Метою викладання навчальної дисципліни є формування глибоких теоретичних знань щодо суті, цілей, форм і методів впливу держави на економіку в цілому, розвиток окремих галузей на мотивацію діяльності всіх економічних суб'єктів; розкрити інструментарій економічної політики держави,  специфіку основних механізмів їх реалізації в сучасних умовах розвитку України.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Економічна політика» є:

-           оволодіти базовими знаннями щодо економічної сутності, характеру і головних компонентів економічної політики;

-           сформувати у студентів стійкі знання з теорії та практики процесів економічного розвитку національної економіки;

-           формування компетентності щодо використання основних механізмів економічної політики;

-           аналізувати прийоми, способи та інструментів законодавчого, характеру, здійснюваних в економічній політиці держави;

-           оцінювати окремі заходи економічної політики в аграрному секторі;

-           розуміти особливості формування аграрної політики у країнах із різним рівнем соціально-економічного розвитку;

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

знати:

- теоретичні основи економічної політики;

 - основні напрямки економічної політики, їхній взаємозв'язок і взаємозалежність;

- цілі та пріоритети стратегії соціально-економічного розвитку країни;

- зміст і основні методи впливу економічної політики держави на економічну, підприємницьку активність та інвестиційні рішення господарюючих суб’єктів,

- сильні і слабкі позиції економіки країни у світовому господарстві та базові концепції конкурентоспроможності виробників і національних економік;

- особливості різних видів галузевої політики, можливостей її застосування і потенційних результатів у зв'язку з рівнем розвитку і проблемами відповідних галузей національної економіки;

уміти:

- досліджувати поточний стан економіки країни, регіону, підприємства і визначати ті форми впливу держави на поведінку ринкових суб'єктів, які будуть вирішувати проблеми  економічному розвитку;

- проводити аналіз заходів різних видів економічної політики;

- прогнозувати можливі наслідки реалізованих заходів економічної політики в коротко- і довгостроковому періоді, потенційні негативні побічні ефекти державного впливу, співвідносити вигоди і витрати, пов'язані з активною державною економічною політикою.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати типові спеціалізовані задачі у сфері економіки суб’єктів господарювання або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів сучасної економічної науки і характеризується певною невизначеністю умов і необхідністю врахування комплексу вимог здійснення професійної та навчальної діяльності.

загальні компетентності:

ЗК 7. Здатність працювати в команді та генерувати нові ідеї.

спеціальні компетентності:

СК 8 Здатність до розуміння особливостей сучасної економіки, її інституційної структури та обґрунтування напрямів політики держави в умовах високого рівня відкритості економіки.

СК 12. Здатність обґрунтовувати управлінські рішення з урахуванням їх правомірності у сфері господарської, фінансової, страхової та інших видів діяльності з застосуванням сучасного методичного інструментарію..

Програмні результати навчання:

ПРН 4. Розуміти вимоги до діяльності за спеціальністю, зумовлені необхідністю забезпечення сталого розвитку України, її зміцнення як демократичної, соціальної, правової держави.

ПРН 8. Усвідомлювати особливості сучасної економіки, інституційної структури, основних напрямів політики держави.

ПРН 11. Формувати необхідний рівень теоретичних знань економічних законів та закономірностей розвитку економічних систем та суб’єктів господарювання.

ПРП 18. Демонструвати вміння використовувати методи і засоби розробки, економічного обґрунтування, прийняття і реалізації управлінських рішень.


Метою вивчення дисципліни «Аграрна політика» є оволодіння теоретичними та методологічними основами формування та реалізації аграрної політики держави, вміннями оцінювати її ефективність та обґрунтовувати вибір тих чи інших заходів державного регулювання.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Аграрна політика» є:

- оволодіти базовими знаннями щодо економічної сутності, характеру і головних компонентів аграрної політики;

- аналізувати ефективність діяльності органів та інститутів аграрної політики, використовуючи різні ринково-політичні інструменти;

- оцінювати окремі заходи фінансово-кредитної, податкової, цінової політики в аграрному секторі, а також аграрно-соціальній та аграрно-екологічній політиці держави;

- розуміти особливості формування аграрної політики у країнах із різним рівнем соціально-економічного розвитку, характеризувати аграрну політику окремих країн та блоків.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

знати:

- економічну сутність, характер і головні компоненти аграрної політики та умови її реалізації;

- механізми формування національних та світових агропродовольчих ринків, вплив аграрної політики на міжнародну торгівлю та продовольчу безпеку країни;

- інструменти регулювання ринків агропродовольчої продукції та економічні наслідки їх застосування;

- основні підходи до оцінювання рівня державної підтримки аграрного сектору;

- засади аграрно-екологічної, аграрно-соціальної політики, їх сучасні аспекти і проблеми реалізації;

- основні етапи розвитку аграрної політики в Україні та основні напрями сучасної аграрної політики держави;

- сучасний стан процесу реформування економічних відносин в АПК України, характерні риси бюджетної, податкової, фінансово-кредитної та цінової політики;

- особливості формування окремих агропродовольчих ринків в Україні з позиції попиту і пропозиції, інструменти державного регулювання внутрішнього ринку та зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією;

- особливості формування аграрної політики у країнах з різним рівнем економічного розвитку, основні складові аграрної політики окремих зарубіжних країн;

вміти:

- формувати мету та систему цілей аграрної політики держави;

- аналізувати наслідки використання окремих інструментів регулювання внут­рішнього агропродовольчого ринку та зовнішньої торгівлі з точки зору їх впливу на виробників, споживачів та державний бюджет;

- визначати рівень захисту аграрного сектору із використанням загальноприйнятої світовою спільнотою методології;

- оцінювати міжнародну конкурентоспроможність вітчизняного сільськогосподарського виробництва;

- визначати основні показники продовольчої безпеки держави та фактори, що на неї впливають;

- аналізувати ефективність окремих заходів бюджетної, податкової, фінансово-кредитної та ринкової політики держави;

- обґрунтовувати пріоритети державної структурної, соціальної та екологічної політики.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати типові спеціалізовані задачі у сфері економіки суб’єктів господарювання або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів сучасної економічної науки і характеризується певною невизначеністю умов і необхідністю врахування комплексу вимог здійснення професійної та навчальної діяльності.

спеціальні компетентності:

СК 8 Здатність до розуміння особливостей сучасної економіки, її інституційної структури та обґрунтування напрямів політики держави в умовах високого рівня відкритості економіки.

СК 12. Здатність обґрунтовувати управлінські рішення з урахуванням їх правомірності у сфері господарської, фінансової, страхової та інших видів діяльності з застосуванням сучасного методичного інструментарію..

Програмні результати навчання:

ПРН 4. Розуміти вимоги до діяльності за спеціальністю, зумовлені необхідністю забезпечення сталого розвитку України, її зміцнення як демократичної, соціальної, правової держави.

ПРН 8. Усвідомлювати особливості сучасної економіки, інституційної структури, основних напрямів політики держави.

ПРП 18. Демонструвати вміння використовувати методи і засоби розробки, економічного обґрунтування, прийняття і реалізації управлінських рішень.


Форма підсумкового контролю – екзамен

Семестр в якому викладається дисципліна – 1

Дисципліна – обов'язкова


Предметом вивчення дисципліни є сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності.

Метою навчальної дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини" є формування системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях.

Завданням   вивчення    курсу    є теоретична підготовка студентів з питань:

-         засвоєння основних категорій і термінів, що використовуються в економіці праці;

-         оволодіння методами поділу та кооперації праці, організації робочих місць;

-         здобуття навичок у визначенні чинників ефективності та продуктивності праці, розрахунку трудових показників, нарахуванні заробітної плати;

-         дослідження системності та порядку формування фонду оплати праці, а також ефективності його використання;

-         оволодіння методами вивчення витрат робочого часу, нормування праці;

-         підвищення адаптації студентів до ринку праці з метою формування ефективної системи соціально-трудових відносин.


У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати : сутність соціально-трудових відносин в аграрному секторі, завдання економіки праці на сучасному етапі;

етапи становлення та розвитку ринкового середовища на селі та пов'язані з ними проблеми використання трудових ресурсів;

завдання та напрями удосконалення організації праці на сільськогосподарських підприємствах;

організаційно-правові основи нормування та оплати праці в галузі;

особливості нормування та оплати праці працівників всіх підрозділів сільськогосподарських підприємств;

мотиваційні, інноваційні, рекреаційні проблеми економіки праці;

методичні основи розробки планів поліпшення соціально-трудових відносин.

уміти: оцінювати стан соціально-трудових відносин на підприємстві, ринку праці в галузі;

 розробляти заходи щодо удосконалення використання трудових ресурсів;

формувати систему мотивоформувальних та стимулювальних заходів на підприємстві;

оцінювати та удосконалювати, а за необхідності й розробляти прогресивні системи організації та оплати праці;

 складати проекти трудових договорів між адміністрацією підприємства та працівниками;

проектувати раціональні режими праці та відпочинку;

складати відповідні розділи планів соціально-економічного розвитку підприємства.


Компетентності:

загальні:

  1. ЗК 1. Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

  2. ЗК 4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

  3. ЗК 6. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

  4. ЗК 8. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

  5. ЗК 9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

  6. ЗК 11. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

  7. ЗК 13. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

  8. ЗК 15. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). 

 

спеціальні (фахові):

  1. ФК 6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

  2. ФК 9. Здатність працювати в команді та налагоджувати міжособистісну взаємодію при вирішенні професійних завдань.

  3. ФК 10. Здатність оцінювати виконувані роботи, забезпечувати їх якість та мотивувати персонал організації.

  4. ФК 11. Здатність створювати та організовувати ефективні комунікації в процесі управління.

  5. ФК 14. Розуміти принципи психології та використовувати їх у професійній діяльності.

  6. ФК 15. Здатність формувати та демонструвати лідерські якості та поведінкові навички.

 

Програмні результати навчальної дисципліни:

  1. PH 1. Знати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина України.

  2. PH 2. Зберігати моральні, наукові цінності та примножувати досягнення суспільства, використовувати різні види та форми рухової активності для ведення здорового способу життя.

  3. PH 5. Описувати зміст функціональних сфер діяльності організації.

  4. PH 9. Демонструвати навички взаємодії, лідерства, командної роботи.

  5. PH 10. Мати навички обґрунтування дієвих інструментів мотивування персоналу організації.

  6. PH 12. Оцінювати правові, соціальні та економічні наслідки функціонування організації.

  7. PH 13. Спілкуватись в усній та письмовій формі державною та іноземною мовами.

  8. PH 14. Ідентифікувати причини стресу, адаптувати себе та членів команди до стресової ситуації, знаходити засоби до її нейтралізації.

  9. PH 15. Демонструвати здатність діяти соціально відповідально та громадсько свідомо на основі етичних міркувань (мотивів), повагу до різноманітності та між культурності.

  10. PH 16. Демонструвати навички самостійної роботи, гнучкого мислення, відкритості до нових знань, бути критичним і самокритичним.