Метою викладання навчальної дисципліни є формування системи знань про природу конфліктів, набуття практичних навичок у їх вирішенні, вироблення вмінь прогнозувати і контролювати конфліктну ситуацію, позитивно сприймати конфлікт і прагматично його використовувати.
Навчальна дисципліна оплює теоретико-методичні основи теорії та практики управління конфліктами в системі менеджменту організацій з урахуванням наукових закономірностей, принципів та методів ефективного управління конфліктними ситуаціями в умовах фахової підготовки і становлення сучасного фахівця з менеджменту.
Завдання навчальної дисципліни:
- узагальнення теоретичних засад у сфері конфліктології, розуміння основних тенденцій та напрямів ї еволюції;
- вивчення особливостей взаємовідносин працівників у процесі зародження, протікання та завершення конфліктів в організації;
- розгляд сучасних теорій управління конфліктами;
- вивчення методів управління конфліктами в організації;
- набуття практичних навичок з аналізу і оцінки конфліктів у системі менеджменту організацій;
- вивчення прогресивних методів попередження і прогнозування конфліктів в умовах виробництва;
- розгляд системи мотиваційного забезпечення у ході управління конфліктом як соціального феномену.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі повинні:
знати: предметну сферу і методологічну основу конфліктології; розвиток конфліктологічних ідей за час існування людства; закономірності, функції, принципи та методи конфліктології; елементи внутрішнього та зовнішнього впливу на конфліктні ситуації; основи динаміки процесу розвитку конфліктів; теорії механізмів виникнення конфліктів; методи діагностики і аналізу конфліктів; прийоми і методи профілактики конфліктів в організаціях; специфіку форм прояву управлінських конфліктів; методи та засоби забезпечення ефективного управління конфліктами.
уміти: розробляти ефективну систему організаційного попередження, прогнозування і профілактики конфліктів в організаціях; діагностувати і аналізувати конфлікт з визначенням основних конфліктологічних понять; правильно застосовувати різноманітні методи управління конфліктами у конкретних виробничих умовах; реалізовувати основні функції і принципи управління конфліктами; застосовувати моделі поведінки особистості у конфліктній взаємодії за ситуаційним підходом.
- Викладач: Катерина Крамаренко
Метою викладання навчальної дисципліни є формування системи знань про природу конфліктів, набуття практичних навичок у їх вирішенні, вироблення вмінь прогнозувати і контролювати конфліктну ситуацію, позитивно сприймати конфлікт і прагматично його використовувати.
Навчальна дисципліна оплює теоретико-методичні основи теорії та практики управління конфліктами в системі менеджменту організацій з урахуванням наукових закономірностей, принципів та методів ефективного управління конфліктними ситуаціями в умовах фахової підготовки і становлення сучасного фахівця з менеджменту.
Завдання навчальної дисципліни:
- узагальнення теоретичних засад у сфері конфліктології, розуміння основних тенденцій та напрямів ї еволюції;
- вивчення особливостей взаємовідносин працівників у процесі зародження, протікання та завершення конфліктів в організації;
- розгляд сучасних теорій управління конфліктами;
- вивчення методів управління конфліктами в організації;
- набуття практичних навичок з аналізу і оцінки конфліктів у системі менеджменту організацій;
- вивчення прогресивних методів попередження і прогнозування конфліктів в умовах виробництва;
- розгляд системи мотиваційного забезпечення у ході управління конфліктом як соціального феномену.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі повинні:
знати: предметну сферу і методологічну основу конфліктології; розвиток конфліктологічних ідей за час існування людства; закономірності, функції, принципи та методи конфліктології; елементи внутрішнього та зовнішнього впливу на конфліктні ситуації; основи динаміки процесу розвитку конфліктів; теорії механізмів виникнення конфліктів; методи діагностики і аналізу конфліктів; прийоми і методи профілактики конфліктів в організаціях; специфіку форм прояву управлінських конфліктів; методи та засоби забезпечення ефективного управління конфліктами.
уміти: розробляти ефективну систему організаційного попередження, прогнозування і профілактики конфліктів в організаціях; діагностувати і аналізувати конфлікт з визначенням основних конфліктологічних понять; правильно застосовувати різноманітні методи управління конфліктами у конкретних виробничих умовах; реалізовувати основні функції і принципи управління конфліктами; застосовувати моделі поведінки особистості у конфліктній взаємодії за ситуаційним підходом.
- Викладач: Катерина Крамаренко
Метою викладання навчальної дисципліни «Методика викладання у вищій школі» є формування системи знань, умінь та навичок щодо дидактичних основ підготовки кадрів на основі концептуальних засад теорії, методики і методології викладання навчальних дисциплін в системі вищої освіти.
Навчальна дисципліна оплює теоретико-методичні основи теорії та практики методики викладання у вищій школі за визначеними спеціальностями в системі наукових закономірностей, принципів та методів навчання в умовах фахової підготовки і становлення сучасного фахівця аграрної сфери.
3авдання навчальної дисципліни:
- ознайомлення здобувачів зі структурою та змістом навчального процесу у вищому навчальному закладі, з особливостями роботи викладачів, завідувача кафедри, деканату, адміністрації;
- засвоїти педагогічні форми освітньої взаємодії викладачів зі студентами;
- навчитися творчо застосовувати знання і способи діяльності, засвоєні під час вивчення навчальних дисциплін;
- навчитися планувати, організовувати і аналізувати різноманітні види навчальних і позааудиторних занять, використовувати найбільш ефективні методи навчання, виховання і розвитку студентів;
- набути початкового досвіду ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальних форм педагогічної діяльності;
- ознайомитися з педагогічним досвідом викладацького складу університету ім. В.В.Докучаєва, апробувати найбільш ефективні прийоми і методи навчання, що застосовуються в системі вищої освіти.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі повинні:
знати:
- структуру і зміст навчального процесу у вищому навчальному закладі;
- особливості роботи викладачів, завідувача кафедри, деканату, адміністрації;
- педагогічні форми освітньої взаємодії викладачів зі студентами;
- різноманітні дослідно-експериментальні форми педагогічної діяльності;
- методи та засоби забезпечення ефективного управління студентською аудиторією.
вміти:
- творчо застосовувати знання і способи діяльності, засвоєні під час викладання навчальних дисциплін;
- планувати, організовувати і аналізувати різноманітні види навчальних і позааудиторних занять;
- використовувати найбільш ефективні методи навчання, виховання і розвитку студентів;
- вести науково-методичну роботу;
- розробляти ефективну дидактичну систему організації навчального процесу;
- апробувати найбільш ефективні прийоми і методи навчання, що застосовуються в системі педагогічного процесу;
- проводити педагогічні експерименти та аналізувати ефективність впровадження педагогічних новацій.
Перелік компетентностей:
Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері менеджменту та публічного управління та адміністрування або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та наукових методів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності:
1. Навички
використання
інформаційно-комунікаційних
технологій для пошуку, обробки ,
аналізу інформації з різних джерел та прийняття рішень.
2. Уміння планувати особистісну
стратегію управління навчально-творчою діяльністю.
Спеціальні
(фахові) компетентності:
1. Здатність до саморозвитку, навчання впродовж життя та ефективного менеджменту.
2. Навички формування та демонстрації лідерських якостей.
3. Уміння
формувати структуру та зміст навчального процесу з підготовки
управлінських кадрів.
4. Уміння систематизувати різноманітні форми організації навчального процесу в університеті (навчальна, наукова, виховна робота).
5. Уміння аналізувати педагогічні форми освітньої взаємодії з викладацьким складом та іншими здобувачами.
6. Уміння здійснювати класифікацію методів та засобів забезпечення ефективної самоорганізації навчальної, самостійної та індивідуальної роботи.
- Викладач: Катерина Крамаренко
Метою викладання навчальної дисципліни «Методика викладання у вищій школі» є формування системи знань, умінь та навичок щодо дидактичних основ підготовки кадрів на основі концептуальних засад теорії, методики і методології викладання навчальних дисциплін в системі вищої освіти.
Навчальна дисципліна охоплює теоретико-методичні основи теорії та практики методики викладання у вищій школі за визначеними спеціальностями в системі наукових закономірностей, принципів та методів навчання в умовах фахової підготовки і становлення сучасного фахівця аграрної сфери.
3авдання навчальної дисципліни:
- ознайомлення здобувачів зі структурою та змістом навчального процесу у вищому навчальному закладі, з особливостями роботи викладачів, завідувача кафедри, деканату, адміністрації;
- засвоїти педагогічні форми освітньої взаємодії викладачів зі студентами;
- навчитися творчо застосовувати знання і способи діяльності, засвоєні під час вивчення навчальних дисциплін;
- навчитися планувати, організовувати і аналізувати різноманітні види навчальних і позааудиторних занять, використовувати найбільш ефективні методи навчання, виховання і розвитку студентів;
- набути початкового досвіду ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальних форм педагогічної діяльності;
- ознайомитися з педагогічним досвідом викладацького складу університету ім. В.В.Докучаєва, апробувати найбільш ефективні прийоми і методи навчання, що застосовуються в системі вищої освіти.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі повинні:
знати:
- структуру і зміст навчального процесу у вищому навчальному закладі;
- особливості роботи викладачів, завідувача кафедри, деканату, адміністрації;
- педагогічні форми освітньої взаємодії викладачів зі студентами;
- різноманітні дослідно-експериментальні форми педагогічної діяльності;
- методи та засоби забезпечення ефективного управління студентською аудиторією.
вміти:
- творчо застосовувати знання і способи діяльності, засвоєні під час викладання навчальних дисциплін;
- планувати, організовувати і аналізувати різноманітні види навчальних і позааудиторних занять;
- використовувати найбільш ефективні методи навчання, виховання і розвитку студентів;
- вести науково-методичну роботу;
- розробляти ефективну дидактичну систему організації навчального процесу;
- апробувати найбільш ефективні прийоми і методи навчання, що застосовуються в системі педагогічного процесу;
- проводити педагогічні експерименти та аналізувати ефективність впровадження педагогічних новацій.
Перелік компетентностей:
Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійній діяльності згідно спеціальності, або у процесі навчання, що передбачає застосування сучасних економічних теорій та наукових методів управління та адміністрування і характеризується комплексністю, нестабільністю ринкової кон’юнктури та невизначеністю умов.
Загальні компетентності:
1. Здатність до саморозвитку,
самореалізації, використання творчого потенціалу.
2. Визнання морально-етичних
аспектів наукових досліджень, необхідності інтелектуальної доброчесності,
професійних кодексів поведінки.
3. Здатність навчатися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя.
4. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій.
Спеціальні (фахові) компетентності:
1. Здатність сприймати нову інформацію, обґрунтовувати, презентувати і впроваджувати результати досліджень та здійснювати консультування.
2. Уміння формувати структуру та
зміст навчального процесу з підготовки фахівців з підприємництва,
торгівлі та біржової діяльності.
3. Уміння систематизувати різноманітні форми організації навчального процесу в університеті (навчальна, наукова, виховна робота).
4. Уміння аналізувати педагогічні форми освітньої взаємодії викладачів зі здобувачами.
5. Уміння здійснювати класифікацію методів та засобів забезпечення ефективної самоорганізації навчальної, самостійної та індивідуальної роботи.
- Викладач: Катерина Крамаренко
Метою навчальної дисципліни є формування системи знань про природу управлінської діяльності та психологічні основи міжособистісних ділових контактів в умовах виробництва, набуття практичних навичок у формуванні ефективних міжособистісних комунікацій, вироблення вмінь щодо створення належного соціально-психологічного клімату в колективі.
Навчальна дисципліна оплює теоретико-методичні основи теорії та практики психології управління за визначеними спеціальностями в системі наукових закономірностей, принципів та методів психологічного впливу в умовах фахової підготовки і становлення сучасного фахівця аграрної сфери.
Предметом навчальної дисципліни є теоретико-методичні основи процесу управління виробництвом з урахуванням соціально-психологічних факторів міжособистісних відносин у виробничих колективах.
3авдання навчальної дисципліни:
- розгляд теоретичних основ психології управління;
- аналіз історичного розвитку психології управління у межах вітчизняного та закордонного досвіду;
- опанування соціально-психологічних методів системного управління виробничими колективами в організації%
- вивчення інструментарію системного аналізу психологічної теорії управлінської діяльності працівників в умовах виробництва;
- ознайомлення з методичними підходами щодо обґрунтування психологічних факторів управлінського впливу на виробничі колективи та окремих виконавців;
- опрацювання соціометричних засад визначення соціально-психологічного мікроклімату виробничих колективів;
- розгляд теоретико-методичних засад управління конфліктами в аграрних формуваннях;
- набуття практичних навичок з аналізу і оцінки ефективності системи управління виробництвом з урахуванням психологічних факторів взаємодії керівника з підлеглими.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі повинні:
знати:
- розвиток психологічних та управлінських ідей за час існування людства;
- закономірності, функції, принципи та методи психології управління;
- прийоми і методи психологічного впливу на виробничі колективи та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації;
- психологічні аспекти організації праці та професійної діяльності;
- роль соціально-психологічних чинників в процесі вдосконалення системи управління;
- сучасні методи попередження власних стресів менеджера та боротьби з їх наслідками у підлеглих;
- методику визначення мікроклімату виробничого колективу;
- методи та засоби забезпечення ефективного управління конфліктами.
уміти:
– проектувати ефективну систему управління організацією;
- застосовувати різноманітні методи управління виробничим колективом за ситуаційним підходом;застосовувати ефективні моделі психологічного впливу на підлеглих;
- формувати індивідуальний раціональний стиль управління;
- здійснювати процес прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень;
- використовуваити методи соціометричного тестування для вивчення психологічних потреб особистості;
- вдосконалювати структуру управління з урахуванням впливу психологічних факторів;
- розробляти практичні рекомендації щодо формування сприятливого мікроклімату виробничого колективу;
- використовувати методи попередження, прогнозування і профілактики конфліктів в організаціях.
Перелік компетентностей:
Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні фахові задачі та практичні проблеми в галузі експертної оцінки ґрунтів, що передбачає застосування теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та відповідністю зональних умов.
Загальні компетентності:
1.
Здатність
діяти в нестандартних ситуаціях, нести соціальну і етичну відповідальність за
прийняті рішення.
2. Здатність до саморозвитку, самореалізації, використання творчого потенціалу.
3. Здатність спілкуватися з представниками різних професійних груп.
4. Здатність керувати колективом у сфері
професійної діяльності, толерантно сприймаючи соціальні, етнічні, конфесійні і
культурні відмінності.
5. Здатність діяти на основі етичних міркувань, соціально відповідально і свідомо.
Спеціальні
(фахові) компетентності:
1. Навички
управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття
рішень у конкретних виробничих умовах.
- Викладач: Катерина Крамаренко
Метою навчальної дисципліни є формування системи знань про природу управлінської діяльності та психологічні основи міжособистісних ділових контактів в умовах виробництва, набуття практичних навичок у формуванні ефективних міжособистісних комунікацій, вироблення вмінь щодо створення належного соціально-психологічного клімату в колективі.
Навчальна дисципліна оплює теоретико-методичні основи теорії та практики психології управління за визначеними спеціальностями в системі наукових закономірностей, принципів та методів психологічного впливу в умовах фахової підготовки і становлення сучасного фахівця аграрної сфери.
Предметом навчальної дисципліни є теоретико-методичні основи процесу управління виробництвом з урахуванням соціально-психологічних факторів міжособистісних відносин у виробничих колективах.
3авдання навчальної дисципліни:
- розгляд теоретичних основ психології управління;
- аналіз історичного розвитку психології управління у межах вітчизняного та закордонного досвіду;
- опанування соціально-психологічних методів системного управління виробничими колективами в організації;
- вивчення інструментарію системного аналізу психологічної теорії управлінської діяльності працівників в умовах виробництва;
- ознайомлення з методичними підходами щодо обґрунтування психологічних факторів управлінського впливу на виробничі колективи та окремих виконавців;
- опрацювання соціометричних засад визначення соціально-психологічного мікроклімату виробничих колективів;
- розгляд теоретико-методичних засад управління конфліктами в аграрних формуваннях;
- набуття практичних навичок з аналізу і оцінки ефективності системи управління виробництвом з урахуванням психологічних факторів взаємодії керівника з підлеглими.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі повинні:
знати: розвиток психологічних та управлінських ідей за час існування людства; закономірності, функції, принципи та методи психології управління; прийоми і методи психологічного впливу на виробничі колективи та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації; психологічні аспекти організації праці та професійної діяльності; роль соціально-психологічних чинників в процесі вдосконалення системи управління; сучасні методи попередження власних стресів менеджера та боротьби з їх наслідками у підлеглих; методику визначення мікроклімату виробничого колективу; методи та засоби забезпечення ефективного управління конфліктами..
уміти: проектувати ефективну систему управління організацією; застосовувати різноманітні методи управління виробничим колективом за ситуаційним підходом;застосовувати ефективні моделі психологічного впливу на підлеглих; формувати індивідуальний раціональний стиль управління; здійснювати процес прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень; використовувати методи соціометричного тестування для вивчення психологічних потреб особистості;вдосконалювати структуру управління з урахуванням впливу психологічних факторів; розробляти практичні рекомендації щодо формування сприятливого мікроклімату виробничого колективу; використовувати методи попередження, прогнозування і профілактики конфліктів в організаціях.- Викладач: Катерина Крамаренко