Програму вивчення навчальної дисципліни «ФІЗИКА» складено на основі ГСВОУ МОНУ Програма дисципліни «ФІЗИКА» для студентів-іноземців підготовчих факультетів вищих навчальних закладів України, затверджено заступником міністра освіти і науки України М.Ф. Степко 7.07.2004 р

Робоча програма навчальної дисципліни “Агрометеорологія” для здобувачів галузі знань 20 Аграрні науки і продовольство, спеціальності 202 Захист і карантин рослин, освітньо-професійної програми 202 Захист і карантин рослин.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Агрометеорологія»  є формування уявлень, знань, професійних навичок з дослідження метеорологічних факторів та фізичних процесів, які виникають в атмосфері та впливають на стан сільськогосподарських культур.

В ході опанування навчальної дисципліни вирішуються наступні задачі, повязані з виченням:

- властивостей і функцій атмосфери як середовища сільськогосподарського виробництва;

- закономірностей формування і просторово-часового розподілу основних агрометеорологічних чинників (сонячної радіації, термічного режиму та вологості повітря і ґрунту, опадів, снігового покриву, тощо) та їх впливу на процеси росту і розвитку сільськогосподарських культур;

-     умов формування несприятливих для сільського господарства явищ погоди, агрометеорологічніх критеріїв оцінювання їх шкодочинності, способи послаблення негативного впливу;

-     принципів сільськогосподарського оцінювання ресурсів клімату, основних характеристик агрокліматичних ресурсів, методів загального та спеціалізованого агрокліматичного районування;

-     основних видів агрометеорологічного оцінювання прогнозів;

-     будови і складу атмосфери, показники потреб рослин в основних метеорологічних факторах;

-     ефективного використання ресурсів клімату і мікроклімату урбанізованного середовища;

-     атмосферних явищ і боротьба з ними;

-     засвоєння метеорологічних приладів і методів спостережень;

-     вивчення основних методів прогнозу погоди тощо.

 

Результатом навчання – є те, що повинен знати й уміти здобувач після завершення вивчення дисципліни “Агрометеорологія”. Програмну компетентність навчальної дисципліни розуміють як динамічну комбінацію знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, що визначає здатність здобувача успішно здійснювати навчальну та подальшу професійну діяльність.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати:

- властивості і функції атмосфери як середовища сільськогосподарського виробництва;

-  закономірності формування просторово-часового розподілу основних агрометеорологічних чинників (сонячної радіації, термічного режиму повітря і ґрунту, вологості повітря, опадів, снігового покриву тощо) та їх вплив на процеси росту і розвитку сільськогосподарських культур;

-  умови формування несприятливих для сільського господарства явищ погоди, агрометеорологічні критерії оцінювання їх шкодочинності, способи послаблення негативного впливу;

-  принципи сільськогосподарського оцінювання ресурсів клімату, основні характеристики агрокліматичних ресурсів, методи загального та спеціалізованого агрокліматичного районування;

- основні види агрометеорологічного оцінювання прогнозів, засади їх розробки та напрями використання;

-  принципи і методи забезпечення сільськогосподарського виробництва агрометеорологічною інформацією;

уміти:

володіти методикою і правилами організації агрометеорологічних спостережень;

володіти методикою проведення вимірювань за допомогою основних метеорологічних приладів;

користуючись методами первиннного опрацювання, аналізу і узагальнення отриманих результатів вимірювань, отримувати кількісні та якісні характеристики погодних і кліматичних умов;

використовувати оперативну, режимну і прогностичну агрометеорологічну інформацію для вирішення проектних і виробничих завдань землеробства і рослинництва.

В ході вивчення навчальної дисципліни “Агрометеорологія” формуються інтегральні компетентності:

- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;

загальні компетентності:

1. здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;

2. здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

3. здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

4. здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;

5. здатність спілкуватися іноземною мовою;

6. знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. 7. здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

8. навички здійснення безпечної діяльності;

9. здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

10. здатність працювати в команді;

11. прагнення до збереження навколишнього середовища;

спеціальні компетентності:

1. здатність використовувати базові знання агрометеорології у рослинництві, землеробстві, селекції та насінництві, агрохімії, плодівництві, овочівництві, ґрунтознавстві, кормовиробництві, механізації в рослинництві, захисті рослин);

2. здатність вирощувати, розмножувати сільськогосподарські культури та здійснювати технологічні операції з первинної переробки і зберігання продукції з урахуванням динаміки метеорологічних величин;

3. здатність застосовувати знання та розуміння фізичних процесів, що виникають у атмосфері, фізіологічних процесів сільськогосподарських рослин для розв’язання виробничих технологічних задач;

5. здатність оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну гідрометеорологічну інформацію та практичні, виробничі і дослідні дані у галузях сільськогосподарського виробництва;

6. здатність застосовувати методи статистичної обробки дослідних даних, пов’язаних з технологічними та селекційними процесами в агрономії;

7. здатність науково обґрунтовано використовувати добрива та засоби захисту рослин з урахуванням коливань метеорологічних велічин, хімічних і фізичних властивостей та впливу на навколишнє середовище;

8. здатність розв’язувати широке коло проблем та задач у процесі вирощування сільськогосподарських культур шляхом розуміння їх біологічних особливостей та використання як теоретичних, так і практичних методів.

9. здатність управляти комплексними заходами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

10. здатність встановлювати відповідність агроландшафтних умов вимогам сільськогосподарських культур при їх розміщенні по території землекористування;

11. здатність володіти методикою і правилами організації агрометеорологічних спостережень;

12. здатність користуватись методами первиннного опрацювання, аналізу і узагальнення от результатів вимірювань, отримання кількісних та якісних характеристик погодних і кліматичних умов;

13. здатність використання оперативної, режимної і прогностичної агрометеорологічної інформації для вирішення проектних і виробничих завдань землеробства і рослинництва.



Робоча програма навчальної дисципліни “Метеорологія” призначена для здобувачів першого (бакалаврського) рівня, галузь знань 10 Природничі науки, спеціальність 103 Науки про Землю, освітньо-професійна програма 103 Науки про Землю.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Метеорологія» є формування базових знань про одну з основних фізичних оболонок Землі та її взаємодію з іншими складовими земної біосфери Землі.

         Основними завданнями вивчення дисципліни «Метеорологія» є формування у здобувачів першого (бакалаврського) рівня системи знань та вмінь щодо:

-   фізичних процесів, які відбуваються в атмосфері Землі та їх впливу на інші оболонки Землі та біосферу в цілому;

-   основних методів аналізу та прогнозу метеорологічних величин та явищ;

-   характеристик сучасного клімату Землі та України, складових кліматичної системи та їх взаємо зв’язків;

-     процесів, які формують клімат Землі та його динаміку.

Результатом навчання – є те, що повинен знати й уміти здобувач після завершення вивчення дисципліни “Метеорологія”. Програмну компетентність навчальної дисципліни розуміють як динамічну комбінацію знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, що визначає здатність здобувача успішно здійснювати навчальну та подальшу професійну діяльність.

                  У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати:

- склад та будову атмосфери, фізичні властивості її окремих шарів, вплив парникових газів на тепловий стан атмосферного повітря;

-   фізичні характеристики, за допомогою яких визначається стан атмосфери;

-   природу утворення та руйнування озону в атмосфері, особливості впливу приземного озону на біосферу;

-   термодинамічні процеси, що відбуваються в сухій та вологій атмосфері, та їх вплив на накопичення та розсіювання домішок;

-   сили, що діють в атмосфері;

-   основні типи повітряних течій у вільній атмосфері (геострофічний, градієнтний, термічний вітер);

-   виникнення граничного шару атмосфери та основні закономірності формування його динаміки;

-   основні підходи до опису фізичних процесів у турбулентному середовищі, зокрема до процесів переносу і розсіювання домішок у турбулентній атмосфері;

-   баричні системи в атмосфері, основні закони їх формування та розвитку;

-   закони випромінювання і основні характеристики сонячного випромінювання, як основного джерела енергії для Землі, особливості впливу атмосфери на сонячну радіацію та її перетворення в атмосфері;

-   поняття радіаційного балансу підстильної поверхні, атмосфери та системи «Земля - атмосфера»;

-   водний режим атмосфери: випаровування, конденсацію водяної пари в атмосфери і формування туманів, хмар та опадів;

вміти:

- аналізувати розподіл основних метеорологічних величин у просторі і часі;

-   проводити вимірювання основних метеорологічних величин;

-   визначити характеристики вологості;

-   визначити типи температурної стратифікації атмосфери для виявлення умов розсіювання або накопичення забруднюючих речовин у приземному и граничному шарах атмосфери;

-   аналізувати складові радіаційного і теплового балансу атмосфери та підстильної поверхні;

-   визначати умови утворення туманів, розвиток хмар вертикального розвитку і формування опадів;

-   розраховувати та аналізувати складові водного балансу;

-   визначити складові радіаційного балансу та проводити їх аналіз;

-   визначити кліматичні показники та використовувати отриману інформацію на практиці;

-   використовувати параметри граничного шару в задачах по оцінці стану забрудненої атмосфери та проблеми захисту повітряного басейну від антропогенного забруднення;

-   визначати синоптичні умови для певного регіону за допомогою кількісного та якісного аналізу синоптичних карт та вплив метеорологічних величин.

В ході вивчення навчальної дисципліни “Метеорологія” формуються інтегральні компетентності:

- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності або у процесі навчання із застосуванням сучасних теорій та методів дослідження природних та антропогенних об’єктів та процесів із використанням комплексу міждисциплінарних даних та за умовами недостатності інформації.

загальні компетентності:

1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

2. Знання та розуміння області наук про Землю.

3. Здатність спілкуватися рідною мовою як усно так і письмово.

4. Здатність спілкуватися іноземною мовою за спеціальністю.

5. Здатність використання інформаційних техно-логій.

6. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя.

7. Здатність працювати як самостійно, так і в команді.

8. Навички забезпечення безпеки життєдіяльності.

9. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.

10. Визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної доброчесності, а також професійних кодексів поведінки.

спеціальні компетентності:

Здатність застосовувати знання і розуміння основних характеристик, процесів, історії і складу Землі як природної системи.

2. Здатність застосовувати базові знання фізики, хімії, біології, екології, математики, інформаційних технологій тощо при вивченні атмосфери Землі.

3. Здатність здійснювати збір, реєстрацію і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і практичних умовах.

4. Здатність застосовувати кількісні методи при дослідженні атмосфери.

5. Здатність аналізувати склад і будову геосфер (у відповідності до спеціалізації) на різних просторово-часових масштабах.

6. Здатність інтегрувати польові та лабораторні спостереження з теорією у послідовності: від спостереження до розпізнавання, синтезу і моделювання.

7. Знання і використання специфічних для наук про Землю теорій, парадигм, концепцій та принципів відповідно до спеціалізації.

8. Самостійно досліджувати природні матеріали (у відповідності до спеціалізації) в польових і лабораторних умовах, описувати, аналізувати, документувати і звітувати про результати.

9. Здатність до планування, організації та проведення досліджень і підготовки звітності.

10. Здатність ідентифікувати та класифікувати відомі і реєструвати нові об’єкти у геосферах, їх властивості та притаманні ним процеси.



Робоча програма навчальної дисципліни “Агрометеорологія” для здобувачів галузі знань 20 Аграрні науки і продовольство, спеціальності 201 Агрономія, освітньо-професійної програми 201 Агрономія&

Метою вивчення навчальної дисципліни «Агрометеорологія»  є формування уявлень, знань, професійних навичок з дослідження метеорологічних факторів та фізичних процесів, які виникають в атмосфері та впливають на стан сільськогосподарських культур.

В ході опанування навчальної дисципліни вирішуються наступні задачі, повязані з виченням:

- властивостей і функцій атмосфери як середовища сільськогосподарського виробництва;

- закономірностей формування і просторово-часового розподілу основних агрометеорологічних чинників (сонячної радіації, термічного режиму та вологості повітря і ґрунту, опадів, снігового покриву, тощо) та їх впливу на процеси росту і розвитку сільськогосподарських культур;

-     умов формування несприятливих для сільського господарства явищ погоди, агрометеорологічніх критеріїв оцінювання їх шкодочинності, способи послаблення негативного впливу;

-     принципів сільськогосподарського оцінювання ресурсів клімату, основних характеристик агрокліматичних ресурсів, методів загального та спеціалізованого агрокліматичного районування;

-     основних видів агрометеорологічного оцінювання прогнозів;

-     будови і складу атмосфери, показники потреб рослин в основних метеорологічних факторах;

-     ефективного використання ресурсів клімату і мікроклімату урбанізованного середовища;

-     атмосферних явищ і боротьба з ними;

-     засвоєння метеорологічних приладів і методів спостережень;

-     вивчення основних методів прогнозу погоди тощо.

 

Результатом навчання – є те, що повинен знати й уміти здобувач після завершення вивчення дисципліни “Агрометеорологія”. Програмну компетентність навчальної дисципліни розуміють як динамічну комбінацію знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, що визначає здатність здобувача успішно здійснювати навчальну та подальшу професійну діяльність.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати:

- властивості і функції атмосфери як середовища сільськогосподарського виробництва;

-  закономірності формування просторово-часового розподілу основних агрометеорологічних чинників (сонячної радіації, термічного режиму повітря і ґрунту, вологості повітря, опадів, снігового покриву тощо) та їх вплив на процеси росту і розвитку сільськогосподарських культур;

-  умови формування несприятливих для сільського господарства явищ погоди, агрометеорологічні критерії оцінювання їх шкодочинності, способи послаблення негативного впливу;

-  принципи сільськогосподарського оцінювання ресурсів клімату, основні характеристики агрокліматичних ресурсів, методи загального та спеціалізованого агрокліматичного районування;

- основні види агрометеорологічного оцінювання прогнозів, засади їх розробки та напрями використання;

-  принципи і методи забезпечення сільськогосподарського виробництва агрометеорологічною інформацією;

уміти:

володіти методикою і правилами організації агрометеорологічних спостережень;

володіти методикою проведення вимірювань за допомогою основних метеорологічних приладів;

користуючись методами первиннного опрацювання, аналізу і узагальнення отриманих результатів вимірювань, отримувати кількісні та якісні характеристики погодних і кліматичних умов;

використовувати оперативну, режимну і прогностичну агрометеорологічну інформацію для вирішення проектних і виробничих завдань землеробства і рослинництва.

В ході вивчення навчальної дисципліни “Агрометеорологія” формуються інтегральні компетентності:

- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;

загальні компетентності:

1. здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;

2. здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

3. здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

4. здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;

5. здатність спілкуватися іноземною мовою;

6. знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. 7. здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

8. навички здійснення безпечної діяльності;

9. здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

10. здатність працювати в команді;

11. прагнення до збереження навколишнього середовища;

спеціальні компетентності:

1. здатність використовувати базові знання агрометеорології у рослинництві, землеробстві, селекції та насінництві, агрохімії, плодівництві, овочівництві, ґрунтознавстві, кормовиробництві, механізації в рослинництві, захисті рослин);

2. здатність вирощувати, розмножувати сільськогосподарські культури та здійснювати технологічні операції з первинної переробки і зберігання продукції з урахуванням динаміки метеорологічних величин;

3. здатність застосовувати знання та розуміння фізичних процесів, що виникають у атмосфері, фізіологічних процесів сільськогосподарських рослин для розв’язання виробничих технологічних задач;

5. здатність оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну гідрометеорологічну інформацію та практичні, виробничі і дослідні дані у галузях сільськогосподарського виробництва;

6. здатність застосовувати методи статистичної обробки дослідних даних, пов’язаних з технологічними та селекційними процесами в агрономії;

7. здатність науково обґрунтовано використовувати добрива та засоби захисту рослин з урахуванням коливань метеорологічних велічин, хімічних і фізичних властивостей та впливу на навколишнє середовище;

8. здатність розв’язувати широке коло проблем та задач у процесі вирощування сільськогосподарських культур шляхом розуміння їх біологічних особливостей та використання як теоретичних, так і практичних методів.

9. здатність управляти комплексними заходами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

10. здатність встановлювати відповідність агроландшафтних умов вимогам сільськогосподарських культур при їх розміщенні по території землекористування;

11. здатність володіти методикою і правилами організації агрометеорологічних спостережень;

12. здатність користуватись методами первиннного опрацювання, аналізу і узагальнення от результатів вимірювань, отримання кількісних та якісних характеристик погодних і кліматичних умов;

13. здатність використання оперативної, режимної і прогностичної агрометеорологічної інформації для вирішення проектних і виробничих завдань землеробства і рослинництва.



Робоча програма навчальної дисципліни “Гідрологія” призначена для здобувачів першого (бакалаврського) рівня, галузі знань 10 Природничі науки, спеціальності 101 Екологія, освітньо-професійної програми 101 Екологія&

Метою вивчення навчальної дисципліни «Гідрологія» є вивчення природних вод, їх властивостей та загальних закономірностей гідрологічних процесів та явищ, розподіл води по земній поверхні, а також закономірності розвитку цих явищ і процесів. Для фахівців екологів важливим є розуміння того, що гідрологічні знання необхідні для раціонального і комплексного використання водних ресурсів у господарський діяльності, вирішенні багатьох проблем екології й охорони природного середовища.

         Основними завданнями вивчення дисципліни «Гідрологія» є формування у здобувачів першого (бакалаврського) рівня системи знань та вмінь щодо: розуміння фізичних основ гідрологічних явищ та процесів; умов формування природних вод суші; знання особливостей водного режиму річок та водного балансу річкових басейнів; аналізу впливу господарської діяльності на річковий стік.

Результатом навчання – є те, що повинен знати й уміти здобувач після завершення вивчення дисципліни “Гідрологія”. Програмну компетентність навчальної дисципліни розуміють як динамічну комбінацію знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, що визначає здатність здобувача успішно здійснювати навчальну та подальшу професійну діяльність.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати:

-      методи вивчення водних обєктів;

-      будову гідрографічної мережі;

-      походження річкових долин;

-      фізико географічні фактори формування водного режіму річок;

-      фази водного режиму річок;

-      методи розділення гідрографів стоку річок;

-      методи розрахунку складових водного балансу;

-      характеристику ознак термічного та льодового режимів річок;

-      водойми та особливості їх водного режиму;

-      динамічні процеси в водоймах;

 

вміти:

-      володіти методами вивчення водних об’єктів;

-      визначити структурні складові річкової мережі;

-      визначити морфометричні та фізико-географічні характеристики річкових водозборів;

-      визначити характеристики водного режиму річок: об’єма стоку, шара стоку, модуля стоку, коефіцієнта стоку.

 

В ході вивчення навчальної дисципліни “Гідрологія” формуються інтегральні компетентності:

- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності або у процесі навчання із застосуванням сучасних теорій та методів дослідження природних та антропогенних об’єктів та процесів із використанням комплексу міждисциплінарних даних та за умовами недостатності інформації.

Загальні компетентності:

1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

2. Здатність спілкуватися рідною мовою як усно так і письмово.

3. Здатність спілкуватися іноземною мовою за спеціальністю.

4. Здатність використання інформаційних технологій.

5. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя.

6. Здатність працювати як самостійно, так і в команді.

7. Навички забезпечення безпеки життєдіяльності.

8. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.

9. Визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної доброчесності, а також професійних кодексів поведінки.

Спеціальні компетентності:

1. Здатність використовувати базові знання гідрології.

2. Здатність застосовувати базові знання фізики, хімії, біології, екології, математики, інформаційних технологій тощо при вивченні фізичних основ гідрологічних явищ та процесів.

3. Здатність застосовувати знання та розуміння гідрологічних процесів, що

виникають у водних обєктах.

4. Здатність оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну гідрологічну інформацію та практичні, дослідні дані.

 5. Здатність здійснювати збір, реєстрацію і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технічних засобів у польових і лабораторних умовах.

6. Здатність застосовувати методи статистичної обробки даних спостережень.

8. Здатність інтегрувати польові та лабораторні спостереження з теорією у послідовності: від спостереження до розпізнавання, синтезу і моделювання.

11. Здатність володіти методикою і правилами організації гідрометеорологічних спостережень.

12. Здатність користуватись методами первиннного опрацювання, аналізу і узагальнення от результатів вимірювань, отримання кількісних та якісних характеристик гідрологічних умов.

13. Здатність використання оперативної, режимної і прогностичної гідрометеорологічної інформації для вирішення проектних і виробничих завдань.

                  Міждисциплінарні зв’язки базуються на знаннях та вміннях, отриманих при вивченні навчальних дисциплін: “Вищої математики”, “Неорганичної хімії”, “Фізики з основами біофізики”. У свою чергу “Гідрологія” надає знання й вміння, що необхідні при вивченні  «Загальної екології (та неоекології)», «Ґрунтознавства», «Ландшафтної екології», «Моніторингу довкілля», «Моделювання та прогнозування стану довкілля», «Техноекології», «Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище», «Урбоекології», «Заповідної справа» тощо.



Навчальна дисципліна «Метеорологія і кліматологія» відповідає освітньо-професійній підготовці здобувачів першого (бакалаврського) рівня, що навчаються за спеціальністю 101 «Екологія». Дисципліна викладається в другому семестрі. Програмою передбачено наступні види аудиторних занять: лекції, семінари, практичні заняття. «Метеорологія і кліматологія» є базовим природничим курсом у системі підготовки здобувачів. Вона базується на знаннях та вміннях, отриманих при вивченні таких навчальних дисциплін, як «Хімія», «Географія» та «Астрономія», нормативних дисциплін «Вища математика» та «Фізика». У свою чергу «Метеорологія и кліматологія» надає знання й вміння, що необхідні при вивченні курсів «Моделювання і прогнозування стану довкілля», «Моніторинг довкілля», «Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище», «Екологія міських систем», «Техноекологія», «Загальна екологія (та неоекологія)», «Ландшафтна екологія» тощо.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Основною метою вивчення навчальної дисципліни «Метеорологія і кліматологія»  є формування базових знань про одну з основних фізичних оболонок Землі, атмосферу, та її взаємодію з іншими складовими біосфери Землі.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Метеорологія і кліматологія» є формування у здобувачів першого (бакалаврського) рівня системи знань та вмінь щодо:

-   фізичних процесів, які відбуваються в атмосфері Землі та їх впливу на інші оболонки Землі та біосферу в цілому;

-   основних методів аналізу та прогнозу метеорологічних величин та явищ;

-   характеристик сучасного клімату Землі та України, складових кліматичної системи та їх взаємо зв’язків;

-     процесів, які формують клімат Землі та його динаміку.

Результатом навчання – є те, що повинен знати й уміти здобувач після завершення вивчення дисципліни “Метеорологія і кліматологія”. Програмну компетентність навчальної̈ дисципліни розуміють як динамічну комбінацію знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей̆, морально-етичних цінностей̆, що визначає здатність здобувача успішно здійснювати навчальну та подальшу професійну діяльність.

У результаті вивчення навчальної̈ дисципліни здобувач повинен знати:

- склад та будову атмосфери, фізичні властивості її окремих шарів, вплив парникових газів на тепловий стан атмосферного повітря;

-   фізичні характеристики, за допомогою яких визначається стан атмосфери;

-   природу утворення та руйнування озону в атмосфері, особливості впливу приземного озону на біосферу;

-   термодинамічні процеси, що відбуваються в сухій та вологій атмосфері, та їх вплив на накопичення та розсіювання домішок;

-   сили, що діють в атмосфері;

-   основні типи повітряних течій у вільній атмосфері (геострофічний, градієнтний, термічний вітер);

-   виникнення граничного шару атмосфери та основні закономірності формування його динаміки;

-   основні підходи до опису фізичних процесів у турбулентному середовищі, зокрема до процесів переносу і розсіювання домішок у турбулентній атмосфері;

-   баричні системи в атмосфері, основні закони їх формування та розвитку;

-   вплив синоптичних умов на накопичення та розсіювання домішок в атмосфері;

-   закони випромінювання і основні характеристики сонячного випромінювання, як основного джерела енергії для Землі, особливості впливу атмосфери на сонячну радіацію та її перетворення в атмосфері; поняття радіаційного балансу підстильної поверхні, атмосфери та системи «Земля - атмосфера»;

-   водний режим атмосфери: випаровування, конденсацію водяної пари в атмосфери і формування туманів, хмар та опадів;

-   астрономічні та геофізичні чинники формування кліматичної системи;

-   складові кліматичної системи та їх взаємо зв’язки;

-   чинники, які впливають на зміну клімату;

вміти:

- аналізувати розподіл основних метеорологічних величин у просторі і часі;

-   проводити вимірювання основних метеорологічних величин;

-   визначити характеристики вологості;

-   визначити типи температурної стратифікації атмосфери для виявлення умов розсіювання або накопичення забруднюючих речовин у приземному и граничному шарах атмосфери;

-   аналізувати складові радіаційного і теплового балансу атмосфери та підстильної поверхні;

-   визначати умови утворення туманів, розвиток хмар вертикального розвитку і формування опадів;

-   розраховувати та аналізувати складові водного балансу;

-   визначити складові радіаційного балансу та проводити їх аналіз;

-   визначити кліматичні показники та використовувати отриману інформацію на практиці;

-   використовувати параметри граничного шару в задачах по оцінці стану забрудненої атмосфери та проблеми захисту повітряного басейну від антропогенного забруднення;

-   визначати синоптичні умови для певного регіону за допомогою кількісного та якісного аналізу синоптичних карт та вплив метеорологічних величин.

В ході вивчення навчальної дисципліни “Метеорологія і кліматологія” формуються інтегральні компетентності:

- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності або у процесі навчання із застосуванням сучасних теорій та методів дослідження природних та антропогенних об’єктів та процесів із використанням комплексу міждисциплінарних даних та за умовами недостатності інформації.

загальні компетентності:

1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

2. Здатність спілкуватися рідною мовою як усно так і письмово.

3. Здатність спілкуватися іноземною мовою за спеціальністю.

4. Здатність використання інформаційних технологій.

5. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати можливість навчання впродовж життя.

6. Здатність працювати як самостійно, так і в команді.

7. Навички забезпечення безпеки життєдіяльності.

8. Прагнення до збереження природного навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.

9. Визнання морально-етичних аспектів досліджень і необхідності інтелектуальної доброчесності, а також професійних кодексів поведінки.

спеціальні компетентності:

1.         Здатність використовувати базові знання метеорології і кліматології .

2. Здатність застосовувати базові знання фізики, хімії, біології, екології, математики, інформаційних технологій тощо при вивченні атмосфери Землі.

3. Здатність застосовувати знання та розуміння фізичних процесів, що виникають у атмосфері.

4. Здатність оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну метеорологічну інформацію та практичні, виробничі і дослідні дані.

 5. Здатність здійснювати збір, реєстрацію і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технічних засобів у польових і лабораторних умовах.

6. здатність застосовувати методи статистичної обробки дослідних даних.

7. Здатність використовувати засоби захисту рослин з урахуванням коливань метеорологічних величин, хімічних і фізичних властивостей та впливу на навколишнє середовище.

8. Здатність інтегрувати польові та лабораторні спостереження з теорією у послідовності: від спостереження до розпізнавання, синтезу і моделювання.

9. Здатність управляти комплексними заходами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

11. Здатність володіти методикою і правилами організації метеорологічних спостережень.

12. Здатність користуватись методами первинного опрацювання, аналізу і узагальнення от результатів вимірювань, отримання кількісних та якісних характеристик погодних і кліматичних умов.

13. Здатність використання оперативної, режимної і прогностичної метеорологічної інформації для вирішення проектних і виробничих завдань.

         Міждисциплінарні зв’язки базуються на знаннях та вміннях, отриманих при вивченні навчальних дисциплін: “Вищої математики”, “Неорганичної хімії”, “Фізики з основами біофізики”. У свою чергу “Метеорологія і кліматологія” надає знання й вміння, що необхідні при вивченні  «Моделювання і прогнозування стану довкілля», «Моніторингуи довкілля», «Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище», «Екологія міських систем», «Техноекологія», «Загальна екологія (та неоекологія)», «Ландшафтна екологія» тощо.