35

Помірна

Більше 35

Епіфітотія

 

 

 

Таблиця 8.6

Результати виконання завдання 2

 

Величина ТВП по роках

Прогноз розвитку хвороби

по рокам

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.3. Застосування спеціальних метеопредикторів

у прогнозі розвитку хвороб рослин

 

Характер зволоження рослин під час вегетації при відповідному температурному режимі часто має вирішальне значення для динаміки розвитку хвороб. Для деталізації цього важливого фактора пропонується використання таких спеціальних метео­предикторів прогнозу:

·       коефіцієнт інтенсивності опадів;

·       коефіцієнт кратності опадів;

·       індекс сприятливості погодних умов.

Коефіцієнт інтенсивності опадів розраховується за формулою:

                                                                                                                        (8.3)

 

де ∑О – сума опадів за певний період, мм;

    n кількість днів з опадами за цей період.

Слід відзначити, що при збільшенні цього коефіцієнта зменшується заспореність (кількість спор та інших пропагул) на рослинах і в повітрі, збільшується вологість повітря і ґрунту, період зволоження органів рослин крапельною вологою, унаслідок чого покращуються умови для збільшення кількості інкубаційних періодів, швидкості інфекційного процесу, у той час як для аерогенних хвороб зменшується динаміка поширення й інтенсивності ураження.

Коефіцієнт кратності опадів визначається за формулою:

 

 

 

                                                                                                                          (8.4)

де n – кількість днів з опадами за певний період;

    N – тривалість періоду, днів.

Цей коефіцієнт має позитивну кореляцію із розвитком найбільш шкодочинних хвороб рослин. Чим частіше суттєво зволожуються органи рослин, тим більше їх ураження хворобою.

Індекс сприятливості погодних умов (для вологолюбивих патогенів – збудники фітофторозу, пероноспорозу та ін.) визначається за формулою:

   .                            (8.5)

Завдання 3. Розрахувати коефіцієнти інтенсивності і кратності опадів та індекс сприятливості погодних умов.

 

Методика виконання завдання

 

Від погодних умов на початку вегетації сільськогосподарських культур (травень–червень)  суттєво залежить динаміка розвитку багатьох хвороб епіфітотійного характеру. Тому аналіз гідротермічного режиму цього періоду дає змогу розробляти сезонний прогноз таких хвороб. Розрахунки предикторів прогнозу проводять, використовуючи метеорологічні дані за травень–червень 1994–1997, 2002, 2003 рр. відповідно до варіанта. Завдання виконують за такою схемою:

1.    Помісячно визначити суму опадів, кількість днів з опадами, ГТК.

2.    За відповідними формулами визначити коефіцієнти інтенсивності і кратності опадів, індекс сприятливості погодних умов.

3.    Результати роботи подати в табл. 8.7, виконати аналіз отриманих матеріалів і зробити висновок щодо сприятливості погодного режиму першої половини вегетаційного періоду для основних епіфітотійних хвороб.

 

 

Таблиці 8.7

Значення метеопредикторів прогнозу

епіфітотійних хвороб (рік)

 

Місяць

Значення предикторів

∑О

n

ГТК

Кінт.

Ккр.

Іспр.

травень

 

 

 

 

 

 

червень

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота 9. ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ІРЖАСТИХ ХВОРОБ                          ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР

 

9.1. Короткостроковий прогноз хвороб

на біометеорологічній основі

 

Метод заснований на визначенні строків зараження рослин збудником хвороби і тривалості інкубаційних періодів залежно від метеорологічних факторів. Розрахунки дозволяють визначити проходження окремих етапів патологічного процесу з точністю від кількох годин до одного-двох днів.

Вплив температури повітря на швидкість розвитку збудників іржі можна виразити формулою:

 

,                                                (9.1)

 

де  n – тривалість інкубаційного періоду (для субоптимальних температур у діапазоні “мінімум-оптимум”);

åt – сума ефективних температур за період;

Т – середня температура періоду;       

t – нижній температурний поріг розвитку збудника.

Технологія розробки короткострокового прогнозу іржастих хвороб злаків включає ряд етапів:

1. З ранньої весни проводять обстеження озимини, дикорослих злаків, проміжних рослин-господарів на виявлення урединій іржі. Якщо необхідно, виконують аналіз повітря на наявність спор збудників іржі.

2. Визначивши дату проявлення хвороби, аналізують погоду цього і наступних днів для того, щоб визначити день, коли за умовами вологості і температури відбулося перше зараження рослин. Для цього необхідна інформація про наявність краплинно-рідинної вологи, термін її збереження на рослинах (у годинах) і середню температуру за цей період. Все це визначають візуально прямими спостереженнями або за допомогою самописця роси і термографа.

Для пшениці ці показники можна визначити також за спеціальною номограмою (рис. 9.1) і за формулами 9.2–9.3.

 

За допомогою номограми за показниками середньодобової вологості повітря за дві доби підряд визначають тривалість періоду з краплинно-рідинною вологістю на рослинах. На осі Хсередньодобова вологість за поточну добу; на осі Y середньодобова вологість за попередню добу.

Середню температуру повітря за період роси можна визначити за формулами:

до колосіння пшениці         Т = 0,77х + 5;                           (9.2)

після колосіння                   Т = 0,938х + 2,                          (9.3)

де  Т – середня температура за період зволоження;

      х – мінімальна температура повітря.

Для визначення днів, коли можливе зараження рослин пшениці  бурою  іржею,  користуються  кривою  К.М. Степанова (рис. 9.2).

 

Рис. 9.1. Номограма для визначення тривалості періоду     з краплинно-рідинною вологою на

листках пшениці, год

 

 

Для стеблової іржі дні зараження визначають за допомогою формул:

для пшениці                  t = 79 : (T + 0,2);                                 (9.4)

для жита                        t = 87 : (T + 0,3);                                 (9.5)

для вівса                        t = 97 : (T + 1,5),                                 (9.6) 

де  t – тривалість зволоження рослин, год;

     Т – середня температура за період зволоження.

Зараження слід вважати таким, що відбулося, якщо тривалість періоду з крапельно-рідинною вологою була такою ж або більшою, ніж обчислена за відповідними формулами.


3. Після визначення дня першого зараження рослин іржею розраховують тривалість уредогенерації гриба. Для цього, починаючи з наступного дня після зараження, фіксують і додають наростаючим підсумком суму ефективних температур, користуючись даними  табл. 9.1. Після набору необхідної суми ефективних температур перша генерація гриба закінчується, на рослинах з’являються урединіопустули і відбувається розповсюдження спор гриба.

 

 

     Рис. 9.2. Крива К.М. Степанова

 

 

 

4.          Після закінчення першої генерації гриба проводять обстеження рослин на полях для підтвердження появи нових урединіопустул. Розрахунок другої і наступних генерацій проводять аналогічно.

5.          Фунгіциди застосовують перед закінченням чергової генерації гриба, якщо створюється загроза епіфітотії хвороби. При цьому враховують термін захисної дії фунгіциду та вплив погодних умов.

 

Завдання 1. Розрахувати короткостроковий прогноз іржі злаків на біометеорологічній основі (варіанти згідно з табл. 9.1).

 

Методика виконання завдання

 

1. Припустимо, що в результаті виконаних обстежень і аналізів визначено дату появи урединій на рослинах: а) для 1–3-го варіантів – 15 квітня 2002 р.; б) для 4–6-го варіантів – 1 травня 2003 р.

Таблиця 9.1

Показники температури повітря для розрахунку

тривалості інкубаційного періоду

 

№ варіанта

 

Назва хвороби

Нижній поріг розвитку ,°С

Сума ефективних температур за генерацію, °С

1

Бура іржа пшениці

1,9

85

2

Бура іржа жита

1,9

94

3

Стеблова іржа пшениці

2,0

125

4

Стеблова іржа вівса

1,2

117

5

Стеблова іржа жита

1,9

126

6.

Карликова іржа ячменю

2,4

86

 

2. Аналізують фактичну середньодобову вологість повітря згідно з метеоданими і за допомогою номограми  (рис. 9.1) визначають тривалість вологого періоду. За формулою 9.2 розраховують температуру за період роси (до фази колосіння).

 

 

 

3. Можливість зараження рослин (теоретичний показник необхідного для зараження періоду зволоження, год) визначають відпо-

відно до варіантів за допомогою кривої К.М. Степанова (рис. 9.2) або за формулами 9.4–9.6.

Якщо фактичний період зволоження (за номограмою) більший від теоретичного показника, цей день вважається першим днем зараження рослин іржею.

4. Визначивши день зараження, підраховують тривалість першої генерації гриба за сумою ефективних температур.

Після закінчення першої генерації, якщо необхідно, аналогічно розраховують строки розвитку наступних генерацій збудника, визначають строки проведення захисних заходів.

Результати виконаної роботи заносять до табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Розрахунок короткострокового прогнозу

 розвитку_____________________ 

                                                        (назва хвороби)

 

 

 

Дата

Відносна вологість повіт-

ря,

%

Воло-

гий

пері-

од,

год

Мінімальна темпе-ратура

повітря, °С

Темпера-

тура вологого

періоду, °С

Ефективна температура

 

Примітки*

за добу

сума

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*У примітках зазначають дати початку та кінця генерацій і дати проведення обробок посівів фунгіцидами.

 

9.2. Визначення загрози виникнення епіфітотії

стеблової іржі злаків

 

Головними чинниками погоди, що визначають розвиток  стеблової іржі злаків є вологість і температура повітря. Проростання спор збудника та розвиток  хвороби проходить з наявністю на рослинах  краплинно-рідинної  вологи  при  сприятливих  температурах

 

 

 

повітря у відповідні фази розвитку злакових культур і з наявністю достатньої кількості інфекційного початку.

Знаючи умови, за яких можлива епіфітотія, можна своєчасно провести необхідні захисні заходи для зниження її шкодочинності.

Завдання 2. Визначити загрозу виникнення епіфітотії стеблової іржі пшениці на основі ступеня заспорення посіву урединіоспорами у відповідну фенофазу пшениці за певних гідротермічних умов.

 

Методика виконання завдання

 

1. В умовах лабораторії імітують потрапляння спор на предметне скло споропасток “флюгер”. Для цього етикетують і покривають тонким шаром вазеліну предметні скельця, розміщують їх в аудиторії на відстані 3–4 м від вентилятора, після чого висипають у струмінь повітря від вентилятора, направленого вверх і в бік скелець 150–200 мг урединіоспор. Після цього вентилятор вимикають і через 4–5 хв скельця забирають для аналізу.

2. Заспорені скельця розглядають під мікроскопом при малому збільшенні. Спочатку проглядають “пробну” смужку по всій довжині скла і підраховують кількість спор. На основі одержаних даних за табл. 9.3 визначають площу поверхні скла, яка підлягає аналізу під мікроскопом.

Таблиця 9.3

Площа предметного скельця для мікроскопіювання

залежно від кількості спор на пробній смужці

 

Кількість спор на пробній смужці

 

0

 

1-2

 

3-4

 

5-6

 

7-8

 

9-10

 

>10

Необхідна площа розгляду, % від загальної площі предметного скла

 

100

 

70

 

50

 

35

 

35

 

35

 

17

 

3. За формулою (9.7)  розраховують кількість смуг, на яких необхідно підрахувати спори:

                     ,                                     (9.7)

де К – кількість смуг, на яких необхідно підрахувати спори;

 

 

     S – площа поверхні скла, яку проглядають, % від загальної площі скла;

D – діаметр поля зору мікроскопа, мм ( дод. Г).

Розрахункову кількість смуг заокруглюють до цілого значення. Смуги на склі розміщують рівномірно на всій поверхні.

4. Після підрахунку кількості спор на проглянутій частині обчислюють їх кількість на всій поверхні скла за формулою 9.8:

 

                          ,                                (9.8)

 

де   N – кількість спор на всій поверхні скла, шт.;

 n – кількість спор на проглянутій площі, шт.;

 D – діаметр поля зору мікроскопа, мм;

 K – кількість проглянутих смуг, шт.

5. Після визначення кількості спор на всій поверхні скла визначають площу предметного скла і кількість спор на 1 м2  поля.

6. Ступінь загрози виникнення епіфітотії стеблової іржі встановлюють за спеціальною номограмою (рис. 9.3), яка дозволяє визначити мінімальну кількість уредоспор, що може спричинити епіфітотію хвороби в конкретній фазі вегетації культури за відповідних погодних умов.

Для визначення суми температур за вологий період необхідно мати дані про тривалість періоду наявності краплинно-рідинної вологи (роси, дощу) на рослинах (у годинах) і середньої температури повітря за вологий період.

Вихідні дані для виконання завдання 2 наведені в табл. 9.4.

По осі Т номограми відкладають суму температур за вологий період, яка являє собою добуток середньої температури повітря за вологий період на тривалість цього періоду в годинах. З одержаної точки встановлюють перпендикуляр до перехрещення з похилою лінією, яка відтворює відповідну фазу вегетації пшениці в цей період. Точку перехрещення виносять горизонтальною лінією на вісь Q, яка показує мінімальну кількість спор, що спроможна викликати епіфітотію хвороби із втратами врожаю зерна понад  25%.

 

 

Таблиця 9.4

Вихідні дані для виконання завдання 2

 

Варі-ант

Фенофаза рослин

Сума температур за

вологий період, °С

1

Кущіння

30

100

170

2

Початок виходу в трубку

40

110

180

3

Колосіння

50

120

190

4

Масовий вихід в трубку

60

130

200

5

Колосіння

70

140

210

6

Кущіння

80

150

220

 

                       

                       Q

 

 

 

  

 

Рис. 9.3. Номограма для визначення ступеня загрози виникнення

епіфітотії стеблової іржі злаків

 

 

Результати виконаної роботи подати за такою формою:

1. Кількість спор на пробній смужці, шт. –

2. Площа предметного скла, що підлягає аналізу % –

3. Кількість проглянутих смуг, шт.–

4. Кількість спор на предметному склі, шт. –

5. Кількість спор на 1 м2 посіву, шт. -

6. Сума температур за вологий період °С –

7. Фенофаза пшениці –

8. Прогноз розвитку стеблової іржі пшениці за різних погодних умов:

 

9.3. Розробка прогнозу розвитку стеблової іржі злаків на   основі агрокліматичних показників періоду формування врожаю

 

Дослідженнями в основних зонах поширення хвороби виявлено високий ступінь залежності між ураженням рослин хворобою і динамікою зволоження під час формування врожаю пшениці. Коефіцієнти кореляції між цими явищами за період «молочна стиглість – збирання врожаю» становили 0,72–0,86. Визначено, що в роки з інтенсивним розвитком іржі було багато днів з дощем, росою, туманом, і навпаки, коли рослини зволожувалися рідко і спостерігалися тривалі періоди без дощу, зафіксовано слабкий прояв хвороби. Найбільший вплив на динаміку перебігу хвороби має  чергування  днів  з дощем (r=+0,82) та періодів без дощу (r=-0,81).

 

Завдання 3. Визначити вірогідний ступінь розвитку стеблової іржі злаків шляхом аналізу режиму зволоження рослин за фенофазу молочної стиглості зерна (ІІ–ІІІ декади червня).

 

Методика виконання завдання

 

Встановлено, що при 60 % днів з дощем у період фенофази «молочна стиглість зерна» і тривалості сухих періодів не більше 3–4

 

 

днів слід очікувати сильного розвитку стеблової  іржі і суттєвої її шкідливості; помірний розвитку хвороби фіксуватиметься при кількості днів з дощем  40–60 % і тривалості періодів без дощу 5–6 днів; слабке проявлення хвороби відмічається при кількості днів з дощем менше 40 % і тривалості періодів без дощу більше 7-8 днів.

Таблиця 9.5

Вихідні дані для виконання завдання 3

 

Варіант

Роки

1

1994, 2003

2

1995, 2002

3

1996, 2001

4

1997, 2000

5

1998, 1999

6

1995, 2000

 

1. Аналізом метеоумов періоду формування зерна (ІІ-ІІІ декади червня)  поточного року (згідно варіанту) визначити сприятливість режиму зволоження рослин пшениці

2. Виконати прогноз прояву стеблової іржі злаків у період формування зерна: слабкий розвиток (депресія), середній розвиток (помірний), сильний розвиток (епіфітотія).

Результати виконаної роботи подати за формою табл. 9.6.

Таблиця 9.6

Прогноз розвитку стеблової іржі пшениці (варіант __)

 

Рік

Днів з дощем, %

Тривалість сухих періодів, днів

Прогноз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота 10. ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ТВЕРДОЇ САЖКИ ПШЕНИЦІ

 

Джерелом інфекції твердої сажки пшениці є теліоспори, які зберігаються на здоровому зерні і в ґрунті. Проростають вони після посіву насіння, і грибниця заражає рослини. Спори в ґрунті втрачають життєздатність упродовж трьох тижнів і через це мають обмежене значення як джерело інфекції.

Оптимальними умовами для проростання інфекційних гіф є температура 16–18 0С і вологість ґрунту 40–60 %, але максимальне ураження паростків відбувається при температурі 5–10 0С та при глибокому загортанні насіння в ґрунт, коли можливості патогена щодо зараження рослин збільшуються. Головним фактором, що впливає на ступінь ураження рослин пшениці твердою сажкою, є ступінь заспорення насіння.

Під час розробки довгострокового прогнозу розвитку сажкових хвороб, збудники яких зберігаються у вигляді теліоспор на поверхні насіння, за основу беруть визначення кількості спор патогена на одну насінину.

Для складання довгострокового (сезонного) прогнозу розвитку твердої сажки пшениці і визначення можливості використання насіння для посіву користуються даними табл. 10.1.

Таблиця 10.1

Приблизна ураженість пшениці твердою сажкою

залежно від ступеня заспореності насіння

 

Кількість спор на одну насінину, шт.

80

478

702

5576

39850

100402

209872

Максимальна ураженість пшениці твердою сажкою, %

 

0,4

 

2,1

 

4,4

 

15,4

 

45,5

 

47,5

 

53,9

 

Існує декілька методів визначення заспореності насіння.

1. Метод зовнішнього огляду (візуальний). Зразок насіння ретельно розглядають (на забарвлення, запах та ін.). При цьому можна побачити сажкові мішечки, а при значному заспоренні – зернівки, у яких спорами сажки покриті бороздка, хохолок та ін.  Насіння, яке значно заспорене сажкою, має запах розсолу оселедців.

 

 

Для визначення домішок сажкових мішечків із зразка насіння відбирають наважку 20 г, вибирають сажкові мішечки і зважують їх. Масу мішечків виражають у  відсотках з точністю до 0,001. Цей метод доволі простий, але одержувані результати досить приблизні.

2. Метод мембранних фільтрів.  Наважку насіння 50 г розміщують у колбу, заливають 100 мл води і струшують протягом 3 хв. Воду переливають у циліндр з пористим дном, на якому закріплено мембранний фільтр. З кожного зразка насіння роблять 2-3 змиви. Потім фільтр виймають із циліндра, розміщують на предметному склі з краплею кедрової олії. Олія заповнює всі пори фільтра і він стає прозорим. Під час розглядання в мікроскоп спори сажки  добре помітні і їх неважко підрахувати. Метод достатньо точний, але потребує спеціального обладнання.

3. Метод центрифугування і мікроскопічного аналізу змивної води полягає в тому, що сажкові спори змиваються з насіння водою, одержана суспензія центрифугується, унаслідок чого сажкові спори осідають на дно пробірки. Цей осад розбавляють певним об’ємом води і підраховують кількість спор в одній краплі суспензії. Подальшими відносно простими обчисленнями визначають кількість спор сажки на одній насінині і прогнозують проявлення сажки за даними табл. 10.1.

Цей метод має спрощений варіант, коли за кількістю спор у полі зору мікроскопа визначають ступінь заспорення насіння, використовуючи спеціальну шкалу.

Згідно з вимогами до якості насіннєвих посівів злакових культур, за результатами апробації ураження рослин сажкою не повинно бути більшим від значень, наведених у табл. 10.2.

 

Завдання 1. Визначити заспореність насіння озимої пшениці методом центрифугування та скласти довгостроковий прогноз розвитку твердої сажки.

 

Методика виконання завдання

 

1.           Із зразка насіння відбирають без вибору дві проби по           100 шт. Кожну пробу висипають  у колбу  місткістю  200 мл і зали-

 

 

вають 10 см3 води. Колбу струшують  протягом 5 хв. Спори змиваються з насіння й утворюють з водою суспензію.

Таблиця 10.2

Допустимі норми ураження посівів

злакових культур сажкою (поширеність хвороби, %)

 

Культура

Вид

сажки

Категорія посівів

ОН

ЕН

РН 1–3

РН 4–5

 

 

Пшениця

Тверда

Не допускається

Не допускається

0,1

0,3

Летюча

Не допускається

0,1

0,3

0,5

Стеблова і карликова

Не допускається

 

Ячмінь

тверда

Не допускається

Не допускається

0,3

0,5

Летюча

Не допускається

0,1

0,3

0,5

Овес

Летюча і покрита

Не допускається

0,1

0,3

0,5

Просо

Летюча

Не допускається

0,1

0,3

0,5

 

2. Одержану суспензію виливають у цетрифужні пробірки і центрифугують протягом 3 хв при 100 об/хв. Спори опадають на дно пробірки, а над осадом залишається прозора вода.

3. Після центрифугування воду зливають, стінки пробірки промокають фільтрувальним папером і до осаду додають визначену кількість крапель води (залежно від кількості осаду – 30, 60, 90 крапель). Скляною паличкою або піпеткою осад ретельно змішують з водою і одну краплю суспензії наносять на предметне скло.

4. При малому збільшенні мікроскопа підраховують кількість спор у кожному з десяти полів зору, які рівномірно розміщують по покривному склу за схемою (рис. 10.1).

Результати підрахунків складають, ділять на 10 і визначають середню кількість спор в одному полі зору.

 

 

5. Для обчислення площі поля зору за допомогою окулярного мікрометра вимірюють діаметр поля зору мікроскопа на збільшенні, при якому проводили підрахунок спор, і  визначають площу поля зору. У разі відсутності окулярного мікрометра площу поля зору визначають за таблицею (дод. Г).

 

 

1

 

2

 

3

 

 

 

5

 

4

 

 

 

6

 

7

 

8

 

 

 

10

 

9

 

 

                        Рис. 10.1. Схема для підрахунку спор

 

6. Обчислюють кількість полів зору в покривному склі. Для цього визначають площу покривного скла і ділять її на площу поля зору.

7. Визначають кількість спор в одній краплі суспензії: середню кількість спор в одному полі зору  множать на кількість полів зору на покривному склі.

8. Обчислюють кількість спор, змитих зі 100 насінин: кількість спор в одній краплі  множать на кількість крапель води, що брали для розведення осаду спор після центрифугування.

9. Визначають заспореність насіння (спорове навантаження на одну насінину): кількість спор, що містяться в осаді, ділять на 100.

10. За допомогою даних табл. 10.1 складають довгостроковий прогноз розвитку твердої сажки і визначають можливість використання насіння для посіву. Для отримання більш точних результатів проводять інтерполяцію даних.

Результати роботи подати за такою формою:

1.     Кількість крапель води, що додали до осаду спор –

2.     Кількість спор у кожному з 10 полів зору мікроскопа –

3.     Середня кількість спор в одному полі зору мікроскопа –

4.     Марка мікроскопа, його збільшення (окуляр, об’єктив), площа поля зору –

5.     Площа покривного скла, під яким проглядали краплю суспензії, мм2

 

6.     Кількість полів зору, яка вміщується на покривному склі –

7.     Кількість спор сажки в одній краплі суспензії –

8.     Кількість спор сажки на 100 насінинах –

9.     Кількість спор сажки на одній насінині –

10. Прогноз прояву твердої сажки і рекомендації щодо використання насіння пшениці:

 

Завдання 2. Визначити ступінь заспореності насіння озимої пшениці методом центрифугування за спрощеною методикою.

 

Методика виконання завдання

 

1.     Дві наважки насіння по 5 г висипають у колби, заливають 12–13 мл теплої води і відстоюють 15 хв для відокремлення спор від насіння.

2.     Колби з насінням старанно збовтують, воду ретельно зливають у центрифужні пробірки і суспензію центрифугують протягом    3 хв.

3.     Надосадову воду обережно зливають, щоб осад спор залишився на дні пробірки.

4.     До осаду додають 0,5 мл чистої води і старанно перемішують.

5.     Роблять мікроскопічний аналіз кожної наважки на малому збільшенні мікроскопа (×120). На предметне скло наносять краплю суспензії і проглядають 10 полів зору, підраховують кількість спор у кожному з них і визначають середню кількість спор в одному полі зору для кожної з двох наважок насіння.  Якщо середня кількість спор у наважках відрізняється між собою в 7–10 разів, то роботу повторюють.

6.     Визначають ступінь заспорення насіння за такими показниками:

·        до двох спор у полі зору – слабке заспорення;

·        від трьох до 10 – середнє;

·        більше 10 спор – сильне.

Результати виконання завдання подають за формою:

1.     Кількість спор в кожному проглянутому полі зору та в середньому на одне поле зору за наважками –

2. Ступінь заспорення насіння –

 

Робота 11. МЕТОДИ КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУ

  РОЗВИТКУ ФІТОФТОРОЗУ КАРТОПЛІ І ПОМІДОРІВ

 

11.1. Методи прогнозу фітофторозу картоплі

 

Фітофтороз картоплі проявляється щорічно, а один раз у три – чотири роки в східній частині Лісостепу України розвиваються епіфітотії, які завдають великих збитків. 

Тривалість інкубаційного періоду збудника фітофторозу (Phytophthora infenstans) залежить від температури повітря і може тривати від трьох до 13 діб. Для утворення конідій  гриба вирішальним фактором є вологість повітря, а для розвитку ендогенного міцелію – температура повітря.

Конідіальне спороношення гриба на листях, як правило, утворюється вранці. Цьому сприяє тривале зволоження рослин (4–5 год) при відносній вологості повітря не нижче 75 %. Найбільше спор проростає при значенні температури 10–15 °С. Мінімальною температурою, при якій можливий розвиток гриба, є 1,5 °С, максимальною – 30 °С. При 40 °С розвиток гриба припиняється і він гине. Розвитку хвороби сприяє зміна прохолодних ночей порівняно теплими днями з високою вологістю повітря.

Короткостроковий прогноз фітофторозу картоплі складають на підставі даних про запас інфекції, погодні умови з фази бутонізації культури, скоростиглість і стійкість сортів тощо.

Для проявлення фітофторозу достатньо двох діб зі значенням  температури  повітря,  що нижче від точки роси (не менше 4 год), мінімальною температурою повітря протягом ночі не нижче 10 °С, середньою хмарністю наступного після цієї ночі дня не менше 0,8 бала і кількістю опадів не менше 0,1 мм.

Існує декілька методів короткострокового прогнозу фітофторозу картоплі.

1. Метод ВІЗР. Зараження рослин картоплі фітофторозом стає можливим під час змикання картоплиння в міжряддях, що здебільшого збігається з фазою масової бутонізації – початком цвітіння картоплі. Спостереження за температурою і вологістю повітря проводять безпосередньо в посадках ранніх сортів картоплі, починаючи з моменту змикання бадилля (фаза бутонізації) за допомогою термографа і гігрографа.

 


Критичний період (можливе зараження бадилля) характеризується такими показниками (критерії Бомона):  протягом двох діб підряд (48 год.) відносна вологість повітря повинна бути не нижче 75 %, мінімальна температура повітря – не нижче 10 °С, а максимальна – не вище 25 °С. Встановивши критичний період, за номограмою Н.А. Наумової (рис. 11.1) визначають тривалість інкубаційного періоду (діб) і дату прояву хвороби.

 

                         Рис. 11.1. Номограма Н.А.Наумової

 

2. Метод Уліга (метеобудки). Цей метод доцільно використовувати тоді, коли настають сприятливі умови для розвитку фітофторозу картоплі у період бутонізації культури (помірна температура і висока вологість повітря, часті дощі, похмурі дні). За цих погодних умов показники факторів погоди, які одержані за допомогою приладів-самописців у травостої рослин і в метеобудці на висоті 2 м, вирівнюються.

Показниками “критичного періоду” в цьому разі є 48 год з температурою не нижче 11 °С, мінімальною вологістю повітря не ниж-

 

 

че 60 % і середньодобовою вологістю повітря не менше 84 %. У подальшому технологія розробки прогнозу така ж, як і за методом ВІЗР. З періоду бутонізації ранніх сортів картоплі слідкують за метеоданими найближчої метеостанції, аналізуючи їх за кожен день. Після визначення “критичних днів” за номограмою Н.А. Наумової встановлюють тривалість інкубаційних періодів і час обробки рослин фунгіцидами. Необхідно мати на увазі, що тривалість інкубаційного періоду буде більшою на стійких до хвороби сортах картоплі і навпаки.

 

Завдання 1. Розробити короткостроковий прогноз фітофторозу картоплі за методами ВІЗР і Уліга (метеобудки).

 

Проаналізувавши погодні умови  за відповідний період (початок спостережень з 15 червня (з фази бутонізації), згідно з варіантом (табл. 11.1) визначити:

- “критичні дні”;

- тривалість інкубаційного періоду за номограмою Н.А. Наумової;

- дату проявлення фітофторозу  на рослинах і дату першого обприскування рослин фунгіцидами;

- дату початку та кінця другого і третього інкубаційних періодів, узявши до уваги, що фактична поява хвороби на рослинах була наступного дня після закінчення розрахованого перед цим інкубаційного періоду;

- дату повторного обприскування рослин з урахуванням погодних умов  і тривалості періоду захисної дії фунгіциду.

Таблиця 11.1

Періоди спостережень за розвитком фітофторозу картоплі

 

Варіант

 

Рік спостережень

1

1994

2

1995

3

 1996

4

1997

5

2002

6

2003

 

Методика виконання завдання

 

1. Спостереження і аналіз метеоданих починають з фази рослин картоплі “початок бутонізації”. Залежно від методу спостереження проводять за допомогою самописців або аналізують метеодані найближчої метеостанції. За фактичними кількісними показниками факторів погоди визначають критичний період (дві доби підряд):

а)  за методом ВІЗР середньодобова вологість повітря – не нижче 75 %, мінімальна температура повітря – не нижче 10 °С, а максимальна – не вище 25 °С (критерії Бомона);

б) за методом Уліга середньодобова вологість повітря – не нижче 84 %, мінімальна вологість – не нижче 60 %, температура повітря – не нижче 11°С.

2. Визначивши “критичні дні”, обчислюють середньоарифметичні показники мінімальної, максимальної і середньодобової температури повітря за три доби підряд, починаючи з другого дня “критичного періоду”. Допускаємо при цьому, що показники температури повітря після цих трьох днів різких змін не зазнають.

3. Тривалість інкубаційного періоду визначають за номограмою Н.А. Наумової (рис. 11.1). На номограму накладають прозорий папір або плівку з двома взаємно перпендикулярними лініями так, щоб горизонтальна лінія з’єднала точки на номограмі з показниками середніх мінімальної і максимальної температур за тридобовий період, верхній кінець вертикальної лінії збігався з показником середньодобової температури, тоді нижній кінець цієї лінії покаже тривалість інкубаційного періоду в добах.

4. Прогнозну дату проявлення хвороби визначають на основі тривалості інкубаційного періоду. Початком інкубаційного періоду є другий день “критичного періоду”.

5. За сприятливих для розвитку фітофторозу погодних умов обприскування картоплі фунгіцидами необхідно провести до закінчення першого інкубаційного періоду. Якщо після закінчення інкубаційного періоду настала несприятлива для розвитку хвороби погода (сухо і жарко або холодно), обприскування фунгіцидами проводити не слід до закінчення наступного інкубаційного періоду, проходження якого визначають аналогічно до першого.

 

 

 

6. Тривалість другого і наступних інкубаційних періодів визначають також за допомогою номограми Н.А. Наумової. Їх розрахунок необхідно починати з дня фактичного прояву  хвороби,  який  визна-

чають після закінчення першого інкубаційного періоду шляхом щоденного старанного обстеження нижнього ярусу листя в найбільш сприятливих для розвитку хвороби місцях.

Обприскування проводять через один інкубаційний період. При цьому враховують конкретні погодні умови, період захисної дїї фунгіцидів тощо.

 Результати роботи записують в табл. 11.2.

                                                                                     Таблиця 11.2

Прогноз фітофторозу картоплі за методами ВІЗР і Уліга

(варіант №_)

 

Номер

інкуб.

періоду

Дати

критичних періодів і

розрахун-кових днів

Температура повітря

Три-

валість інкуба-

ційного

періоду

Дата

прояву

хвороби, діб

Дата

прове-дення

обприс-кування

мінімальна

максимальна

середньо-добова

по

днях

се-редня

по

днях

се-редня

по

днях

се-редня

За методом ВІЗР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За методом Уліга

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Метод змінної середньої базується на спостереженнях за температурою і  вологістю повітря та кількістю опадів. Для визначення строку закінчення першої генерації хвороби необхідно обчислити середньодобову температуру повітря, середню відносну вологість повітря і суму опадів за 10 днів підряд. Розрахунки починають з моменту змикання бадилля картоплі.

Хвороба проявиться на рослинах, якщо середньодобова температура повітря за 10 діб підряд буде в межах 13–20 °С, вологість повітря – не нижче 75 %, а сума опадів – не менше 20 мм. За таких умов   інкубаційний період гриба закінчується в  кінці  цього  сприятливого

 

періоду. Якщо ж умови не збігаються із цими вимогами, то необхідно перший день періоду, що аналізують, виключити з розрахунку, а дані наступної доби включити і так робити до тих пір, поки не з’являться  необхідні показники або не закінчиться небезпечний період ураження картоплі хворобою. Потім визначають дату вірогідного проявлення хвороби і першого обприскування рослин фунгіцидами.

Якщо в наступні після цього 6-8 діб сприятливі для розвитку фітофторозу умови зберігаються, то слід чекати епіфітотії. Метод змінної середньої застосовують, як правило, паралельно з методами ВІЗР або Уліга, за допомогою яких визначають перше проявлення хвороби, а можливість розвитку епіфітотії визначають за методом змінної середньої.

Аналіз погодних умов виконують доти, доки можливе проведення хімічних заходів. Це залежить від скоростиглості сорту і виду фунгіцидів.

 

Завдання 2. Розрахувати короткостроковий прогноз розвитку фітофторозу картоплі за методом змінної середньої.

 

Методика виконання завдання

 

1. Відповідно до варіанта виконати аналіз погодних умов для визначення дати прояву хвороби. Аналіз метеоданих провести починаючи з періоду змикання бадилля картоплі. Результати занести до табл. 11.3.

Висновки: _________________________________________

                                                                           Таблиця 11.3

Прогноз розвитку фітофторозу картоплі за методом

змінної середньої

Дати сприятливого періоду (з__ по____)

Середньодобові

 

Дата

прояву хвороби

температура

повітря, °С

відносна

вологість повітря, %

Сума опадів, мм

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3. Розробити прогноз розвитку фітофторозу картоплі, використовуючи всі вищезазначені методи.

 

Методика виконання завдання

 

Дату першого прояву хвороби визначити за методом ВІЗР або Уліга (завдання 1), а вірогідність розвитку епіфітотії в подальшому визначити за методом змінної середньої, аналізуючи фактори погоди після прояву хвороби на рослинах.

Якщо епіфітотія неможлива, то який розвиток хвороби очікується: помірний, слабкий, депресивний? Для оцінки необхідно також використати показник ГТК за червень–липень.

Результати роботи  сформулювати у вигляді сигналізаційного повідомлення.

 

11.2. Методи прогнозування фітофторозу помідорів

 

 Джерелом інфекції фітофторозу помідорів здебільшого бувають уражені рослини картоплі, унаслідок чого на помідорах хвороба з’являється пізніше, ніж на картоплі.  В останні роки зафіксовано значний розвиток південного фітофторозу (Ph. parasitica). Вимоги цього патогена до зовнішніх умов вивчені недостатньо.

Прогнозування розвитку фітофторозу на помідорах розпочинають із фази зеленої стиглості плодів, коли 10 % рослин мають плоди зеленої стиглості, або під час зімкнення бадилля на ранніх сортах помідорів. Використовують такі методи прогнозу.

1. Метод ВІЗР (критерії Бомона і номограма Н.А. Наумової).

2. За стандартними даними метеостанцій. Критичні умови для зараження рослин збудником фітофторозу складаються,  якщо протягом 48 год відзначена мінімальна температура повітря  не нижче 10 °С, максимальна – не вище 26 °С, середньодобова температура – 12–22 °С, мінімальна відносна вологість повітря – не нижче    60 %. У цих умовах відбувається зараження рослин патогеном. Тривалість інкубаційного періоду визначають за номограмою Н.А. Наумової.

3. Метод змінної середньої. Прояв фітофторозу відбувається, якщо протягом 6-8 днів спостерігалися такі погодні умови: середньодобова температура була в межах 13–20 °С, середня вологість повітря – не нижче 75 %, сума опадів – не менше 20 мм.

 

4. За допомогою спеціальних формул. Критичні дні і перше зараження рослин визначають за методом ВІЗР, а тривалість інкубаційного періоду за формулами:

 

t (на листі) = 49,9 : (Т - 5,5);                                 (11.1)

      t (на плодах) = 67,3 : (Т- 4,1),                                   (11.2)

де  t –  тривалість інкубаційного періоду, діб;

     Т – середньодобова температура повітря, °С.

У розрахунках беруть до уваги температуру за три доби, починаючи з другої доби критичного періоду.

 

Завдання 4. Розробити короткостроковий прогноз фітофторозу помідорів за другим і четвертим методами з 1 липня відповідного року (табл. 11.4).                         

                                                                                     Таблиця 11.4

Періоди спостережень за розвитком фітофторозу помідорів

 

Варіант

Рік спостережень

 

1

1994

2

1995

3

 1996

4

1997

5

2002

6

2003

Методика виконання роботи така, як у першому завданні. Результати прогнозування подати  в  табл. 11.5.

Таблиця 11.5

Прогноз розвитку фітофторозу помідорів

(варіант №_)

 

 

Метод

прогнозу,

Дати

Тривалість

інкубацій-

ного

періоду, діб

Дати

критич-ного пе-ріоду

початку інкубаційного періоду

прояву хвороби

застосування фунгіцидів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 5. Виконати аналіз погодних умов за період можливого ураження рослин фітофторозом (липень-серпень) для виявлення ступеня вірогідності розвитку хвороби (табл. 11.4).

 

 Для оцінки сприятливості погоди використати метод змінної середньої і показники ГТК за червень–липень. Епіфітофія (розвиток хвороби понад 50 %) буде, якщо ГТК ³ 2; помірний розвиток хвороби (25–50%) при значеннях ГТК від 1 до 2; слабкий (10–25 %) – при ГТК у межах 0,5–1,0;  депресивний (менше 10 %) – при ГТК < 0,5.

Результати аналізу подати в текстовій формі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота 12. КОРОТКОСТРОКОВИЙ ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ                                     НЕСПРАВЖНЬОЇ БОРОШНИСТОЇ РОСИ ОГІРКА

 

Розвитку несправжньої борошнистої роси огірка сприяють помірні температури повітря і висока зволоженість рослин. Біологічно й економічно виправдано своєчасне проведення тільки однієї профілактичної обробки фунгіцидами. Це можливо за умови використання короткострокового прогнозу розвитку хвороби.

 

12.1. Прогноз за методом Т.В. Павлової на метеорологічній основі

 

Науковцем Т.В. Павловою [12] запропонований коефіцієнт, який має високий ступінь зв’язку з розвитком цієї хвороби і продуктивністю рослин. Його визначають за формулою:

                                      (12.1)

де   Кп – коефіцієнт;

      SТ – сума значень середньодекадної температури повітря за III декаду травня – I декаду червня;

      SОп – кількість опадів за цей же період, мм;

      SР – тривалість росяного періоду, год.

Дуже важливим моментом у тактиці хімічного захисту огірка від несправжньої борошнистої роси є визначення строку першого прояву хвороби.

 

Завдання 1. На підставі аналізу метеопоказників конкретного вегетаційного періоду визначити строк першого прояву несправжньої борошнистої роси і обробки рослин огірка фунгіцидами. Розрахувати коефіцієнт (Кn) за формулою 12.1.

 

Методика виконання завдання

1. За метеоданими травня–червня визначають дату стійкого переходу середньодобової температури повітря через 15 °С.

2. Підсумовують, починаючи з цієї дати, середньодобову температуру повітря за кожен день, поки цей параметр не досягне      430 °С.

3. Починаючи із дня набору 430 °С, підсумовують кількість опадів і тривалість росяного періоду за номограмою (рис. 9.1).

 

Перший прояв хвороби слід очікувати, коли сума показників  (ΣОп + ΣР) досягне 200. Профілактичну обробку рослин проводять до цієї дати. Сумарний показник прогнозу (200) особливо швидко набирається за рахунок тривалості росяних періодів.

Варіанти для виконання завдання – метеодані за відповідні роки (табл. 12.1)

Таблиця 12.1

 Вихідні дані для виконання завдань 1, 2

 

Варіант

Рік спостережень

 

1

 1994 

2

 1995

3

 1996

4

 1997

5

 2002

6

 2003

 

Результати виконання завдання

1. Дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 15˚С. –

2. Дата набору суми середньодобових температур повітря     430 °С –

3. Дата набору кількості опадів і довжини росяного періоду (до 200 одиниць)  –

4. Дата першого обприскування огірків фунгіцидами –

5. Сума середньодекадних температур за ІІІ декаду травня – І декаду червня –

6. Кn за формулою 12.1 –

 

12.2. Прогноз на біометеорологічній основі за індексами     погоди

Завдання 2. Розрахувати короткостроковий прогноз розвитку несправжньої борошнистої роси огірка та визначити дату проведення обприскування рослин фунгіцидом.

 

Для  розрахунку прогнозу  розвитку несправжньої борошнистої роси огірка необхідно мати дані:

–суму ефективних температур, яка при порозі 10 °С становить 568–574 °;

 

– індекс погоди (Іп) – 28 балів і більше;

– концентрацію спор збудника 500 шт/м3 і більше, життєздатність спор 70–100 %;

– краплинна волога при температурі не нижче 15 °С повинна зберігатися на рослинах не менше, ніж до 8–9 год ранку. 

 

Методика виконання завдання

Припустимо, що в польових умовах (конкретного року) склалися оптимальні для розвитку хвороби  погодні умови і в повітрі є необхідна концентрація життєздатних спор збудника (краплинна волога зберігається достатньо довго, концентрація життєздатних спор збудника ≥500 шт/м3).

1. Підрахувати необхідну суму ефективних температур (568–574°), починаючи з дати переходу середньодобової температури через 10 °С.

2. За останню десятиденку і в подальшому (за необхідністю) методом змінної середньої визначити індекс погоди за формулою Пеймла та Петрліка, адаптованої до несправжньої борошнистої роси огірка:

                           (12.2)

де  Іп – індекс погоди;

      Т – середньодобова температура повітря, °С;

      р – середньодобова вологість повітря, %;

      Оп– кількість опадів, мм;

      k  – кількість днів без опадів.

3. Якщо індекс погоди перевищив значення 28 балів і необхідні для зараження рослин умови зберігаються, то десятий день  є критичним для початку розвитку хвороби.

4. Знаючи, що  тривалість інкубаційного періоду збудника несправжньої борошнистої роси огірка становить 5-6 діб (залежно від сорту), визначають дату прояву хвороби і дату першого обприскування рослин фунгіцидами.

Варіанти завдання наведено в табл. 12.1.

Результати виконання завдання

1. Дата накопичення відповідної СЕТ  –

2. Сприятливий період з Іп ³ 28 балів з______ по _______;

3. Дата прояву хвороби на рослинах –

4. Дата проведення першого обприскування рослин огірка фунгіцидами проти несправжньої борошнистої роси –