Навчальна дисципліна «Архітектурне проектування» орієнтована на надання знань про певний спектр форм і методів архітектурного проектування, про поняття самого процесу проектування. Курс розрахований на студентів першого курсу навчання, які з першого семестру займаються архітектурним проектуванням об'єкту. Працюючи над своїм першим проектом, студенти повинні мати уяву про ті методи, якими вони, як професіонали, користуються у своїй творчій діяльності.

Мета дисципліни - дати майбутньому архітектору розуміння того, що

специфіка архітектурного проектування як профілюючої дисципліни полягає в тому, що окремі наукові і технічні знання, які були придбані нарізно,  інтегруються в творчому процесі, грані між різними областями знань розмиваються, здійснюється | їх взаємне проникнення і комплексне охоплення. Метою вивчення дисципліни є підготовка молодого спеціаліста до практичної діяльності в проектних організаціях.

Завдання при вивчення дисципліни - познайомити студента з сучасним розумінням архітектури (системний підхід, середовищний підхід,

урбоекологічний підхід тощо);

- познайомити з існуючими видами архітектурної діяльності і методами архітектурного проектування;

- дати оцінку кожного метода з точки зору його відповідності

поставленій меті.

Вивчення цього курсу базується на теоретичних та практичних

положеннях дисциплін « Введення в спеціальність», «Архітектурна графіка», а також нормативних документів і державних стандартів.

Студенти повинні знати:

- складну та різноманітну суть архітектури;

- загальні відомості про архітектурне проектування;

- особливості планувальних та об'ємно-просторових рішень;

- функціональне зонування приміщень;

- знати норми проектування будівель.

Студенти повинні уміти:

- користуватись нормативною літературою (ДБН, ДСТУ);

- виконувати креслення, клаузури ;

- виконувати функціонально-планувальні схеми;

- проводити аналіз будинків;

- збирати довідкову інформацію, аналоги, складати реферати.

- застосовувати теоретичні знання при розробці архітектурних проетів;

- обґрунтовувати прийняті архітектурні рішення.

Перелік основних компетентностей, якими повинен оволодіти

здобувач вищої освіти:

Інтегральна компетентність: Здатність, розв'язувати складні задачі і проблеми у сфері архітектури та будівництва або у процесі навчання, що передбачає проведення проектування досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується б умов і вимог.

Загальні компетентності:

ЗК 1. Здатність використовувати основи філософських знань для формування світоглядної позиції .

ЗК 2. Здатність до узагальнення, аналізу, сприйняття інформації,  постановці мети і вибору шляхів її досягнення, володіння культурою мислення.

ЗК 3. Здатність логічно вірно, аргументовано і ясно будувати усну та письмову мову.

ЗК 4. Готовність до кооперації з колегами, роботі в колективі, в тому числі в польових умовах.

ЗК 5. Здатність знаходити організаційно-управлінські рішення в нестандартних ситуаціях і готовність нести за них відповідальність.

ЗК 6. Здатність до саморозвитку, підвищення своєї кваліфікації і майстерності.

ЗК 7. Вміння критично оцінювати свої достоїнства і недоліки, намітити шляхи і вибрати засоби розвитку достоїнств і усунення недоліків.

ЗК 8. Усвідомлення соціальної значимості своєї майбутньої професії, володіння високою мотивацією до виконання професійної діяльності.

ЗК 9. Здатність використовувати основні положення і методи соціальних, гуманітарних та економічних наук при вирішенні соціальних і професійних завдань, здатність аналізувати соціально-значущі проблеми та процеси.

ЗК 10. Володіння основними методами, способами і засобами отримання, зберігання, переробки інформації, наявність навичок роботи з комп'ютером як засобом управління інформацією.

ЗК 11. Володіння однією з іноземних мов на рівні не нижче розмовного.

ЗК 12. Володіння засобами самостійного, методично правильного повноцінної соціальної та професійної діяльності.

Фахові компетентності:

ФК І. Здатність здійснювати пошук, зберігання, обробку та аналіз інформації з різних джерел і баз даних, представляти її в необхідному форматі з використанням інформаційних, комп'ютерних та мережевих технологій.

ФК 2. Здатність використовувати знання про земельні ресурси для організації їх раціонального використання та охорони.

ФК 3. Здатність використовувати знання сучасних технологій проектних, робіт.

ФК 4. Здатність використовувати основні закони природничо-наукових дисциплін у професійній діяльності, застосовувати методи математичного аналізу і моделювання, теоретичного і експериментального дослідження.

ФК 5. Здатність застосовувати знання законів країни для правового регулювання в архітектурно-будівельній галузі.

ФК 6. Здатність використовувати знання нормативної бази, методики розробки проектних рішень та державних стандартів.

ФК 7. 3датність здійснювати заходи щодо реалізації архітектурних проектних рішень.

ФК 8. Здатність проведення аналізу результатів досліджень в землевпорядкуванні.

ФК 9. Здатність використовувати знання сучасних технологій збору, систематизації, обробки та обліку інформації про об'єкти нерухомості сучасних географічних (ГІС).

ФК 10. Здатність до розробки проектної документації та матеріалів в галузі архітектури.

ФК 11. Здатністю до впровадження розроблених технічних рішень і проектів

ФК 12. Здатність до підготовки вихідних даних для складання кошторисної документації .

ФК 13. Здатність до розробки заходів і організації контролю щодо забезпечення правил техніки безпеки при виробництві.

ФК 14. Здатність до розробки сучасних методів, технологій і методики проведення проектних робіт.

Міждисциплінарні зв’язки:

Дисципліна «Архітектурне проектування» займає центральне місце в системі підготовці майбутнього фахівця-архітектора. Основні дисципліни, які потрібні для вивчення: «Історія архітектури», «Архітектурна композиція», «Архітектурна графіка», «Рисунок», «Сучасні будівельні матеріали та технології», «Математика», «Геодезія» та інші на основі теоретичного курсу дисципліни «Архітектурне проектування» викладаються дисципліни «Комп’ютерні технології», «Основи сільськогосподарського виробництва», «Економіка будівництва», Основи рослинництва, тваринництва, механізації в сільському господарстві», «Опір матеріалів», «Будівельна фізика», тощо.


Мета дисципліни «Рисунок, живопис, скульптура» - навчитися бачити натуру в ціліснім поєднанні її різних властивостей у взаємних зв’язках і взаємодії предметів, що спостерігаються, уміти постійно порівнювати і, у порівнянні, визначати в натурі головне, і цьому головному підпорядковувати вже другорядне; із всієї маси дрібних подробиць, які можна розгледіти в натурі, уміти відібрати тільки ті, які потрібні для виявлення характерного і відкинути все непотрібне, випадкове, що може заважати основному.

Завдання рисунку полягає:

1. В зображенні предмета у просторі. Кожен предмет обмежений від оточуючого його простору певною поверхнею, тому що має форму (об’ємно-просторова форма).

2. Навчити визначати загальні пропорції предмета – співвідношення його розмірів (висоти, довжини, ширини).

3. Розвинути сприйняття натури на основі правил перспективи, яка є важливою допоміжною дисципліною при вивченні законів рисунку.

4. Досягнення в рисунку враження глибини простору за допомогою не тільки лінійної, а і повітряної перспективи.

5. Розрізняти і відображати освітлення предметів, виявляти їх тональність.

6.Набуття знань і практичного досвіду при виконанні рисунку, сам процес спрямовувати від «Загального до часткового і від часткового до загального».

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

-      Знати методи та засоби зображення предметів та об’ємів натури, основні закони виконання рисунку на основі теорії побудови лінійної та повітряної перспективи, впливу освітлення на виявлення форм і характеру композиції.

-      Уміти. В результаті спостережень об’єктів натури, шляхом аналізу та порівняння виконувати рисунок олівцем, відтворюючи пропорції, композиційну постановку, відображати світлотіньові та тональні особливості реальної постановки.

Перелік основних компетентностей, якими повинен оволодіти

здобувач вищої освіти:

Загальні компетентності:

1.    Здатність реалістично передавати об'ємну форму предметів в різних умовах освітлення і середовищ, засвоєння пластичної анатомії.

2.    Засвоєння основ рисунка, законів та принципів його побудови, володіння техніками та матеріалами рисунка, формування практичних та професійних навичок в зображенні дійсності в умовах реального середовища художніми засобами: лінії, світлотіні та тону, знання законів побудови та виконання рельєфної композиції; теоретичні питання з пластичної анатомії;

3.    Формування навичок знаходити та застосовувати необхідний виражальний метод (графічний або живописний) різних видах декоративного мистецтва та дизайну.

4.    Враховувати зв'язок антропогенних вимог при створенні містобудівного середовища у процесі його і освоєння та реорганізації.

5.    Вивчення закономірностей гармонізації в єдиному| архітектурно- середовищному ансамблі, функціонально-суперечливих і візуально неузгоджених компонентів, як наочних, просторових і декоративних складових сучасного способу життя.

6.    Виявлення ряду професійних завдань, характерних для всіх його форм. Розуміння гармонізації в єдиному архітектурно-середовищному ансамблі.

Фахові компетентності:

1.    Вміння використовувати особливості конструктивної форми предмету, його кольору, світлотіньової градації, співвідношення пропорцій, творення гармонії і колориту, зміни кольору від умов освітлення, відтворення характерних особливостей предмету, лаконічності і виразності пластичних особливостей моделі, розвиток художньої спостережливості, зорової пам'яті, образного мислення, творчої уяви, компонувати рисунок, виконувати художнє оформлення проекту у різних техніках.

2.    Визначати світло й тіні на проекціях, перспективах, аксонометріях та виконувати світлотіньові зображення.

3.    Володіння знаннями та прийомами живописних технік та творчим методом втілення задуму в художньо-образну структуру живописної композиції, методикою виконання живопису, проектуванням архітектурних, графічно-макетних прив'язок скульптурних композиційних рішень із урахуванням взаємодії скульптурної композиції з довкіллям.

4.    Виконувати для оформлення проекту антураж і стафаж, обирати відповідно до змісту проектної задачі напрями творчого методу архітектора для пошуку архітектурного рішення, розробляти архітектурні елементи і деталі, аналізувати твори митців живопису.

5.    Знати методи пошукових ескізів, композиційних рішень живописних і графічних творів різних видах декоративного мистецтва та дизайну різних країн та стилів, розрізняти елементи українського орнаменту за регіональними особливостями, виконувати декоративні композиції в різних техніках.

6.    Знати стилістичні особливості та специфіку роботи в різних видах декоративно-прикладного мистецтва, основні принципи композиції, її складові частини, що лежать в основі зображальної грамоти багатьох видів художньої творчості в декоративно-приладній діяльності.

7.    Засвоїти базові поняття ергономіки, як дисципліни, що вивчає чинники оптимальної організації довколишнього середовища з метою ефективного функціонування людської діяльності в ньому.

8.    Знати цілі, завдання, методи проектування, типи проектованих об'єктів, етапи і психологія проектної роботи, структуру передпроектного аналізу, методи пошуку проектної концепції, проектну графіку і моделювання, використання світла і кольору в навчальному і реальному проектуванні.

9.    Виявлення в загальному масиві професійних технологій проектування взаємозв'язаних груп проектних завдань.

10.Знати дизайн архітектурних просторів і їх композицій, тобто художнє формування просторових параметрів середовищних ситуацій з урахуванням можливостей їх устаткування і технологічного оснащення.

11.Знати дизайн архітектурних форм, техногенне походження найбільш виразних деталей і зовнішності середовища, концептуальну межу сучасного архітектурного формоутворення.

Міждисциплінарні зв’язки

1.    Рисунок.

2.    Архітектурна ергономіка.

3.    Архітектурне проектування.