Виробнича практика для здобувачів магістерського рівня − це процес активного, дієвого засвоєння виробничого досвіду шляхом виконання відповідних організаційних функцій і прийняття управлінських рішень на посадах, передбачених освітньо-професійною програмою 073 «Менеджмент».

Мета виробничої практики в системі  виробничого середовища набути вмінь і навичок самостійно приймати організаційні науково- обґрунтовані рішення на основі пізнання об’єктивних законів і законо-мірностей виробництва, застосування наукових принципів менеджменту, опрацювати методологію процесу управління сільськогосподарським виробництвом з активною роллю магістранта.

Відповідно до загальної мети доцільно  визначити загальні напрямки комплексної виробничої практики з фаху:

          • оволодіння  здобувачами сучасними методами, формами організації управління сільськогосподарськими підприємствами;

• оволодіння методами інтегративної оцінки факторів ризику та анти-кризового управління, розробки стратегій розвитку організацій та визначення критеріїв їх вибору;

• освоєння та вивчення основних засад проектів, враховуючи юридичні, фінансові, економічні та техніко-технологічні вимоги та можливості, озна-йомлення з вимогами та умовами вибору виконавців проектів на конкурсних засадах і з особливостями підготовки і укладання угод на матеріально-технічне забезпечення проектів;  

• вивчення особливостей управлінської праці, її взаємодії з навколиш-нім середовищем, вивчення прогресивних методів наукової організації управлінської праці й активізації людського фактора у виробництві;

• набуття практичного досвіду з організації інформаційних систем та оперативного управління сільськогосподарським виробництвом.

Повне виконання програмних завдань допоможе здобувачам у формуванні  на  базі  одержаних  теоретичних  знань, професійних умінь  і  навичок  для  прийняття  самостійних   рішень під час конкретної роботи в реальних  ринкових  і  виробничих умовах; сприятиме вихованню потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Зміст і послідовність комплексної виробничої практики з фаху визначається  програмою практики.

Під час цієї практики здобувач зобов’язаний погодити з керівником і голов­ними спеціалістами свої пропозиції стосовно удосконалення виробництва, обґрунтувавши їх необхідними розрахунками, які будуть викладені у звіті у вигляді висновків і пропозицій.

 


Мета вивчення дисципліни – забезпечення знань з основних розділів прикладної економіки, організації та результативності господарювання на рівні первинної ланки суспільного виробництва; формування у майбутніх фахівців сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту, формування розуміння концептуальних основ системного управління організаціями; умінь аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, прийняття адекватних управлінських рішень.

Завданням вивчення курсу є теоретична підготовка здобувачів з питань:

- теорії та методологічних засад засвоєння практичних навичок управління підприємством у конкурентному середовищі;

- ефективного використання ресурсного і виробничо-господарського потенціалу,

- забезпечення розширеного самовідтворення на основі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку.

- особливостей менеджменту на різних етапах життєвого циклу підприємства;

-  специфіки управління різновидами підприємств та їх об'єднань;

-  напрямків організаційного розвитку підприємства;

-    розподілу праці,  організації робочих  місць,  аналізу  процесу роботи;

-   розпорядчої діяльності, делегування та інструктування;

- організації основних видів управлінської діяльності;

-    аналізу ефективності управління.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: суть і цілі вивчення економіки, підприємництва і менеджменту; види ресурсів підприємства і ефективність їх використання; систему показників економічної ефективності діяльності підприємства і способи їх розрахунку; з’ясування економічної суті підприємництва, його функцій та умов існування; дослідження видів підприємницької діяльності та підприємницького доходу як її економічного результату; економічні основи функціонування підприємств в умовах ринку; прогресивні методи планування та форми організації виробництва виявлення основних тенденцій розвитку підприємництва в Україні; сутність основних понять і категорій менеджменту та управління; принципи та функції менеджменту; системи методів управління; зміст процесу та технології управління; основи планування, організовування, мотивування та контролювання; методи організації взаємодії повноважень, відповідальності;  основні підходи та методи прийняття рішень у менеджменті; інформаційне забезпечення процесу управління; основні стилі керівництва та лідерства;  особливості формування організаційної культури та етики менеджменту;

уміти: аналізувати господарську діяльність сільськогосподарських підприємств;  володіти методикою визначення економічних показників; оцінити результативність і ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств; з’ясування економічної суті підприємництва, його функцій та умов існування; дослідження видів підприємницької діяльності та підприємницького доходу як її економічного результату; виявлення основних тенденцій розвитку підприємництва в Україні; визначити перспективні види бізнесової діяльності; оцінювати діяльність підприємства з економічної точки зору; вишукувати резерви підвищення ефективності діяльності підприємства; з’ясовувати причинно-наслідкові зв'язки в організаціях, аналізувати й узагальнювати матеріал у певній системі, порівнювати факти на основі здобутих з різних джерел знань; налагоджувати ефективні комунікації у процесі управління; розробляти технології із прийняття та реалізації управлінських рішень; структурувати завдання відповідно до чисельності та кваліфікації виконавців, визначати черговість робіт, розраховувати термін їх виконання; з урахуванням ділових та особистісних рис добирати виконавців, розподіляти завдання; здійснювати делегування; визначати та оцінювати ефективність менеджменту.

 

Перелік компетентностей:

·  інтегральна:

здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері агрономії при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та здійснення інновацій, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

· загальні:

здатність  до  абстрактного  мислення,  аналізу, синтезу;

здатність до комунікації в усній і письмовій формах на державній та іноземних мовах для вирішення завдань професійної діяльності.

здатність  до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми, а також приймати обґрунтовані рішення.

здатність працювати  в команді та володіти навичками міжособистісної взаємодії.

здатність  нести  соціальну і етичну відповідальність за прийняті рішення.

здатність до саморозвитку, самореалізації використання творчого потенціалу.

здатність керувати колективом у сфері професійної діяльності.

· спеціальні (фахові):

готовність до комунікації в усній та письмовій формах на державній мові України, а також іноземній мові в межах вирішення завдань професійної діяльності;

розуміння сутності сучасних проблем агрономії, науково-технічну політику в межах виробництва екологічно-безпечної продукції рослинництва;

володіння методами оцінки стану агрофітоценозів та прийомами корегування технології виробництва сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони;

володіння методами програмування врожаю польових культур з урахуванням різних рівнів агротехнологій;

уміння дати оцінку придатності земель для вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням виробництва якісної продукції;

здатність самостійно організовувати та проводити наукові дослідження з використанням загальноприйнятих методів і стандартів аналізу ґрунтових та рослинних зразків;

уміння розробити практичні рекомендації з використання результатів наукових досліджень.


Метою вивчення дисципліни є формування у здобувачів сучасного системного мислення і комплексу спеціальних знань у галузі підвищення ефективності управління організаційними структурами завдяки правильному використанню менеджерами різних рівнів принципів та інструментів адміністрування, створенню цілісної системи адміністративного управління організацією.

Предметом вивчення дисципліни є дослідження теоретичних та практичних особливостей адміністративного менеджменту у сучасних умовах господарювання.

Завданням вивчення курсу є:

♦ вивчення термінологічної бази з адміністративного менеджменту;

♦ обґрунтування ролі адміністрації та менеджера-адміністратора в системі адміністративного менеджменту;

♦ вивчення функцій та процесу адміністративного;

♦ формування вмінь щодо планування та організовування адміністративної роботи;

♦ обґрунтування вибору форм і методів адміністративного впливу на підлеглих;

♦ вивчення форм адміністративного контролювання та регулювання діяльності;

♦ формування інформаційно-адміністративного забезпечення роботи організації.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

         знати:

♦    предмет, завдання та функції державно-адміністративного менеджменту;

♦    концептуальні основи теорії і практики адміністративного менеджменту;

♦    витоки та історію становлення й розвитку теорії адміністративного управління;

♦   суб’єктно-об’єктну детермінацію адміністративної діяльності;

♦   методологію адміністративного менеджменту;

♦    основи і практику утворення державно-менеджерської системи;

♦    механізм функціонування державно-адміністративного апарату;

♦   сутність кадрової політики, її тактику і стратегію в державно-

адміністративному управлінні;

♦ інформаційно-комунікативні зв’язки в системі менеджменту;

♦ застосування сучасних засад і напрямів наукової організації праці;

♦  порядок розробки і прийняття управлінських рішень на різних рівнях адміністративної діяльності;

         уміти:

•   творчо впроваджувати набуті теоретичні знання та практичні навики з управлінської адміністративної діяльності під час здійснення менеджерських функцій;

•   застосовувати у відповідності із ситуацією найефективніші методи адміністративної роботи з метою досягнення конкурентних показників;

• приймати і реалізовувати результативні управлінські рішення на основі забезпечення компромісу інтересів різних організацій, громадськості, держави;

•  планувати й організовувати особисту діяльність з метою формування ефективних гнучких організаційних структур управління;

•  враховувати досвід управлінської адміністративної діяльності, набутий різними школами управління в умовах України;

• організовувати процес документування в управлінні, формувати потоки документів, створювати порядок їх проходження та виконання;

•  спілкуватися з підлеглими та колективом, проводити наради.

Реалізація визначеної навчальної мети передбачається шляхом активізації мислення здобувачів, його розвитку, долучення їх до самостійного прийняття рішень у галузі управління, постійної взаємодії здобувачів і викладачів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 150 годин 5 кредитів ЄКТС.

 

Перелік компетентностей:

 

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні  спеціалізовані завдання  та  практичні проблеми  у  сфері  публічного  управління  та адміністрування  або  у процесі  навчання,   що  передбачає застосування теорій та наукових  методів  і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності:

1. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями.        

 2. Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності  громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

3. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації..

4.   Здатність працювати в команді.

5. Здатність планувати та управляти часом.

6. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

8. Здатність до усного і письмового спілкування державною мовою.

9.  Навички міжособистісної взаємодії.

10. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань / видів діяльності).

Фахові (спеціальні) компетентності:                             

1. Здатність до соціальної взаємодії, до співробітництва й розв’язання конфліктів.

2.  Здатність  забезпечувати  належний  рівень вироблення та використання управлінських  продуктів, послуг чи процесів.

3. Здатність забезпечувати дотримання нормативно- правових та морально-етичних норм поведінки.

4. Здатність використовувати в процесі підготовки і впровадження управлінських рішень сучасні ІКТ.

5.  Здатність  використовувати  систему  електронного документообігу в організації.

6. Здатність здійснювати інформаційно-аналітичне забезпечення управлін-ських процесів із використанням сучасних  інформаційних ресурсів та технологій.

7. Здатність розробляти тактичні та оперативні плани управлінської діяльності.

8. Здатність готувати  проекти  управлінських  рішень, та їх впроваджувати.

9.  Здатність  впроваджувати  інноваційні  технології.


Предметом вивчення дисципліни є дослідження теоретичних та практичних особливостей адміністративного менеджменту у сучасних умовах господарювання.

Завданням вивчення курсу «Адміністративний менеджмент»  є:

♦ вивчення термінологічної бази з адміністративного менеджменту;

♦ обґрунтування ролі адміністрації та менеджера-адміністратора в системі адміністративного менеджменту;

♦ вивчення функцій та процесу адміністративного;

♦ формування вмінь щодо планування та організовування адміністративної роботи;

♦ обґрунтування вибору форм і методів адміністративного впливу на підлеглих;

♦ вивчення форм адміністративного контролювання та регулювання діяльності;

♦ формування інформаційно-адміністративного забезпечення роботи організації.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

         знати:

♦    предмет, завдання та функції державно-адміністративного менеджменту;

♦    концептуальні основи теорії і практики адміністративного менеджменту;

♦    витоки та історію становлення й розвитку теорії адміністративного управління;

♦   суб’єктно-об’єктну детермінацію адміністративної діяльності;

♦   методологію адміністративного менеджменту;

♦    основи і практику утворення державно-менеджерської системи;

♦    механізм функціонування державно-адміністративного апарату;

♦   сутність кадрової політики, її тактику і стратегію в державно-

адміністративному управлінні;

♦ інформаційно-комунікативні зв’язки в системі менеджменту;

♦ застосування сучасних засад і напрямів наукової організації праці;

♦  порядок розробки і прийняття управлінських рішень на різних рівнях адміністративної діяльності;

         уміти:

•   творчо впроваджувати набуті теоретичні знання та практичні навики з управлінської адміністративної діяльності під час здійснення менеджерських функцій;

•   застосовувати у відповідності із ситуацією найефективніші методи адміністративної роботи з метою досягнення конкурентних показників;

• приймати і реалізовувати результативні управлінські рішення на основі забезпечення компромісу інтересів різних організацій, громадськості, держави;

•  планувати й організовувати особисту діяльність з метою формування ефективних гнучких організаційних структур управління;

•  враховувати досвід управлінської адміністративної діяльності, набутий різними школами управління в умовах України;

• організовувати процес документування в управлінні, формувати потоки документів, створювати порядок їх проходження та виконання;

•  спілкуватися з підлеглими та колективом, проводити наради.

Реалізація визначеної навчальної мети передбачається шляхом активізації мислення здобувачів, його розвитку, долучення їх до самостійного прийняття рішень у галузі управління, постійної взаємодії здобувачів і викладачів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин 6 кредитів ЄКТС.

 

 

Перелік компетентностей:

 

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні, спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері управління або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів менеджменту, характеризується комплексністю і невизначеністю умов.

 

Загальні компетентності:

1.   Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

2.  Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу.

4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

5. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

6. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

7.  Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

9. Здатність до проведення досліджень на відповідному рівні.

10. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

11. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

12. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

Спеціальні (фахові) компетентності:

1.        Здатність визначати та описувати характеристики організації.

2. Здатність аналізувати результати діяльності організації, зіставляти їх з факторами впливу зовнішнього та внутрішнього середовища.

3. Здатність визначати перспективи розвитку організації.

4. Вміння визначати функціональні області організації та зв’язки між ними.

5. Здатність управляти організацією та її підрозділами через реалізацію функцій менеджменту.

 6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

 7. Здатність обирати та використовувати сучасний інструментарій менеджменту.

8. Здатність планувати діяльність організації та управляти часом.

9. Здатність працювати в команді та налагоджувати міжособистісну взаємодію при вирішенні професійних завдань.

10. Здатність оцінювати виконувані роботи, забезпечувати їх якість та мотивувати персонал організації.

11. Здатність створювати та організовувати ефективні комунікації в процесі управління.

12. Здатність аналізувати й структурувати проблеми організації, формувати обґрунтовані рішення.


Метою навчальної дисципліни є формування у здобувачів професійних компетентностей щодо розподілу влади між різними рівнями та підвищення ефективності управління територіями в Україні умовах реформ.

Предметом навчальної дисципліни є засвоєння фундаментальних і прикладних засад територіального управління господарськими процесами та механізмів реалізації соціально-економічної політики держави в умовах реформ.

Завданнями навчальної дисципліни є такі: сформувати компетентності щодо використання сучасних підходів для аналізу ефективності територіального управління, а також реалізації регіональної соціально-економічної політики; навчити обґрунтовувати оптимальні шляхи реформування регіонального управління та місцевого самоврядування у загальній системі державного управління; навчити розробляти пропозиції з реформування адміністративно-територіального устрою із здійсненням прогнозної оцінки наслідків їх впровадження; сформувати здатності аналізувати процеси розвитку місцевого самоврядування та його елементів, шляхи та методи удосконалення структури органів місцевого самоврядування; навчити застосовувати сучасні методи    дослідження систем управління та діяльності регіональних органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, алгоритми оцінки їх діяльності.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен оволодіти знаннями й навичками професійної діяльності менеджера в сфері управління персоналом, а саме:

повинен знати:

сутність, принципи, об'єкт, суб'єкт й інструменти територіального

управління у країні;

- методології дослідження й удосконалення процесів управління територіями на макро- і мезорівнях;

- сутність і основні складові механізму регіональної економічної політики у

країні;

 - основні критерії ефективної реалізації окремих видів регіональної політики;

- методологічні основи формування та розвитку АТУ в Україні та інших країнах світу;

- мати розуміння концепції реформування АТУ в Україні;

- систему економіко-математичних методів для побудови прогнозів реформування АТУ в Україні;

- нормативно-правові основи становлення та розвитку МС в Україні;

- алгоритм аналізу діяльності регіональних органів влади;

- нормативно-правові основи функціонування органів влади в Україні; сучасні методи дослідження діяльності органів державної влади й органів МС в умовах змін;

- основні етапи проведення моніторингу результативності та ефективності управління територіями органами влади на макро- і мезорівнях.

повинен уміти:

- використовувати загальнонаукові та конкретно наукові методи для дослідження механізму територіального управління соціально-економічними процесами у країні;

- обґрунтовувати критерії для оцінювання наслідків прийнятих управлінських рішень щодо реалізації тієї чи іншої регіональної політики у країні;

- розробляти пропозиції з реформування АТУ на основі здійснення прогнозної оцінки наслідків їх впровадження в Україні;

- обґрунтовувати оптимальні шляхи реформування системи регіонального управління і МС у загальній системі державного управління;

- застосовувати сучасні методи дослідження систем управління і діяльності регіональних органів державної виконавчої влади та органів МС в умовах змін;

- здійснювати моніторинг результативності та ефективності управління територіями в Україні органами влади на державному та регіональному рівнях.

Вивчення дисципліни "Територіальне управління» в Україні в умовах реформ сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки студентів, формуванню у них компетентностей щодо науково-аналітичного опрацювання проблем у сфері територіального управління в Україні.

 

Перелік компетентностей:

 

Інтегральна компетентністьздатність розв’язувати складні задачі і проблеми у гатузі професійної діяльності з публічного управління та адмі-ністрування із поглибленим рівнем знань та вмінь інноваційного  характеру.

Загальні компетентності:

1. Вміння аналітичної, експериментальної та асоціативної творчої роботи в генеруванні принципово нових проектних ідей.

2. Креативність, здатність до системного мислення.

3. Здатність виконувати роботу в команді, включаючи здатність взаємодії із колегами та виконання обов’язкової роботи в установлені терміни.

4. Здатність встановлювати ділові відносини з керівниками партнерських компаній на основі визначення зон  спільних інтересів та формування ділової довіри; аргументовано проводити переговори із використанням сучасних інформаційно- комунікаційних технологій та відповідної ділової мови у тому числі іноземної.

5. Вміння надавати професійну консультацію, спілкуватися із нефахівцями, вести розмову, бути красномовним, виразно, переконливо доносити свої ідеї, акцентувати увагу на конкурентних перевагах власного  бізнесу,  переконливо рекламувати свої бізнес-проекти.

6. Дотримання моральних принципів в управлінні організацією та взаємодії з партнерами, усвідомлення соціальної відповідальності бізнесу.

7. Здатність до безперервного самостійного  навчання, освоєння нових знань, оволодіння та обмін передовим досвідом

Фахові (спеціальні) компетентності:

1. Здатність організовувати діяльність органів публічного управління та організацій різних форм власності.

2. Здатність організовувати та розробляти заходи щодо впровадження електронного урядування в різних сферах публічного управління та адміністрування.

3. Здатність визначати показники сталого розвитку на загальнодержав-ному, регіональному, місцевому та організаційному рівнях.

4. Здатність представляти органи публічного управління та налагоджу-вати ефективні комунікації.

5. Здатність здійснювати професійну діяльність  з урахуванням потреб забезпечення національної безпеки України.

6. Здатність самостійно готувати нормативно-правові акти, аналітичні довідки, пропозиції, доповіді.

7. Здатність надавати експертну оцінку нормативно-правовим актам на різних рівнях публічного управління та адміністрування.

8. Здатність забезпечувати належний рівень якості управлінських продуктів, послуг чи процесів.

9. Здатність організувати систему е-документообігу в організації.

10. Здатність організовувати інформаційно-аналітичне забезпечення управлінських процесів із використанням сучасних інформаційних ресурсів та технологій.