Мета навчальної дисципліни надання здобувачам в галузі садово-паркового господарства  теоретичних і практичних  знань стосовно основних груп та видів комах, які можуть бути потенційними шкідниками лісових і декоративних насаджень, їх впливу на стійкість деревних порід та насаджень, а також сучасних методів та засобів захисту рослин і формування професійних умінь в галузі захисту об’єктів садово-паркового господарства від шкідливих комах.

Завдання навчальної дисципліни – здобувач має оволодіти теоретичними знаннями і практичними уміннями в галузі захисту декоративних насаджень від шкідників, які дають необхідну основу для науково обґрунтованого проведення захисних заходів та попередження масового розвитку шкідливих комах у лісових насадженнях. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– зовнішню і внутрішню будову комах (морфологію і анатомію);

– біологію комах;

– основи систематики і класифікації комах;

– особливості екології комах-шкідників та умови формування осередків їх масового розмноження;

– основних шкідників деревних порід і розпізнавати їх за зовнішнім виглядом імаго та за іншими стадіями їх розвитку, а також за пошкодженнями, нанесеним деревним породам;

– основних ентомофагів та збудників хвороб шкідливих комах;

– сучасні біологічні препарати та інсектициди;

уміти:

– володіти засобами лісопатологічного моніторингу, проводити нагляд за основними шкідниками;

– застосовувати методики ентомологічних обстежень, методи обліку чисельності комах-шкідників та прогноз їх розвитку;

– використовувати знання про основних ентомофагів та збудників хвороб шкідливих комах для проведення біологічного захисту садово-паркових насаджень;

правильно використовувати сучасні біологічні препарати та інсектициди з урахуванням економічних порогів шкідливості;

планувати і проектувати заходи із захисту садово-паркових насаджень, забезпечувати їх екологічну та економічну ефективність і доцільність.

 Перелік компетентностей:

  Інтегральна компетентність.

Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій і методів рослинництва, ландшафтної архітектури, садово-паркового будівництва та екології і характеризується комплексністю і невизначеністю умов

  Загальні компетентності.

1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

4. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

6. Навички здійснення безпечної діяльності.

7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

   Спеціальні (фахові, предметні) компетентності.

1. Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово-паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо). 

2. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

3. Здатність безпечно використовувати агрохімікати й пестициди, беручи до уваги їх хімічні і фізичні властивості та вплив на навколишнє середовище.

4. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал. 

  Міждисциплінарні зв’язки:

«Ботаніка», «Фізіологія рослин», «Хімія», «Екологія», «Лісова зоологія», «Селекція лісових культур», «Генетика та селекція декоративних рослин», «Дендрологія», «Грунтознавство», «Механізація».  


Мета навчальної дисципліни надання здобувачам у галузі лісового господарства теоретичних і практичних  знань стосовно основних груп та видів комах, які можуть бути потенційними шкідниками лісових насаджень, їх впливу на стійкість деревних порід та насаджень, а також сучасних методів та засобів захисту рослин і формування професійних умінь в галузі захисту лісу від шкідливих комах.

Завдання навчальної дисципліни – здобувач має оволодіти теоретичними знаннями і практичними уміннями в галузі захисту лісу від шкідників, які дають необхідну основу для науково обґрунтованого проведення лісозахисних заходів та попередження масового розвитку шкідливих комах у лісових насадженнях. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– зовнішню і внутрішню будову комах (морфологію і анатомію);

– біологію комах;

– основи систематики і класифікації комах;

–       особливості екології лісових комах-шкідників та умови формування осередків їх масового розмноження;

–       основних шкідників деревних порід і розпізнавати їх за зовнішнім виглядом імаго та за іншими стадіями їх розвитку, а також за пошкодженнями, нанесеним деревним породам;

–       основних ентомофагів та збудників хвороб шкідливих комах;

–       сучасні біологічні препарати та інсектициди;

уміти:

–       володіти засобами лісопатологічного моніторингу, проводити нагляд за основними шкідниками;

–       застосовувати методики ентомологічних обстежень, методи обліку чисельності комах-шкідників та прогноз їх розвитку;

– використовувати знання про основних ентомофагів та збудників хвороб шкідливих комах для проведення біологічного захисту лісових насаджень;

– правильно використовувати сучасні біологічні препарати та інсектициди з урахуванням економічних порогів шкідливості;

– планувати і проектувати заходи із захисту лісу, забезпечувати їх екологічну та економічну ефективність і доцільність.

 Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність.

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі лісового і мисливського господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів лісівничої науки і характеризується комплексністю та відповідністю природних зональних умов.

Загальні компетентності.

1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

4. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

6. Навички здійснення безпечної діяльності.

7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності.

1. Здатність застосовувати знання і уміння лісівничої науки й практичний досвід ведення лісового господарства.

2. Здатність використовувати знання і практичні навички для аналізу біологічних явищ і процесів, біометричної обробки дослідних даних та їх математичного моделювання.

3. Здатність аналізувати стан дерев, лісостанів, особливості їх росту й розвитку на основі вивчення дослідних даних, літературних джерел та нормативно-довідкових матеріалів.

4. Здатність планувати й реалізувати ефективні заходи з організації господарства, підвищення продуктивності насаджень та їх біологічної стійкості ощадливо, на екологічних засадах використання лісових ресурсів.

5. Екологічні мислення і свідомість, ставлення до природи як унікальної цінності, що забезпечує умови проживання людства, особиста відповідальність за стан довкілля на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях.

 Міждисциплінарні зв’язки:

«Ботаніка», «Фізіологія рослин», «Хімія», «Лісова зоологія», «Селекція лісових культур», «Лісові культури», «Лісознавство», «Таксація», «Дендрологія», «Екологія», «Грунтознавство», «Механізація».