Мета вивчення дисципліни - ознайомити студентів з сучасними методами наукових досліджень, з основними правилами проведення та аналізу результатів наукових досліджень, дати уявлення про науку та методи наукових досліджень, про загальні правила проведення наукових досліджень; сформувати у студентів комплексний синергетичний підхід до вивчення процесів і явищ в природних і антропогенних екосистемах, сформувати навички проведення наукових екологічних досліджень.

Основними завданнями дисципліни - є теоретична підготовка здобувачів з питань є:

‒     дати теоретичні та практичні знання по інформаційним системам та технологіям їх використання в наукових дослідженнях;

‒     розкрити зміст та класифікацію інформаційних технологій, що використовуються в сучасних наукових дослідженнях;

‒     дати необхідні знання (теоретичні та практичні) для самостійного використання інформаційних систем для вирішення наукових завдань з врахуванням конкретних особливостей виробництва;

‒     дати теоретичні уявлення про формування та використання інформаційних технологій у різних напрямках наукових досліджень;

‒     виробити у студентів практичні навички в використанні сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі магістерського рівня повинні:

знати:

‒     поняття інформаційної технології;

‒     критерії ефективності інформаційних технологій;

‒     критерії вибору та формування теми досліджень;

‒      основні принципи організації і проведення наукових досліджень;

‒      методологію теоретичного та експериментального досліджень;

‒     основні принципи аналізу, узагальнення та інтерпретації результатів наукових досліджень;

‒     задачі і методи наукових досліджень;

‒     структуру інформаційних систем;

‒     головні напрямки використання інформаційних систем та технологій для вирішення наукових завдань;

‒     прийоми засвоєння програмних продуктів;

‒     особливості технології збору даних для наукових досліджень;

‒     головні програмні продукти та інструментальні засоби, що використовуються в наукових дослідженнях;

‒     використовувати інформаційні технології для редагування та оформлення наукових досліджень.

вміти:

‒      вибрати та сформулювати тему дослідження;

‒      розробити робочу гіпотезу;

‒      обґрунтувати та скласти схему досліду;

‒     здійснювати математичну обробку результатів;

‒      проаналізувати, узагальнити та інтерпретувати результати наукових досліджень;

‒      підготувати, правильно оформити за результатами досліджень статтю, доповідь, тези;

‒     користуватися довідковою системою програм;

‒     створювати та редагувати графічні та текстові дані в стандартних програмах;

‒     використовувати автоматичні системи вводу інформації в комп’ютер;

‒     створювати та використовувати бази даних для наукових досліджень.

‒     використовувати найбільш поширені пошукові системи Internet для збору даних;

‒     використовувати спеціальні програмні продукти для оформлення результатів наукових досліджень;

‒     оволодіти навичками роботи з інструментами автоматизованого вводу інформації;

‒     користуватися засобами редагування документів в поширених програмних продуктах;

‒     оволодіти навичками роботи з пошуковими системами Internet.


Мета вивчення дисципліни - ознайомити студентів з сучасними методами наукових досліджень, з основними правилами проведення та аналізу результатів наукових досліджень, дати уявлення про науку та методи наукових досліджень, про загальні правила проведення наукових досліджень; сформувати у студентів комплексний синергетичний підхід до вивчення процесів і явищ в природних і антропогенних екосистемах, сформувати навички проведення наукових екологічних досліджень.

Основними завданнями дисципліни - є теоретична підготовка здобувачів з питань є:

‒     дати теоретичні та практичні знання по інформаційним системам та технологіям їх використання в наукових дослідженнях;

‒     розкрити зміст та класифікацію інформаційних технологій, що використовуються в сучасних наукових дослідженнях;

‒     дати необхідні знання (теоретичні та практичні) для самостійного використання інформаційних систем для вирішення наукових завдань з врахуванням конкретних особливостей виробництва;

‒     дати теоретичні уявлення про формування та використання інформаційних технологій у різних напрямках наукових досліджень;

‒     виробити у студентів практичні навички в використанні сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі магістерського рівня повинні:

знати:

‒     поняття інформаційної технології;

‒     критерії ефективності інформаційних технологій;

‒     критерії вибору та формування теми досліджень;

‒      основні принципи організації і проведення наукових досліджень;

‒      методологію теоретичного та експериментального досліджень;

‒     основні принципи аналізу, узагальнення та інтерпретації результатів наукових досліджень;

‒     задачі і методи наукових досліджень;

‒     структуру інформаційних систем;

‒     головні напрямки використання інформаційних систем та технологій для вирішення наукових завдань;

‒     прийоми засвоєння програмних продуктів;

‒     особливості технології збору даних для наукових досліджень;

‒     головні програмні продукти та інструментальні засоби, що використовуються в наукових дослідженнях;

‒     використовувати інформаційні технології для редагування та оформлення наукових досліджень.

вміти:

‒      вибрати та сформулювати тему дослідження;

‒      розробити робочу гіпотезу;

‒      обґрунтувати та скласти схему досліду;

‒     здійснювати математичну обробку результатів;

‒      проаналізувати, узагальнити та інтерпретувати результати наукових досліджень;

‒      підготувати, правильно оформити за результатами досліджень статтю, доповідь, тези;

‒     користуватися довідковою системою програм;

‒     створювати та редагувати графічні та текстові дані в стандартних програмах;

‒     використовувати автоматичні системи вводу інформації в комп’ютер;

‒     створювати та використовувати бази даних для наукових досліджень.

‒     використовувати найбільш поширені пошукові системи Internet для збору даних;

‒     використовувати спеціальні програмні продукти для оформлення результатів наукових досліджень;

‒     оволодіти навичками роботи з інструментами автоматизованого вводу інформації;

‒     користуватися засобами редагування документів в поширених програмних продуктах;

‒     оволодіти навичками роботи з пошуковими системами Internet.


Предметом вивчення навчальної дисципліни є розробка та складання схем землеустрою, землевпорядкування території, основні напрями та положення, стратегії, концепції розвитку, питання охорони земель, стратегічне планування розвитку адміністративно-територіальної одиниці, форми і методи прийняття управлінських рішень.

Мета вивчення дисциплінизабезпечення майбутнього фахівця інженерними знаннями для вибору методів, способів, прийомів, технічних засобів з метою застосування новітніх технологій під час виконання проектно-вишукувальних робіт і необхідного технічного обслуговування землевпорядних рішень у процесі розробки регіональних схем землеустрою та схем землеустрою адміністративно-територіальних одиниць, складання проектних схем, вирахування площ земель і розподіл за різними категоріями, проектування об'єктів природоохоронної направленості, формування розуміння концептуальних основ системного управління організаціями; умінь аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, прийняття адекватних управлінських рішень.

Завдання дисципліни теоретична підготовка здобувачів з таких питань:

-         принципи, методи і засоби розробки Схем землеустрою;

-         порядок розробки Генеральної схеми планування і використання територій;

-         принципи розроблення Державних цільових програм планування використання та охорони земель;

-         державна законодавча база розроблення цільових програм;

- розробка основних природоохоронних заходів у схемах землеустрою;

теоретичні методи управління земельними ресурсами;

практичні завдання з охорони земель;

пропозиції щодо використання забруднених та антропогенно-навантажених земель;

специфіка державного управління земельними ресурсами;

психологічні аспекти управлінської діяльності;

ефективності управління земельними ресурсами на районному рівні.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі магістерського рівня повинні:

знати:

-      сутність основних понять охорони земель;

-      сучасні теорію, принципи, методи і засоби розробки схем землеустрою адміністративного району;

-      генеральну схему планування і використання територій;

-      принципи розроблення державних цільових програм планування використання та охорони земель;

-      державну законодавчу базу, сучасні вимоги до оформлення матеріалів схем землеустрою;

-      комплекс природоохоронних заходів.

вміти:

-      з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки між територіальними одиницями;

-      аналізувати й узагальнювати вихідні дані про адміністративний район;

-      порівнювати факти на основі здобутих з різних джерел знань;

-      налагоджувати ефективні комунікації у процесі управління земельними ресурсами;

-      розробляти технології з прийняття та реалізації управлінських рішень;

-      структурувати завдання відповідно до вимог складання схем землеустрою;

-      визначати черговість робіт;

-      розраховувати термін їх виконання;

-      визначати та оцінювати ефективність землевпорядкування території адміністративно-територіальних утворень.

На вивчення навчальної дисципліни відводено 150 годин – 5 кредитів ЕСТS.

Навчальна стратегія курсу

Досягнення навчальних цілей здійснюється шляхом:

- проведення очних занять – лекції та практичні заняття очної сесії;

- самостійного навчання слухачів на основі розробленого для курсу комплексу навчально-методичних матеріалів;

- виконання практичних завдань, спрямованих на поглиблення знань і вмінь з предметної галузі, вироблення навичок вирішення конкретних питань наукових досліджень;

- участі слухачів у семінарських заняттях з метою розвитку умінь використання набутих знань з обробки та аналізу наукової інформації та обґрунтовування методів дослідження;

- контрольного тестування на очній сесії;

- написання та захисту наукової роботи на очній сесії.


Навчальна літня практика для архітекторів з дисциплін: Архітектурна композиція, Архітектурне проектування, Історія архітектури, містобудування, мистецтв та дизайну.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є земельні ресурси, їх кількісні і якісні особливості, умови і характер функціонування, використання і охорони, а також сукупність методів і засобів, що забезпечують науковий аналіз сучасного стану земельного фонду і передбачення на майбутнє.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета вивчення дисципліни - дати здобувачам необхідні теоретичні знання, методичні засоби, а також практичні навички з розробки науково обґрунтованих передпланових і передпроектних документів і рекомендацій щодо сталого розвитку землекористування, опанувати  методологією економічного обґрунтування майбутніх дій, знання принципів і методів наукового передбачення допомагають землевпоряднику, як фахівцю, розуміти сутність явищ і приймати вірні рішення в різних ситуаціях пов’язаних з довгостроковою перспективою використання земельних ресурсів.

1.2. Основними завданнями дисципліни  є теоретична підготовка здобувачів з питань:

-  подальше вдосконалення теоретичних положень в області землевпорядних прогнозів;

- удосконалення методів прогнозування використання земель;

-  розробку методики оцінки ефективності прогнозних рішень;

- удосконалення структури і змісту прогнозних землевпорядних документів (а саме: Загальнодержавної та регіональних програм використання та охорони земель країни, схеми землеустрою області, схеми землеустрою адміністративного району);

- розроблення прогнозів, що необхідні для наукового обґрунтування  планових рішень по управлінню земельними ресурсами.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі магістерського рівня повинні:

знати:

-       необхідні теоретичні знання, методичні засоби, а також практичні навички з розробки науково обґрунтованих передпланових і передпроектних документів і рекомендацій щодо сталого розвитку землекористування;

-       опанувати  методологією економічного обґрунтування майбутніх дій;

-       знання принципів і методів наукового передбачення допомагають землевпоряднику, як фахівцю;

-       розуміти сутність явищ і приймати вірні рішення в різних ситуаціях пов’язаних з довгостроковою перспективою використання земельних ресурсів.

вміти:

-       складати рішення щодо прогнозування раціонального використання і охорони земельних ресурсів;

-       планувати заходи з раціонального використання і охорони земельних ресурсів в планах розвитку регіону.

-    вдосконалити теоретичні положення в області землевпорядних прогнозів;

-    застосовувати методи прогнозування використання земель;

-    розробляти методики оцінки ефективності прогнозних рішень;

-    розробити прогнози, що необхідні для наукового обґрунтування  планових рішень по управлінню земельними ресурсами.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводяться 90 годин – 3 кредити ЕСТS.

 

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

Змістовий модуль 1. Теоретичне забезпечення розробки прогнозів і планування використання земельних ресурсів.

Тема 1. Предмет, метод, завдання і зміст дисципліни «Прогнозування використання земельних ресурсів»

Значення і задачі курсу «Прогнозування і планування використання земельних ресурсів» у системі вищої землевпорядної освіти.  Зв’язок з іншими дисциплінами. Предмет, об’єкт, метод, завдання наукової дисципліни. Сучасні тенденції у прогнозування використання земель. Законодавчі акти.

Тема 2. Прогнозування і планування – дві стадії єдиного процесу раціональної організації і охорони земельних ресурсів країни.

 Роль, функції землі і відмінні риси земельних ресурсів. Аналіз сучасного стану земельних ресурсів. Особливості раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Прогнозування і планування використання земельних ресурсів. Спільність і різниця між прогнозуванням і плануванням.

Тема 3. Основи теорії, методики і організації прогнозування використання земельних ресурсів.

Наукове передбачення та його роль у розробці прогнозів. Класифікація прогнозів. Функції прогнозування. Принципи і етапи розробки та основні особливості прогнозів.

Тема 4. Методи прогнозування використання земель.

Класифікація методів прогнозування. Характеристика методів прогнозування. Вибір методу прогнозування. Верифікація прогнозів. Класифікація об’єктів прогнозування.

 

Змістовий модуль 2. Розроблення прогнозних і планових документів різних рівнів адміністративно-територіального устрою.

Тема 5. Сучасний стан прогнозування і планування.

Сучасні проблеми прогнозування використання земель. Прогнозний пошук і прогнозування. Моделі, що застосовуються при прогнозуванні.

Тема 6. Прийняття рішень на основі прогнозування

Обов’язкові умови при прийнятті рішень. Процес прийняття рішень. Контрольовані і неконтрольовані чинники при прийнятті рішень. Переваги і недоліки планового господарювання.

Тема 7.  Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць.

Завдання і мета складання схем землеустрою. Основні вимоги до складання схем землеустрою. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою. Організація робіт, пов’язаних із складанням схем землеустрою. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й  організації раціонального використання земель. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань. Організація території сільськогосподарських підприємств. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань

Тема 8. Земельно-ресурсний потенціал і прогнозування його використання.

Суть земельно-ресурсного потенціалу. Методика визначення і прогнозування використання земельно-ресурсного потенціалу. Прогноз перспективної потреби в території для різних галузей народного господарства. Прогнозування площі земельних угідь. Система використання угідь. Організація використання земель. Оцінка використання земель.

 

Перелік компетентностей:

 Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми геодезії, землеустрою та кадастру, управління земельними ресурсами, управління та адміністрування землекористуванням, державного контролю за використанням та охороною земель із застосуванням сучасних технологій, теоретичних положень та методів дослідження.

 

Загальні компетентності

1.  Здатність опановування базовими знаннями, включаючи сучасні наукові та технічні досягнення та використання їх в практи- чних ситуаціях;

2.  Уміння виконання робіт та навчання з високим рівнем автономності, планування, організації та управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень;

3.  Здатність до реалізації навчальних та соціальних завдань;

4.  Здатність до пошуку, опрацювання, аналізу інформації з різних джерел та проведення досліджень на відповідному рівні;

5.  Здатність сприйняття сучасних знань і донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності.

6.  Розуміння необхідності саморозвиватися і самовдосконалюватися протягом життя, відповідальність за навчання інших та уміння досягнення таких цілей.

7.  Уміння оцінювати соціальну значимість результатів своєї діяльності, нести соціальну відповідальність за результати виконаної роботи.

 

Спеціальні (фахові) компетентності

1.  Засвоєння базових знань із супутніх наук, що входять окремими блоками до сфери геодезії і землеустрою (фізика, математика, інформатика, екологія, право, економіка та інші), вміння використовувати їх теорії, принципи та технічні підходи;

2.  Використання знань з загальних інженерних наук у навчанні та професійній діяльності;

3.  Здатність вибору методів, засобів та обладнання;

4.  Здатність практичного проведення польових, дистанційних і лабораторних досліджень в геодезії та землеустрої;

5.  Здатність інтегрувати знання з інших дисциплін, застосовувати системний підхід та враховувати техніко-технологічні та економічні аспекти при проведенні досліджень з проблематики економіки землекористувань

6.  Підготовка та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу.


Предметом вивчення навчальної дисципліни є дороги місцевого значення як елемент організації території.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета вивчення дисципліни - сформувати у здобувачів бакалаврського рівня теоретичні і практичні знання з наукових основ проектування шляхів, спрямованих на подальший розвиток і розширення економічних зв’язків між сільгоспвиробниками, переробниками сільгосппродукції та споживачами зумовлює безперервне збільшення об’ємів перевезень вантажів і пасажирів, ефективність яких значною мірою залежить від наявності і стані доріг, їх інженерного обладнання і благоустрою. Все це викликає необхідність комплексного підходу до їх економічного обґрунтування, трасування та проектування.

1.2. Основними завданнями дисципліни є вивчення методики економічного обґрунтування проектування дорожньої мережі, правил розміщення доріг на території підприємств, основні елементи автомобільної дороги і нормативи її проектування, методику розробки проекту дороги.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі бакалаврського рівня повинні:

знати:

–     особливості і роль автомобільного транспорту у сільськогосподарському виробництві;

–     класифікацію автомобільних доріг;

–     основні елементи автомобільної дороги, земляного полотна і нормативи їх проектування в сучасних умовах;

–     види дорожніх вишукувань;

–     правила розміщення доріг на території сільськогосподарських підприємств;

–     методику розробки проекту дороги;

–     правила проектування дороги в плані;

–     методику розрахунку водопропускних споруд;

–     знати види, типи і конструкції дорожнього одягу.

вміти:

–     володіти методикою визначення економічного обґрунтування проектування дорожньої мережі;

–     забезпечувати перехід через водотік;

–     скласти проект дороги в поздовжньому профілі;

–     запроектувати земляне полотно в поперечному профілі;

–     визначити об`єм земляних робіт.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводяться 90 годин – 3 кредити ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль №1. Проектування та економічне обґрунтування дорожньої мережі сільськогосподарського підприємства.

Тема 1. Роль автомобільного транспорту і автомобільних доріг в народному господарстві та сільськогосподарському виробництві.

1. Значення автотранспорту і доріг в сільськогосподарському виробництві

2. Значення і задачі курсу в підготовці інженера землевпорядника.

Тема 2. Загальні відомості про автомобільні дороги.

3. Класифікація автомобільних доріг.

4. Елементи автомобільної дороги.

5. Технічні нормативи проектування автомобільних доріг.

Тема 3. Дорожні вишукування і проектування сільськогосподарських доріг.

6. Види дорожніх вишукувань.

7. Порядок проведення економічних дорожніх вишу кувань.

8. Технічні дорожні вишукування

Тема 4. Проектування дороги в  плані.

9. Трасування доріг.

10. Проектування дорожніх  кривих.

11. Смуга відведення автомобільних доріг.

 

Змістовий модуль№2. Розробка технічного проекту автомобільної дороги місцевого значення.

Тема 5. Водовідвід на дорогах.

1. Система дорожнього водовідводу.

2. Водопропускні споруди.

3. Розрахунок розходу води.

4. Розрахунок дорожніх труб і мостів.

Тема 6. Проектування дороги в поздовжньому профілі.

5. Основні вимоги до поздовжнього профілю дороги.

6. Послідовність проектування профілю.

7. Розрахунок проектних відміток та ухилів.

8. Розрахунок обсягу земляних робіт.

Тема 7. Проектування земляного полотна.

9. Форми і розміри земляного полотна в різних умовах.

10. Послідовність проектування поперечного профілю земляного полотна.

Тема 8. Дорожні покриття.

11. Конструкція дорожніх покриттів різних типів.

12. Техніко-економічний аналіз проекту дороги

13. Ремонт і утримання сільських доріг.

Перелік компетентностей:

 Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми геодезії, землеустрою та кадастру, управління земельними ресурсами, управління та адміністрування землекористуванням, державного контролю за використанням та охороною земель із застосуванням сучасних технологій, теоретичних положень та методів дослідження.

 

Загальні компетентності

1.  Здатність опановування базовими знаннями, включаючи сучасні наукові та технічні досягнення та використання їх в практи- чних ситуаціях;

2.  Уміння виконання робіт та навчання з високим рівнем автономності, планування, організації та управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень;

3.  Здатність до реалізації навчальних та соціальних завдань;

4.  Здатність до пошуку, опрацювання, аналізу інформації з різних джерел та проведення досліджень на відповідному рівні;

5.  Здатність сприйняття сучасних знань і донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності.

6.  Розуміння необхідності саморозвиватися і самовдосконалюватися протягом життя, відповідальність за навчання інших та уміння досягнення таких цілей.

7.  Уміння оцінювати соціальну значимість результатів своєї діяльності, нести соціальну відповідальність за результати виконаної роботи.

 

Спеціальні (фахові) компетентності

1.  Засвоєння базових знань із супутніх наук, що входять окремими блоками до сфери геодезії і землеустрою (фізика, математика, інформатика, екологія, право, економіка та інші), вміння використовувати їх теорії, принципи та технічні підходи;

2.  Використання знань з загальних інженерних наук у навчанні та професійній діяльності;

3.  Здатність вибору методів, засобів та обладнання;

4.  Здатність практичного проведення польових, дистанційних і лабораторних досліджень в геодезії та землеустрої;

5.  Здатність інтегрувати знання з інших дисциплін, застосовувати системний підхід та враховувати техніко-технологічні та економічні аспекти при проведенні досліджень з проблематики економіки землекористувань

6.  Підготовка та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу.