Метою викладання навчальної дисципліни «Економіка та організація інноваційної діяльності» є формування у здобувачів системи знань і навичок раціональної організації та економічного обґрунтування напрямків інноваційної діяльності підприємства з урахуванням сучасних тенденцій інноваційного розвитку економіки.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Економіка та організація інноваційної діяльності» є:

· вивчення сутності інновацій та інноваційної діяльності, сучасних концепцій і тенденцій інноваційного розвитку;

· визначення методичних підходів щодо формування інноваційної політики підприємства та управління інноваційною діяльністю, вироблення і закріплення навичок інноваційної діяльності та оцінювання ефективності інноваційних проектів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні:

знати:

·   сутність інновацій та інноваційної діяльності;

·   класифікації інновацій та характерні риси життєвого циклу інновацій;

·   інструменти державної підтримки інноваційної діяльності;

·   сутність та складові елементи інноваційної політики підприємства;

·   ключові аспекти стратегічного та оперативного менеджменту інноваційної діяльності;

·   складові та механізм управління інноваційним розвитком підприємства;

·   сутність та особливості сучасних організаційних форм інтеграції науки і виробництва;

·   умови виникнення попиту на інновації та методи його визначення;

·   сутнісні характеристики моніторингу інновацій та джерела інноваційних можливостей підприємства;

·   форми і джерела фінансування інноваційної діяльності підприємства;

·   пріоритетні напрямки оновлення техніко-технологічної бази підприємства;

·   сутнісний зміст фаз та етапів інноваційного проекту;

·   методичні засади оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства;

·   особливості розробки і реалізації програм комерціалізації інноваційних продуктів.

 

уміти:

·   визначати етапи та параметри життєвого циклу інновацій, впроваджуваних або розроблюваних підприємством;

·   використовувати передбачені законодавчо-нормативною базою державні пільги та преференції щодо інноваційної діяльності підприємства;

·   розробляти інноваційну стратегію та визначати основні напрямки інноваційної політики підприємства;

·   управляти інноваційними процесами та інноваційним розвитком підприємства;

·   обирати ефективну форму взаємодії науки і виробництва;

·   визначати та формувати попит на інновації;

·   оцінювати за організовувати інформаційне забезпечення інноваційної діяльності підприємства;

·   обґрунтовувати джерела фінансування інноваційної діяльності і напрямки оновлення техніко-технологічної бази підприємства;

·   обґрунтовувати та організовувати реалізацію інноваційних проектів;

·   комплексно оцінювати ефективність інновацій та розробляти програми їх комерціалізації.

Перелік компетентностей:

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в економічній сфері, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, що передбачає застосування теорій та методів економічної науки.

Загальні компетентності:

1. Здатність бути критичним і самокритичним.

2. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації..

3. Здатність працювати в команді.

4. Здатність планувати та управляти часом.

5. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

7. Здатність до усного і письмового спілкування державною мовою.

8. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

9. Навички міжособистісної взаємодії.

Спеціальні (фахові) компетентності:

1. Розуміння особливостей сучасної світової та національної економіки, їх інституційної структури, обґрунтування напрямів соціальної, економічної та зовнішньоекономічної політики держави.

2. Здатність застосовувати економіко-математичні методи та моделі для вирішення економічних задач.

3. Здатність застосовувати комп’ютерні технології та програмне забезпечення з обробки даних для вирішення економічних завдань, аналізу інформації та підготовки аналітичних звітів.

4. Здатність аналізувати та розв’язувати завдання у сфері економічних та соціально-трудових відносин.

5. Здатність прогнозувати на основі стандартних теоретичних та економетричних моделей соціальноекономічні процеси.

6. Здатність використовувати сучасні джерела економічної, соціальної, управлінської, облікової інформації для складання службових документів та аналітичних звітів.

7. Здатність обґрунтовувати економічні рішення на основі розуміння закономірностей економічних систем і процесів та із застосуванням сучасного методичного інструментарію.

8. Здатність самостійно виявляти проблеми економічного характеру при аналізі конкретних ситуацій, пропонувати способи їх вирішення.

9. Здатність проводити економічний аналіз функціонування та розвитку суб’єктів господарювання, оцінку їх конкурентоспроможності.

10. Здатність поглиблено аналізувати проблеми і явища в одній або декількох професійних сферах з врахуванням економічних ризиків та можливих соціально-економічних наслідків.